Рішення

від 29.11.2016 по справі 913/1201/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 листопада 2016 року Справа № 913/1201/16

Провадження №25/913/1201/16

Розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМ І К", м. Старобільськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 73 876 грн. 20 коп.

Суддя Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Ткаченко Д.І.

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №110 від 25.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №7 від 17.10.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМ І К" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ" про стягнення суми в розмірі 73 876 грн. 20 коп. за договором про поставку теплової енергії № 42/1 від 01.12.2015, з якої:

- 53 243 грн. 79 коп. - основна заборгованість;

- 3 043 грн. 43 коп. - інфляційні втрати;

- 1 052 грн. 81 коп. - 3% річних;

- 12 809 грн. 10 коп. - пеня;

- 3 727 грн. 07 коп. - штраф.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 530, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), статті 193, 229 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії у строк, встановлений договором про поставку теплової енергії № 42/1 від 01.12.2015, що укладений між сторонами цієї справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судовому засіданні 29.11.2016 його представник визнав борг за договором на поставку теплової енергії № 42/1 від 01.12.2015 в сумі 13 243 грн. 79 коп. і представив суду акт звірення розрахунків з позивачем, за змістом якого сума заборгованості відповідача станом на 28.11.2016 становить 13 243 грн. 79 коп.

Будь-яких клопотань або письмових пояснень відповідач суду не заявив.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ" (ТОВ "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМ І К" (ТОВ "ДЕМ І К") укладений договір про поставку теплової енергії № 42/1, за умовами якого ТОВ "ДЕМ І К" - позивач у справі, за договором постачальник, зобов'язався надати в опалювальний період 2015-2016 рр. послуги з постачання теплової енергії, а ТОВ "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ" - відповідач у справі, за договором споживач, зобов'язався прийняти і оплатити поставлену теплову енергію у повному обсязі, у строки, передбачені договором. (а.с. 12 - 21)

Місце надання послуг з постачання теплової енергії: м. Старобільськ, вул. Жовтнева, буд. 23 - ЗОШ №3 (п. 5.2. договору, Додаток №2 до договору).

Відповідно до п. 3.2 договору тариф на дату укладання договору при наявності та відсутності приладів обліку теплової енергії за 1 Гкал складає 1652 грн. 37 коп.

Згідно п. 4.2. договору остаточні розрахунки за фактично отриману теплову енергію споживач здійснює згідно приладу обліку теплової енергії у п'ятиденний строк з дня отримання рахунку у місяці наступному за місяцем поставки.

Оплата за послуги з постачання теплової енергії на опалення здійснюється за тарифами, які діють на момент оплати. (п. 4.4 договору)

Пунктом 5.3 договору передбачено, що подача теплової енергії здійснюється за наявності "Акту стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період" (Додаток №3 до договору), підписаних представниками постачальника і споживача, а також "Актів включення/відключення опалення" (Додаток №4 до договору), що підписується представниками постачальника та споживача на початку та в кінці опалювального сезону.

Договором передбачена відповідальність споживача за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії, зокрема, згідно із підпунктом 7.3.1 договору споживач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

31.01.2016 сторони уклади додаткову угоду до договору № 42/1 від 01.12.2015, якою продовжили строк дії договору на постачання теплової енергії до 01.03.2016. (а.с. 65)

Договір про поставку теплової енергії № 42/1 від 01.12.2015 прийнятий сторонами до виконання.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за січень-лютий 2016 року в загальному обсязі 32,2227 Гкал по тарифу 1 652 грн. 37 коп. за 1 Гкал на суму 53 243 грн. 79 коп., що підтверджується:

- актом на включення опалення від 12.12.2015;

- актом приймання-передачі теплової енергії за січень 2016 року в обсязі 12,8609 Гкал на суму 21 250 грн. 93 коп., підписаним представниками обох сторін та скріпленим печатками;

- актом приймання-передачі теплової енергії за лютий 2016 року в обсязі 19,3618 Гкал на суму 31 992 грн. 86 коп., підписаним представниками обох сторін та скріпленим печатками;

