Постанова

від 29.11.2016 по справі 917/139/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа № 917/139/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22.04.2016)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 03-37/2889 від 22.11.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медуза-М", м. Горішні Плавні, Полтавська область (вх. №2753 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.16 у справі № 917/139/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медуза-М", м. Горішні Плавні, Полтавська область

до Горішньоплавнівської (Комсомольської) міської ради Полтавської області

про визнання рішення недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Горішньоплавнівської (Комсомольської) міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення п'ятдесят другої сесії шостого скликання Комсомольської міської ради від 16.12.2014 "Про відмову у поновленні договору оренди землі ТОВ "Медуза-М", посилаючись на протиправність вказаного рішення, вважаючи його таким, що грубо порушує охоронювані законом інтереси позивача. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що він своєчасно виконав вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі", надіславши на адресу Комсомольської міської ради лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, додавши проект додаткової угоди до договору, однак Комсомольська міська рада неправомірно відмовила в поновленні договору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 по справі № 917/139/16 (суддя Кульбако М.М.) в позові відмовлено.

Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 по справі № 917/139/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 клопотання позивача про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження. Розгляд скарги призначено на 29 листопада 2016 р. о 11:00 год.

22.11.2016 на адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" надійшли письмові пояснення (вх. № 11729), в яких правова позиція позивача є незмінною, він вважає викладені висновки у рішенні суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи, з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому просить рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що місцевий господарський суд неправильно застосував положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки не врахував, що відповідач протягом місяця після подання заяви від 16.09.2014 про поновлення договору оренди землі, не повідомив орендаря про наявність заперечень та не прийняв рішення саме за результатами розгляду даної заяви. На думку скаржника оскаржуване рішення міської ради від 16.12.2014 не можна вважати рішенням з питання поновлення договору оренди землі, ініційованого заявою ТОВ "Медуза-М", оскільки рішення щодо поновлення договору оренди землі із заявленої орендарем підстави (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") відповідачем не приймалося. Відповідно до рішення міської ради від 16.12.2014 підставою для припинення договору оренди землі зазначено закінчення строку, на який його було укладено (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). За викладених обставин, позивач вважає, що оскаржуване ним в судовому порядку рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує переважне право орендаря за договором № 133/09 від 07.12.2009, що укладений між сторонами у справі, на поновлення даного договору. Крім того, відповідач наголошує, що порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм процесуального права виявляється у тому, що судом не надано оцінки нарівні з іншими доказами у справі рішенню відповідача від 16.12.2014 "Про відмову у поновленні договору оренди землі ТОВ "Медуза-М".

22.11.2016 позивачем надано суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (11730), в яких ТОВ "Медуза-М" просить суд апеляційної інстанції врахувати під час вирішення справи ті обставини, що 07 грудня 2009 року директор ТОВ "Медуза-М" - ОСОБА_3, маючи намір побудови у м. Комсомольську Полтавської області сучасного торгового комплексу, уклав договір оренди землі №133/09 з Комсомольською міською радою строком на один рік. Оскільки об'єкт будівництва має високу категорію складності, ТОВ "Медуза-М" повинно було провести великий обсяг підготовчих робіт, допоки отримало згоду розпочати саме будівництво. До 2012 року ТОВ "Медуза-М" підготовано проектно-кошторисну документацію та проведено необхідні експертизи. 04.05.2012 позивачем отримано звіт щодо проекту будівництва із зауваженнями. 05.06.2012 позивачем отримано звіт щодо проекту будівництва, згідно якого проектна документація розроблена з дотриманням будівельних норм. 21.10.2013 позивачем подано заяву на видалення зелених насаджень і тільки 17.04.2014 отримано ордер на видалення двох дерев, на основі якого підприємство Полтавська екологія здійснило зачищення земельної ділянки. Фактично у грудні 2012 року було отримано дозвіл на проведення будівельних робіт. Таким чином, будівництво торгівельного комплексу загальмувалося не з вини ТОВ "Медуза-М", як забудовника, а внаслідок дії різних факторів документально-бюрократичного характеру. Позивач також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що перепроектування і перенаправлення існуючої системи підземних комунікацій на підготовленій для будівництва ділянці потребувало довготривалого узгодження і кропіткої технічної реалізації, і тільки по закінченні чисельних підготовчих дій був виритий котлован під фундамент запланованої будови. Таким чином, позивач зазначає, що будівельний котлован - це великозатратний проект, який поглинув велику частину фінансових коштів ТОВ "Медуза-М", потребував багато часу і особистих зусиль, а тому становить для позивача велику господарську цінність.

