Постанова

від 25.03.2016 по справі 804/381/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2016 р. Справа № 804/381/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

секретаря судового засідання Безрученко К.В.,

за участю:

представника позивача Комлика О.М.,

представника відповідача Головка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сітен» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0005592205, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Сітен» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 №0005592205 (форми «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 36458,75 грн., з яких за основним платежем - 29167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7291,75 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Сітен» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово - господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Торговий Центр Безлюдівський» (код ЄДРПОУ 32101063) за період з 01.07.2013 по 31.12.2013, та подальшої реалізації товарів, робіт, послуг. За результатами перевірки складено акт № 4016/22-05/36961750 від 10.12.2015, в якому встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а саме: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів/послуг на суму ПДВ у розмірі 29167,00 грн. за 2014 рік, а саме: березень 2014 року - 9167,00 грн. ПДВ, квітень 2014 року - 20000,00 грн. ПДВ. На підставі означеного акта відповідачем винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0005592205 (форма «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 36458, 75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 29167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7291, 75 грн.

Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, позивач вважає протиправними та необґрунтованими, з огляду на те, що господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентом у період, що перевірявся, є реальними та підтверджуються первинними документами, які надавалися під час перевірки податковому органу та наявні в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року відкрито провадження у справі №804/381/16 та призначено її до розгляду на 04 лютого 2016 року о 09:00.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Відповідач зазначив, що на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 25.11.2015 №1275 та направлення на перевірку від 26.11.2015 №4333/22-05, виданих ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції Рябуша А.В. від 09.06.2015 «Про призначення позапланової документальної перевірки» у кримінальному провадженні від 06.03.2013 №32013220000000114, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Агеєвим Євгенієм Юрійовичем та старшим державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податку ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Кульбачною Наталією Валеріївною проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово - господарських взаємовідносин ПП «Сітен» з ПП «Торговий Центр Безлюдівський» за період з 01.07.2013 по 31.12.2013 та подальшої реалізації товарів, робіт, послуг. Податковим органом під час перевірки встановлено, що ПП «Сітен» за період з 01.07.2013 по 31.10.2013 вже мало взаємовідносини з підприємствами - покупцями та постачальниками, які наведені у звіті ПП «Торговий Центр Безлюдівський». Отже, ПП «Торговий Центр Безлюдівський» не знайшов жодного нового контрагента, з яким можливо укласти договір на поставку чи придбання продукції, що призвело б в подальшому до збільшення доходів ПП «Сітен». Податковим органом встановлено, що згідно поданої звітності ПП «Торговий Центр Безлюдівський» в період взаємовідносин з ПП «Сітен» (жовтень 2013 року) перше постачало та придбавало послуги та товари ще у 147 підприємств, що знаходяться у різних областях України. Відповідач наголосив, що дві особи, які знаходяться в штаті означеного підприємства не можуть одночасно складати та підписувати договори з контрагентами, контролювати здійснення господарських операцій та інші дії, пов'язані із функціонуванням підприємств при значній кількості контрагентів. Відповідач вказав, що перевіркою отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивачем з ПП «Торговий Центр Безлюдівський», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне підприємство «Сітен» (далі - ПП «Сітен») (ідентифікаційний код юридичної особи 36961750,) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 09.02.2010 за №12241020000048796, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.01.2016, який міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Сітен» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово - господарських взаємовідносин з ПП «Торговий Центр Безлюдівський» (код ЄДРПОУ 32101063) за період з 01.07.2013 по 31.12.2013, та подальшої реалізації товарів, робіт, послуг.

За результатами перевірки складено акт від 10.12.2015 №4016/22-05/36961750, в якому встановлені порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: позивачем завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів/послуг на суму ПДВ у розмірі 29167,00 грн. за 2014 рік, а саме: березень 2014 року - 9167,00 грн. ПДВ, квітень 2014 року - 20000,00 грн. ПДВ, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2014 рік, а саме: березень 2014 року - 9167,00 грн. ПДВ, квітень 2014 року - 20000,00 грн. ПДВ.

