Рішення

від 01.12.2016 по справі 909/875/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 р. Справа № 909/875/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021 в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", проспект Космонавта Комарова, 44, м. Київ, 03065

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс і Мінус", вул. Крихівецька, 2-Б, с.Крихівці, Івано-Франківської міськради, 76493; фактична адреса: вул. Грабарська, 39, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 64782,13 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1-начальник юридичного відділу, довіреність від 09.12.15р.

від позивача: ОСОБА_2-начальник юридичного відділу, довіреність від 29.12.15р.

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність № 1 від 04.11.16р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс і Мінус" про стягнення заборгованості в сумі 64782,13 грн., в тому числі 33933,5 грн. пені та 30848,63 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.16 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 27.10.16. Ухвалою суду від 27.10.16 розгляд справи відкладено на 22.11.16. В засіданнях суду 22.11.16 та 24.11.16 оголошувались перерви.

01.12.16 розгляд справи продовжено.

Представники позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримали. Позовні вимоги обгрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов"язань по договору №1509000644 від 23.09.15 щодо виконання в повному обсязі проектно-вишукувальних робіт по об"єкту: "Технічне переоснащення системи автоматичного керування компресорним цехом на компресорній станції "Решетилівка" Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (по другому етапу)", в зв"язку з чим на підставі п.8.4. договору нараховано 33933,5 грн. пені та 30848,63 грн. штрафу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 24.11.16 №5 (вх.№16976/16 від 24.11.16), в якому просить суд відмовити в позові, посилаючись на неможливість встановити повноту вини відповідача та правомірності стягнення з нього неустойки без належного доказування та без отримання документів, що безпосередньо стосуються виконання Відповідачем етапу II «Розробка проектної документації (стадій «Проект» та «Робоча документація» ), проходження відомчих експертиз (УМГ «Київтрансгаз» та ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ) та державної експертизи в державних органах «Держбудекспертиза» за договором №1509000644 на розробку проектної та робочої документації від 23.09.2015 про виконання проектно-вишукувальних робіт по об'єкту «Технічне переоснащення систем автоматичного керування компресорним цехом на компресорній станції «Решетилівка» Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів» та правомірності відмови Позивача від прийняття цих робіт, залишивши собі результат таких робіт, і, відповідно, відмови від їх оплати, а можливо, ненадання таких документів може свідчити про недобросовісність Позивача та його бажання збагатитися за рахунок Позивача, не оплативши йому виконані роботи, хоч із зауваженнями, та привласнивши результат таких робіт: проектну та робочу документацію.

Позивач подав суду заперечення на відзив № 9413/10-05 від 30.11.2016року ( вх. 17350/16 від 01.12.16), у якому зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно з ОСОБА_4 № НОМЕР_1, а саме не виконав в повному обсязі проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: «Технічне переоснащення системи автоматичного керування компресорним цехом на компресорній станції «Решетилівка» Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів» (по 2 етапу), зазначені в завданні № 15.24.030 на проектування (стадії «Проект» та «Робоча документація» ) (Додаток №1), що є невід'ємною частиною ОСОБА_4, проходження відомчих та державної експертиз та здійснення їх супроводу. Надана Відповідачем на розгляд проектна документація не відповідала вимогам зазначеним у Завданні на проектування, а Зауваження та рекомендації замовника (позивача), з якими погодився відповідач, не були усунуті та враховані, а проектна документація не була повторно, після усунення всіх зауважень, подана замовнику для проходження відомчої експертизи. В підтвердження наведеного долучив суду копії листів №5/16 від 18.03.2016, № 5495/15-015 від 11.04.2016, №10/16 від 14.04.2016 і проти чого не заперечує відповідач, а тому останній згідно умов п.8.4 ОСОБА_4 та ст. ст. 549, 611 ЦК України, ч.2 ст. 193, ст.ст.230, 231, 232 ГК України зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Крім того, представник відповідача на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України подав заяву про зменшення позовних вимог від 01.12.16 №7 (вх.№17375/16 від 01.12.16), в якій просив суд зменшити розмір неустойки та поділити відповідальність щодо пені та штрафу порівну між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.09.16 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс і Мінус" (підрядник) було укладено договір №1509000644 на виконання «Проектно-вишукувальних робіт по об'єкту: «Технічне переоснащення системи автоматичного керування компресорним цехом на компресорній станції «Решетилівки» Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів» (далі -Договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Загальна ціна ОСОБА_4 з врахуванням ПДВ згідно п. 2.1. становить 629564 грн. Склад, обсяги та вартість робіт визначені в Завданні на проектування (Додаток №1 до ОСОБА_4) та Кошторисом на проектно-вишукувальні роботи (Додаток №2 до ОСОБА_4), які є невід'ємними частинами ОСОБА_4. Строки виконання робіт зазначені в Календарному графіку виконання робіт (Додаток №3 до ОСОБА_4). При цьому Підрядник зобов'язувався згідно п.1.4 ОСОБА_4, передбачені ОСОБА_4 роботи виконати поетапно протягом 120 календарних днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, та виконати роботи з обов'язковим дотриманням Завдання на проектування та погодженого із Замовником Календарного графіку виконання робіт.

Виконання робіт відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток №3 до ОСОБА_4) передбачалося поетапне: І етап - збір вихідних даних (інженерно - геодезичні вишукування), розробка та надання основних технічних рішень, II етап - розробка проектної документації (стадія «Проект» та «Робоча документація» , проходження відомчих експертиз (УМГ «Київтрансгаз» та ПАТ «Укртрансгаз» ) та державної експертизи в державних органах «Держбудекспертиза» .

Зобов'язання щодо І етапу позивач виконав, що підтверджується підписаним сторонами ОСОБА_4 здачі-приймання виконаних робіт №1/12 від 21.12.2015 на суму 188 689,80 грн. (а.с.22).

Замовником в повному обсязі здійснено оплату за надані послуги по ОСОБА_4 по вищевказаному акту здачі-приймання наданих послуг.

З 21.12.2015 відповідно до умов Календарного графіку виконання робіт (Додаток №3 до ОСОБА_4) підрядник зобов'язаний був розпочати виконання робіт по II етапу та здати їх замовнику в строк до 09.03.2016.

Пунктом 11.2 ОСОБА_4 Замовнику надано право достроково розірвати договір у разі невиконання своїх зобов'язань підрядником, повідомивши в письмовій формі про це його у строк двадцять календарних днів до дати дострокового розірвання ОСОБА_4.

Так як відповідач порушив всі терміни виконання робіт передбачені ОСОБА_4 по II етапу на суму 440 276,20 грн. і не здав в повному обсязі роботи, передбачені ОСОБА_4, позивач листом № 4088/23-04 від 06.05.2016 року повідомив відповідача про розірвання ОСОБА_4, на підставі п. 11.2 ОСОБА_4. На підставі п.11.2 ОСОБА_4 та ст.651 ЦК України Договір вважається розірваним з 25.05.2016 року.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, в силу ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст.216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами в п.8.4. ОСОБА_4 передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожен день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості робіт, з яких допущено порушення.

Відповідачем, вказані вище договірні умови та вимоги закону порушені, оскільки не виконані роботи в строк передбачені договором, а тому позивач провів нарахування 33933,5 грн. пені за період прострочки виконання зобов"язання з 10.03.16 по 25.05.16 та 30848,63 грн. штрафу, які передбачені п. 8.4. договору.

Судом перевірено правильність нарахування пені і штрафу та встановлено, що вони є арифметично вірними.

Заперечення відповідача про те, що позивач скрив умисно обставини справи та не надав до позовної заяви Додаток до ОСОБА_4 №1 «Завдання на розробку проектної документації №15.24.030 та Додаток №2 «Кошторис на проектно-вишукувальні роботи» є безпідставним, оскільки, клопотанням №9219/10-05 від 23.11.2016 засвідчені копії цих документів були долучені до матеріалів справи, а оригінали були надані для ознайомлення суду. Щодо тверджень відповідача, про незаконне привласнення позивачем проектних документацій, оскільки позивач не повернув ТзОВ "Плюс і мінус" проектну та робочу документацію, суд встановив, що за умовами договору позивач не зобов'язаний був повертати проектну документацію.

Що стосується заяви відповідача про зменшення неустойки на 50%, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 року).

Суд може за власною ініціативою зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки це є правом суду відповідно до норм господарського процесуального законодавства України. Водночас, суд повинен користуватись цим правилом у разі, якщо сума штрафних санкцій є надмірно великою. Так як штраф є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (статті 611 Цивільного кодексу України), вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Суд, з огляду на матеріали справи, з урахуванням інтересів обох сторін, наявності заперечень Позивача в задоволенні заяви Відповідача про зменшення пені та штрафу, причин невиконання Відповідачем своїх зобов язань за ОСОБА_4, наслідків порушення зобов'язання, прийшов до висновку про відсутність виняткових обставин для можливості застування п. 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та відмови у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру пені на 50%.

Таким чином до стягнення підлягають 33933,5 грн. пені та 30848,63 грн. штрафу.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1378 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.121, 124 Конституції України, ст.ст. 509, 546, 549, 610, 629 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс і Мінус" про стягнення заборгованості в сумі 64782,13 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЮС і МІНУС» (вул.Крихівецька, 2-Б, м.Івано-Франківськ, код 37182908) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 44, код 23517243) - 33933 (тридцять три тисячі дев"ятсот тридцять три) грн. 50 коп. пені, 30848 (тридцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 63 коп. штрафу та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.16

Суддя Цюх Г.З.