29.11.2016 відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 11992), в якому проти доводів скаржника категорично заперечує, вважає висновки суду першої інстанції вичерпними та такими, що ґрунтуються на достовірних даних. Відповідач зазначає, що орендодавцем дотримано строки і процедуру, передбачену Законом України "Про оренду землі", і жодних порушень вимог чинного законодавства відповідач під час прийняття оскаржуваного в судовому порядку рішення міської ради не вчинив. Переважне право орендаря перед іншими особами відповідач не порушував. Відповідач просить рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача просить залишити без задоволення, з підстав та обставин, що викладені в даних письмових поясненнях.

29.11.2016 позивач на підтвердження обставин, якими обґрунтовано апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи копію листа ПП "Арка" від 19.08.2016 № 20, при цьому зазначаючи, що ПП "Арка" є підрядником, який виконував будівельні роботи на земельній ділянці.

Всі надані сторонами документи та пояснення ретельно вивчені колегією суддів апеляційної інстанції та долучені до матеріалів справи.

Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши уповноважених представників сторін у судовому засіданні 29.11.2016, які підтримали свої правові позиції по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Медуза-М", м. Горішні Плавні, Полтавська область (вх. №2753 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 у справі № 917/139/16 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, 07.12.2009 між відповідачем - Комсомольською міською радою Полтавської області (Орендодавець) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" (Орендар) було укладено договір оренди землі №133/09 (далі - Договір), який зареєстрований у Комсомольському міському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.01.2010 за № 041054700007 (том 1 аркуші справи 18-23).

Згідно з пунктом 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі комерційного використання - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг (1.11.3), яка знаходиться у м. Комсомольську в районі ж/б №74 по вул. Леніна.

У пункті 2 Договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка: площею - 0.1320 га, для будівництва торгівельного комплексу - кадастровий номер 5310200000:50:027:0253 в тому числі: 0.1320 га - забудовані землі.

Пунктом 8 Договору передбачено, що даний Договір укладено до 31.12.2010 (з дня Державної реєстрації) згідно рішення 39 сесії 5 скликання Комсомольської міської ради від 23.09.2009, а після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Сторони також домовились, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 20 Договору).

У відповідності до пункту 33 Договору дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

07.12.2009 сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого Комсомольська міська рада надала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" прийняло на умовах оренди в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1320 га за адресою: район ж/б №74 по вул. Леніна у м. Комсомольськ (том 1 аркуш справи 28).

22.11.2010 між сторонами була укладена Додаткова угода №1/10 до Договору оренди землі, згідно з пунктом 1 якої на підставі рішення п'ятдесят першої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області п'ятого скликання від 23.09.2010 строк договору оренди землі встановлено з 01 січня 2011 року по 01 січня 2013 року (том 1 аркуш справи 32-33).

В подальшому, 12.02.2013 між сторонами була укладена Додаткова угода №2/13 до Договору оренди землі, відповідно до пункту 1 якої згідно з рішенням двадцять дев'ятої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області шостого скликання від 22 січня 2013 року строк договору оренди землі встановлено з 01 січня 2013 року по 01 січня 2015 року (том 1 аркуш справи 37-38).

Із матеріалів справи вбачається, 16.09.2014 ТОВ "Медуза-М" звернулось до Орендодавця із заявою про поновлення дії договору оренди земельної ділянки на два роки, додавши до заяви також проект додаткової угоди (том 1 аркуш справи 16-17).

