Рішення

від 28.11.2016 по справі 913/1094/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 листопада 2016 року Справа № 913/1094/16

Провадження № 33пд/913/1094/16

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про внесення змін до договору оренди землі №441290004001197 від 08.11.2012 року

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю від 16.09.2015, посвідчена приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №1075.

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про внесення змін до договору оренди землі №441290004001197 від 08.11.2012, а саме, п.11 договору доповнити пп.11.1 наступного змісту: В« 11.1. Орендар, на підставі ст.6 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» №1669-VII, звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 рокуВ» .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.10.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.10.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.10.2016 відкладено розгляд справи на 08.11.2016 у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподання сторонами витребуваних документів.

В судовому засіданні 08.11.2016 представник позивача підтримав повністю позовні вимоги, надав усні та письмові пояснення з додатковим нормативним обґрунтуванням заявлених позовних вимог б/н від 08.11.2016 року, згідно яких: розмір нормативно грошової оцінки орендованої земельної ділянки розраховувався на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_4, селища Воєводівка», яке в подальшому 01.04.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України в адміністративній справі №2а/1227/3807/2012 за позовом ТОВ «ЛІА ЛТД» визнано протиправним та скасовано; позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зокрема, прийнято рішення Сєвєродонецькою міською радою №704 від 29 вересня 2016 року, вирішено внести відповідні зміни до договору оренди, а саме що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає з 09.09.2015 року - 86622,12 грн., з 01.01.2016 року -124180,38 грн, проте додаткову угоду на виконання даного рішення між сторонами не укладено станом на 07.09.2016 року; додатковими підставами для внесення змін до договору оренди землі №441290004001197 від 08.11.2012 року є п.12 зазначеного договору та ст. 6 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014 року, а також ст.632 Цивільного кодексу України; всі зазначені умови в ч. 2 ст.652 Цивільного кодексу України мають місце на час розгляду справи; на земельній ділянці, що є предметом договору оренди, розташовано об'єкти нерухомого майна, котрі перебувають у власності позивача, розірвання договору суперечить спільним інтересам тому необхідним є внесення змін до договору. Також позивач в обґрунтування необхідності внесення змін послався на приписи ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України (а.с.72-75) .

У відзиві 01.11.2016 відповідач вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що Закон України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» прийнятий не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи; що ані Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , ані іншими законодавчими актами України до Податкового кодексу України не були внесені зміни щодо звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном; що зміни та доповнення до законів України про оподаткування стосовно надання пільг вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року; що в даному випадку спірним є питання території; що позивач всупереч вимог діючого законодавства не надав документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції (а.с.58-59).

Від позивача також через канцелярію суду надійшли заперечення б/н 08.11.2016 року на відзив відповідача, згідно яких: посилання відповідача на ст.10 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014 року є некоректним, оскільки в позовній заяві немає посилання на обставини непереборної сили (форс-мафор); підставою позову є ст.6 Закону України, котра не передбачає отримання сертифікату на засвідчення форс-мажорних обставин (а.с.71).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.11.2016 був відкладений розгляд справи на 28.11.2016.

В судове засідання прибув лише представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити. Позивач додатковими поясненнями до позову б/н від 28.11.2016 зазначив, що відповідно до ч.2 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1669-VII від 02.09.2014 В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» (далі - Закон №1669) дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення, тобто зворотна дії вказаного Закону передбачена шляхом прямої вказівки в ньому; що єдиним раціональним способом захисту для позивача є внесення змін до договору оренди. Також представник позивача надав копію укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 29.09.2016.

Крім того, представник позивача, заявою наданою в судовому засіданні 28.11.2016, підтвердив, що позовні вимоги, заявлені в прохальній частині позову не змінювалися, а саме, п.11 договору позивач просить доповнити пп.11.1 наступного змісту: В« 11.1. Орендар, на підставі ст.6 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» №1669-VII, звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 рокуВ» . Проте в наданих додаткових письмових поясненнях та запереченнях на відзив (а.с.71, 72) позивачем було помилково зазначено інший пункт договору (п.9 замість п.11 договору) та неповну редакцію змін, які позивач просив внести в договір, з огляду на їх помилковить позивач просить їх не враховувати.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Однак, відповідач надав додаткові пояснення від 14.11.2016, якими підтвердив, що на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради №704 від 29 вересня 2016 року сторони уклали додаткову угоду №1 від 29.09.2016 у зв'язку із зміною нормативно грошової оцінки, на сьогоднішній день діє нормативно грошова оцінка, затверджена рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19.01.1998 №1212. Також в поясненнях відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.98).

