Постанова

від 29.11.2016 по справі 910/4753/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 910/4753/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участі представників:

ПАТ "Дельта Банк" - Арбузов О.О., довір. б/н від 30.10.2016

ПАТ "Світ Електроніки" - Кононенко В.О., Гевелюк В.М., довір. б/н від 17.08.2016

ТОВ «Фемелі лайт хаус» - Сабодаш Р.Б., довір. б/н від 21.10.2016

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта

Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2016

у справі №910/4753/15-г (суддя Яковенко А.В.)

про банкрутство публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г про банкрутство публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Світ Електроніки" затверджено реєстр вимог кредиторів, визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аквафор-Центр", ПАТ "Правекс-Банк", ПАТ "Дельта-Банк", ПАТ "Банк Форвард", ТОВ "Індезіт Україна", Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС, ТОВ "ФІНАНС ТРАСТ ГРУП", черговість задоволення вимог, інше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г кредитором ПАТ "Світ Електроніки", у т.ч. і зокрема, визнано ПАТ "Дельта-Банк" на суму 39172308,86 грн, з яких 1218 грн - вимоги першої черги, 18724083,39 грн - вимоги четвертої черги, 20447007,47 грн - вимоги шостої черги задоволення, визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 75991431,98 грн окремо, які забезпечені заставою боржника. Всього на суму 115163740,84 грн. Вирішено інші процесуальні питання, пов`язані з подальшим розглядом справи.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині вимог ПАТ "Дельта-Банк", останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати у відповідній частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г та постановити нову, якою визнати вимоги ПАТ "Дельта-Банк" в розмірі 127851432,61 грн, з яких: окремо як забезпечені - 12065551,96 грн; четвертої черги задоволення - 82649946,38 грн та 33135933,82 грн шостої черги задоволення вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2016 апеляційну скаргу було передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Пантелієнка В.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 15.11.2016, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 строк розгляду справи було продовжено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.11.2016.

Відзиву на скаргу не надійшло, в засіданнях 15.11.2016, 29.11.2016 представниками учасників провадження у справі надані усні пояснення по суті спору, сторонам забезпечена можливість реалізації процесуальних прав. Додаткових доказів у справі, окрім вже наявних, подано не було, клопотань щодо їх витребування не заявлено. З урахуванням обмеженості строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, що спливають, відсутності клопотань про відкладення, інших нерозглянутих клопотань, що у т.ч. не могли бути заявлені з урахуванням обмеженості строків розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянтом вказано на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків фактичним обставинам тощо. Зазначено про ненаведення мотивів відхилення окремих із заявлених кредиторських вимог, віднесення частини з них до тих, що забезпечені заставою, що суд помилково визнав вимоги забезпеченими на підставі іпотечних договорів в розмірі вартості предметів іпотеки укладених не з боржником і не відносно боржника, а з майновим поручителем боржника - ТОВ "Вікотек".

За змістом ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України в апеляційній інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство).

За змістом положень ст. 32, 33, 43 ГПК України суд оцінює докази у т.ч. і пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з наявних матеріалів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 було порушено провадження у справі №910/4753/15-г про банкрутство ПАТ "Світ Електроніки" за заявою ліквідатора в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, постановою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Кононенка В.О., здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника,який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу. Подібні положення закріплені ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановленому законодавством порядку було опубліковано 23.03.2016 за номером 16016. В межах встановленого строку з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника до Господарського суду міста Києва звернулось у т.ч. ПАТ "Дельта Банк", звернувшись у т.ч. з заявою про уточнення заявлених вимог за вих. №18.5/1894 від 22.07.2016, на загальну суму 127851432,16 грн, в якій просило визнати грошові вимоги з відповідним розподілом черговості задоволення, окремо внести до реєстру вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою ПАТ "Світ Електроніки" (а.с. 80 т. 1).

