Рішення

від 21.11.2016 по справі 911/3066/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа № 911/3066/16

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «НІКО-ТАЙС»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста»

про стягнення 13953,56 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. від 02.06.2014;

відповідач 1 - не з'явився;

відповідач 2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Ніко-ТайсВ» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПК ТрейдсервісгрупВ» (відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства «Агрофірма Рояста» (відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 97,44 грн. 3 % річних і стягнення з відповідача-2 116,98 грн. пені, 76,41 грн. штрафу та 102,54 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.10.2016.

12.10.2016 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду. Відповідно до поданої заяви, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1 915, 80 грн. 3% річних та з відповідача-2: 2 582,20 грн. пені, 8514,04 грн. штрафу, 941, 52 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) поряду.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову - 13953,56 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою суду від 17.10.2016 розгляд справи було відкладено на 21.11.2016.

Відповідачі в судове засідання 21.11.2016 року повторно не забезпечили явку своїх повноважних представників, хоча були повідомлені належним чином про дату та час проведення судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилалась відповідачам за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що вони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідачі не скористались правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надали.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позові та в заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 21.11.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,-

встановив:

14 січня 2008 року між ТОВ „Тридента АгроВ» та ТОВ В«Агрофірма РоястаВ» був укладений договір №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ В«Агрофірма РоястаВ» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року, ТОВ „Тридента АгроВ» звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ «Агрофірма Рояста» суми основної заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, розрахованих на суму боргу 104 612,94 грн. за період з 01.09.2008 року по 31.08.2009 року.

Рішенням господарського суду Київської області по справі №17/140-09 від 23 листопада 2008 року, позов ТОВ „Тридента АгроВ» задоволено.

Відповідно до банківської виписки від 19 березня 2010 року , заборгованість згідно рішення господарського суду Київської області по справі №17/140-09 від 23 листопада 2009 року, в тому числі й згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року у сумі основного боргу 104 612,94 грн. була погашена.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ „Тридента АгроВ» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14.01.2008 року, в квітні 2010 року ТОВ „Тридента АгроВ» звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ В«Агрофірма РоястаВ» суми заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) у сумі 56 760,28 грн., пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, розрахованих на суму боргу 104 612,94 грн. за період із 01.09.2009 року по 18.03.2010 року .

Рішенням господарського суду Київської області по справі №4/063-10 від 07 червня 2010 року, позов ТОВ „ Тридента АгроВ» задоволено.

Станом на 04 травня 2011 року, заборгованість згідно рішення господарського суду Київської області по справі №4/063-10 від 07 червня 2010 року, в тому числі й згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року у сумі основного боргу (курсової різниці) 56 760,28 грн., не погашена.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно п. 8.3. Договору, сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Згідно п. 8.4. Договору, за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець повинен сплатити штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно із п. 11.1. даного Договору, договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по Договору.

Згідно ч. 1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи із вищенаведених норм законодавства та умов Договору, у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги щодо нарахування пені, 3% річних, штрафу та інфляційних витрат згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року за період існування заборгованості.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Так, 26 січня 2011 року між ТОВ „Тридента АгроВ» та ТОВ В«Незалежна юридична компаніяВ» було укладено Угоду №НЮК-33-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якого первісний кредитор (ТОВ „Тридента АгроВ» ) відступає новому кредитору (ТОВ В«Незалежна юридична компаніяВ» ) право вимоги виконання Товариством обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста» зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, штрафу, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „Тридента АгроВ» було передано ТОВ В«Незалежна юридична компаніяВ» перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ТОВ «Агрофірма Рояста» обумовленого зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „Тридента АгроВ» повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ «Агрофірма Рояста» про зазначені вище обставини.

2 липня 2012 року між ТОВ В«Незалежна юридична компаніяВ» та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було укладено Угоду №403/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Відповідно до умов Угоди №403/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року (пункт 1.2, 2.3 Угоди).

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ В«Незалежна юридична компаніяВ» , було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ В«Незалежна юридична компаніяВ» повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ «Агрофірма Рояста» про зазначені вище обставини.

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм

чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оскільки питання щодо нарахування пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат з 19.03.2010р. на суму заборгованості (курсової різниці) у сумі 56 760,28 грн. згідно договору №КФ38П/3 не було вирішено, позивач звернувся про стягнення солідарно з відповідачів 1 915, 80 грн. 3% річних та з відповідача-2: 2 582,20 грн. пені, 8514,04 грн. штрафу, 941, 52 грн. інфляційних втрат.

Судом було перевірено правильність нарахування штрафу в сумі 8514,04 грн. (в розмірі 15%), 2582,20 грн. пені (за період з 19.03.2010 по 07.06.2010) за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» та встановлено, що надані позивачем розрахунки є вірними та відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлені до стягнення 1915,80 грн. 3% річних (за період з 19.03.2010 по 07.06.2010). При цьому в заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 12.10.2016, позивач помилково зазначає кількість днів - 412, тоді як заявлений період з 19.03.2010 по 07.06.2010 включає в себе 81 день.

Таким чином, керуючись нормами ст. 83 ГПК України, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період та встановив, що 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 377,88 грн.

Що стосується інфляційних втрат за березень 2010, то їх нарахування здійснено на суму боргу в розмірі 104 612, 94 грн. згідно рішення у справі 17/140-09.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Зважаючи на те, що позивачем здійснений розрахунок інфляційних втрат, виходячи із суми боргу 104612,94 грн. за березень 2010р., нарахування інфляційних втрат на зазначену суму здійснено позивачем правомірно, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу про стягнення 941,52 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №403/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані від 02 липня 2012 року 07 квітня 2014 року між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено Договір поруки №07-04-2014-189, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується «основний договір»).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №403/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року.

У розділах 3 та 4 Договору поруки поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки.

Так, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру 3%річних у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок. У разі порушення (невиконання чи неналежного обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальної

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач додатково звернувся до відповідача-1 із вимогою вих. №15-189/14 від 15 грудня 2014 року, котра була одержана відповідачем-1 18 грудня 2014 року, проте до сьогодні не виконана.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ані відповідач-2 в повному обсязі, ані відповідач-1, не сплатили заборгованість, що виникла за Угодою №403/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену згідно договору №КФ38П/3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 14 січня 2008 року, вимога стягнути солідарно з відповідачів 1 915, 80 грн. 3% річних та з відповідача-2: 2 582,20 грн. пені, 8514,04 грн. штрафу, 941, 52 грн. інфляційних втрат є правомірною, документально підтвердженою, розрахунки арифметично вірні, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, варто зазначити, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що відшкодування витрат зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладається судом на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста» (19421, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н,с. Корнилівка, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ 34374510) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПК ТрейдсервісгрупВ» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38039872) - 377 (триста сімдесят сім)грн. 88 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста» (19421, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н,с. Корнилівка, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ 34374510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«НІКО-ТАЙСВ» (03187, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38039872) - 2582 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн.20 коп. пені, 8514 (вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 04 коп. штрафу, 941 (дев'ятсот сорок одну) грн. 52 коп. інфляційних втрат.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПК ТрейдсервісгрупВ» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«НІКО-ТАЙСВ» (03187, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38039872) - 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста» (19421, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н,с. Корнилівка, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ 34374510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«НІКО-ТАЙСВ» (03187, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38039872) - 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 02.12.2016р.

Суддя О.В. Щоткін