Враховуючи вищевикладене, належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, а також те, що на адресу суду не надходило від відповідача обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, ухвалою суду явка не визнавалася обов'язковою, за висновком суду неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

У судовому засіданні 28.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2012 №2131 «Про передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1О.», зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та умови її відведення, визначено в цьому проекті, під існуючу прибудову з окремим входом до приміщення магазину, за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд.98/1, мікрорайон 76.

Припинено гр. ОСОБА_1 право оренди на земельну ділянку площею 0,0115га (115 кв.м) та передано гр. ОСОБА_1 в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п'ять) років, земельну ділянку, кадастровий №4412900000:06:031:0134, площею 0,0209 га (209 кв.м), за адресою : м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд.98/1, мікрорайон 76.

08.11.2012 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області укладено договір оренди землі №441290004001197, державна реєстрація від 11.12.2012 за №441290004001197.

Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №2131 від 25.10.2012 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку-землі комерційного призначення (під існуючу прибудову з окремим видом до приміщення магазину), яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд.98/1, мікрорайон 76.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0209 га , в тому числі: капітальна одноповерхова будівля-0,0168 га, під спорудами-0,0028, під проходами, поїздами та площадками- 0,0013 га( п.2 договору).

Згідно з п.5 договору грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:06:031:0134 складає: 226449 грн 41 коп.

Відповідно до п.8 договору він укладається на двадцять п'ять років строком до 24.10.2037 включно.

Абзацом п.9 договору передбачено, що орендна плата за землю вноситься орендарем самостійно в грошовій формі та в розмірі :

- з 25.10.2012 по 31.12.21012 - 15851,46 гривень на рік що складає 7 % від нормативної грошової оцінки землі;

- з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 18115,95 гривень на рік що складає 8 % від нормативної грошової оцінки землі;

- з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 20380, 45 гривень на рік що складає 9 % від нормативної грошової оцінки землі;

- з 01.01.2015 - 22644,94 гривень на рік, що складає 10 % від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

В п.11 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі:

- з 25.10.2012 по 31.12.2012 - 1320,95 гривень, протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного місяця;

- з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 1509,66 гривень, протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного місяця;

- з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 1698,37 гривень, протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного місяця;

- з 01.01.2015 - 1887,08 гривень, протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного місяця.

Орендна плата вноситься на бюджетний рахунок: 33215815700080 МІСЦБЮДЖЕТ м.Сєвєродонецьк 13050500 код ОКПО 37944909 код платежу 13050500 в ГУДКСУ в Луганській області МФО 80413.

Відповідно до п.34 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

19.08.2016 позивач звернувся до відповідача з пропозицією (офертою) щодо внесення змін до договору оренди землі з проектом додаткової угоди, в якій зокрема, пропонував п.11 договору доповнити пп.11.1 наступного змісту: В« 11.1. Орендар, на підставі ст.6 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» №1669-VII, звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 рокуВ» .

Ненадання належної відповіді Сєвєродонецькою міською радою, оскільки оферту позивача не було акцептовано, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно зі ст.1 Закону України В«Про оренду земліВ» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України В«Про оренду земліВ» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 30 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відносно доводів позивача щодо приписів Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.6 Закону №1669, який набрав чинності 15.10.2014, в редакції чинній до 08.06.2016 передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з ст.1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указами Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони УкраїниВ» від 13 квітня 2014 року, В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» №405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Згідно з ч.2 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669 дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Відповідно до ч.3 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» №405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

На виконання зазначеного розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053 від 30.10.2014 В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

09.02.2015 року постановою Окружного адміністративного суду м.Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнане нечинним.

Розпорядженням №1275-р від 02.12.2015 Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Земельна ділянка площею 0,0209 га, якою позивач користується на підставі договору оренди землі №4412900040001197 від 08.11.2012, знаходиться за адресою: вул.Гагаріна, б.98/1, мікрорайон 76, в м.Сєвєродонецьк, яке включено до вказаного Переліку.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що на позивача поширюється дія вказаного Закону №1669.

Суд зауважує про те, що Закон №1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, приписи ст.6 Закону №1669 є нормами прямої дії.

Внесення змін до договорів оренди землі зазначеним Законом не передбачено, оскільки орендарів звільнено від сплати орендної плати за користування орендованими земельними ділянками державної та комунальної власності в силу його прямих приписів.