Згідно з ч . 8 ст. 23 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Статтею 45 Закону про банкрутство встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату судового збору;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;

вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, пов'язані з набуттям ним права регресної вимоги щодо зернового складу, - у розмірі всієї виплаченої ним суми відшкодування вартості зерна;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються:

вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються:

вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів, майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб;

вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, ПАТ "Дельта Банк" посилалось на невиконання ПАТ "Світ Електроніки" зобов'язань за договорами:

- кредитної лінії №ВКЛ-419 від 09.10.2006 (сума заборгованості 39917083,95 грн), в забезпечення виконання якого було укладено договори застави товарів в обороті №ВКЛ-419/S1 від 18.12.2006, №ВКЛ--419/S2 від 30.12.2006, №ВКЛ--419/S3 від 30.03.2007 (загальна вартість предмету застави 8201139,8 грн);

- кредитної лінії №НКЛ-419/5 від 01.11.2007 (сума заборгованості 78364917,71 грн);

- кредиту за овердрафтом №ОВ-419 від 27.03.2013 (сума заборгованості 6749070,1 грн), в забезпечення виконання якого було укладено договори застави товарів в обороті №ОВ-419/S2 від 27.03.2006 (загальна вартість предмету застави 3862412,66 грн);

- кредитної лінії №НКЛ-419/4 від 08.07.2013 (сума заборгованості 60004,37 грн);

- про надання банківської гарантії №ГВ-419/3 від 08.07.2013 (сума заборгованості 2315,7 грн), в забезпечення виконання якого було укладено договір застави майнових прав №ГВ-419/3/S1 від 08.07.2013 (загальна вартість предмету застави 10973922,02 грн);

З урахуванням наведеного розрахунку сум основної заборгованості, пені, штрафу, 3% річних, процентів за користування тощо окремо як забезпечені просило визнати 12065551,96 грн, 82649946,38 грн - вимоги, які підлягають задоволенню в четверту чергу, 33135933,82 грн - в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №419 між Банком та ТОВ "Вікотек'' було укладено:

- іпотечний договір від 09.10.2006, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрованим реєстрі за №1082, зі змінами та доповненнями, предмет іпотеки - нежиле приміщення, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин загальною площею 441,2 м2, що розташовані за адресою: Рівненська область, місто Кузнецовськ. Вараш мікрорайон, будинок номер 11, секція 2, договірна заставна вартість майна - 4150080 грн;

- іпотечний договір від 09.10.2006, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за №1084, зі змінами та доповненнями, предмет іпотеки - нежиле приміщення, магазин загальною площею 446,3 м2, що розташований за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, проспект Миру, будинок номер 14, договірна заставна вартість майна - 4429378,08 грн;

- іпотечний договір від 09.10.2006, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №1086, зі змінами та доповненнями, предмет іпотеки - приміщення магазину загальною площею 1009,1 м2, що розташоване за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, будинок номер 16, договірна заставна вартість майна - 13331304 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №419/5 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вікотек" було укладено:

- договір іпотеки б/н від 19.11.2007 (номер у реєстрі 827), предмет іпотеки - будівлі та споруди, що складаються з: будівля А, загальною площею 1655,5 м2, будівлі Б, загальною площею 11582 м2, будівлі В, загальною площею 465,6 м2, будівлі Г, загальною площею 5,1 м2, споруд №1, №2, №3, №4, №5, І, загальною площею 13702,2 м2, розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 59-а, договірна заставна вартість майна - 48047949 грн;

- іпотечний договір б/н від 23.07.2009 (номер у реєстрі 1857), предмет іпотеки - нежитлова будівля, магазину по реалізації промислових товарів, загальною площею 1124 м2, що розташоване за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Котова Петра, будинок номер 30, договірна заставна вартість майна - 2383000 грн;

- іпотечний договір б/н від 23.07.2009 (номер у реєстрі 1866), предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 422 м2, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Леніна, будинок номер 39, договірна заставна вартість майна - 1322000 грн;

- іпотечний договір б/н від 23.07.2009 (номер у реєстрі 1868), предмет іпотеки - нежитлове вбудоване приміщення - магазин промислових товарів ТОВ "ВІКОТЕК", загальною площею 298,1 м2, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця Київська, будинок номер 147, договірна заставна вартість майна - 505000 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом №ОВ- 419 було укладено:

- договір іпотеки №OB-419/S-1 від 27.03.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вікотек", предмет іпотеки спеціалізований магазин для продажу побутової техніки, загальною площею 499,2 м2;

- договір застави товарів в обороті №OB-419/S-1 від 27.03.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Світ електроніки".

Оскарженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Світ Електроніки" у розмірі 75991431,98 грн окремо, які забезпечені заставою боржника. З тим, зазначена сума є сукупною заставною вартістю майна ТОВ "Вікотек", а не ПАТ "Світ Електроніки", переданого в іпотеку (заставу, заклад) в забезпечення виконання зобов'язань останнього перед банком за кредитними договорами.

