Ухвала

від 30.11.2016 по справі 806/1116/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"30" листопада 2016 р. Справа № 806/1116/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача Шатківської А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ( далі - ФОП ОСОБА_6.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0016841302 від 09.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов"язаннями в розмірі 19111,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4777,75 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001686400 від 09.06.2016, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 10000,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2016 № 0016841302 та № 0016864000 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом увстановлено, що працівниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки №67/702/13-02/НОМЕР_1 від 01.06.2016 (а.с.13-59).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.184.7 ст.184, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VI та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VI (у редакції, що діяла у 2014) в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 19111,0 грн.

- Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 від 17.06.2015 №426 від 17.06.2015 в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін та Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 (із змінами та доповненнями).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0016841302 від 09.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 19111,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4777,75 грн.

- податкове повідомлення-рішення №001686400 від 09.06.2016, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 10000,00 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0016841302 від 09.06.2016, то суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність нарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 19111,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4777,75 грн., а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з такого.

З акту перевірки вбачається, що підставою для винесення зазначеного рішення слугували встановлені в ході перевірки порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.184.7 ст.184, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 №2755VI та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VI (у редакції, що діяла у 2014).

Встановлено, що правомірність встановлених у акті перевірки порушень позивачем п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VI на суму 325,00 грн. та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VI (у редакції, що діяла у 2014) на суму 967,35 грн. вважаються доведеними та доказуванню не підлягають, оскільки не оспорюються позивачем.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185 п.184.7 ст.184, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_6 не включено до складу податкового зобов'язання податок на додану вартість по умовно проданих товарах суми по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані (реалізовані) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності в сумі 17819,08 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за рішенням позивача 23.01.2015 анульовано свідоцтво платника ПДВ ФОП ОСОБА_6.

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення правовідносин) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Пунктом 184.7 ст.187 ПК України визначено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

У акті перевірки зазначено, що згідно поданих до перевірки первинних документів (видаткових та податкових накладних, фіскальних чеків) залишки товару станом на 23.01.2015 склали 125535, 40 грн. без ПДВ (ПДВ складає 25107,08 грн.).

ФОП ОСОБА_6 було задекларовано загальну суму податкового зобов'язання, в т.ч. і суму умовного продажу по податку на додану вартість у заключній податковій декларації поданій за січень 2015 від 24.02.2015 №9022456766 у сумі 7288,0 грн. ПДВ.

Отже, залишок придбаних товарів, які не були реалізовані у заключній декларації як умовний продаж склав 89095,4 грн. без ПДВ (ПДВ 17819,08 грн.).

Зазначена сума ПДВ у розмірі 17819,08 грн. і включена в оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0016841302 від 09.06.2016.

Позивач в цій частині зазначає, що податковим органом невірно визначено залишки товаро-матеріальних цінностей та при розрахунку вартості цих товарів безпідставно застосована середня націнка.

Однак встановлено, що при формуванні залишків товару враховувалися висновки попереднього акту перевірки від 06.02.2014 №32/167/17-02/НОМЕР_1. Вказаний акт перевірки був підписаний ОСОБА_6 та його висновки не оскаржувалися, а отже є узгодженими.

Згідно акту перевірки від 06.02.2014, залишки товару станом на 01.01.2013 становлять 165425,0 грн. з ПДВ. (137833,33 без ПДВ). (а.с.213)

Для проведення розрахунку умовного продажу по податку на додану вартість були використані надані до перевірки ФОП ОСОБА_6 первинні документи.

До матеріалів справи було надано реєстр податкових накладних ОСОБА_6 на придбання товару за період з 01.01.2013 по 23.01.2015. (а.с.192-198).

Так, згідно даного реєстру, ФОП ОСОБА_6 придбано товару протягом 2013р. на суму 377324,0 грн. без ПДВ.

Протягом 2013 року товару було реалізовано на суму 414208,0 грн.

Така сума відповідає значенню зазначеному ФОП ОСОБА_6 у графі 4 додатку 5 до податкової декларації про майновий стан - "вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції" поданій за 2013р. №1400004273 від 13.03.2014р. (а.с.215-217).

Отже, залишок товару станом на 01.01.2014р.становить 100949,33 грн.( 137833,33 + 377324,0 - 414208,0 = 100949,33 грн)

Згідно реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_6 протягом 2014 року товару придбано на суму 402551,55 грн.