На підставі означеного акта відповідачем винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0005592205 (форма «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 36458,75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 29167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7291,75 грн.

Контролюючим органом в акті перевірки від 10.12.2015 №4016/22-05/36961750 зазначено, що на виконання умов договору від 01.10.2013 № 102013 ПП «Торговий Центр Безлюдівський» надало звіт від 31.10.2013, згідно якого було надано список покупців, постачальників та діапазон цін для подальшого використання. У той же час, ПП «Сітен» вже мало взаємовідносини з підприємствами - покупцями та постачальниками, які наведені в означеному звіті ПП «Торговий Центр Безлюдівський», тобто останній не знайшов жодного нового контрагента, з яким можна було укласти договір на поставку чи придбання продукції, що призвело б в подальшому до збільшення доходів ПП «Сітен». Податковий орган вказав, що ПП «Торговий Центр Безлюдівський» не виконав умови договору в частині пошуку та підбору контрагентів та не збільшив об'єми продаж для ПП «Сітен». Окрім того, при штатній чисельності 2 особи, тобто, директор ПП «Торговий Центр Безлюдівський» та ще одна особа не можуть одночасно складати та підписувати договори з контрагентами, контролювати здійснення господарських операцій та інші дії, пов'язані із функціонуванням підприємств при значній кількості контрагентів.

Перевіряючі контролюючого органу вказали про відсутність у ПП «Торговий Центр Безлюдівський» майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, у зв'язку з чим ПП «Торговий Центр Безлюдівський» фактично не могло здійснювати господарські операції з ПП «Сітен» в частині надання послуг згідно договору від 01.10.2013 № 102013.

Означені висновки контролюючого органу ґрунтуються на результатах здійсненого аналізу податкової звітності ПП «Торговий центр Безлюдівський», що перебувало на податковому обліку в ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

На підставі означеного акта відповідачем винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0005592205 (форма «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 36458,75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 29167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7291, 75 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 10.12.2015 №4016/22-05/36961750 щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП «Торговий центр Безлюдівський», з огляду на таке.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Таким чином, судом відхиляються доводи податкового органу про неможливість фактичного здійснення ПП «Торговий Центр Безлюдівський» господарських операцій, з огляду на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустило ПП «Торговий центр Безлюдівський», або його контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

До того ж податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі №К/800/54350/13 (номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367).

У Листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПП «Сітен» та ПП «Торговий Центр Безлюдівський», а також реальність зміни майнового стану першого.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 01 жовтня 2013 року між ПП «Торговий Центр Безлюдівський» (агент), в особі директора Нуріна Сергія Вікторовича, та ПП «Сітен» (фірма), в особі директора Тесакова Олександра Ігоровича укладено агентський договір по наданню послуг № 102013 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 означеного Договору метою укладання цього Договору є, зокрема, збільшення об'ємів продаж, утримання та завоювання ринкових позицій фірми, оскільки це приведе до збільшення доходів фірми та є невід'ємною частиною господарчої діяльності фірми.

Згідно з п. 1.3 цього Договору, агент надає фірмі такі послуги: надає інформацію про потреби ринку збуту будівельних матеріалів; надає інформацію про найбільш привабливі та ефективні способи реалізації будівельних матеріалів; проводить аналіз поточного стану та цільових параметрів розвитку фірми; надає поради по юридичним та технічним аспектам діяльності та розвитку фірми; проводить пошук та підбір контрагентів для фірми з урахуванням стратегії розвитку фірми; здійснює порівняльний аналіз контрагентів з точки зору їх виробничо - торгівельних та комерційних характеристик, інфраструктури та фінансових показників співпраці; здійснює попередні переговори по можливості співпраці контрагентів з фірмою, яка пов'язана з питаннями розповсюдження та просування продукції фірми, дотримання принципів комерційної політики фірми; розробляє зручні та прозорі фінансові схеми співпраці з контрагентами; розробляє пакети необхідних документів, договорів для здійснення співпраці з контрагентами; забезпечує якісне представлення продукції фірми у всіх контрагентах; забезпечує упізнання продукції фірми споживачами, забезпечує виділення продукції фірми серед продукції конкурентів; проводить комплекс робіт по формуванню лояльності до продукції фірми всіх контрагентів та споживачів; забезпечує можливості для збільшення об'єму продаж продукції фірми; організує забезпечення та аналіз інформації відносно продукції фірми у відповідності з планом фірми; та інші послуги аналогічного характеру.