Зазначивши й в змісті мотивувальної частини оскарженої ухвали про відмову ПАТ "Дельта Банк" у визнанні кредитором на суму 1288909,32 грн, судом не наведено мотивів такої відмови, на що скаржився апелянт в змісті поданої апеляційної скарги, обмежившись встановленням обставин справи. Так, звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, ПАТ "Дельта Банк" посилалось на наступне.

06.10.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта" (правонаступником якого є заявник, далі - Банк) та закритим акціонерним товариством "Світ Електроніки" (правонаступником якого є ПАТ "Світ Електроніки", далі - Позичальник) було укладено договір кредитної лінії №BKJI-419 (далі - Кредитний договір).

Згідно з умовами укладеного правочину надання коштів здійснювалось окремими частинами на умовах визначених цим договором у межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 5000000 доларів США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 05.10.2009 (п. 1.1.1. договору кредитної лінії).

Пунктом 1.2. Кредитного договору було встановлено максимальний розмір Кредиту, що міг бути отриманий Позичальником в певному кредитному періоді на протязі дії Кредитного договору. Кредит Позичальнику надавався на наступні цілі: поповнення обігових коштів та на погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Сплата відсотків здійснюється Позичальником в валюті Кредиту щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним (п. 2.7. Кредитного договору). Згідно з п. 4.1. Кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1 (один) відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у цей період.

У випадку порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.7.-3.3.12. цього Договору Позичальник зобов'язується сплатити Кредитору штраф у розмірі 1 (один) відсоток від суми Кредиту, визначеного п. 1.1.1. цього Договору, за кожний випадок (п. 4.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору. Банк припиняє надання Траншів Кредиту' за цим Договором у разі:

2.4.1. наявності простроченої заборгованості за сплатою винагороди Кредитора;

2.4.2. погіршення фінансового стану Позичальника, який визначається за методикою Кредитора, перенесення Кредиту в групу з більш високим ступенем ризику, невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, припинення дії або визнання недійсними договорів, зазначених в п. 1.4. цього Договору;

2.4.3. відсутності належним чином укладеного договору, зазначеного в п. 1.4. цього Договору;

2.4.4. втрати або зниження вартості засобів забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором та відмови надання Позичальником додаткових засобів забезпечення та/або проведення його заміни.

У подальшому умови Кредитного договору неодноразово змінювалися шляхом підписання додаткових угод та договорів.

29.12.2012 між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №35 до Кредитного договору, відповідно до якої Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору, крім іншого, про наступне:

- викласти п.п. 1.1.1 п. 1.1. ст. 1 Договору його в наступній редакції: "1.1.1 Надання коштів буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна окрема частина "Транш", а у сукупності - "Транші", на умовах визначених цим Договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії в сумі 30168160,01 грн (тридцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 01 копійка), зі сплатою плати за користування Кредитом в розмірі:

- 17% (Сімнадцять процентів річних);

- 14% (Чотирнадцять процентів річних) з 1-ого числа місяця, у випадку належного виконання Позичальником умов передбачених п.п. 1.1.2. цього Договору в цьому місяці;

- 14% (Чотирнадцять процентів річних) за користування Кредитом в період з 01.08.2012 по 31.08.2012 включно, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом 31.12.2014 включно, надалі за текстом "Кредит", на умовах визначених у графіку погашення заборгованості за Кредитом". Також сторони домовились викласти п. 4.2 ст. 4 Договору у наступній редакції: "4.2. У випадку порушення Позичальником вимог підпунктів 3.3.17.-3.3.18. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 1% (один процент) від суми Кредиту, визначеного п. 1.1.1. цього Договору, за кожний випадок".

Так, у забезпечення виконання умов Договору кредитної лінії №BKJI-419 від .06.10.2006 між Банком та Боржником було укладено:

1) Договір застави товарів в обороті №BKЛ-419/S1 від 18.12.2006 із додатковими угодами та додатковими договорами до нього. За умовами зазначеного договору в заставу надано товари в обороті, перелік яких міститься в Додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору.

За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна вартість предмету застави визначається з розрахунку 80% від балансової вартості та становить 3984100,8 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі сто) гривень 80 копійок.