- актом про відключення опалення від 17.02.2016. (а.с. 22-25)

Протягом опалювального періоду, а саме у січні-лютому 2016 року, позивачем було виставлено рахунки на оплату послуг з опалення приміщення СЗОШ №3 за адресою: м. Сторобільськ, вул. Жовтнева, буд 23:

- рахунок (факт) 422/1 за січень 2016 року на суму 21 250 грн. 93 коп.;

- рахунок (факт) 422/2 з 01.02.2016 по 16.02.2016 на суму 31 992 грн. 86 коп. (а.с. 26-27)

На підтвердження визнання відповідачем заборгованості за договором про поставку теплової енергії № 42/1 позивачем наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.10.2016, підписаний представниками ТОВ "ДЕМ І К" та ТОВ "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ" та скріплений печатками. (а.с. 28)

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань з оплати вартості теплової енергії позивач надіслав відповідачу лист за № 22 від 01.04.2016, в якому просив погасити заборгованість в сумі 53 243 грн. 79 коп.

Відповідач листом від 20.04.2016 за №01/2004-2 гарантував погашення заборгованості одразу після одержання коштів від свого контрагента - Управління капітального будівництва Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. (а.с. 30)

Претензія за №45 від 22.06.2016 про погашення заборгованості за договором №42/1 також залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивачем з цим позовом до суду про стягнення 73 876 грн. 20 коп., з яких:

- 53 243 грн. 79 коп. - основна заборгованість;

- 3 043 грн. 43 коп. - інфляційні втрати за період з лютого 2016 року по вересень 2016 року;

- 1 052 грн. 81 коп. - 3% річних за період з 11.02.2016 по 25.10.2016;

- 12 809 грн. 10 коп. - пеня за період з 11.02.2016 по 25.10.2016;

- 3 727 грн. 07 коп. - штраф.

15.11.2016, після порушення провадження у цій справі судом, відповідач платіжним дорученням № 285 частково в сумі 40 000 грн. 00 коп. оплатив заборгованість за опалення по договору №42/1. (а.с. 75)

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Спір між сторонами цієї справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаної теплової енергії за договором на постачання теплової енергії № 42/1 від 01.12.2015.

Договір № 42/1 від 01.12.2015 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджений і визнаний відповідачем факт прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії в загальній сумі 53 243 грн. 79 коп.

Враховуючи що часткове погашення заборгованості відповідачем в сумі 40 000 грн. 00 коп. здійснено після порушення судом провадження у справі, до стягнення з відповідача підлягає борг в сумі 13 243 грн. 79 коп., провадження у справі по сумі 40 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

За правилами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач порушив умови договору щодо остаточного розрахунку за одержану теплову енергію у п'ятиденний строк з дня отримання рахунку у місяці наступному за місяцем поставки, а тому він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань по рахунку №422/1 за січень 2016 року з 11.02.2016, по рахунку №422/2 за лютий 2016 року з 11.03.2016.

Позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 1 052 грн. 81 коп., враховуючи дати виникнення прострочення, суми простроченого платежу та періоди прострочення, проценти річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1 049 грн. 92 коп., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що 2016 рік є високосним роком та кількість днів у цьому році складає 366, а не 365. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 2 грн. 89 коп. слід відмовити.

Водночас, при обчисленні втрат від інфляції позивачем не враховано, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державною службою статистики України і його найменший період визначення становить місяць , а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення,починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Втрати від інфляції, враховуючи вищенаведений порядок обчислення, прострочені суми, заявлений позивачем період прострочення, по рахунку №422/1 за січень 2016 року розраховуються з березня 2016 року по вересень 2016 року, по рахунку №422/2 за лютий 2016 року - з квітня 2016 року по вересень 2016 року і становлять 2 708 грн. 02 коп., ця сума підлягає стягненню з відповідача, у стягненні 335 грн. 41 коп. за цією вимогою слід відмовити.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором (підпункт 7.3.1) сторони визначили, що у разі порушення строків оплати спожитої теплової енергії, споживач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення.