Рішенням п'ятдесят другої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6 скликання від 16.12.2014 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" у поновленні договору оренди землі №133/09 від 07.12.2009, зареєстрованого 12.01.2010 у Комсомольському міському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсах" за №041054700007, на земельну ділянку площею 0,1320 га розташовану у місті Комсомольську в районі житлового будинку № 74 по вул. Леніна та надану для будівництва торгівельного комплексу, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (пункт 1 Рішення). Згідно з пунктами 2 та 3 зазначеного рішення припинено з 01.01.2015 дію договору оренди землі №133/09 від 07.12.2009, зареєстрованого 12.01.2010 у Комсомольському міському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за №041054700007, Товариству з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" на земельну ділянку в районі житлового будинку № 74 по вул. Леніна. Зобов'язано ТОВ "Медуза-М" укласти додаткову угоду про припинення договору оренди землі № 133/09 від 07.12.2009, зареєстрованого 12.01.2010 у Комсомольському міському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 041054700007. У місячний термін на підставі акта прийому-передачі повернути земельну ділянку площею 0Л 320 га, розташовану у місті Комсомольську в районі житлового будинку № 74 по вул. Леніна, до земель запасу Комсомольської ради Полтавської області у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому її було одержано в оренду.

Листом-повідомленням №01-16/268 від 29.12.2014 відповідач (орендодавець) направив позивачу (орендареві) заперечення у поновленні договору оренди землі разом із Рішенням п'ятдесят другої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6 скликання від 16.12.2014.

Вказаний лист-повідомлення отримано позивачем 20.01.2015, що підтверджується листом ТОВ "Медуза-М" від 09.02.2015 (том 1 аркуш справи 75).

ТОВ "Медуза-М" звернулось до господарського суду із позовом про визнання недійсним та скасування рішення п'ятдесят другої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6 скликання від 16.12.2014 "Про відмову у поновлені договору оренди землі ТОВ "Медуза-М", як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства і порушує права та інтереси позивача.

Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог господарський суд послався на те, що Комсомольська міська рада у встановленому законом порядку, в межах повноважень, висловивши свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі (лист-повідомлення № 01-16/268 від 29.12.2014), прийняла оскаржуване рішення, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання даного рішення недійсним.

Повторно розглянувши справу в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, колегія суддів повністю погоджується із даними висновками господарського суду, оскільки останнім у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, таким обставинам було надано належну правову оцінку та правильно застосовано норми матеріального та не порушено норми процесуального права, в зв'язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

З урахуванням встановлених обставин справи в їх сукупності під час здійснення апеляційного перегляду справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Предметом даного спору є визнання недійсним та скасування рішення п'ятдесят другої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6 скликання від 16.12.2014 "Про відмову у поновленні договору оренди землі Товариству з обмеженою відповідальністю "Медуза-М".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вказаним рішенням переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, а також порушенням відповідачем строку розгляду листа-повідомлення позивача (заяви про поновлення дії договору оренди земельної ділянки).

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При цьому, правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце за наявності двох умов:

1) невідповідність рішення органу місцевого самоврядування актам цивільного законодавства;

2) порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (позивача у справі);

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" правовими підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, то не має правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження міських рад щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам шляхом вирішення цих питань на пленарних засіданнях з прийняттям нормативних та інших актів у формі рішень, визначення меж цих повноважень та умови їх здійснення прямо передбачено статтями 9, 116, частиною першою статті 122, частиною першою 1 статті 124 Земельного кодексу України, пунктом 34 статті 26, статтею 59, пунктом 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, Додатковою угодою №2/13 від 12.02.2013 до Договору оренди землі строк договору оренди землі сторонами встановлено з 01 січня 2013 року по 01 січня 2015 року.

У пункті 8 Договору визначено, що після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

16.09.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою № 255/12-02 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки на два роки, додавши до заяви також проект додаткової угоди.

Здійснюючи свої повноваження, Комсомольська міська рада Полтавської області в межах визначеної законом компетенції, 16.12.2014 Рішенням п'ятдесят другої сесії 6 скликання відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю "Медуза-М" у поновленні договору оренди землі №133/09 від 07.12.2009.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено невідповідності даного рішення відповідача вимогам чинного законодавства, а також порушення цим рішенням прав позивача, що в даному випадку зумовлює висновок про відмову в позові.

Так, згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі " .

Законом України "Про оренду землі " визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

У частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України.