2) Договір застави товарів в обороті №BKЛ-419/S2 від 30.12.2006 із додатковими угодами та додатковими договорами до нього. За умовами зазначеного договору в заставу надано товари в обороті, перелік яких міститься в Додатках №1, 2, 3 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору.

За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна вартість предмету застави визначається з розрахунку 80% від балансової вартості та становить 2204764 (два мільйони двісті чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

3) Договір застави товарів в обороті №BKЛ-419/S3 від 30.03.2007 із додатковими угодами та додатковими договорами до нього. За умовами зазначеного договору в заставу надано товари в обороті, що міститься в Додатках №1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору.

За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна вартість предмету застави визначається з розрахунку 80% від балансової вартості та становить 2012275 (два мільйони дванадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Сума загальної заставної вартості вказаних вище товарів за договорами BKЛ-419/S1, BKЛ-419/S2, BKЛ-419/S3 склала 8201139,8 грн, разом з тим, як вказано вище, між Банком та ТОВ "Вікотек'' в забезпечення виконання зобов'язань ПАТ "Світ Електроніки" було укладено низьку іпотечних договорів, загальна заставна вартість за якими склала 75991431,98 грн

Заявник стверджував, що Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором та надав кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером, проте у зв'язку із неналежним виконанням ПАТ "Світ Електроніки" взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, а саме відмовою від повернення кредиту, сплати процентів та пені за прострочення виконання зобов'язання виникла заборгованість, яка станом на 22.03.2015 становить 39917083,95 грн, з яких:

- сума заборгованості за простроченим кредитом - 21288521,77 грн;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2215640,63 грн;

- сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 180581,73 грн;

- сума заборгованості за нарахованими процентами - 221164,09 грн;

- сума заборгованості за простроченими процентами понад 31 днів - 4529039,33 грн;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 571365,76 грн;

- сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів - 50233,04 грн;

- штраф за порушення умов кредитного договору (п.п. 3.3.4., 4.3.) у розмірі 1% від ліміту кредиту в п. 1.2. графіка погашення кредиту за кожний випадок порушення (тіло кредиту) - 4525224 грн;

- штраф за порушення умов кредитного договору п.п. 3.3.4., п. 4.3. в розмірі 1% від ліміту кредиту в п. 1.2. графіка погашення кредиту за кожний випадок порушення (по процентах) - 6335313,6 грн.

Підпунктом 3.3.3. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний дотримуватися положень цього Договору, додаткових угод, а також договору, який зазначений в п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до п.п. 3.3.4. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом строку фактичного Кредиту сплачувати відсотки за його використання в порядку, визначеному цим Договором.

Згідно з п.п. 3.3.6. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повертати Кредиторові у повному обсязі Транші Кредиту зі сплатою винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни, визначені цим Договором.

Надалі, 01.11.2007 між Банком та Боржником було укладено Договір кредитної лінії №HKJI-419/5, що діє зі змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір 2).

Відповідно до первинних умов Кредитного договору, Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. Кредитного договору 2). Згідно з п. 1.2. Кредитного договору 2 надання коштів здійснювалося окремими частинами на умовах визначених цим Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 3500000 дол. США (три мільйони п'ятсот тисяч доларів США 00 центів), надалі за текстом кожна частина окремо "Транш", а у сукупності "Транші", зі сплатою 14% (чотирнадцять процентів) річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 31.10.2010 включно, надалі за текстом - "Кредитом", на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору 2 нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Сплата відсотків здійснюється Позичальником в валюті Кредиту щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним (п. 2.6. Кредитного договору 2).

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору 2 у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1 (один) процент від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у цей період.

У випадку порушення Позичальником вимог п.п.3.3.2. цього Договору Позичальник зобов'язується сплатити Кредитору протягом п'яти робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги Кредитора штраф у розмірі 10 (десяти) процентів від суми Кредиту, визначеного п. 1.2. цього Договору (п. 4.2. Кредитного договору 2).

