Постанова

від 06.12.2016 по справі 815/5055/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5055/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Полімер-Трейд» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів і карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 22.07.2016 р. № 5000607021/2016/000086/2, № 500060702/2016/000085/2, картки відмови від 22.07.2016 р. № 500060702/2016/00129, № 500060702/2016/00128.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митним органом безпідставно прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, якими було здійснено коригування митної вартості товару «плівка ПВХ…», в результаті чого вартість товару збільшилася. В обґрунтування цього відповідач послався на п.2 ст.58 МК України, зважаючи на те, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, тому на підставі п.3 ст.58 МК України застосовано другорядні методи, визначені п.2 ст.57 МК України. При цьому документи, які підтверджували визначення факту договірної ціни були надані відповідачу у необхідному обсязі. Відповідач не надав жодного доказу того, що ПП «Полімер-Трейд» занижено митну вартість товарів, що ввозилися на територію України; не навів фактів передбачених ч.1 ст.58 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу при митному оформленні товару; не обґрунтував невизнання заявленої декларантом митної вартості на підставі вже поданих документів тощо, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданого до суду клопотання, розгляд справи просив здійснити без його участі в порядку письмового провадження.

До суду з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Згідно наданих до суду заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатом проведеної шляхом електронного листування консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. В результаті проведеного аналізу баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості подібних, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (митна декларація від 10.06.2016 р. № 508050001/2016/002308), тому митну вартість визначено на рівні 3,17 дол. США за 1 кг нетто. Зважаючи на правомірність оскаржуваних рішень, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 22.07.2016 р. о 18:56 год. декларантом позивача ТОВ «Ламан Шипінг Ейдженсі» була подана до митного оформлення митна декларація № 500060702/2016/009459 від 22.07.2016 р. із додатками: коносамент EURLFL16600431ODS від 14.06.2016 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 2109 від 21.04.2016 р.; рахунок-фактура (інвойс) № 20160355 від 24.03.2016 р.; пакувальний лист б/н від 24.03.2016 р.; навантажувальний документ № 1905 від 14.07.2016 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10/1 від 24.03.2016 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СН 05-05-14 від 05.05.2014 р.; договір про надання послуг митного брокера № 7450 від 28.04.2016 р.; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 14.06.2016 р.; сертифікат про походження товару № 15С4403А1328/00417Х від 24.03.2016 р.; тальманська розписка б/н від 20.07.2016 р.; копія митної декларації країни відправлення № 223120160818878948 від 02.06.2016 р.

22 липня 2016 р. о 18:45 год. декларантом отримано повідомлення від митного органу щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (а.с.37), у зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 щодо можливого заниження митної вартості. В якості підстави зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності: відповідно інвойсу від 10.06.2016 р. № 20160610 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Odessa, проте в документах відсутні відомості щодо страхування товару; у платіжному документі від 21.04.2016 р. № 2109 відсутнє посилання на комерційний інвойс; в рахунку-фактурі від 24.03.2016 р.№ 20160355 зазначено умову сплати - 100% авансовий платіж, однак до митного оформлення надано платіжний документ (4061,54 дол. США), який перевищує суму, вказану в рахунку-фактурі від 24.03.2016 р. № 20160355 (3565,43 дол. США); ціна товару, зазначена в копії митної декларації країни відправлення від 02.06.2016 р. № 223120160818878948 відрізняється від ціни товару, яка вказана в рахунку-фактурі від 24.03.2016 р. № 20160355.

Листом від 22.07.2016 р. № 56 ПП «Полімер-Трейд» повідомило митний орган про те, що додаткових документів надано не буде, та просило завершити митне оформлення. Втім, за власним бажанням позивачем додатково було подано митному органу копії митної декларації країни відправлення № 223120160818878948 від 02.06.2016 р., пакувального листа б/н від 24.03.2016 р., сертифіката про походження товару № 1504403А1328/00417Х від 24.03.2016 р.

За результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № 500060702/2016/00129 від 22.07.2016 р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 22.07.2016 р. № 5000607021/2016/000086/2, відповідно до якого аналізом ПІК «Інспектор» та ЄЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (МД від 10.06.2016 р. № 50805001/2016/002308), тому митну вартість визначено на рівні 3,17 дол. США/кг нетто.