Відповідно до п. 3.1 означеного Договору, по завершенні кожного розрахункового періоду агент надає фірмі акт про надання послуг. Результати роботи повинні бути оформлені відповідно до законодавчих та загальноприйнятих вимог, якщо інші вимоги не передбачено в окремих протоколах до цього Договору.

На підставі означеного договору між сторонами складений акт № 311001 від 31 жовтня 2013 року про виконання робіт за жовтень 2013 року згідно договору від 01 жовтня 2013 року № 102013, який підписаний повноважними представниками сторін договору з прикладенням круглих печаток.

Також, за результатами надання послуг за договором складено звіт №311001 про виконання робіт за жовтень 2013 року згідно договору від 01 жовтня 2013 року № 102013, складений 31 жовтня 2013 року, підписаний повноважними представниками сторін з прикладенням круглих печаток підприємств.

Позивачем зазначено, що засобами електронного зв'язку ПП «Торговий Центр Безлюдівський» надсилало на адресу ПП «Сітен» перелік суб'єктів господарювання, з якими в подальшому можливо укладення договорів постачання товару, про що свідчать листи від 25.10.2015 вих. № 25/10, від 18.10.2013 вих № 18/10, від 02.10.2013 вих. № 02/10 та складені звіти про виконання робіт за жовтень: від 25 жовтня 2013 року, від 18 жовтня 2013 року, від 02 жовтня 2013 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ПП «Торговий Центр Безлюдівський» на адресу ПП «Сітен» виписані податкові накладні: № 315 від 02.10.2013, №316 від 08.10.2013, №318 від 18.10.2013, №316 від 10.10.2013, №320 від 25.10.2013, №319 від 22.10.2013, №321 від 28.10.2013, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем на підставі платіжних доручень: від 02.10.2013 №592, від 08.10.2013 № 603, від 10.10.2013 № 608, від 18.10.2013 №618, від 22.10.2013 №625, від 25.10.2013 №629, від 28.10.2013 №633, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Позивачем на підтвердження використання отриманих від ПП «Торговий Центр Безлюдівський» агентських послуг в процесі здійснення своєї господарської діяльності наданий договір купівлі - продажу від 02.10.2013 № 021026, укладений між ПП «Сітен» та ТОВ «Мідо - Метал - Груп», за умовами якого останнє здійснювало постачання товару на адресу ПП «Сітен». На підтвердження отримання товару між сторонами складені видаткові та податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Окрім того, матеріали справи містять укладені договори на постачання товару, придбаного ПП «Сітен» у ТОВ «Мідо - Метал- Груп», а також видаткові та податкові накладні, складені ПП «Сітен» за результатами реалізації означеного товару.

Суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами-постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства-контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12 ЄДРСР № 44833937.

Що стосується спеціальної правосуб'єктності ПП «Торговий центр Безлюдівський», суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин означене підприємство було зареєстроване як юридична особа та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин ПП «Торговий Центр Безлюдівський» було зареєстроване як платник ПДВ.

Отже, ПП «Торговий центр Безлюдівський» на момент укладення правочину із позивачем мало необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1- п.200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

Враховуючи наведене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що податковий кредит у сумі 29167,00 грн. за результатами взаємодії з ПП «Торговий Центр Безлюдівський», сформований позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведених норм чинного податкового законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскарженого податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.12.2015 №0005592205 (форми «Р»), вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.. 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Сітен» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 №0005592205 ( форми «Р») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.12.2015 № 0005592205 (форми «Р»)

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Сітен» (ідентифікаційний код 36961750) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378, 00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 30 березня 2016 року.

Суддя О.В. Царікова