Пунктом 4.3. Кредитного договору 2 встановлено, що у випадку порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.3.-3.3.12. цього Договору Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф в розмірі 1 (один) процент від суми Кредиту, визначеного п. 1.2. цього Договору, за кожний випадок.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору 2 Кредитор вимагає дострокового повернення Кредиту за цим Договором у разі:

2.4.1. наявності простроченої заборгованості за сплатою винагороди Кредитора та нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом;

2.4.2. погіршення фінансового стану Позичальника, який визначається за методикою Кредитора, перенесення Кредиту в групу з більш високим ступенем ризику, невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, припинення дії або визнання недійсними договорів, зазначених в п. 1.5. та п. 21.2. цього Договору;

2.4.3. не укладання взагалі або припинення дії укладених договорів, передбачених п.п. 1.5., 2.1.2..

3.3.2. та 3.3.3. цього Договору;

2.4.4. втрати або зниження вартості засобів забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором та відмови надання Позичальником додаткових засобів забезпечення та/або проведення його заміни.

У подальшому умови Кредитного договору 2 неодноразово змінювалися шляхом підписання додаткових угод та договорів.

06.07.2012 між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №27 до Кредитного договору 2, відповідно до якої Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору, крім іншого, про наступне:

- Змінити п. 1.2. Договору, виклавши його в наступній редакції: "1.2. Надання коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах визначених цим Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії в сумі 50251000 грн (п'ятдесят мільйонів двісті п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок), надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою плати за користування Кредитом в розмірі:

- 17% (сімнадцять процентів річних);

- 14% (чотирнадцять процентів річних) з 1-го числа місяця, у випадку належного виконання Позичальником умов передбачених п.п. 1.4.1. цього Договору в попередньому місяці, з кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 31.12.2013 року включно, надалі за текстом "Кредит", на умовах визначених цим Договором".

Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором 2 та надав кредитні кошти, проте у зв'язку із неналежним виконанням ПАТ "Світ Електроніки" взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором 2, а саме відмовою від повернення кредиту, сплати процентів та пені за прострочення виконання зобов'язання виникла заборгованість.

Відповідно до п.п. 3.3.5. Кредитного договору 2 Позичальник зобов'язується протягом строку фактичного Кредиту сплачувати відсотки за його використання в порядку, визначеному цим Договором.

Згідно з п.п. 3.3.6. Кредитного договору 2 Позичальник зобов'язується повернути Кредиторові у повному обсязі зі сплатою винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни, визначені цим Договором.

Як стверджував заявник, заборгованість ПАТ "Світ електроніки" за договором кредитної лінії №НКЛ-419/5 перед ПАТ "Дельта Банк" становить 78364917,71 грн, з яких сума заборгованості за простроченим кредитом - 50142122,83 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 4209152,64 грн, три проценти річних за простроченим кредитом - 313216,55 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 520920,94 грн, сума заборгованості за простроченими процентами - 10644058,37 грн, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 1360806,61 грн, три проценти річних за прострочені проценти - 119419,77 грн, штраф у розмірі 1% від суми Кредиту, визначеного п.1.2. цього Договору за кожний випадок - 502510 грн, штраф за порушення умов договору в розмірі 1% від ліміту кредиту (502521000 грн), п.1.2. Кредитного договору 2 за кожний випадок порушення - 10552710 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 419/5 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вікотек" було укладено вже вказані вище договори іпотеки від 19.11.2007, 23.07.2009.

Із змісту заяви ПАТ "Дельта Банк" вбачається, що його вимоги до боржника у сумі 6749070,10 грн ґрунтуються на тому, що Боржник порушив належне виконання зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом №ОВ-419 перед ПАТ "Дельта Банк".

27.03.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Світ Електроніки" було укладено Договір кредиту за овердрафтом №ОВ-419, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 4000000,00 грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. Кредитного договору 3), з урахуванням змін внесених договорами про внесення змін та доповнень до договору кредиту за овердрафтом від 30.05.2013 та 28.11.2013 передбачено, що максимальна заборгованість позичальника за Овердрафтом не може перевищувати 8000000 грн.

Пунктами 1.5 Кредитного договору 3 передбачено, що кредит надавався Позичальнику зі сплатою 24 % річних. Заборгованість Боржника за договором кредиту за овердрафтом №ОВ-419 перед ПАТ "Дельта Банк" становить 6749070,10 грн, з яких сума заборгованості за простроченим кредитом - 3649980 грн, сума заборгованості за простроченими процентами - 1803089,13 грн, штраф за несвоєчасну сплату нарахованих процентів за липень 2013 pоку, жовтень 2013 pоку, листопад 2013 pоку, грудень 2013 pоку, січень 2014 року в розмірі 1% від ліміту Кредиту, п.1.2. за кожний випадок порушення - 80000 грн., штраф у розмірі 1% від розміру ліміту Овердрафту, визначеного п.1.2. цього Договору за кожний випадок - 1216000 грн.

