Ухвала

від 24.11.2016 по справі 624/434/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/434/16-ц Головуючий 1-ї інст. - КустН.М.

Провадження № 22-ц/790/5358/16-ц Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія - інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Довгаль А.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря - Котлярової М.Ю.

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 04 липня 2016 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Насінневе» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земл, -

встановила:

У червні 2016 року ПРАТ «Насінневе» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що ПРАТ «Насінневе» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 15 квітня 2016 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області ( далі за змістом - ГУД) та ОСОБА_1 Об'єктом оренди за договором є земельна ділянка площею 166,8026 га на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Вказана земельна ділянка передана в оренду за актом прийому -передачі та до теперішнього часу із володіння не витребовувалась та достроково не поверталась. Ще до укладення відповідачами договору, позивачем планувалось здійснити на весні 2016 року посів кукурудзи на зазначеній земельній ділянці, у зв'язку з чим проведено підготовчі роботи, а саме боронування, глибоке рихлення, дискування. Вартість витрат на проведення вказаних робіт складає 172 139,82 грн. 16 травня 2016 року працівниками позивача з охоронної діяльності виявлено, що ОСОБА_1 вчинено дії, щодо охорони земельної ділянки від фактичного її використання іншими особами чим обмежено доступ позивача до земельної ділянки та що свідчить про наміри іншої особи - ОСОБА_1 приступити до фактичного використання земельної ділянки (до її засівання). В травня 2016 року здійснено засів спірної земельної ділянки кукурудзою. Однак, ОСОБА_1, який за спірним договором оренди землі є орендарем тієї ж самої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ПРАТ «Насінневе» на підставі договору від 22 липня 2005 року, на теперішній час вживає дії спрямовані на використання зазначеної земельної ділянки. Засів та обробка ОСОБА_1 земельної ділянки призведе до виникнення конфлікту майнових інтересів між ним та позивачем, а також можуть бути спричинені збитки як позивачу, так і третій особі - ОСОБА_1 від проведених сільськогосподарських робіт. Таким чином, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди ПРАТ «Насінневе», оскільки протягом часу необхідного для розгляду позову, у зв'язку із початком весняно-польових робіт, можуть бути вчинені дії по засіванню земельної ділянки сільськогосподарськими культурами, а у разі ухвалення судового рішення на користь ПРАТ «Насінневе», реальне виконання такого судового рішення буде ускладнене, оскільки для реального відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, пов'язаних з витребуванням земельної ділянки, звільненням земельної ділянки від майна (посівів) належних ОСОБА_1, стягнення збитків, тощо.

Просило вжити заходів по не вчиненню будь-яких дій пов'язаних з використанням (обробкою земельної ділянки, її засівання, обробкою посівів, збирання врожаю) земельної ділянки загальною площею 166,8026 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 04.07.2016 року заява ПРАТ « Насінневе» районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року заяву ТОВ «Фінанс Траст Груп» про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1, вчиняти дії пов'язані із збиранням врожаю 2016 року на земельній ділянці, загальною 166,8026 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області. В іншій частині вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається на які саме обставини посилався позивач, та з існуванням яких саме обставин погодився суд першої інстанції, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції не пересвідчився в існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з'ясував відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам та не навів обґрунтованих мотивів задоволення заяви.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частина 3 цієї статті встановлює вичерпний перелік підстав для забезпечення позову, а саме: якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За загальним правилом заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Стаття 152 ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, який не є вичерпним.

Згідно ч. 1 п. 2, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані щодо відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і відповідно до ст. 210 ЦПК України повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є спір щодо визнання недійсним договору оренди земельною ділянки укладеного між ГУД у Харківській області та ОСОБА_1 від 15 квітня 2016 року (а.с.3-6).

З розрахунку витрат понесених ПРАТ «Насінневе» на вирощування кукурудзи на полі НОМЕР_3 Парасковіївського відділення площею 166,8026 га станом на 12.05.2016 р. вбачається, що позивач вирощував на спірній земельній ділянці кукурудзу, поніс витрати (а.с.45) та користується нею відповідно до договору оренди землі від 22 липня 2005 року, зареєстрованому у Харківській РФ ДП ЦДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам України від 29 липня 2005 року №040569600002 та угоди до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року №040569600002 від 24 грудня 2010 року, відомості, щодо реєстрації якої у ній відсутні (а.с.7-10,19).

18 лютого 2016 року вказане право було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а 31 березня 2016 року Державним реєстратором Харківського міського управління юстиції прийняте рішення про державну реєстрацію припинення цього права (а.с.20-22,23-25).

Відповідно до договору оренди землі від 15 квітня 2016 року, укладеного між ГУД у Харківській області та ОСОБА_1, останній є орендатором земельної ділянки площею 166,8026 га на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Таким чином, вказана земельна ділянка має два орендатора, на підставі двох договорів оренди земельної ділянки.

На час розгляду відповідно заяви обробкою земельної ділянки займався ПРАТ «Насінневе», відповідно до договору оренди від 22 липня 2005 року та угоди до нього від 24 грудня 2010 року. Дійсність якої оспорюється в суді.

В судовому засіданні в Апеляційному суді Харківської області позивачем було зазначено, що на даний час, а саме на листопад 2016 року ПРАТ «Насінневе» засіяний на спірній земельній ділянці врожай було зібрано.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки на вказану земельну ділянку є і інший договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1, та з метою недопущення втручання у господарську діяльність особи, існують законні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 збору урожаю 2016 року, враховуючи при цьому обставину - понесення затрат позивачем.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з»ясовано відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Враховуючи викладені обставини та керуючись ст. ст. 109, 115, 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 04 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -