Ухвала

від 02.12.2016 по справі 902/1030/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

02 грудня 2016 р. Справа № 902/1030/16

Суддя господарського суду Банасько О.О. , розглянувши матеріали

за позовом : Вінницької філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", м.Вінниця

до : 1. Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, смт Літин, Вінницька область

2. Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, м.Київ

За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпро

про визнання електронних торгів недійсними

ВСТАНОВИВ :

Вінницькою філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" подано позов до Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання електронних торгів недійсними.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про відмову в її прийняті з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації , зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) , громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 62 ГК підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 83 ЦК установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Відповідно до ст. 80 ЦК юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Стаття 55 ГК суб'єктами господарювання визнає учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.64 ГК функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами . Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Також суд звертає увагу на приписи п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому вказано, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами .

При цьому коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа , від імені якої діє відособлений підрозділ , і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу ".

Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві без номера та дати (вх. № 1108/16 від 29.11.2016 р.) єВінницька філія , яка у відповідності до викладених вище норм чинного законодавства не є юридичною особою, а тому не може бути позивачем у справі.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов поданий Вінницькою філією ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", яка не є юридичною особою , а тому останній не підлягає розгляду в господарських судах.

З врахуванням вищевикладеного в прийнятті позовної заяви необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.

Відмова господарського суду в прийнятті даної позовної заяви не суперечить ч. 2 ст. 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України.

Окрім того суд наголошує на необхідності дотримання позивачем вимог встановлених приписами ст. ст. 54, 57 ГПК України при повторному поданні позовної заяви до суду.

При прийнятті даної ухвали судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.

Принагідно суд зауважує, що при повторному поданні позовної заяви не забороняється використання раніше поданого платіжного документа.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті позовної заяви без номера та дати (вх. № 1108/16 від 29.11.2016 р.) Вінницької філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" до Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання електронних торгів недійсними відмовити.

2. Позовні матеріали повернути позивачу.

3. Копію позовної заяви без номера та дати (вх. № 1108/16 від 29.11.2016 р.), долучити до примірника ухвали який залишається в суді.

4. Копію ухвали надіслати сторонам та третім особам у справі (позивачу разом з матеріалами позовної заяви) рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 8 прим.:

1 - до справи.

2, 3 - позивачу - вул.Г.Арабея,17, м.Вінниця, 21020, вул. Д.Майбороди, 2А, м.Вінниця, 21036.

4 - відповідачу 1 - вул.Героїв Чорнобиля, смт Літин, Вінницька область, 22300.

5 - відповідачу 2 - вул. Стрілецька, буд. 4-б, м.Київ, 01001.

6 - ОСОБА_1 - с.Хорохорин, Луцький район, Волинська область, 45610.

7 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_1

8 - ПАТ КБ "Приватбанк" - вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094.