08.07.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Світ електроніки" було укладено Договір кредитної лінії №НКЛ- 419/4 (далі - Кредитний договір 4), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитну лінію на загальну суму 1100000 грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 25.05.2014 (п. 1.1.1. Кредитного договору 4). Пунктами 1.1 Кредитного договору 4 передбачено, що кредит надається позичальнику зі сплатою 27 % річних.

Заборгованість ПАТ "Світ електроніки" за договором кредитної лінії №НКЛ-419/4 перед ПАТ "Дельта Банк" становить 2758040,33 грн, з яких сума заборгованості за простроченим кредитом - 910789,38 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 146200,41 грн, 3% річних за простроченим кредитом - 13699,27 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 16469,07 грн, сума заборгованості за простроченими процентами - 306549,21 грн, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 40690,42 грн, 3% річних за нараховані проценти - 3642,57 грн, штраф у розмірі 10% від ліміту Кредиту, згідно п. 1.2 кредитного договору 4 за кожний випадок порушення - 110000 грн, штраф у розмірі 10% від ліміту Кредиту, згідно п. 1.2 кредитного договору 4 за кожний випадок порушення - 1210000 грн.

Також, 30.12.2013 між Банком та Позичальником було укладено договір кредитної лінії №НКЛ-419/9 (далі - Кредитний договір 5), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитну лінію на загальну суму 1100000 грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1.1. Кредитного договору 5).

Пунктами 1.1.1 Кредитного договору 5 передбачено, що кредит надається позичальнику зі сплатою 26% річних

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору 5 у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором. Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

У випадку порушення Позичальником вимог п. 3.3 цього Договору, Позичальник зобов'язується сплатити Кредитору штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеного п. 1.1 цього Договору, за кожний випадок порушення (п. 4.2. Кредитного договору 5).

Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором 5 та надав кредитні кошти ПАТ "Світ Електроніки", проте у зв'язку із неналежним виконанням Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, а саме відмовою від повернення кредиту, сплати процентів та пені за прострочення виконання зобов'язання виникла заборгованість, яка становить 60004,37 грн, з яких пеня за несвоєчасне повернення процентів - 3,55 грн., 3% річних за прострочені проценти - 0,82 грн., штраф у розмірі 1% від ліміту Кредиту за порушення умов п. 3.3.5. (несвоєчасне повернення кредиту) - 20000 грн., штраф у розмірі 1% від ліміту Кредиту за порушення умов п.3.3.5 (несвоєчасне повернення процентів) - 40000 грн.

Також, 08.07.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Світ електроніки" було укладено Договір про надання банківської гарантії №ГВ-419/3 (далі - Договір гарантії), відповідно до умов якого гарант надає принципалу банківську гарантію в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань за Договором №16/01- 201 3 між Принципалом та ТОВ "МБТ Трейд"(п. 1.1. договору гарантії).

Гранична сума відповідальності за гарантією складає 1100000 грн (п.2.1. Договору гарантії), строк дії Гарантії - до 17.03.2014 (п. 2.4. договору гарантії).

Умовами п. 3.1.3. сторони визначили, що Принципал зобов'язаний своєчасно сплачувати Гаранту комісійну винагороду за надання Гарантії, відповідно до умов, визначених п. 4.1. цього Договору.

Заборгованість ПАТ "Світ Електроніки" за договором про надання банківської гарантії №ГВ-419/3 перед ПАТ "Дельта Банк" становить 2315,70 грн, з яких сума заборгованості за прострочену комісію - 1969,87 грн, пеня за несвоєчасне повернення комісії - 316,20 грн, 3% річних за прострочену комісію - 29,63 грн.