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що 22.07.2016 р. о 18:57 год. декларантом позивача ТОВ «Ламан Шипінг Ейдженсі» була подана до митного оформлення митна декларація № 500060702/2016/009460 від 22.07.2016 р. із додатками: коносамент EURLFL16600431ODS від 14.06.2016 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 2328 від 06.07.2016 р.; рахунок-фактура (інвойс) № 20160610 від 10.06.2016 р.; пакувальний лист б/н від 10.06.2016 р.; навантажувальний документ № 1906 від 14.07.2016 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 10.06.2016 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СН 10-06-16 від 10.06.2016 р.; договір про надання послуг митного брокера № 7450 від 28.04.2016 р.; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 14.06.2016 р.; сертифікат про походження товару № 15С4403А1328/001597Х від 12.06.2016 р.; тальманська розписка б/н від 20.07.2016 р.; копія митної декларації країни відправлення № 223120160818878949 від 10.06.2016 р.

22 липня 2016 р. о 18:47 год. декларантом отримано повідомлення від митного органу щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (а.с.364), у зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 щодо можливого заниження митної вартості. В якості підстави зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності: відповідно інвойсу від 10.06.2016 р. № 20160610 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Odessa, проте в документах відсутні відомості щодо страхування товару; у платіжному документі від 06.07.2016 р. № 2328 відсутнє посилання на комерційний інвойс; в рахунку-фактурі від 10.06.2016 р. № 20160610 зазначено умову сплати - 100% авансовий платіж, однак до митного оформлення надано платіжний документ (2793,03 дол. США), який перевищує суму, вказану в рахунку-фактурі від 10.06.2016 р. № 20160610 (921,72 дол. США); ціна товару, зазначена в копії митної декларації країни відправлення від 02.06.2016 р. № 223120160818878948 відрізняється від ціни товару, яка вказана в рахунку-фактурі від 24.03.2016 р. № 20160355.

Листом від 22.07.2016 р. № 55 ПП «Полімер-Трейд» повідомило митний орган про те, що додаткових документів надано не буде, та просило завершити митне оформлення. Втім, позивачем за власним бажанням додатково були надані копії митної декларації країни відправлення № 223120160818878949 від 10.06.2016 р., пакувального листа б/н від 10.06.2016 р.

За результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № 500060702/2016/00128 від 22.07.2016 р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 22.07.2016 р. № 5000607021/2016/000085/2, відповідно до якого аналізом ПІК «Інспектор» та ЄЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (МД від 10.06.2016 р. № 50805001/2016/002308), тому митну вартість визначено на рівні 3,17 дол. США/кг нетто.

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, рішення про коригування митної вартості прийнято у зв'язку з виявленням розбіжностей у поданих декларантом документах. При цьому за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних деклараціях, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим ніж заявлений (МД № 508050001/2016/002308 від 10.06.2016 р.). За результатами проведеного аналізу було обрано резервний метод визначення митної вартості.

У відповідності до ч.1 ст.53 МК України, згідно з якою контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, Одеською митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, в ході якого встановлено, що подані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності.

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою особою під час декларування товарів (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до частин 1-3 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Другою частиною статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а третя частина цієї ж статті передбачає, що якщо документи, зазначені у частині другій статті 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним ба на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд вважає, що посилання митного органу на наявну в нього інформацію про вартість товару, яка відрізняється від задекларованої митної вартості, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом її визначення.

Також доводи митного органу щодо ненадання декларантом відомостей про страхування товару є безпідставними з огляду на те, що умовами поставки CPT Інкотермс 2010 (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов'язку покупця здійснювати страхування товару. Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Відповідно до статей 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Як вбачається з контракту № СН 05-05-14 від 05.05.2014 р. (умови поставки СРТ Одеса (Іллічівськ)), сторони домовилися про загальну суму контакту 50000 дол. США., яка складається із сум фактично поставленого товару. Продавець зобов'язаний відвантажити товар після зарахування на банківський рахунок 100% вартості обумовленої партії товару (п.3.6). Порядок оплати визначений п.4.2 контракту та передбачає: покупець направляє заявку продавцю по факсу або електронною поштою; після отримання заявки продавець виставляє покупцю рахунок-фактуру/інвойс, відповідно до якого покупець оплачує 100% передоплати від вартості товару; після отримання передоплати продавець здійснює відвантаження товару згідно з п.3.6 контракту.

Відповідно до проформи інвойс № 20160345 (а.с.86) сторони контракту домовились про поставку товару у кількості 166 рулонів, що складає 45128,2 кв.м. вартістю 4061,54 дол.США.

Згідно додатку № 10/1 від 24.03.2016 р. до контракту № СН 05-05-14 (а.с.20-21) сторони домовились про продаж товару - плівка гарячого тесніння/плівку ПВХ на загальну суму 3565,43 дол. США із зазначенням складу та кількості (вказано в рулонах з описом ширини, довжини, кількості кв.м., вартості за кв.м.). Всього визначено 144 рулони площею 35672 кв.м. та вартістю 3565,43 дол. США. Умови постави СРТ (Одеса, Україна). Відповідні одиниці товару вказані у комерційному інвойсі № 20160355 від 24.03.2016 р. (а.с.23). У пакувальному листі до інвойсу 20160355 (а.с.23) визначено вагу 144 рулонів в кількості 1296 кг. (1300 нетто, 1400 брутто) та об'ємом 2,739 куб. м.; відповідний об'єм (2,739) та вага (1400) також зазначені у коносаменті (а.с. 26).