З огляду на викладене зазначені доводи позивача суд вважає необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1 ст.632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч.1 ст.15, ст.21 Закону України В«Про оренду земліВ» .

Також згідно пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.288.1, 288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

В п.9 договору сторони визначили розмір орендної плати на рік, а в п. 11 - щомісячно.

Пунктом 10 договору сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0209 га, кадастровий №44129000000:06:031:0134, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд.98/1, і яка була надана позивачу за договором оренди землі №441290004001197 від 08.11.2012 була розрахована на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Сєвєродонецькою міською радою було прийнято рішення №431 від 29.03.2011 В«Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_4, села ВоєводівкаВ» .

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 у адміністративній справі №2а/1227/3807/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма В«ЛІАВ» ЛТД до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011, було задоволено адміністративний позов та визнано протиправним та скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 В«Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_4, села ВоєводівкаВ» .

01.04.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України зазначене рішення Сєвєродонецького міського суду від Луганської області від 03.08.2012 у адміністративній справі №2а/1227/3807/2012 залишено в силі.

Оскільки рішення №431 від 29.03.2011 було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

У пп.2.4 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» зазначено, що у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

Матеріали справи свідчать про те, що на час розгляду справи сторони внесли зміни до договору оренди на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.09.2016 №704, тобто сторони самі усунули у встановленому порядку допущені порушення (а.с.104).

Зокрема, додатковою угодою №1 від 29.09.2016 сторони доповнили п.5 розділу «Об'єкти оренди», встановивши, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з 09.09.2015 становить 86622,14 грн. ; з 01.01.2016 - 124108,38 грн.

Пункт 11 договору оренди землі, розділу «Орендна плата» викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: з 09.09.2015 - 721,85 гривень, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; з 01.01.2016 - 1034,24 гривень, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Пункт 12 договору оренди землі, розділу «Орендна плата» викладено в наступній редакції: Розмір орендної плати змінюється в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця у разі:

- зміни нормативної грошової оцінки землі;

- прийняття Сєвєродонецькою міською радою або її виконавчими органами рішення про затвердження коефіцієнтів орендної плати, шляхом надіслання орендодавцем орендарю відповідного листа-повідомлення;

- зміни розміру земельного податку;

- зміни індексації грошової оцінки земельної ділянки;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом, актами органів місцевого самоврядування.

Зміна розміру орендної плати здійснюється шляхом надіслання орендодавцем орендарю відповідного листа-повідомлення.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зауважує, що положеннями Закону №1669 не змінюється і не визначається розмір орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності; приписи ст.6 Закону №1669 звільняють суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторонами не заперечується здійснення позивачем орендних платежів за договором оренди землі №441290004001197 від 08.11.2012 в період з 14.04.2014 по 07.06.2016, тобто фактичне його виконання, що в силу вищенаведених положень ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України унеможливлює зміну розміру орендної плати (ціни договору) у зазначений період.

Суд не приймає також до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №6-825цс16, оскільки в зазначеній постанові не міститься правової позиції щодо можливості внесення змін до виконаного договору оренди землі на минулий період.

Відносно доводів позивача щодо наявності всіх складових передбачених ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України, а отже, наявності підстав для внесення відповідних змін до договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суттєвою зміною обставин в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України є непередбачена зміна зовнішніх обставин, яка не залежить від волі сторін. При цьому обставини повинні змінитись настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би такий договір або уклали би його на інших умовах.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас, в силу приписів ст.6 Закону №1669 фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнено від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі № 441290004001197 від 08.11.2012.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що така необхідна умова для зміни умов договору оренди землі у відповідності до приписів ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, як те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, в даному випадку відсутня, оскільки орендар в силу приписів наведеного Закону звільнений від сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а отже внесення змін до договору оренди землі не має впливати на його матеріальний стан. Доводи позивача в зазначеній частині визнаються необґрунтованими.

Відносно доводів відповідача про те, що позивачем в порушення приписів ст.10 Закону №1669 не надано документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Водночас, приписи ст.6 Закону №1669, як вже зазначалось, є нормою прямої дії та відповідні вимоги щодо наявності сертифікату не містять.

Сертифікат Торгово-промислової палати України, передбачений ст.10 вказаного Закону, є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) інших зобов'язань та не впливає на передбачене Законом №1669 звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За таких обставин доводи відповідача судом визнаються безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовляє в позові.

Судовий збір покладається на позивача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2016.

Суддя О.В. Драгнєвіч