Рішення

від 29.11.2016 по справі 905/2834/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.2016 Справа №905/2834/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Добропільський комбінат хлібобулочних виробів , м.Добропілля Донецької області, ЄДРПОУ 31816570,

про стягнення 3713,41 грн.,-

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-504/16 від 22.08.2016р. до Товариства з обмеженою відповідальністю Добропільський комбінат хлібобулочних виробів , м.Добропілля Донецької області, про стягнення 3713,41 грн., у тому числі: боргу за реактивну електроенергію у розмірі 1876,24грн., спожиту у вересні 2013р., суму 3% річних у розмірі 158,26 грн., нарахованих у період з 09.10.2013р. по 31.07.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії, спожитої у вересні 2013р., суму інфляційних у розмірі 1678,91 грн., нарахованих за період з 01.11.2013р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії, спожитої у вересні 2013р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2834/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 03.10.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2834/16.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №98-к від 16.07.2009р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості реактивної електроенергії по рахунку за вересень 2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: договір про постачання електричної енергії №98-к від 16.07.2009р. із додатковою угодою №б/н від 02.10.2009р., додатками №5 Порядок розрахунків , №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до нього; акт прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2013р.; рахунок №03/653 за вересень 2013р.; довіреність на представника відповідача; документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача; довіреність на представника позивача; правоустановчі документи позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України Про електроенергетику .

27.10.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано письмові пояснення №б/н від 27.10.2016р., у яких зазначено, що обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами здійснюється у відповідності до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами , затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.; порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії встановлено у додатку №6 до договору; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, а також відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство.

До пояснень додано витяг з сайту Верховної Ради України Оголошення та повідомлення від 26.10.2016р.

17.11.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 17.11.2016р., яким до матеріалів справи долучено копію акту звірки заборгованості між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та ТОВ Добропільський КХВ по договору на поставку електроенергії №653 від 16.07.2009р.

29.11.2016р. відповідачем представлено суду клопотання б/н від 25.11.2016р. про проведення розгляду справи №905/2834/16 без участі представника відповідача.

Також 29.11.2016р. відповідачем надано відзив б/н 25.11.2016р. на позовну заяву, у якому зазначено, що ним не отримано від позивача рахунок на сплату за поставлену реактивну електроенергію на суму 1876,24 грн., тому борг не сплачено, окрім того, не отримано претензії щодо сплати боргу на суму 1876,24 грн.; суму заявленого основного боргу визнано у повному обсязі; у задоволенні 3% річних та інфляційні витрати просить відмовити, оскільки вважає, що підприємство має здійснювати оплату у терміни, які не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку, котрий уповноваженим працівником підприємства не отримано.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2016р. наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 29.11.2016р. не з'явився.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку ) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на викладене, клопотання відповідача б/н від 25.11.2016р. про проведення розгляду справи №905/2834/16 без участі представника відповідача задоволено судом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Донецькобленерго (нині-Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго та далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Добропільський комбінат хлібобулочних виробів (Споживач), укладено договір про постачання електричної енергії №98-к, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 1562 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Додатковою угодою №б/н від 02.10.2009р.внесено зміни до наведеного договору, а саме змінено номер у договорі і додатках до нього з №98-к на №653.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії та додатка №5 Порядок розрахунків до цього договору (п.2.3.4 договору) та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії до цього договору (п.2.3.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 Порядок розрахунків до означеного правочину розрахунковим вважається період з 00 годин 1 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24 годин 30 (31) числа поточного місяця.

Відповідно до п.9 вказаного додатку №5, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку реактивної енергії та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії і №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до договору. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно з п.10 додатку №5 до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

За визначенням п.5 означеного додатку до договору сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачем Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) (додаток №10 до договору) та/або інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від Споживача.

Матеріали справи містять акт прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2013р., що підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно даного акту обсяги перетікання реактивної електроенергії у вересні 2013 року - 30669 кВАр/год на суму 1876,24 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлений рахунок за цю послугу у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №653 від 16.07.2009р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, забезпечив відповідачеві у вересні 2013 року перетікання реактивної електричної енергії в обсязі 30669 кВАр/год, на загальну суму 1876,24 грн., а відповідач прийняв таке без заперечень, що підтверджується відповідним актом прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату перетікання реактивної електроенергії у вересні 2013р. на суму 1876,24 грн. отриманий відповідачем 01.10.2013р., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі.

Повноваження особи, що здійснила приймання зазначеного документа від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добропільський комбінат хлібобулочних виробів підтверджено довіреністю останнього №б/н від 31.12.2012р.

Відповідно до п.10 вищезазначеного додатку №5 до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за перетікання реактивної електроенергії повинно бути вчинено у термін протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням вересня 2013р. повинна бути здійснена - не пізніше 08.10.2013р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 1876,24 грн. у визначений спірний період не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Наявність заборгованості за спірним зобов'язанням відображено у бухгалтерському обліку підприємств за станом на 17.10.2016р., про що свідчить підписаний сторонами акт звірки розрахунків за договором про постачання електроенергії №653 від 16.07.2009р.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо перетікання реактивної електроенергії протягом вересня 2013р. вартістю у вищенаведеному розмірі та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, цього грошового зобов'язання у встановлені договором строки.

Відповідачем доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Зі змісту відзиву №б/н 25.11.2016р. на позовну заяву, відповідачем суму основного боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії у вересні 2013р. в розімірі 1876,24грн. визнано у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - ОСОБА_2 (директор, згідно витягу з сайта Міністерства юстиції України Детальна інформація про юридичну особу а.с.37-38).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 1678,91 грн. (нарахування здійснено за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті реактивної електроенергії спожитої у вересні 2013р. на суму 1876,24 грн. у період з 01.11.2013р. по 31.07.2016р.).

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН , суд дійшов висновку про правомірність визначеного періоду для нарахування цих вимог на суму боргу 1876,24 грн., при цьому встановив їх загальний розмір у сумі 1668,68 грн.

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних - 158,26 грн. (фактично нараховані у період з 09.10.2013р. по 31.07.2016р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язаньня по оплаті реактивної електроенергії спожитої у вересні 2013р. на суму 1876,24грн.).

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН за зобов'язанням вересня 2013р., суд погоджується із заявленою сумою позивачем, дотримуючись меж заявлених позовних вимог, оскільки за розрахунком суду їх загальний розмір становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення.

Доводи відповідача, викладені у відзиві №б/н 25.11.2016р. на позовну заяву щодо неотримання ним рахунку на сплату за поставлену реактивну електроенергію на суму 1876,24 грн., як заперечення в частині вимог про стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних витрат, не приймаються судом, адже спростовуються матеріалами справи.

З огляду на наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у сумі встановленій судом та 3% річних - у сумі визначеній позивачем, а саме 3% річних у розмірі 158,26 грн., інфляційні витрати - 1668,68 грн.

Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю Добропільський комбінат хлібобулочних виробів , м.Добропілля Донецької області, про стягнення 3713,41 грн., у тому числі: боргу за реактивну електроенергію у розмірі 1876,24грн., спожиту у вересні 2013р., суму 3% річних у розмірі 158,26 грн., нарахованих у період з 09.10.2013р. по 31.07.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії, спожитої у вересні 2013р., суму інфляційних у розмірі 1678,91 грн., нарахованих за період з 01.11.2013р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії, спожитої у вересні 2013р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Добропільський комбінат хлібобулочних виробів (85004, Донецька область, м.Добропілля, вул.Крупської, б.89а, код ЄДРПОУ 31816570, р/р 26007001322801 в АТ ОТП Банк м.Київ, МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 3703,18 грн., у тому числі 1876,24 грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 158,26 грн. 3% річних та 1668,68 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1374,20 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 29.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2016р.

Суддя О.В. Кротінова