ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2016Справа №910/30381/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "АІТІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Брест-Литовський"
про розірвання договору та стягнення 82353,95 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
від позивача Федчук І.Є. (за дов.)
від відповідача Дашевська Ю.І. (за дов.)
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство АІТІ (надалі позивач, ТОВ РА АІТІ ) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Центр Брест-Литовський (надалі відповідач, ТОВ БЦ Брест-Литовський ) у якому заявлені вимоги:
- стягнути з ТОВ БЦ Брест-Литовський на користь ТОВ РА АІТІ заборгованість, що виникла у зв'язку з неповерненням суми гарантійного платежу по Договору оренди нежитлового офісного приміщення № 218-10/2014 від 01 жовтня 2014 року у розмірі 82 353, 95 грн.;
- розірвати договір оренди № 218-10/2014 від 01 жовтня 2014 року укладений між ТОВ БЦ Брест-Литовський та ТОВ РА АІТІ починаючи з 01 липня 2015 року.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р., у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 року прийняті у справі судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд.
Згідно повторного автоматичного розподілу справи за розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва №04-23/1804 від 29.08.2016 року, відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу, справу № 910/30381/15 передано на новий розгляд судді Усатенко І.В.
Ухвалою суду від 05.09.2016 справу № 910/30381/15 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.09.2016.
В судових засіданнях 26.09.2016, 19.10.2016, 21.11.2016, 30.11.2016 оголошувалась перерва. Строк вирішення спору продовжений ухвалою від 19.10.2016.
Позовні вимоги позивачем підтримані, у наданих до справи письмових поясненнях, з посиланням на умови договору зазначено, що позивач діючи в межах та у спосіб визначені договором та законодавством вчинив всі необхідні та залежні від нього дії для того, щоб у визначений договором строк передати орендодавцю об'єкт оренди в належному стані та у належний спосіб. На момент припинення дії договору позивач не мав жодної заборгованості перед відповідачем, завжди у повному обсязі сплачував орендну плату та плату за утримання об'єкту оренди, від відповідача не було отримано жодних претензій з приводу несвоєчасної сплати відповідних коштів, щодо стану приміщень або інших претензій, у зв'язку з чим орендодавець зобов'язаний був повернути суму гарантійного платежу у відповідності з п. 4. 4 договору.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені у відзиві на позов, письмових додаткових поясненнях, обґрунтовані тим, що відповідно до п. 4.4 та п. 7.7 договору оренди, орендар самовільно покинув приміщення без документального оформлення повернення орендодавцю орендованих приміщень, чим порушив умови договору, за порушення яких передбачено неповернення орендарю суми гарантійного платежу.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.10.2014 між ТОВ БЦ Брест-Литовський , як орендодавцем та ТОВ РА АІТІ , як орендарем укладено договір оренди № 218-10/2014 (нежитлового офісного приміщення), за яким, згідно акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.10.2014р. (додаток № 4 до договору) в користування позивача передано нежитлове приміщення загальною площею 315, 29 кв. м., що знаходиться на 3-му поверсі будівлі.
В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 10.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року, а саме до 1 жовтня 2015 року включно.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).
Договором сторін № 218-10/2014 від 01.10.2014р. у п. 10.4 передбачене право дострокового припинення договору з ініціативи орендаря (в односторонньому порядку) за умови сплати орендарем всіх рахунків, виставлених орендодавцем згідно з умовами передбаченими договором, та всіх платежів відповідно до умов цього договору; при здійсненні повідомлення про це іншої сторони за 2 місяці до дати запланованого припинення строку дії договору, якщо інше не передбачено цим договором…
Відповідно до п. 10.6 Договору дія договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання на вимогу однієї з сторін у випадках, передбачених чинним законодавством та Договором.
У повідомленні за вих. № 23-04-2015/АИ від 23.04.2015р. з посиланням на п. 10.4 договору позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди від 01.10.2014р. та просив вважати строк договору припиненим з 01 липня 2015р.; прийняти об'єкт оренди згідно умов Договору та акту прийому-передачі об'єкту оренди.
Зазначене повідомлення надіслане на адресу відповідача цінним листом з описом-вкладенням 24.04.2015р., тобто за два місяці до дати запланованого припинення строку дії договору, що підтверджується описом до цінного листа з відбитком поштового штемпеля про надсилання та поштовою квитанцією № 6800 від 24.04.2015р. (в копії залучені до справи, аркуш справи 38 том 1).
Сплата орендарем всіх рахунків виставлених орендодавцем згідно з умовами передбаченими договором (в тому числі, з урахуванням умов додаткової угоди від 25.12.2014р.) на дату 01.07.2015р. підтверджена залученими до справи платіжними дорученнями № 3954 від 13.10.2014р., № 254 від 17.10.2014р., № 518 від 08.12.2014р., № 687 від 15.01.2015р., № 1049 від 13.03.2015р., № 1358 від 30.04.2015р. (аркуш справи 87-93 том 1), оборотно-сальдовою відомістю щодо обліку проведених платежів по договору за період січень 2014р. - грудень 2015р. (аркуш справи 86 том 1).
