Рішення

від 30.11.2016 по справі 910/15880/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016Справа №910/15880/16

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" До Товариства з обмереженою відповідальністю «АРТ ТЕМ» Простягнення заборгованості в сумі 30 227,69 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Гайдай Т.В. (за дов.)

Від відповідача: не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 30.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Київський метрополітен" до Товариства з обмереженою відповідальністю «ТЕМА» про: стягнення заборгованості за договором оренди від 03.05.2012 року №252 в сумі 30 227,69 грн., з яких: 27 438,68 грн. сума основного боргу, 2 596,95 грн. пеня, 192,06 грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушені умови договору оренди №252 від 03.05.2012 року, в результаті чого виникла заборгованість з несплати орендної плати за період з 20.11.2015 по 20.06.2016 року у розмірі 27 438,68 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2016 порушено провадження у справі № 910/15880/16, розгляд останньої призначено на 26.09.2016.

Позивач в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 02.09.2016 про порушення провадження у справі не виконав, однак подав документ на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 02.09.2016 про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки в суд не повідомив.

Ухвалою суду від 26.09.2016 розгляд справи відкладено на 19.10.2016.

В судове засідання 19.10.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про продовження строків вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 19.10.2016 року розгляд справи відкладено на 17.11.2016.

В судовому засіданні 17.11.2016 року господарський суд замінив відповідача ТОВ «ТЕМА» його правонаступником - ТОВ «АРТ ТЕМ». Розгляд справи відкладений на 30.11.2016 року. Ухвала суду надіслана на адресу ТОВ «АРТ ТЕМ»: м.Київ, вул.. Дегтярівська, будинок 25-А літ. «Г».

Відповідач в судові засідання не з'являвся, явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи не виконав, про причини неявки в суд не повідомив.

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець за договором) та Товариством з обмереженою відповідальністю «ТЕМА» (орендар за договором) укладений договір оренди №252 (далі - договір), за умовами якого, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 № 115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), що знаходиться за адресою: станція метро "Контрактова площа" (вестибюлі №1 та №2), для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є частина вестибюлів, визначені відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ "Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 18 кв.м.(вестибюль №1 - 9 кв.м. та вестибюль №2 - 9 кв.м.), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ (малої архітектурної форми), що складає невід'ємну частину цього договору.

Вартість об'єкта оренди згідно з затвердженим орендодавцем висновком про вартість майна станом на 31.12.2011 р. становить 353400,0 грн. (п. 2.2. договору).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен» (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250 та на дату підписання договору становить без ПДВ 295,09 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 5311,6 грн. (п'ять тисяч триста одинадцять грн. 60 коп.).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах, порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

У відповідності до п. 3.8. договору, вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.

Згідно з п. 3.9. договору, зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше, ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж як орендну плату за два місяці. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати.

Відповідно до п. 3.10. договору, орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії договору. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться у відповідності до Методики розрахунку орендної плати.

Пунктом 4.1. договору визначено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. У разі відмови орендаря від підписання акта приймання-передачі протягом 20 з дати отримання акта від орендодавця договір припиняє свою дію.

Пунктом 4.2. договору встановлено обов'язок відповідача вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

За умовами п. 4.9. договору, орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожити комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття, технічне обслуговування обладнання і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж.

У місячний термін після укладення цього договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

За умовами п. 7.6. договору, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно з п. 9.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 р. до 29.03.2015 р.

Додатком до договору оренди є розрахунок орендної плати частини вестибюлів №1 та №2 станції метро «Контрактова площа» станом на лютий 2012 року.

За актом прийому-передачі майна в оренду від 03.05.2012 року позивач передав відповідачу частину вестибюлів №1 та №2 що розташовані в станції метро "Контрактова площа", визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) загальною площею 18,0 кв. м.

Додатковою угодою № 1 від 03.12.2012 сторони виклали п. 3.1, в новій редакції: «За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва,затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250 та на дату підписання додаткової угоди, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди становить без ПДВ: 97,77 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1759,90 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 90 коп.)» .

На підтвердження дотримання умов договору сторони склали Акт від 03.05.2012 за яким орендар передав, а орендодавець прийняв відповідно до договору оренди №252 від 03.05.2012 частини вестибюлів №1 та №2 станції метро «Контрактова площа», загальною площею 18 м.кв.

За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договору не сплачувалась орендна плата, в результаті чого утворилася заборгованість за період з 21.12.15 по 20.06.2016 у розмірі 27 438,68 грн. У зв'язку з тим, що відповідач систематично не сплачує суму вказану у Договорі, позивач просить стягнути дану суму, а також пеню на суму 2596,95 грн, та відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України - річних в сумі 192,06 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2015 № 910/27686/15, яке набрало законної сили, у справі за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмереженою відповідальністю «ТЕМА» вирішено: виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" з нерухомого майна (частин вестибюлів), визначеному тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) ТОВ "ТЕМА" згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро "Контрактова площа" (вестибюль №1- 9 кв.м. та №2 - 9 кв.м.), Б/Н, загальною площею 18,0 кв.м., що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен". Вирішено зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" (04073, м.Київ, вул.Куренівська,2-Б; ідентифікаційний код 30554777) у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати свої тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що належать ТОВ "ТЕМА" та знаходяться в частині вестибюлів за адресою: станція метро "Контрактова площа" (вестибюль №1- 9 кв.м. та №2 - 9 кв.м.), Б/Н, загальною площею 18,0 кв.м., згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ.

Рішенням суду встановлено, що відповідно до п. 9.1 Договору оренди від 03.05.2012 року, укладеного між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець за договором) та Товариством з обмереженою відповідальністю «ТЕМА» (орендар за договором) №252 він діє з 01.04.2012р. до 29.03.2015р. Пунктом 9.4 Договору визначено, що Договір припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. Листами від 02.02.2015 №062/07/16-1013 та від 29.04.2015р. №062/07/16-4832 Департамент, які 18.02.2015р. та 29.04.2015р. направлені на адресу відповідача, повідомив про припинення Договору та необхідність повернути об'єкт оренди за актом приймання - передачі КП "Київський метрополітен", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків 0100127592939, 0100125436182.

17.04.2015р. позивач надіслав на адресу відповідача лист від 17.04.2015р. №293-ІДД, згідно якого просив до 10.00 години 21.04.2015р. добровільно звільнити частину вестибюлі станції метро "Контрактова площа", від своїх огороджувальних конструкції та вивезти все майно. Лист отримано відповідачем, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого листа наявного в матеріалах справи.

Отже, Договір є таким, що припинив свою дію. Відповідач належних та допустимих доказів повернення приміщень або правомірності користування орендованим майном після 29.03.2015 р. не надав.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.02.2016 № 910/27686/15, яка набрала законної сили, у справі за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмереженою відповідальністю «ТЕМА» про виселення та демонтаж конструкції рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі №910/27686/15 залишено без змін.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до Акту приймання-передачі майна від 09.06.2016 року ТОВ «Тема» повернуло позивачу об»єкт оренди - частину вестибюлів за договором №252 від 03.05.2012 в задовільному технічному стані.

Згідно акту державного виконавця від 09.06.2016 встановлено, що рішення суду у справі № 910/27686/15 від 18.12.2015 виконано в повному обсязі, демонтовано огороджуючи конструкції та передано їх боржнику. Державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шемберко О.П. винесено Постанову від 16.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження в зв»язку з повним виконанням судового рішення 09.06.2016

Судом встановлено, що відповідач користувався об'єктом оренди до 09.06.2016 року.

Позивач звертається про стягнення орендної плати за період з листопада 2015 (включаючи недоплату 53,88 грн. за жовтень 2015 року) по червень 2016 року (листопад 2015 - 3705,08 грн., грудень - 3799,18 грн., січень 2016 року - 3805,63 грн., люти1 2016 року - 3839,88 грн., березень 2016 року - 3692,02 грн., квітень 2016 - 3799,18 грн., травень 2016 року - 3779,18 грн., червень 2016 року - 1133, 75 грн., також врахована недоплата за жовтень 2016 року 53,88 грн.), всього 27438,68 грн.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем обов'язку щодо сплати орендних платежів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було передано відповідачу в оренду частину вестибюлю на станції метро "Контрактова площа", загальною площею 18 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 03.05.2012р.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування відповідачем приміщенням та правомірне нарахування КП "Київський метрополітен" орендної плати за користуванням частиною переходу (вестибюлю) у період з листопада 2015 року (включаючи недоплату 53,88 грн. за жовтень 2015 року) по 09 червня 2016 на суму 27438,68 грн.

У відповідності до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору. За згодою сторін у договорі можуть бути передбачені і інші умови.

Відповідно до статті 17 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з п. 3.5. договору оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, останнім днем оплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 4.15. договору, орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14. в силу орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Судом встановлено, що фактичне звільнення об'єкта оренди відбулось в процесі примусового виконання рішення суду лише 09.06.2016, то у позивача є обґрунтовані підстави нарахувати та стягнути з відповідача орендну плату за період з 21.12.2015 по 20.06.2016 року у розмірі 27438,68 грн. За червень 2016 року, згідно із розрахунком позивачем нарахована сума орендної плати пропорційно кількості днів перебування майна в оренді у відповідача (до 09.06.2016).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів суду, що він зобов'язання виконав своєчасно та в повному обсязі. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання по сплаті орендної плати, тому вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в сумі 27438,68 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2596 грн. - пені, та 192,06 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перерахунку суду сума 3 % річних є більшою, ніж та, що заявлена позивачем до стягнення. Суд наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався. Сума 3 % річних підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем - 192,06 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 2596,95 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на викладене, судом встановлено, що статтею 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобов'язання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкції за порушення виконання зобов'язання має бути вчинене у письмовій формі, як того вимагає зазначена норма закону.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з п. 6.2. договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Оскільки, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи договір оренди припинився 29.03.2015, позивач просить стягнути пеню за період з 21.12.2015 року по 20.06.2016 року, таким чином нарахування пені поза межами строку дії договору є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, за таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивач підлягають задоволенню в частині.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмереженою відповідальністю «АРТ ТЕМ» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 25-А літ. «Г», ідентифікаційний код 30554777) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35, код 03328913) 27438,68 грн. (двадцять сім тисяч чотириста тридцять вісім гривень 68 коп.) заборгованості з орендної плати, 192,06 грн. (сто дев'яносто дві гривні 06 коп.) 3% річних, 1259,60 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.12.2016

Суддя І.В.Усатенко