Постанова

від 05.12.2016 по справі 820/6171/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

          05 грудня 2016 р.                                                                                 №820/6171/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка", в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом стягнення коштів в сумі 24 039,92 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" має податковий борг до бюджету у розмірі 24 039,92 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, та земельного податку з юридичних осіб. Вказаний борг виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання за деклараціями та нарахованої суми штрафних санкцій. Податковим органом було сформовано та направлено відповідачу дві податкові вимоги форми "Ю1" та "Ю2", проте борг не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку, у зв'язку із чим представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки було надіслано на адресу відповідача, зареєстровану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене поштове відправлення було отримано відповідачем 15.11.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду.

Відповідач у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття скороченого провадження заперечень проти позову або заяви про визнання позову до суду не надав. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що, суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 19469107) зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до декларацій, які містяться в матеріалах справи та відповідно до податкових повідомлень - рішень, облікової картки платника податків (зворотній бік), відповідач має суму узгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 24 039,92 грн.

Згідно до статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно вимог п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначалося судом раніше, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" має податковий борг та є платником податків з податку на прибуток приватних підприємств та земельного податку з юридичних осіб.

Згідно з пунктами 137.1, 137.3 та 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу; у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду; якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач подав до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області наступні податкові декларації з податку на прибуток підприємств, а саме:

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9079365110 від 28.01.2015 року, в якій самостійно задекларував суму податку на прибуток за звітний період у розмірі 1 400,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №1600000586 від 29.02.2016 року, в якій самостійно задекларував суму податку на прибуток за звітний період у розмірі 2 722,00 грн. (а.с. 11 - 14).

Загальна сума заборгованості зі сплати податку на прибуток підприємств, самостійно задекларованої підприємством у встановлені законодавством строки ним не була сплачена.

Положеннями статті 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку;. плати за землю.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст. 286 ПК України).

Положеннями ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач подав до контролюючого органу чотири податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

1) податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1300001533 від 18.02.2013 року за 2013 рік;

2) податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007055167 від 16.02.2014 року за 2015 рік, в якій самостійно задекларовано річну суму грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 4 413,60 грн. з розбиттям помісячної плати у сумі 367,80 грн., яка підлягає сплаті;

3) податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9004190433 від 26.01.2015 року за 2014 рік, в якій самостійно задекларовано річну суму грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 5 512,58 грн. з розбиттям помісячної плати у сумі 459,38 грн. за період січень - листопад 2015 року та 459,40 грн. - грудень 2015 року, яка підлягає сплаті;

4) податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1600000305 від 05.02.2016 року за 2016 рік, в якій самостійно задекларовано річну суму грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 6 614,83 грн. з розбиттям помісячної плати у сумі 551,24 грн. за період січень - листопад 2016 року та 551,19 грн. - грудень 2016 року, яка підлягає сплаті (а.с. 15 - 24).

Однак, у встановлений законодавством строк відповідачем не було сплачено суму податкового боргу за відповідний період, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 39-79).

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом було проведено ряд перевірок відповідача, за результатами яких складено відповідні акти:

- акт про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по екологічному податку, збору за спеціальне використання води та податку на прибуток приватних підприємств від 22.09.2014 року № 858/1502/19469107, який було вручено 25.11.2014 року;

- акт камеральної перевірки щодо своєчасності сплати податку на прибуток та земельного податку з юридичних осіб від 13.11.2015 року № 209/1520/194669107, який було вручено 21.11.2015 року;

- акт камеральної перевірки щодо своєчасності сплати податку на прибуток та земельного податку з юридичних осіб від 03.06.2016 року № 429/1202/19469107, який було вручено відповідачу (а.с. 30 - 38).

Згідно п.126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями п.58.2 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, за результатами проведених перевірок, Ізюмською ОДПІ було складено та направлено підприємству податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення - рішення №0001731502 від 08.10.2014 року, яким на підставі положень ст. 126 ПКУ нараховано відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20%, що складає 625,76 грн., яке отримано відповідачем 14.10.2014 року;

- податкове повідомлення - рішення №0003521502 від 04.12.2015 року, яким на підставі положень ст. 126 ПКУ нараховано відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20%, що складає 188,40 грн., яке отримано відповідачем 29.12.2015 року;

- податкове повідомлення - рішення №0003571502 від 04.12.2015 року, яким на підставі положень ст. 126 ПКУ нараховано відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20%, що складає 2 662,68 грн., яке отримано відповідачем 29.12.2015 року;

- податкове повідомлення - рішення №0002141202 від 10.06.2016 року, яким на підставі положень ст. 126 ПКУ нараховано відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20%, що складає 366,80 грн., яке отримано відповідачем 14.06.2016 року;

- податкове повідомлення - рішення №0002151202 від 10.06.2016 року, яким на підставі положень ст. 126 ПКУ нараховано відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20%, що складає 555,77 грн., яке отримано відповідачем 14.06.2016 року (а.с. 25 - 29).

Вказані акти перевірки та податкові повідомлення - рішення були направлені та отримані відповідачем, проте ним не були оскаржені ані в судовому, ані в адміністративному порядках, а тому сума є узгодженою.

В силу приписів п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було винесено податкову вимогу форми "Ю1" № 1/85 від 30.11.2001 року про визначення суми податкового боргу 3 904,02 грн., яка була направлена та вручена відповідачу 07.12.2001 року (а.с. 9) та податкову вимогу форми "Ю2" № 2/21 від 26.04.2002 року на суму 14 976,94 грн. (а.с. 10), яку було отримано відповідачем 10.05.2002 року (а.с. 10).

Матеріалами справи підтверджено що податковий борг відповідача не переривався, добровільно відповідачем не сплачений та складає 24 039,92 грн.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Згідно акту активів, на які поширюється право податкової застави від 18.11.2008 року №2/14 складеного податковим керуючим Ізюмської ОДПІ було проведено опис активів ТОВ "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" на які поширюється право податкової застави у кількості 16 од. (а.с. 80 - 81).

Таким чином, загальна сума податкового зобов'язнання зі сплати податку на прибуток підприємств, земельного податку та суми штрафної санкції у загальному розмірі складає 24 039,92 грн.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до наявного в матеріалах справи інформаційного листа, відповідач має відкриті рахунки в установах банків, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що на час розгляду справи вказана сума податкового боргу у розмірі 24 039,92 грн. ТОВ "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" не була сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано, суд вбачає достатньо підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути на користь Державного бюджету податковий борг з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об'єднання "Сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 19469107) у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом стягнення коштів в сумі 24039,92 (двадцять чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 92 коп.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги, в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Полях Н.А.