У платіжному дорученні від 21.04.2016 р. № 2109 на суму 4061,54 дол. США в п.70 зазначено: передоплата за контрактом СН 05-05-14 від 05.05.2014 р.,; бенефіціаром визначено Longtime Industry Co., LTD. Також слід зазначити, що у експортній декларації країни відправлення (а.с. 31) вказано ціну за товар на рівні 2,742 дол.США/кг на загальну суму 3565,46 дол. США. (яка в подальшому змінена митним органом на 3,17 дол.США/кг нетто).

В той же час, згідно з інвойсом № 20060356 від 24.04.2016 р. сторони домовились про поставку товару на суму 1244,64 дол.США на умовах СPT Бориспіль., що загалом (з урахуванням вищевказаної партії товару за інвойсом № 20160355 від 24.03.2016 р.) складає суму поставки 4810,07 дол.США, тобто на 748,53 дол.США більше, ніж було попередньо оплачено згідно з платіжним дорученням № 2109 від 21.04.2016 р. на суму 4061,54 дол. США. Тобто товар було поставлено двома партіями за інвойсами від 24.03.2016 р. № 20060355 на суму 3565,43 дол.США (СРТ Одеса) та № 20160356 на суму 1244,64 дол.США (СРТ Бориспіль) на загальну суму 4810,64 дол. США.

Вищеозначені обставини також підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків за період з 05.05.2014 р. по 01.08.2016 р. (а.с. 88), відповідно до якого по даним позивача 19.05.2016 р. відображено Дб 4061,54 дол. США, а по даним Longtime Industry Co., LTD Кт 4061,54 дол. США; 10.06.2016 р. відповідно - Дб та Кт 1244,64 дол. США; 22.07.2016 р. - 3565,43 дол. США.

На підставі викладеного суд відкидає посилання митного органу на те, що розбіжності в сумі переказу, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) та платіжному дорученні свідчать про неавтентичність документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості, які виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно ч.1 ст.54 МК України.

З цих же підстав суд вважає не заслуговуючими на увагу посилання відповідача на відмінність ціни у копії декларації країни відправлення від 02.06.2016 р. № 223120160818878948 (3565,46 дол.США) від ціни товару, яка вказана у рахунку-фактурі (інвойсі) від 24.03.2016 р. № 20160355 (3565,43 дол.США). Більш того, відмінність складає лише 0,03 дол. США і це при тому, що в декларації країни відправлення ціна визначалася у розмірі 2,742 дол.США/кг, тоді як в інвойсі позивачу обраховано вартість за кількість кв.м. (0,09 дол.США/кв.м. плівки), що не може бути підставою для сумнівів у митний вартості, обрахованої за прямим контрактом.

Крім того, в червні 2016 р. позивачем було укладено контракт № СН 10-06-16 від 10.06.2016 р. (а.с. 44-48) із компанією Haining Longtime Industry Co. Ltd, Китай про поставку плівки гарячого тиснення/плівки ПВХ на загальну суму 40000 дол. США за асортиментом та кількістю, які обумовлюються у додатках до контракту. Умовами поставки визначено СРТ Одеса, України (Інкотермс 2010). Продавець зобов'язаний відвантажити товар після зарахування на банківський рахунок 100% вартості обумовленої партії товару (п.3.6). Порядок оплати визначений п.4.2 контракту та передбачає: покупець направляє заявку продавцю по факсу або електронною поштою; після отримання заявки продавець виставляє покупцю рахунок-фактуру/інвойс, відповідно до якого покупець оплачує 100% передоплати від вартості товару; після отримання передоплати продавець здійснює відвантаження товару згідно п.3.6. Згідно додаткової угоди № 1 до контракту № СН 10-06-16 від 10.06.2016 р. сторони домовились про поставку товару на суму 921,72 грн. (36 рулони (9087 кв.м.)), що також відображено у комерційному інвойсі № 20160610 від 10.06.2016 р. (а.с.52), пакувальному листі (36 рулонів; 329 кг. (а.с.54)), коносаменті (а.с. 56).

У платіжному дорученні від 06.07.2016 р. № 2328 на суму 2793,03 дол. США в п.70 зазначено: передоплата за контрактом СН 10-06-14 від 10.06.2016 р. (а.с. 60). Також слід зазначити, що у експортній декларації країни відправлення (а.с. 31) вказано ціну за товар на рівні 2,88 дол.США/кг на загальну суму 921,60 дол. США (а.с. 61).