У забезпечення виконання умов Договору про надання банківських гарантій №ГВ-419/3 від 08.07.2013 між Банком та ПАТ "Світ Електроніки" було укладено договір застави майнових прав №TB-419/3/S-l від 08.07.2013, за умовами якого предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів у повному обсязі на загальну суму 10973922,02 грн, у тому числі які існують на дату укладання цього Договору та/або виникнуть у майбутньому у Заставодавця згідно Договору поставки №СЕ-117/13 від 27.06.2013, укладеного між ТОВ "Вікотек Дистрибкжшин" (ідентифікаційний код 38119580) та Заставодавцем, та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна вартість предмету застави визначена в сумі 10973922,02 грн (десять мільйонів дев'ятсот сімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 02 копійки). Гарант виконав свої зобов'язання за Договором гарантії, проте Принципал в порушення умов Договору не сплатив в повному обсязі винагороду Гаранту визначену п. 4.1. цього Договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Нормами ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно ст. 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Заявлені вимоги Банку в частині пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне повернення відсотків підлягають визнанню в тій їх частині, що нараховані за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано і в розмірі, що не перевищує відповідної облікової ставки.

Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок сум пені та штрафу за вищевикладеними правочинами, суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ "Дельта Банк" в цій частині підлягають частковому визнанню, здійснено і розрахунок сум основної заборгованості, 3% річних, процентів за користування тощо, в результаті якого дійшов висновку щодо наявності підстав визнання вимог в розмірі 127851432,61 грн, з яких: окремо як забезпечені - 12065551,96 грн; четвертої черги задоволення - 82649946,38 грн та 33135933,82 грн шостої черги задоволення вимог.

В змісті апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" наголошено, що судом першої інстанції не враховано, що виконання окремих з вказаних вище кредитних договорів були забезпечені іпотечними договорами, укладеними не з боржником і не відносно майна боржника, а з майновим поручителем боржника - ТОВ "Вікотек".

Так, згідно з визначеннями термінів, наведених в ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до визначення, наведеного абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою МАЙНА БОРЖНИКА; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

ТОВ "Вікотек" передано в іпотеку нерухоме майно і товари в обороті, товариство фактично виступило майновим поручителем за зобов'язанням боржника - не ПАТ "Світ Електроніки" є майновим поручителем та власником переданого в іпотеку майна, а ТОВ "Вікотек". В розумінні наведених вище визначень закону ПАТ "Дельта Банк" є конкурсним кредитором боржника, частина з грошових вимог якого забезпечена майном ПАТ "Світ Електроніки", а інша частина - майном ТОВ "Вікотек".

Основні доводи інших учасників провадження у справі, які заперечували обґрунтованість поданої апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, ті ж, що і змісті відповідної мотивувальної частини оскарженої ухвали щодо забезпеченості вимог ПАТ "Дельта Банк", що аналогічні кредиторські вимоги Банку до ТОВ "Вікотек", яке є солідарним боржником за зобов'язаннями ПАТ "Світ Електроніки" є також забезпеченими, але ж вказане вище майно не було передано в іпотеку в забезпечення виконання грошового зобов'язання особою, яка не є їх власником.

Окрема частина кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Світ Електроніки", яка забезпечена іпотекою нерухомого майна і товарів в обороті ТОВ "Вікотек", може і повинна бути задоволена шляхом звернення стягнення на відповідне майно останнього, в результаті чого в товариство виникне право вимоги до ПАТ "Світ Електроніки" у зв'язку з виконанням його зобов'язань. І як зазначили представники учасників провадження у справі в засіданні суду апеляційної інстанції, забезпечені кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Вікотек" вже заявлені - в межах провадження у справі про банкрутство останнього.

За таких обставин вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Світ Електроніки", які забезпечені заставою ТОВ "Вікотек" саме у межах справи про банкрутство ПАТ "Світ Електроніки" підлягають визнанню і включенню в четверту чергу задоволення, а не в окрему як такі, що забезпечені заставою; останнє позбавляє Банк істотної участі в колективному органу управління, тоді як перше є підставою визначення відповідної до суми кредиторських вимог кількості голосів в складі комітету кредиторів, можливості прийняття рішень і реалізації прав кредитора.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості, колегія суддів вбачає окремі з доводів, наведених в скарзі спроможними і такими які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою скасування оскарженої ухвали як такої, що в повній мірі вимогами законності та обґрунтованості не відповідає.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г скасувати в частині визнання і визначення черговості задоволення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

3. Прийняти у відповідній частині нове рішення, яким визнати публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" кредитором публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" на суму 127851432,61 грн, з яких окремо як забезпечені - 12065551,96 грн; першої черги - 1218 грн, четвертої черги задоволення - 82649946,38 грн та 33135933,82 грн шостої черги задоволення вимог.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст складено 02.12.2016

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко