Рішення

від 28.11.2016 по справі 917/1456/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016 Справа № 917/1456/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд 37

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", 39611, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, 8

про стягнення суми основного боргу

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, посвідчення № 2612 від 03.09.2012

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 22-14-6 від 11.01.16, ОСОБА_3, довіреність №22-14-6 від 11.01.16

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №106 від 01.06.2012 у розмірі 454308,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. В обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на припинення дії договору №106 від 01.06.2012 31 грудня 2013 року. Також зазначає про відсутність довіреності вантажоодержувача, яка надавала б право приймати вантаж; накладні па поставку металопрокату не підписані з боку отримувача металопрокату уповноваженою на те особою та не скріплені печаткою підприємства відповідача; товаротранспортні накладні мають незаповнені графи; не вказана загальна сума, на яку відпущено вантаж; немає даних про супровідні документи на вантаж (видаткові накладні, сертифікати відповідності); не зазначено про прийняття товару Перевізником від Постачальника та відповідної його передачі від Перевізника до Вантажоотримувача; Перелік про прийнятий металопрокат або довідки про прийнятий металопрокат не видавались підприємством відповідача.

Крім того, відповідач вказує що до кола повноважень ОСОБА_4 не входило отримання товарно - матеріальних цінностей від Постачальників, довіреності на отримання ТМЦ на його ім'я не видавалися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив:

01.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" та Публічне акціонерне товариство В«Кременчуцький колісний заводВ» уклади договір поставки №106.

Відповідно до п. 1.1 договору "Стен-Плюс" (Продавець) взяв на себе зобов'язання поставити, а ПАТ В«Кременчуцький колісний заводВ» (Покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити металопродукцію.

Найменування металопродукції, кількість, ціна, сума поставки, її якісні характеристики вказуються в специфікаціях або рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору порядок оплати: 100% по факту поставки протягом 5 (п'яти) банківських днів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі рахунку.

Поставка металопродукції здійснюється протягом дії договору в строки, обумовлені і погоджені сторонами в специфікації (п. 3.1 договору).

Позивач зазначає, що дія договору №106 від 01.06.2012 пролонгована до 31.12.2016.

На виконання умов позивач поставив підприємству ПАТ В«Кременчуцький колісний заводВ» металопродукцію на загальну уму 41256454,38 грн.

За поставлену металопродукцію ПАТ В«Кременчуцький колісний заводВ» сплачено 37 160306,50 грн, що підтверджується випискою по рахунку №26001000079844 за весь період поставки металопродукції.

Отже, загальний розмір заборгованості по оплаті за поставлений позивачем ОСОБА_5 (металопродукцію), відповідно до умов договору №106 від 01.06.2012 складає 4096147,88 грн.

Пунктом 4.6. договору передбачено обов'язковість досудового (претензійного) порядку врегулювання спорів.

Враховуючи зазначені вище положення договору №106 від 01.06.2016 позивач 20.05.2016 направив ПАТ В«Кременчуцький колісний заводВ» Претензію №1 стосовно наявної заборгованості з вимогою перерахувати суму боргу за поставлений ОСОБА_5 у розмірі 4096 147,98 грн.

Позивачем отримано відповідь №22-28-2-140-1853 від 21.06.2016 на зазначену вище Претензію, у якій повідомлено, що претензія не може бути розглянута оскільки, ТОВ В«Стен-Плюс" не надано розрахунку та документів, що його підтверджують.

Враховуючи скрутне фінансове становище ТОВ "Стен-Плюс" та неможливість на момент подання даної позовної заяви здійснити оплату судового збору у розмірі, достатньому для звернення до суду з позовною вимогою щодо стягнення усієї суми заборгованості в сумі 4096147,88 грн, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за поставлену металопродукцію у розмірі 454308,48 грн. Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несплатою ПАТ В«Кременчуцький колісний заводВ» вартості поставленої ТОВ "Стен-Плюс" металопродукції, а саме:

- лист г/к 10,0 мм 2000x6000, 09Г2С НОМЕР_1 в кількості 4,685 тон;

- лист г/к 10,0 мм 2000x6000, 09Г2С в кількості 5,763 тон;

- лист г/к 14,0 мм 2000x6000, 09Г2С в кількості 10,766 тон;

На підтвердження факту поставки та прийняття металопродукції позивач надав суду рахунок-фактуру №1003 від 10.03.2016, видаткову накладну №1003 від 10.03.2016, товарно-транспортну накладну №1003 від 10.03.2016 та Перелік поставленого металопрокату на ПАТ В«КрКЗВ» від ТОВ "Стен-Плюс".

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як роз'яснено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Посилання відповідача на припинення дії договору №106 від 01.06.2012 судом відхиляється, оскільки прийняття відповідачем металопродукції за договором №106 від 01.06.2012 відбувалося протягом 2012-2016 років; здійснювалася часткова оплата відповідачем металопродукції з посиланням на договір №106 від 01.06.2012 протягом 2012-2016 років; відсутні додаткові угоди сторін чи заяви відповідача про розірвання або припинення дії договору № 106 від 01.06.2012.

З огляду на зазначене у суду відсутні підстави вважати, що поставка металопродукції (лист г/к 10,0 мм 2000x6000, 09Г2С НОМЕР_1 в кількості 4,685 тон; лист г/к 10,0 мм 2000x6000, 09Г2С в кількості 5,763 тон; лист г/к 14,0 мм 2000x6000, 09Г2С в кількості 10,766 тон) була позадоговірною.

Відносно посилань у відзиві на позов про відсутність довіреності у працівника підприємства ОСОБА_4, яка надавала б право приймати вантаж, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

З огляду на положення ст. 692 Цивільного кодексу України, Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та Інструкцію відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.04.2015 у справі № 903/679/14 (№ 3-77гс15).

Факт поставки ТОВ "Стен-Плюс" та прийняття ПАТ "Кременчуцький колісний завод" металопродукції підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою №1003 від 10.03.2016, видатковою накладною №1003 від 10.03.2016, товарно-транспортною накладною №1003 від 10.03.2016 та Переліком поставленого металопрокату на ПАТ "Кременчуцький колісний завод" від ТОВ В«Стен-Плюс", в якому зазначено, що всі документи надані в повному обсязі, зауважень до документів і металопрокату немає.

Згідно з п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Тобто, наявність печатки не є обов'язковим реквізитом документу.

З наявної у матеріалах справи видаткової накладної №1003 від 10.03.2016 вбачається, що зі сторони відповідача товар був отриманий, що підтверджується підписом на вищезазначеній накладній представника ПАТ В«Кременчуцький колісний заводВ» .

Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, оскільки факт поставки ОСОБА_5 відповідачу є доведеним та підтвердженим належними доказами, тому відповідач зобов'язаний оплатити отриманий ОСОБА_5.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленої металопродукції, і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 454308,48 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати за оплату послуг адвоката у розмірі 13000,00 грн.

Відповідною до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, передбачених ст. 49 ГПК України.

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» .

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання послуг адвокатом позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги №11-07/01 від 11.07.2016, платіжне дорученням №88 від 13.07.2016 на суму 30000,00 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2612 ОСОБА_1

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 13000,00 грн необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", 39611, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8 (код ЄДРПОУ 00231610, р/р 26001019406943 в Регіональному відділенні АКБ "Індустріалбанк" м. Кременчук, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37 (код ЄДРПОУ 31017460, р/р 26001000079844 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Дніпро, МФО 300023) 454308,48 грн основного боргу, 6814,63 грн судового збору, 13000,00 грн витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2015.

Суддя Д.М. Сірош