В той же час, згідно проформи-інвойс № 20160600 до контракту СН 10-06-16 від 10.06.2016 р. сторони погодили поставку на суму 2793,03 дол. США (31033,60 кв.м. плівки вартістю 0,09 дол.США/кв.м.). Відповідно до листа ПП «Полімер-Трейд» від 22.07.2016 р. № 49/1 до директора Haining Longtime Industry Co., LTD, кошти в розмірі 2793,03 дол. США були перераховані на виконання контракту СН 10-06-16 від 10.06.2016 р. та проформи-інвойс № 20160600 від 25.05.2016 р., проте 22.07.2016 р. за МД № 500060702/2016/009465 від 22.07.2016 р. товар було отримано на суму 921,72 дол.США, у зв'язку із чим позивач просив допоставити товар на суму 1871,31 дол. США.

По вищезазначеній поставці товару в митного органу виникли аналогічні сумніви, як і під час оформлення МД № 500060702/2016/009459 від 22.07.2016 р., оцінка яким надана судом вище. Зокрема, відповідачем повторно безпідставно покладено обов'язок на декларанта надати докази страхування товарів, не зважаючи на відсутність такого обов'язку за правилами СРТ. Також митним органом безпідставно зазначено про відсутність у банківському документі призначення платежу, оскільки в п.70 платіжного доручення № 2328 від 06.07.2016 р. є посилання на контракт СН 10-06-16 від 10.06.2016 р. із позначкою «передоплата».

Зважаючи на погодження згідно проформи-інвойс № 20160600 до контракту СН 10-06-16 від 10.06.2016 р. суми поставки в розмірі суму 2793,03 дол. США (31033,60 кв.м. плівки вартістю 0,09 дол.США/кв.м.) та проведення її повної передоплати, також не заслуговують на увагу посилання відповідача на перевищення суми в платіжному дорученні (2793,03 дол. США) над вказаною в інвойсі від 10.06.2016 р. № 20160610 (921,72 дол. США), яка стосується часткового постачання товару за контрактом.

Отже сумніви митниці у контрактній вартості товарів ґрунтуються на хибному тлумаченні обов'язкового страхування товару, несуттєвій розбіжності (3 центи дол. США) в ціні у декларації країни відправлення та інвойсі, неврахуванні авансового характеру оплат по платіжних доручення, що стало можливим внаслідок ігнорування додатково поданих декларантом документів, які у повній мірі підтверджують правильність визначення числових значень митної вартості за прямими контрактами.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі N 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі N 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року (втратив чинність 01.06.2012 р.) зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічної позиції дотримується на сьогодні і Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості, прийнятих вже на підставі норм Митного кодексу України 2012 року.

Наприклад, в ухвалах від 30.01.2014 р. у справі N К/800/41272/13 та від 17.12.2013 р. у справі N К/800/28635/13 Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховний Суд України вже неодноразово (постанова № 21-127а15 від 31.03.2015 р.) зазначав, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (c) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України 2012 року підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Правильному застосуванню вказаної норми може сприяти розуміння логіки правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі N 21-354а13.

У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому в даному випадку митним органом використано МД № 508050001/2016/002308 від 10.06.2016 р., що не відповідає вищевказаним нормативним приписам Митного кодексу України.

Вирішуючи спір, суд враховує, що Одеська митниця ДФС жодним чином не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Ні в рішеннях про коригування митної вартості, ні в письмових запереченнях до позову не обґрунтовано, чому наданих документів не достатньо для визначення митної вартості товару. Митницею не доведено наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про митну вартість є об'єктивними, та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Покладені ж в основу рішень про коригування митної вартості та заперечень проти адміністративного позову доводи митного органу визнаються судом необґрунтованими та недостатніми для висновку про непідтвердження вартості поставок за прямими контрактами.

В той же час формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Поряд із тим, судом встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що митним органом в порушення приписів вищенаведених норм було необґрунтовано відмовлено у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів, а рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон прийняті відповідачем із порушенням встановленої законодавством процедури, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Також беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5512 грн. (4 х 1378 грн.) згідно платіжних доручень № 2416 від 05.08.2016 р., № 2485 від 26.08.2016 р., позивачу у відповідності до ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Одеської митниці ДФС, з огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Полімер-Трейд» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2016 р. № 500060702/2016/00129, № 500060702/2016/00128.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів 22.07.2016 р. № 5000607021/2016/000086/2, № 500060702/2016/000085/2.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь Приватного підприємства «Полімер-Трейд» (код ЄДРПОУ 34907120) судові витрати в сумі 5512 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять грн.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Завальнюк