Рішення

від 01.12.2016 по справі 910/20340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.12.2016Справа №910/20340/16 Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді                                                                                        Привалова А.І. при секретарі                                                                                                   Островській О.С. розглянувши справу № 910/20340/16                     за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." до                  товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія  "ПРОДЮЛІЯ"            про              стягнення 8 189,00 грн.                                                                                                                                                                                                              Представники сторін:  не з'явились.                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія  "ПРОДЮЛІЯ" (далі – відповідач) про стягнення 8 189,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 порушено провадження у справі  № 910/20340/16, розгляд справи призначений  на 02.12.2016. 24.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представники сторін у судове засідання 01.12.2016 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем. У судовому засіданні 01.12.2016р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,            ВСТАНОВИВ: 06.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (далі – орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ПРОДЮЛІЯ" (далі – суборендар, відповідач) було укладено Договір суборенди майна № 18940-12159 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає торгово-рекламне обладнання та зобов'язується сплачувати орендарю оренду плату. Пунктом 1.2 Договору визначено, що суборендарю передається Шкаф хол.торг. «INTER-750T» Ш-0.71 СР «Живчик), заводський номер 12333, інвентаризаційний номер майна 1041634, вартість 5  157,50 грн., місцезнаходження: м. Київ, проспект Правди, 80. Відповідно до п. 1.3 та 1.4 Договору, Суборендар повідомлений, що право власності на майно належить ПАТ «Оболонь». Майно надається суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника. Згідно з п. 2.2 Договору, факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. У відповідності до пунктів 2.7 та 4.4 Договору, представники орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використання суборендарем майна як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації суборендарем майна і проведення інвентаризації,  так і шляхом направлення суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан майна та порядок його використання. Власник та орендар мають право контролювати використання суборендарем майна у відповідності до положень даного Договору. Відповідно до п. 5.1.8 Договору, суборендар зобов'язується не змінювати місцезнаходження майна, яке вказано в п. 1.2 Договору без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником. Згідно з п. 6.2 Договору, у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (крім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили або неповерненні майна у відповідності з п. 2.3 даного Договору, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою – безпосередньо власнику) вартість майна, вказану в п. 1.2 даного Договору, із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами і власником. Даний Договір укладається терміном на 1 календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цього Договору або чинного законодавства України (п. 7.2 Договору). У пункті 7.3 Договору сторонами визначено, що якщо суборендар продовжує користування майна після закінчення терміну дії Договору, то за відсутності письмових заперечень сторін або власника заявлених не пізніше 10 (десяти) календарних днів до закінчення терміну дії Договору, строк дії даного Договору продовжується ще на один календарний рік. 22.01.2014 сторонами було складено та підписано Акт прийому-передачі майна в суборенду, відповідно до якого, орендарем передано, а суборендарем прийнято Шкаф хол.торг. «INTER-750T» Ш-0.71 СР «Живчик), заводський номер 12333, інвентаризаційний номер майна 1041634, вартість 5  157,50 грн. без ПДВ, місцезнаходження: м. Київ, проспект Правди, 80. Частиною 1 ст. 626 встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.    Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Згідно  зі ст. 283 Господарського кодексу України  за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 18.05.2016 позивачем було складено Акт проведення перевірки цільового використання орендованого майна, відповідно до якого встановлено, що Шкаф хол.торг. «INTER-750T» Ш-0.71 СР «Живчик), заводський номер 12333, інвентаризаційний номер майна 1041634, вартість 5  157,50 грн. без ПДВ, за адресою: м. Київ, проспект Правди, 80, відсутній, що є порушенням умов Договору. Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 4 від 22.08.2016, якою фактично відмовився від Договору, у зв'язку із невиконанням суборендарем своїх зобов'язань за Договором, з вимогою повернення протягом 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги орендованого майна або відшкодування його вартості, в розмірі 6  189,00 грн. Позивачем надано суду копію опису вкладення та чеку про направлення зазначеної претензії на адресу відповідача. Відповідно до п. 7.5 Договору, орендар або власник мають право достроково розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання, в разі, якщо суборендар використовує майно в порушення умов Договору та/або цільового призначення майна. Таким чином, Договір було розірвано в односторонньому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач не повернув орендоване майно позивачу, вимоги про стягнення з відповідача вартості орендованого майна, визначеного у п. 1.2 Договору, в розмірі 6  189,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позивач просить суд також стягнути з відповідача на свою користь штраф в розмірі 2  000,00 грн. Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до п. 6.7 Договору, у випадку невиконання суборендарем зобов'язань, передбачених п.п. 5.1.5, 5.1.17 та 5.1.18 даного Договору, суборендар сплачує орендарю або власнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2  000,00 грн. Належним підтвердження таких фактів буде акт, складений за участю орендаря або власника та суборендаря, а у випадку ухилення суборендаря від підписання акту – одностороннім актом орендаря або власника з відповідною відміткою. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. Таким чином, оскільки, як встановлено судом, відповідачем порушено п. 5.1.18 Договору, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2  000,00 грн., на підставі п. 6.7 Договору. Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Судові витрати, відповідно до  ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –    ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ПРОДЮЛІЯ" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10; ідентифікаційний код: 38882461) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35; ідентифікаційний код: 37317990) вартість неповернутого майна в розмірі 6189,00 грн., штраф - 2  000,00  грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1  378,00 грн. Видати наказ.         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено: 06.12.2016р.          Суддя                                                                                                                        А.І. Привалов