Також сторони узгодили, що у разі прострочення оплати спожитої теплової енергії понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Проаналізувавши умови договору суд вважає, що положення підпункту 7.3.1 не передбачає одночасної сплати пені та штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, а ставить їх сплату в залежність від обставин допущеного порушення, у даному випадку строку прострочення, що узгоджується із свободою договору та не суперечить статтям 549 та 551 ЦК України, які не містять заборони щодо застосування до боржника, який порушив зобов'язання, штрафу та пені.

А тому, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків за прострочення оплати спожитої теплової енергії понад 30 днів в сумі 3 727 грн. 07 коп. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору передбачено тільки порядок нарахування пені - за кожний день прострочки та відсутнє застереження щодо незастосування приписів частини 6 статті 232 ГК України при нарахуванні пені.

З огляду на положення частини 6 статті 232 ГК України позивачем невірно визначений період нарахування пені по рахунку №422/1 за січень з 11.02.2016 по 25.10.2016 та по рахунку №422/2 за лютий з 11.03.2016 по 25.10.2016. Правильним слід вважати період нарахування пені по рахунку №422/1 за січень з 11.02.2016 по 11.08.2016, по рахунку №422/2 за лютий з 11.03.2016 по 11.09.2016.

Відповідно до статті 2 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі по тексту - Закон №543/96-ВР) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

При нарахуванні пені за простроченими зобов'язаннями по рахунку №422/2 за лютий 2016 позивач не врахував правила статті 2 Закону №543/96-ВР. Так, пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, в сумі 5 918 грн. 68 коп. за період з 11.03.2016 по 11.09.2016 перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня в загальній сумі 9 777 грн. 00 коп., у тому числі за прострочення виконання грошових зобов'язань по рахунках:

- №422/1 за січень в сумі 3 888 грн. 92 коп. за період з 11.02.2016 по 11.08.2016;

- №422/2 за лютий в сумі 5 888 грн. 08 коп. за період з 11.03.2016 по 11.09.2016.

У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 032 грн. 10 коп. слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "ДЕМ І К" до ТОВ "А.О. "МРІЯ-ІНВЕСТ" про стягнення 73 876 грн. 20 коп. підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача стягується заборгованість в сумі 30 505 грн. 80 коп., з якої:

- основна заборгованість в сумі 13 243 грн. 79 коп.;

- інфляційні втрати за період з березня 2016 року по вересень 2016 року в сумі 2 708 грн. 02 коп.;

- 3% річних за період з 11.02.2016 по 25.10.2016 в сумі 1 049 грн. 92 коп.;

- пеня за період з 11.02.2016 по 11.09.2016 в сумі 9 777 грн. 00 коп.;

- штраф в сумі 3 727 грн. 07 коп.

Судовий збір у зв'язку з припиненням провадження у справі на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України не підлягає поверненню позивачу, оскільки ним сплачений мінімальний розмір судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 315 грн. 13 коп.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМ І К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. МРІЯ-ІНВЕСТ" про стягнення 73 876 грн. 20 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. МРІЯ-ІНВЕСТ" (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, квартал МЖК "Мрія", буд. 2, ідентифікаційний код 21774527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМ І К" (Луганська область, м. Старобільськ, вул. Леніна, буд. 33, ідентифікаційний код 39763703) заборгованість в сумі 13 243 грн. 79 коп., інфляційні втрати в сумі 2 708 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 1 049 грн. 92 коп., пеню в сумі 9 777 грн. 00 коп., штраф в сумі 3 727 грн. 07 коп., судовий збір в сумі 1 315 грн. 13 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 335 грн. 41 коп., 3% річних в сумі 2 грн. 89 коп., пені в сумі 3 032 грн. 10 коп. відмовити.

4.Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 40 000 грн. 00 коп. припинити на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Повний текст рішення складено і підписано - 02.12.2016.

Суддя Л.В. Іноземцева