Ухвала

від 01.12.2016 по справі 826/26783/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26783/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Мамчура Я. С., Желтобрюх І. Л.,

за участю секретаря Видмиденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія Київінвестбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 №0009671504, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0009671504 від 30 липня 2009 на суму 74811,32грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому виходив з того, що оскільки Податковим органом в порушення вимог законодавства не надіслано Позивачу податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 р. № 0009671504, то тим самим позбавлено права Позивача на оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся до Відповідача з листом від 20.04.2015 р. №12910/10 про надання інформації.

Відповідач Листом № 6227/10/26-57-15- 04-38 від 15.05.2015р. повідомив Позивача, що станом на 07.05.2015 р. згідно бази ІС «Податковий Блок» за Позивачем обліковується заборгованість на загальну суму 131253,96 грн., по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла згідно податкового повідомлення - рішення № 0009671504 від 30 липня 2009 р. на суму 74811,32грн., за яким сума грошового зобов'язання не була сплачена у встановлений термін та не розпочато процедуру оскарження у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, тому згідно п.87,9 ст.87 Податкового кодексу України існує податковий борг.

Позивач зазначає, що не отримував податкового повідомлення - рішення № 000967504 від 30 липня 2009р. на суму 74811,32грн. і тому вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Як встановлено Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/17329/13-а від 05.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014, згідно Акту № 13/24-140 від 01.03.2010 «Щодо неможливості вручення податкових вимог по боржникам у Святошинському районі м. Києва» складеного Відповідачем та податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 р. № 0009671504 на суму 74 811,32 грн. не було вручено Позивачу.

Причиною невручення стало те, що в спірному податковому повідомленні-рішенні зазначена адреса місцезнаходження відповідача: 04116, м. Київ, вул. Салютна, 42/46, проте, за зазначеною адресою Позивач ніколи не знаходився та не знаходиться на даний час, що підтверджується витягом з ЄДР, який наявний в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії корінця податкового повідомлення-рішення №0009671504 від 30 липня 2009 р. на суму 74811,32 грн. на ньому міститься запис: «Ксерокопію акта і повідомлення отримано 20.01.2010» та міститься підпис.

В поданих апелянтом документах міститься інформація, що Головним бухгалтером на підприємстві є ОСОБА_3 та місцезнаходження (юридична адреса) Товариства - м. Київ, вул..Салютна, 42/46, яка зазначена в податковому повідомленні-рішенні.

Згідно копії Наказу №02-к від 05.01.2007р. ЗАТ компанії «Київінвестбуд», в пункті 2 зазначено, що ОСОБА_4 назначена головним бухгалтером компанії з 01 січня 2007 р.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.04.2016 р., вбачається, що ПАТ «Компанія Київінвестбуд» знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Котовського, буд. 4.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час винесення податкового повідомлення-рішення спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III (далі Закон № 2181).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України - у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Підпункт 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону № 2181 визначає, що податкові повідомлення надсилаються у такому самому порядку, що і податкові вимоги.

Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано з листом повідомлення про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків

Таким чином, законодавством передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог, а саме: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.

Водночас встановлені й спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).

Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001 р., відповідно до якого, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).

У разі невручення податкової вимоги, у випадках незнаходженням посадових осіб або їх відмови прийняти податкову вимогу, в той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.

У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Таким чином, обставини, що унеможливлюють вручення податкової вимоги платникові податків, повинні підтверджуватися актом довільної форми, що складається в день повернення податкової вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб або їх відмовою прийняти податкову вимогу або актом перевірки місцезнаходження (проживання) платника податків, який складається в разі незнаходження фактичного місцезнаходження платника податків.

Лише розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень не може вважатися беззаперечним підтвердженням факту вручення податкової вимоги платникові податків у тому разі, якщо обставини справи вказують на невжиття податковим органом усіх заходів, які він повинен був здійснити для вручення податкової вимоги.

Підсумовуючи наведене, оскільки необхідних, визначених законодавством дій податковим органом вчинено не було й не представлено суду відповідних документів, колегія судді приходить до висновку, що податковим органом належними доказами не спростовано тверджень позивача про ненадіслання (невручення) йому оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-8662/11/2670 від 09.11.2011 року було встановлено безпідставність та незаконність донарахувань земельного податку Позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2009 р. № 0009671504 на суму 74 811,32 грн. та встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення було надіслано не на адресу Позивача.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія Київінвестбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 №0009671504 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. С. Мамчур

І. Л. Желтобрюх

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2016

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С