Справа № 363/937/16-ц Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю. Провадження № 22-ц/780/5969/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В. Категорія 18 29.11.2016
РІШЕННЯ
Іменем України
29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Іванової І.В.,
суддів - Гуля В.В., Сліпченка О.І.
при секретарі - Тимошевській С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2016 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин 2-Д» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по обов'язковим внескам,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2016 року ОСББ « Ольжин 2Д» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 відмовилась підписати примірники договорів «Про участь в утриманні будинку та прибудинкової території», «Про участь в забезпеченні стаціонарного опалення» та починаючи з 2013р. по 2016р. вибірково оплачує послуги, у зв'язку з чим в неї виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме за період з 26 січня 2013 року по 20 січня 2016 року - у сумі 2128,26 грн. за внески на утримання будинку та прибудинкової території, оплату консьєржа та внесок на диспетчеризацію.
Остаточно після уточнень позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Ольжин 2-Д» заборгованість по оплаті внесків по приміщенню № 297 за період з 26 січня 2013р. по 30 серпня 2016р. у сумі 1984,84 грн., інфляційні витрати у сумі 1073,95 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн. та судовий збір у розмірі 1378 гривень.
Відповідачка не визнала позовних вимог та у своїх письмових запереченнях зазначала, що борг за опалення відсутній, оскільки 25.08.2016р. нею було сплачено суму 408,54 грн. боргу за січень 2016р., надалі у лютому 2016р. послуга опалення їй не надавалась. Крім того, інфляційні витрати по боргу за опалення обраховані не вірно. Разом із цим, послалась, що вимога позивача про оплату боргів за період з 25.03.2013р. по 25.03.2016р. не може розглядатися оскільки сплив термін позовної давності. Крім того, зазначила, що договір про участь в утриманні житлового комплексу, споруд та прибудинкової території не розроблений на основі типового договору, тому обов'язок його укладати у неї відсутній, у зв'язку із чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Вишгородського районного суду від 23 вересня 2016 року уточнені позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Ольжин 2Д» суму заборгованості у розмірі 1986 грн. 84 коп., інфляційні витрати у розмірі 1073 грн. 95 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу мотивуючи тим, що суд при вирішенні питання порушив норми матеріального і процесуального права, невірно застосував норми ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», включивши в розрахунок витрати, які не входять до переліку послуг, оплата яких може покладатись на споживачів, безпідставно вийшов за межі позовної давності, не врахував що вона не була членом ОСББ, індекс інфляції було обраховано неправильно, про що надала свій розрахунок, тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСББ «Ольжин 2Д».
У запереченнях позивач ОСББ послався, що строк позовної давності перервався, оскільки відповідачка частково сплачувала кошти, що свідчить про визнання нею свого боргу та обов'язку його погасити, інші доводи апелянта вважають безпідставними і просить їх відхилити.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
За правилами ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
Відповідно до положень ст.13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою укладається окремий договір. Істотними умовами договору є: найменування сторін; предмет договору; права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом; обов'язки сторін щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг; вичерпний перелік послуг; вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу; порядок контролю та звіту сторін; наслідки невиконання умов договору; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.
Згідно з ч.1 ст.15 власник, член об'єднання зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
Відповідно до ч.8 ст.22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Згідно з вимогами ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку і його технічного обладнання та повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Ст. 625 ЦК України також передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Судом встановлено, що відповідачка по справі є власником квартири АДРЕСА_1. (а.с.12)
Власниками квартир вказаного будинку створено об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ольжин 2Д", який є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1. (а.с.23, 13-22).
Відповідачка по справі ОСОБА_2 не уклала договори «Про участь в утриманні будинку та прибудинкової території», «Про участь в забезпеченні стаціонарного опалення» та не сплачувала обов'язкові платежі на утримання неподільного майна, оплату консьєржа та внесок на диспетчеризацію.
Відповідно до довідки заборгованість ОСОБА_2 перед ОСББ «Ольжин 2Д» по оплаті внесків за період з 26 січня 2013 року по 31 серпня 2016 року складає 1986,84 грн., сума витрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку за цей період складає 1686,63 грн., розмір 3 % річних складає 86,03 грн., що загалом становить 3759,50 грн. (а.с. 125-129).