Реалізовано товару протягом 2014р. на суму 423432,0 грн. без ПДВ., що відповідає значенню зазначеному ФОП ОСОБА_6 у графі 4 додатку 5 до податкової декларації про майновий стан - "вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції" поданій за 2014р. № 1400004273 від 09.02.2015р. (а.с.218-220).

Згідно реєстру податкових накладних з 01.01.2015р. по 23.01.2015р.товару придбано на суму 36439,31 грн.

У зв'язку з тим , що за даний період декларація позивачем ще не подавалась, при розрахунку суми реалізованого товару з 01.01.2015 по 23.01.2015 перевіряючим були використані звіти по РРО.

Відповідно до доданого до матеріалів справи витягу по Z-звітам з 01.01.2015 по 23.01.2015, у даний період позивачем було реалізовано товару на суму 34266,01 грн.(а.с.221)

Для вирахування суми залишку, відповідачем було виведено середню націнку 25% по довідці ФОП ОСОБА_6 про націнки на підакцизний товар. (а.с.222).

Товару реалізовано без націнки на суму 27412,80 грн.

Залишок по січню станом на 23.01.2015р. становить 9026,51 грн. (36439,31 -27412,8 = 9026,51 грн.)

Залишок товару станом на 23.01.2015р. становить 89095,39 грн. без ПДВ.(9026,51 + 80068,88 = 89095,39 грн.)

Тобто, обґрунтованим є висновок відповідача, що умовного продажу має бути 17819,08 грн. ( 89095,39 грн. / 5 = 17819,08 грн.)

Зважаючи на те, що реалізований товар підтверджений первинними документами та визначений ФОП ОСОБА_6 у податкових деклараціях "Про майновий стан та доходи" поданих за перевірений період, отже сформований відповідачем реєстр податкових накладних в розрізі від придбаного товару та послуг згідно первинних документів наданих позивачем, повністю співпадає з поданими позивачем податковими деклараціями з податку на додану вартість за перевірений період.

Суд вважає безпідставними доводи представників позивача щодо неправильності виведення відповідачем середньої націнки на товар у 25%, оскільки чинним законодавством, зокрема стандартами бухгалтерського обліку, не заборонено визначати торгівельну націнку методом середнього відсотка.

Щодо неврахування, на думку позивача, контролюючим органом завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 26757,27 грн. суд зазначає таке.

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного період визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, і також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.

Крім того, п.184.5 ст.184 ПК України визначено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Оскільки ФОП ОСОБА_6 не скористався своїм правом на формування податкового кредиту в порядку і в строки визначені Податковим кодексом України, тому доводи з цього приводу є безпідставними.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №001686400 від 09.06.2016, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 10000,00 грн. та зазначає таке.

Перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін затверджених постановою КМ України від 30.10.2008р. № 957 із змінами внесеними постановою КМ України від 17.06.2015р. № 426, а саме:

- згідо чеку № 0053 від 18.07.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0.5 л. за ціною 41,90 грн. Згідно постановою КМ України від 30.10.2008р. № 957 із змінами внесеними постановою КМУ від 17.06.2015р. № 426 мінімальна роздрібна ціна станом на 08.11.2015р. мала ти 49,90 грн. мінімальна роздрібна ціна станом на 18.07.2015р. мала бути 49.90 грн.

-згідо чеку № 0030 від 18.07.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0.5 л. за ціною 41,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 18.07.2015р. мала бути 49.90 грн..

-згідо чеку № 0017 від 19.07.2015р. було реалізовано горілку „Хлібний дар" об'ємом 0.5 л. за ціною 41.90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 19.07.2015р. мала бути 49.90 грн..

-згідо чеку № 0064 від 24.09.2015р. було реалізовано горілку "Житомир" об'ємом 0.5 л. за ціною 47,40 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 24.09.2015р. мала бути 54.90 грн..

-згідо чеку № 0061 від 25.09.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0.5 л. за ціною 41,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 02.08.2015р. мала бути 54.90 грн..

-згідо чеку № 0018 від 25.09.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0.5 л. за ціною 41,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 02.08.2015р. мала бути 54.90 грн..

-згідо чеку № 0053 від 06.11.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0,5 л. за ціною 41,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 02.08.2015р. мала бути 54,90 грн..

-згідо чеку № 0029 від 06.11.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0.5 л. за ціною 41,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 02.08.2015р. мала бути 54.90 грн..

-згідо чеку № 0051 від 08.11.2015р. було реалізовано горілку "Хортиця" об'ємом 0.5 л. за ціною 45,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 08.11.2015р. мала бути 54.90 грн.

-згідо чеку № 0019 від 07.11.2015р. було реалізовано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0,5 л. ціною 41,90 грн. - мінімальна роздрібна ціна станом на 08.11.2015р. мала бути 54.90 грн.

На алкогольні напої, які реалізувалися за заниженими цінами надано накладні. Зазначений товар був придбаний згідно видаткових накладних № 23916/21991 від 18.06.2015р. виписаною ТОВ "Баядера логістік" (код ЄДРГІОУ 35871504) на загальну суму 710.40 грн. з ПДВ (придбано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0.5), № 11391/10626 від 26.03.2015р. виписаною ТОВ "Баядера логістік" (код ЄДРГІОУ 35871504) на загальну суму 2853,12 грн. з ПДВ - (придбано горілку "Хлібний дар" об'ємом 0,5) № 99394 від 14.04.2015р. виписаною TOB ТК "Полісся Продукт" (код СДРПОУ 32265298) на загальну суму 800,05 грн. з ПДВ (придбано горілку "Хортиця" об'ємом 0.5) та № 234887 від 19.08.2015р. виписаною ТОВ ТК "Полісся Продукт" (код ЄДРПОУ 22x5298) на загальну суму 1606,25 грн. з ПДВ (придбано горілку "Житомир" об'ємом 0.5).

Згідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95 (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма та зміст розрахункових документів визначена у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА від 01.12.2000 №614 (чинного на час спірних правовідносин).

Згідно п.3.1 Положення Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно фіскальних чеків:

- від 18.07.2015, 19.07.2015, 25.09.2015, 06.11.2015, 07.11.2015 горілка "Хлібний дар" об"ємом 0,5 л реалізована за ціною 41,90 грн. (а.с.164-166)

-від 24.09.2015 горілка "Житомир" об"ємом 0,5 л реалізована за ціною 47,40 грн. (а.с.165)

- від 08.11.2015 горілка "Хортиця" об"ємом 0,5 л реалізована за ціною 45,90 грн. (а.с.165).

Тобто зазначені ціни не відповідають постанові КМ України від 30.10.2008 №957 із змінами, внесеними постановою КМ України від 17.06.2015 №426.

Відповідно до вимог пунктів 1,2,13 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно п.6 ст.3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417 (чинній на момент спірних правовідносин) внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків: дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача"; забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем не було здійснено скасування помилково проведеної суми через РРО та не складено відповідний акт.

Позивач посилається на те, що податковим органом неправомірно застосовано Постанову КМ України від 17.06.2015 №426 "Про внесення змін до постанови КМ України від 30.10.2008 №957", оскільки рішенням Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 №К/800/5606/16 вона визнана незаконною та нечинною.

Однак дане твердження є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року за №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року за №481/95-ВР. до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Частиною 10 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року за №481/95-ВР право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

У свою чергу, додатком до даної постанови передбачено, що мінімальна роздрібна ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби, інші, код згідно з УКТЗЕД 2208 60, 2208 70, 2208 90, за 1 літр 100-відсоткового спирту, до 31.08.2015 складає 249,5 грн., а з 01.09.2015 року складає 274,50 грн.

При цьому, зазначена мінімальна роздрібна ціна застосовується згідно додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 у редакції, викладеній з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №462 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957", яка набрала чинності 17.06.2015.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №462 оскаржена у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 по справі №826/17459/15 Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 №957" визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 по справі №826/17459/15 залишено без змін.

Судові рішення набрали законної сили 11.02.2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 по справі №826/17459/15 залишені без змін .

Як випливає з Рішення Конституційного суду від 09.02.1999р. № 1-99-рп, частину ст.58 Конституції України щодо дій нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон, або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчиненні відповідних дій такою особою.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Водночас, в силу ч.8 ст.171 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Тобто, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Правова позиція аналогічного характеру наведена у постанові Верховного Суду України від 08.12.2009 року по справі №21-1573во09, яка у відповідності до частини 3 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судом.

Крім того, така ж позиція викладена в п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі".

Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №462 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957" втратила чинність з дати набрання постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 року по справі №826/17459/15 законної сили, а саме з 11.02.2016 року.

Враховуючи, що факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни на такі напої, мав місце до втрати чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №462 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957", остання повинна застосовуватись до спірних правовідносин.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_6 АДРЕСА_1,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

4-прдставник позивача ОСОБА_3 АДРЕСА_2

5-представник позивача ОСОБА_4 АДРЕСА_3 - ,