Постанова

від 25.11.2016 по справі 802/1901/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 листопада 2016 р. Справа № 802/1901/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосировина" про накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосировина" (далі - ТОВ "Екосировина", відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на 03.11.2016 року рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 307425,49 грн., однак враховуючи, що майно яке б стало джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податку, які знаходяться на рахунках ТОВ "Екосировина" у банках.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання (вх. №25779 від 23.11.2016 року) про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання також не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Київська, 4, кв. 2, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 03.11.2016 року за ТОВ "Екосировина" рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 307425,49 грн., з яких 229414,00 грн. - основний платіж, 59578,00 грн. - штрафні санкції та 18433,49 грн. - пеня.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 122-22 від 30.12.2013 року (а.с.7). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Встановлено, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року у справі №802/1921/14-а за позовом Вінницької ОДПІ до ТОВ "Екосировина" адміністративний позов задоволено та стягнуто з відповідача до Державного бюджету України, кошти в сумі 306235,49 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість (а.с. 9).

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, листом Вінницької ОДПІ із відміткою Держсільгоспінспекції у Вінницькій області (а.с. 10), листом територіального сервісного центру 0541 Регіонального сервісного центу у Вінницькій області МВС України від 07.10.2016 року (а.с. 12), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №72141023 від 03.11.2016 року (а. с. 13) підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Екосировина" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 307425,49 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосировина" (вул. Київська, 4, кв. 2, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 36200936), що знаходяться у банках, в межах суми податкового боргу в розмірі 307425 (триста сім тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 49 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович