Рішення

від 30.11.2016 по справі 910/19435/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016Справа №910/19435/16

За позовомКонцерну Міські теплові мережі в особі Філії Концерну МТМ Дніпровського району доТовариства з обмеженою відповідальністю Новий Вєк простягнення 45 727,42 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Пустова А.Л. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн Міські теплові мережі в особі Філії Концерну МТМ Дніпровського району (надалі - Концерн ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Вєк (надалі - Товариство ) про стягнення 45 727,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №1000 від 01.07.2004 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 41 466,80 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 074,13 грн. та інфляційних у розмірі 3 186,49 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 30.11.2016 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала додаткові докази та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2004 р. між Товариством (споживач) та Концерном (енергопостачальна організація) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1000 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.2 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно з п. 1.3, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: копчення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.

Згідно з п. 6.3 Договору енергопостачальна організація після 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Відповідно до п. 6.6 Договору споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за жовтень 2014 року, лютий-квітень 2015 року та жовтень 2015-квітень 2016 року у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 41 466,80 грн., підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п. 6.6 Договору споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41 466,80 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вірно та правомірно здійснено нарахування суми грошових коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 41 466,80 грн. за спірний період.

Заборгованість Товариства перед Концерном у розмірі 41 466,80 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 41 466,80 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 074,13 грн. та інфляційних у розмірі 3 186,49 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період грудня 2014 року по серпень 2016 року

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 074,13 грн. та інфляційних у розмірі 3 186,49 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 41 466,80 грн., 3% річних у розмірі 1 074,13 грн. та інфляційних у розмірі 3 186,49 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання даного позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Концерну Міські теплові мережі в особі Філії Концерну МТМ Дніпровського району задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Вєк (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7; ідентифікаційний код 32987555) на користь Концерну Міські теплові мережі в особі Філії Концерну МТМ Дніпровського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А; ідентифікаційний код 32121458) заборгованість у розмірі 41 466 (сорок одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 13 коп., інфляційні у розмірі 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2016 р.

Суддя В.П. Босий