Рішення

від 01.12.2016 по справі 922/3922/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р.Справа № 922/3922/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство", м. Харків до Акціонерного товариства "А.М.Б." м. Харків про стягнення 155 929,47грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 13.11.2016р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 138 730,34грн. збитків від інфляції та 17 199,13грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання охоронних послуг № 2406/11 від 23.06.2011р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.02.2008р. між Приватним підприємством "Харківське охоронне підприємство" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" (замовник) укладено договір про надання охоронних послуг № 26, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" приймати надані позивачем послуги по охороні відокремлених приміщень, будівель, ділянок та майна замовника.

23.06.2011р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" та Акціонерним товариством "А.М.Б." (відповідач) було укладено договір переводу боргу № 2406/11, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" передав, а відповідач, як новий боржник, прийняв на себе зобов'язання по сплаті боргу та став новим боржником по договору про надання охоронних послуг № 26 від 01.02.2008р., укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ".

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012р. у справі № 5023/4732/12 позовні вимоги Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство" задоволено повністю та стягнуто з Акціонерного товариства «А.М.Б.» за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором про надання охоронних послуг № 26 від 01.02.2008р. - 143 130,00грн. суму основного боргу та 2 865,60грн. судового збору.

На примусове виконання рішення видано відповідний наказ.

Зазначене рішення суду набрало законної сили та в порядку апеляційного та касаційного провадження оскаржено не було.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначив позивач, рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012р. у справі № 5023/4732/12 Акціонерним товариством «А.М.Б.» до теперішнього часу не виконано.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором про надання охоронних послуг № 26 від 01.02.2008р. грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з останнього 3% річних та збитків від інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач продовжує не виконувати зобов’язання по оплаті наданих позивачем охоронних послуг, не виконуючи рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012р. у справі № 5023/4732/12.

Частинами 1, 3 ст.202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов’язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов’язання передбачені ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на які заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок індексу інфляції за листопад 2012р. - листопад 2016р. в сумі 138 730,34грн. та 3 % річних за період з 14.11.2012р. по 14.11.2016р. в сумі 17 199,13грн.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за надані охоронні послуги, встановленої рішенням суду від 13.11.2012р. у справі № 5023/4732/12, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст.526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «А.М.Б.» (61177, м. Харків, вул. Іжевська, 22-А, код ЄДРПОУ 22723288) на користь Приватного підприємства «Харківське охоронне підприємство» (61020, м. Харків, Григоровське шосе, 88, код ЄДРПОУ 32938655, п/р 26005223589700 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) - 138 730,34грн. збитків від інфляції, 17 199,13грн. 3% річних, 2 338,94грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2