Крім того судом першої інстанції встановлено що, відповідачкою протягом червня-серпня 2016 року, було в повному обсязі сплачено суму 3% річних, а саме 86,03 грн., та 612,68 грн. інфляційних збитків.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСББ «Ольжин 2Д» , суд першої інстанції вважав, що розрахунок заборгованості відповідає вимогам закону, доказами відповідачки не спростований, тому з огляду на порушення відповідачкою зобов'язання з оплати житлово-комунальних та додаткових послуг, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за надані послуги з урахуванням інфляції за несвоєчасний розрахунок.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення заборгованості відповідає зібраним доказам і положенням закону, оскільки відповідачка по справі не сплачувала обов'язкові платежі в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
При цьому, суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність стягнення з відповідачки інфляційних втрат.
Разом з тим розрахунок інфляційних втрат проведений позивачем та взятий судом першої інстанції до уваги, не відповідає рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ, наведеним у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97р.
З зазначених вище підстав, колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутих інфляційних втрат та відповідно судового збору, при цьому судова колегія застосовує наданий відповідачкою розрахунок інфляційних втрат, який на думку колегії є вірним, а саме слід стягнути на користь позивача з відповідачки суму інфляційних збитків у розмірі 165 грн. 98 коп. (778,66 грн. інфляційні збитки - 612,68 грн., які було сплачено відповідачкою) (а.с.193).
Посилання у скарзі на те, що позивач не надав докази на підтвердження позовних вимог, щодо правомірності нарахування внесків на оплату консьєржів спростовуються матеріалами справи, які містять відповідні накази про прийняття на роботу осіб від 01.03.2013р. та наказ від 30.03.2016р. про переведення консьєржів на посаду диспетчерів, у відповідності до рішень загальних зборів ОСББ «Ольжин 2Д». На підтвердження правомірності нарахування внесків по обслуговуванню домофонів, відеоспостереження та охорони будинку також було надано відповідний протокол №4 загальних зборів членів ОСББ «Ольжин 2Д».
Крім того, щодо стягнення з відповідачки витрат позивача на правову допомогу, колегія суддів приходить до наступного.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги відповідають вимогам закону.
Однак, судом не враховано, що такі витрати відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України відносяться до судових витрат виключно якщо вони пов'язані з судовим розглядом справи, а відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України , п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України , Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року , витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не можуть перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи із змісту ст. ст. 56 , 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у розгляді справи.
Відомості про те, що адвоката Руденко Н.В., було допущено до участі в розгляді справи ухвалою суду як особу, що надає правову допомогу, відсутні.
При цьому Руденко Н.В. участі в судових засіданнях у справі не приймали, розрахунок вартості юридичних послуг відповідно до пропорційного часу роботи адвоката у зв'язку з наданням правової допомоги у даній справі також відсутній.
Таким чином, погодитися з оскаржуваним судовим рішенням в частині вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, неможливо.
За таких обставин у суду не було підстав стягувати з відповідачки на користь позивача 1500 грн. витрат на правову допомогу, тому на думку колегії суддів рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення по відмову у стягненні таких витрат.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
По даній справі позивачем пред'явлено майнові вимоги на загальну суму 3060,79 грн. та сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн. За результатами апеляційного розгляду такі вимоги вирішено задовольнити частково на суму 2152,82 грн., що становить 70% від заявлених вимог. Тому згідно приписів ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 510,10 грн. (964,60 - 454,50 грн., що складає 30 % від 1515 грн. сплачених за апеляційну скаргу), понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2016 року в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин 2-Д» інфляційних втрат та судового збору змінити, визначивши інфляційні втрати у розмірі 165 грн. 98 коп., судові витрати - у розмірі 510 грн.10 коп.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин 2-Д» витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволення позову в цій частині.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2016 |
Оприлюднено | 08.12.2016 |
Номер документу | 63157840 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Іванова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні