Рішення

від 25.11.2016 по справі 910/19512/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2016Справа №910/19512/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний судноремонтний завод імені Комінтерну"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Логістікс"

Про стягнення 56 584, 01 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Гордієнко Л.М., довіреність № 09-4-2-22/149 від 22.12.2015р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний судноремонтний завод імені Комінтерну" (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмееною відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення 56 584, 01 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 192 та № 193 від 31.12.2015р.

Ухвалою суду від 27.10.2016р. порушено провадження у справі № 910/19512/16 та призначено розгляд на 11.11.2016 р.

11.11.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

11.11.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 11.11.2016 відкладено розгляд справи на 25.11.2016.

В судове засідання 25.11.2016 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 25.11.2016 представник відповідача повторно не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/19512/16 від 27.10.2016 та від 11.11.2016 були направлені відповідачу за адресою 01025, м. Київ. Вул.. Стрітенська, 10, оф. 520 вказаною у позовній заяві, та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача.

Судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 наведеної постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.11.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.11.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.12.2015 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нерухомого майна № 192, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове оплатне користування об'єкти оренди з наступними характеристиками: склад обладнання №2, літера на плані БТІ О1 інв. №4415, місцем розташування об'єкта є 73000, м. Херсон, Карантинний острів 1, площа об'єкта 641,0 кв.м., план об'єкта наведений у додатку №1 до даного Договору, метою оренди є розміщення робітників.

Відповідно до розділу 2 Договору сторони погодили, що плата за користування майном (орендні платежі) за даним договором складаються з: орендної плати розрахованої як множення орендної ставки на орендовану площу з врахуванням застосованого індексу інфляції згідно умов Договору, додаткових платежів передбачених договором, компенсації вартості комунальних послуг. Орендна ставка за один квадратний метр - 9,00 грн., орендна плата за перший місяць оренди об'єкта складає 5769,00 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору орендар сплачує орендну плату за поточний місяць до десятого числа поточного місяця, а інші платежі за поточний місяць не пізніше останнього робочого дня поточного місяця незалежно від отримання ним рахунків від орендодавця.

Сторони в розділі 3 визначили, що об'єкт передається в оренду на строк з 01.01.2016 до дати підписання акту приймання-здачі (повернення) об'єкту, але не пізніше ніж до 31.12.2016.

Відповідно до п. 11.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а також даним Договором.

Згідно п. 14.4.2 орендодавець має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку без попередження орендаря у разі, якщо орендар не сплачує орендну плату та інші додаткові платежі (розділ 2 цього Договору) більше 1 (одного) місяця.

31.12.2015 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нерухомого майна № 193, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове оплатне користування об'єкти оренди з наступними характеристиками: відкрита площадка біля складу №2 (літера на плані БТІ01 інв. №4415), місцем розташування об'єкта є 73000, м. Херсон, Карантинний острів 1, площа об'єкта 108,0 кв.м., план об'єкта наведений у додатку №1 до даного Договору, метою оренди є розміщення устаткування та обладнання.

Відповідно до розділу 2 Договору сторони погодили, що плата за користування майном (орендні платежі) за даним договором складаються з: орендної плати розрахованої як множення орендної ставки на орендовану площу з врахуванням застосованого індексу інфляції згідно умов Договору, додаткових платежів передбачених договором, компенсації вартості комунальних послуг. Орендна ставка за один квадратний метр - 10,00 грн., орендна плата за перший місяць оренди об'єкта складає 10 800 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору орендар сплачує орендну плату за поточний місяць до десятого числа поточного місяця, а інші платежі за поточний місяць не пізніше останнього робочого дня поточного місяця незалежно від отримання ним рахунків від орендодавця.

Сторони в розділі 3 визначили, що об'єкт передається в оренду на строк з 01.01.2016 до дати підписання акту приймання-здачі (повернення) об'єкту, але не пізніше ніж до 31.12.2016.

Відповідно до п. 11.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а також даним Договором.

Згідно п. 14.4.2 орендодавець має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку без попередження орендаря у разі, якщо орендар не сплачує орендну плату та інші додаткові платежі (розділ 2 цього Договору) більше 1 (одного) місяця.

Позивач зазначив, що в зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договорів №192 та №193 по сплаті орендної плати у період з березня по червень 2016 року ним на підставі п. п. 11.11. та 14.4.2 було надіслано на адресу відповідача листа №22-05-4/443, яким повідомлено останнього про дострокове розірвання Договорів №192 та №193.

07.07.2016 на адресу відповідача позивачем надіслано претензію № 22-07-4/473, відповідно до якої останній просив відповідача погасити заборгованість за Договорами оренди №192 та №193.

Листом від 17.08.2016 відповідач повідомив позивача про часткову сплату заборгованості в розмірі 25697,54 грн. та просив решту боргу розстрочити наступним чином: сплату заборгованості у розмірі 15000 грн. здійснити до 31.08.2016, сплату заборгованості в розмір 15000 грн. здійснити до 15.09.2016, заборгованість в розмірі 10015,01грн. здійснити до 30.09.2016.

Позивач зазначив що відповідачем порушено графік сплати заборгованості в зв'язку із чим борг в розмірі 40015,01 грн. не сплачено.

У зв'язку з неможливістю врегулювати спір у досудовому порядку, позивач подав на розгляд суд позов, в якому просив суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 56584,01 грн., а саме: 40015,01 грн.( 21015,01 грн. заборгованість за Договором №192, 19000 грн. заборгованість за Договором № 193) - основного боргу, 15569,00 грн. - штрафу, 1378 грн. - судового збору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 40015,01 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 16569,00грн. штрафу ( за Договором №192 в розмірі 5769 грн. та за Договором № 193 в розмірі 10800 грн.) , в зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 11.3 Договору №192, у випадку прострочення орендарем більше ніж на 30 календарних днів граничних строків сплати місячних платежів по орендній платі та інших платежів , передбачених Договором, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір та/або стягнути з орендаря штраф у розмірі 100% місячної орендної плати.

Відповідно до п. 11.3 Договору №193, у випадку прострочення орендарем більше ніж на 30 календарних днів граничних строків сплати місячних платежів по орендній платі та інших платежів , передбачених Договором, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір та/або стягнути з орендаря штраф у розмірі 100% місячної орендної плати.

Судом встановлено порушення відповідачем умов укладених між сторонами Договорів, зокрема,

строків сплати орендних платежів докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи дані порушення, беручи до уваги положення пункту п. 11.3 Договору №192 та Договору №193 , вимога позивача про стягнення 16569,00 грн. грн . (за Договором №192 в розмірі 5769 грн. та за Договором № 193 в розмірі 10800 грн.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Логістікс» (01025, м. Київ, вул. Стрітенська, 10, оф. 520, ідентифікаційний код 39210507) на користь Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м. Київ, вул. Електриків,8) в особі Філії «Херсонський суднобудівний - судноремонтний завод ім. Комінтерну» (73019, м. Херсон, Карантинний острів 1, ідентифікаційний код 35929300) основну заборгованості в розмірі 40015 (сорок тисяч п'ятнадцять) грн. 01 коп., штраф в розмірі 16569 (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2016

Суддя Мельник В.І.