Так, у частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 Цивільного кодексу України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі " фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі " , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про оренду землі" протягом місяця після подання заяви № 255/12-02 від 16.09.2014 про поновлення договору оренди землі не повідомив орендаря про наявність заперечень та не прийняв рішення саме за результатами розгляду даної заяви.

Однак колегія суддів не може взяти до уваги даний аргумент позивача, оскільки із наявних в матеріалах справи копій листів Виконавчого комітету Комсомольської міської ради № 255/12-02/41 від 23.09.2014, № 03-25/765 від 03.10.2014, № 255/12-02/57 від 04.12.2014, вбачається, що відносно розгляду заяви ТОВ "Медуза-М" № 255/12-02 від 16.09.2014 міською радою опрацьовувалось питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,1320 га в районі житлового будинку № 74 по вул. Леніна, а для вирішення питання поновлення договору, ТОВ "Медуза-М" необхідно було надати на розгляд комісії з питань архітектури, будівництва, земельних ресурсів та екології відповідний перелік документів.

Також в матеріалах справи містяться витяги з протоколів комісії № 75 від 10.10.2014, № 76 від 10.11.2014, № 78 від 08.12.2014, в яких зазначено, що питання відносно поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки були включені до порядку денного, 10.10.2014 та 10.11.2014 відкладались на доопрацювання, а 08.12.2014 внесені на розгляд сесії.

Крім того, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає автоматичного поновлення договору оренди землі на запропонованих орендарем умовах проекту додаткової угоди у разі недотримання орендодавцем встановленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" строку розгляду листа-повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

В силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, лише у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Пунктом 33 Договору № 133/09 від 07.12.2009 сторонами було обумовлено, що дія Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджується, що протягом дії Договору оренди землі № 133/09 від 07.12.2009 сторони не дійшли згоди щодо його поновлення, а відповідач висловив свої заперечення листом № 01-16/268 від 29.12.2014 та прийняв відповідне рішення "Про відмову у поновлені договору оренди землі ТОВ "Медуза-М".

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, тобто до 31.01.2015, у зв'язку з чим договір оренди землі № 133/09 від 07.12.2009 між сторонами не був поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі", якими передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, на виконання вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідачем (Орендодавцем) було направлено позивачу (Орендарю) - ТОВ "Медуза-М" лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі № 01-16/268 від 29.12.2014, який отримано 20.01.2015 особисто ОСОБА_4 - представником ТОВ "Медуза-М" за довіреністю від 15.09.2014. Також, факт отримання листа-повідомлення підтверджується листом ТОВ "Медуза-М" від 09 лютого 2015 року.

Таким чином, орендодавцем дотримано строки і процедуру, передбачену Законом України "Про оренду землі", оскільки протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі направлено листа-повідомлення про заперечення Орендодавця у поновленні договору оренди землі, а також сповіщено про прийняте Комсомольською міською радою Полтавської області рішення.

Враховуючи те, що положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, а лише визначено, що за умов подальшого використання орендарем земельної ділянки та відсутності заперечень з боку орендодавця договір підлягає поновленню, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності порушеного права позивача оскаржуваним рішенням відповідача від 16.12.2014.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як обґрунтовано зазначає відповідач, міська рада в межах визначеної законом компетенції врахувала всі обставини спірної ситуації, а також наявність до позивача відповідних зауважень, в зв'язку з чим реалізувала своє право на відмову позивачу у поновленні договору оренди землі, тому переважне право орендаря в цьому випадку припинилось.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов`язання за договором оренди землі виконував неналежним чином, адже відповідач надаючи в оренду ТОВ "Медуза-М" земельну ділянку, очікував від орендаря належного виконання умов договору оренди землі та досягнення кінцевого результату у вигляді будівництва об'єкта нерухомого майна. Проте, позивачем за період користування земельною ділянкою протягом 2006-2014 років лише вирито котлован, встановлено декілька бетонних стовпів (паль) та дерев'яний паркан, що підтверджується листом управління архітектури і містобудування Комсомольської міської ради Полтавської області № 07/70 від 29.01.2015. Жодних інших будівельних робіт забудовником не виконувалось.

