Ухвала

від 29.11.2016 по справі 757/45402/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45402/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, що накладено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2014 у справі №757/35795/14-к за клопотанням слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 в порядку забезпечення заходів, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 2201410110000061 від 25.04.2014 накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:018:0222, площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування житлового будинку», що на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Однак, як зазначено в клопотанні, ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні №2201410110000061, не відноситься ні до сторін кримінального провадження, ні до учасників кримінального провадження №2201410110000061.

За більше ніж дев`ятнадцять місяців досудового розслідування, протягом яких застосовано арешт, органом досудового розслідування не здобуто будь-яких доказів, що б виправдовували застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_5 .

В ході досудового розслідування не здобуто доказів, які б свідчили про обґрунтовані підстави для продовження арешту майна належного ОСОБА_5 ..

Представник ОСОБА_5 - захисник ОСОБА_4 вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий в кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився неодноразово, що у відповідності до вимог ст.ст.172,174 КПК Українине перешкоджає вирішенню клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, щоСлідчим управлінням Прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №2201410110000061 від 25.04.2014 за фактом одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за ознаками злочину, передбаченому ч. 4 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2014 у справі

№ 757/35795/14-к за клопотанням слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 в порядку забезпечення заходів, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 2201410110000061 від 25.04.2014 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:018:0222, площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування житлового будинку», що на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ОСОБА_5 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2014, при накладені арешту на земельну ділянку належну на праві власності ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з положень ст.170 КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст.94,132,173 КПК Українислідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Українив редакціїЗакону № 1019-VIII від 18.02.2016( даліКПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу( ч. 2ст. 170 КПК України).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі " Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та " Кушоглупроти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі " Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Стіл та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При розгляді даного клопотання встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення злочину, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження та відображено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2014.

Статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні

№ 2201410110000061 триває з 25.04.2014, а арешт на земельну ділянку належну ОСОБА_5 накладено 02.12.2014, до теперішнього часу жодній особі у кримінальному провадженні № 2201410110000061 про підозру не оголошено.

Згідно доводів клопотання, ОСОБА_5 набув право власності на належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:018:0222, площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виключно у спосіб та на підставах передбачених чинним законодавством України, не має будь-яких правовідносин з особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування.

Зазначені доводи належними, допустимими та достатніми в розумінні положень ст.ст.84,85,86 КПК Українидоказами не спростовані.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є підозрюваними в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на його земельну ділянку з підстав визначених ч. ч. 4, 5, 6ст. 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння фізичною особою майном та обумовлювали арешт її майна, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2014 року на майно ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:018:0222, площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 02.12.2016 року о 12.55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_7 Карабань

районного суду м. Києва