Як обґрунтовано зазначає відповідач і ці обставини позивачем не спростовані, у зв'язку зі значними опадами, стінки виритого котловану підмивались стічними водами та обвалювались, що створювало небезпеку руйнування оточуючих житлових будинків №74 та № 78 по проспекту Героїв Дніпра ( колишня вул. Леніна). Міською комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації 02.06.2015 було рекомендовано землекористувачу з метою недопущення виникнення загрози життю та здоров'ю мешканців ж/б № 74 та № 78 по проспекту Героїв Дніпра (колишня вул. Леніна), внаслідок погіршення погодних умов (дощові зливи) та просідання ґрунту котловану будівельного майданчику, терміново привести будівельний майданчик у відповідність до проекту організації будівельних робіт та в подальшому дотримуватись вимог проекту виробництва робіт та провести укріплення стін котловану.

Однак жодних доказів вжиття позивачем необхідних заходів щодо приведення у відповідність до проекту організації будівельних робіт, дотримання вимог проекту виробництва робіт та проведення укріплення стін котловану у справі не міститься.

Таким чином, викладені вище факти свідчать про неналежне виконання ТОВ "Медуза-М" своїх обов'язків, як орендаря земельної ділянки, що мало наслідком прийняття 16.12.2014 на 52 сесії Комсомольською міською радою Полтавської області 6 скликання рішення "Про відмову у поновленні договору оренди землі ТОВ "Медуза-М" в межах та у спосіб, передбачений законами України.

Факт порушення переважного права ТОВ "Медуза-М" перед іншими особами на укладення договору оренди землі рішенням відповідача не знаходить свого підтвердження серед наявних у справі доказів.

Порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Однак, позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів, які б свідчили про укладення відповідачем договору оренди спірної земельної ділянки з іншою особою. Жодного рішення про передачу спірної земельної ділянки іншим особам Комсомольською міською радою Полтавської області не приймалось, договору оренди з іншим орендарем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем, не існує.

Крім того, колегією суддів під час з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, встановлено, що на спірній земельній ділянці не зареєстровано жодного об'єкта нерухомого майна, в тому числі й збудованого ТОВ "Медуза-М", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (том 1 аркуш справи 72). За таких обставин, доводи позивача в обґрунтування порушення прав та законних інтересів ТОВ "Медуза-М" посиланням на те, що втрата права користування такою земельною ділянкою тягне за собою фактично втрату об'єкта незавершеного будівництва, разом з яким земельна ділянка може бути передана в користування іншому землекористувачу є безпідставними, оскільки факт реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Медуза-М" не підтвердився під час розгляду справи.

Водночас, як вмотивовано зазначає відповідач в обґрунтування своєї правової позиції по справі, аргументи позивача про здійснені позивачем витрати на розроблення проектної та кошторисної документації, є його власними комерційними ризиками ведення господарської діяльності і не можуть бути правовими підставами у розумінні статті 21 Цивільного кодексу України, згідно яких правовий акт органу місцевого самоврядування визнається недійсним.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Колегією суддів апеляційної інстанції при розгляді даної справи також враховується, що рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2015 по справі № 917/518/15, яке залишене без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 та набрало законної сили, зобов'язано ТОВ "Медуза-М" повернути територіальній громаді в особі Комсомольської міської ради Полтавської області земельну ділянку площею 0,1320 га, кадастровий номер 5310200000:50:027:0253 в районі житлового будинку №74 по вул. Леніна у м. Комсомольську, звільнивши її від об'єктів матеріального світу.

В судовому засіданні 29.11.2016 представник відповідача повідомив суду апеляційної інстанції, що міською радою за власний рахунок засипано котлован, що знаходився на земельній ділянці площею 0,1320 га, кадастровий номер 5310200000:50:027:0253 в районі житлового будинку №74 по вул. Леніна у м. Комсомольську.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджуючись із висновками місцевого господарського суду вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів прийнятим відповідачем оспорюваним рішенням, а також не підтверджено обставин, передбачених статтею 21 Цивільного кодексу України та частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за наявності яких правовий акт органу місцевого самоврядування підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Висновки місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Доводи позивача, з яких подана апеляційна скарга, не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а тому згідно вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медуза-М", м. Горішні Плавні, Полтавська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2016 у справі № 917/139/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Могилєвкін Ю.О.