Зазначені обставини свідчать про дотримання позивачем порядку встановленого договором щодо його припинення з ініціативи орендаря (п. 10.4 договору), у зв'яжу з чим договір оренди №218-10/2014 від 01.10.2014р. є припиненим з 01.07.2015р. внаслідок дострокового його розірвання на вимогу однієї зі сторін у випадку передбаченому договором (п. 10.6 договору).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Правові наслідки розірвання договору визначені у ст. 653 ЦК України та передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору оренди в судовому порядку задоволенню не підлягають, оскільки наведені положення закону передбачають розірвання існуючого договору, строк дії якого не закінчився та умови якого породжують виникнення прав та обов'язків для сторін, які внаслідок розірвання договору мають бути припинені.
Згідно з п. 4.4 Договору сторони домовились, що орендар зобов'язується перерахувати на рахунок орендодавця платежі, зазначені у п.п. 4.1. та 4.2. статті 4, з розрахунку за один місяць з урахуванням ПДВ, сума яких встановлюється як Гарантійний платіж, до підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання цього договору. Якщо після закінчення строку Договору або в разі його дострокового припинення сума сплачених орендних платежів, витрат по утриманню об'єкта оренди і Гарантійного платежу перевищать передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як сума, що підлягає поверненню (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього) орендодавцем на поточний рахунок орендаря після підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди або зарахуванню до вартості ремонтних робіт, необхідних для приведення орендодавцем об'єкту оренди у стан згідно п. 7.3 Договору.
У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати, витрат по утриманню об'єкта оренди та інших, передбачених Договором платежів, він зобов'язаний відшкодувати орендодавцю збитки та сплатити штрафні санкції за Договором в сумі, на яку вона перевищує розмір Гарантійного платежу.
У випадку дострокового розірвання Договору з вини орендаря кошти, перераховані ним в рахунок сплати Гарантійного платежу, не повертаються.
У випадку дострокового розірвання Договору з ініціативи орендаря кошти, перераховані ним в рахунок сплати Гарантійного платежу, повертаються в частині, що залишиться після виконання, у разі необхідності, орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати, витрат по утриманню об'єкту оренди, компенсаційних виплат за пошкодження, псування об'єкту оренди та інших, передбачених Договором платежів (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього).
Сплата гарантійного платежу за Договором в розмірі 82 353, 95 грн. підтверджується платіжним дорученням № 370 від 04.11.2014 року (аркуш справи 36, 89 том 1), оплата проведена на підставі рахунку-фактури № СФ-0000531 від 01.10.2014р. (аркуш справи 74 том 1).
Як погоджено сторонами у п. 10.4 договору, договір може бути достроково припинений з ініціативи орендаря (за умови сплати орендарем всіх рахунків, виставлених орендодавцем, та всіх платежів згідно з умовами Договору; орендар повідомляє про це іншу сторону за 2 (два) місяці до дати запланованого припинення строку дії Договору, якщо інше не передбачено цим договором; у випадку недотримання орендарем строків повідомлення орендодавця про дострокове припинення Договору з ініціативи орендаря, гарантійний платіж, сплачений орендарем на підставі п. 4.4, орендарю не повертається.
Посилання відповідача на отримання ним повідомлення лише 18.06.2015р. не спростовує дотримання орендарем умов договору в частині встановленого порядку повідомлення про припинення договору, та не є підставою для неповернення гарантійного платежу з підстав визначених у п. 10.4, оскільки в даному випадку, позивачем строки повідомлення про дострокове припинення договору з ініціативи орендаря дотримані, повідомлення надіслане 24.04.2015р., тобто за два місяці до дати запланованого припинення строку дії Договору.
В цій частині судом визнаються обгрунтованими посилання позивача на приписи п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань згідно з якими, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
За умовами п. 7.4 Договору, об'єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди. В будь-якому випадку дата складеного та підписаного сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди вважається останнім днем оренди.
30.06.2015р. позивачем та іншими орендарями приміщень в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська 10, літ. Г складено акт огляду об'єкту оренди та зазначено, що об'єкт оренди відповідає Плану згідно Додатку № 1 до Договору; знаходиться у первинному стані, тобто у стані, що відповідає акту прийому-передачі від 01.10.2014 року.
Уповноваженими представниками ТОВ БЦ Брест-Литовський та незалежною особою ОСОБА_3 01.07.2015 року складено акт про звільнення об'єкту оренди на підставі договору, відповідно до умов п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 комісія зафіксувала факт самовільного звільнення орендарем - ТОВ РА АІТІ об'єкту оренди.
На підставі п. 7.3 Договору оренди, повернення об'єкта оренди після закінчення строку оренди або у зв'язку з достроковим припиненням (розірванням) договору оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди, що складається та підписується представниками сторін в день закінчення строку оренди або в день дострокового припинення договору, за умови виконання орендарем умов цього пункту щодо стану об'єкта оренди. Об'єкт оренди повинен бути повернений орендодавцю у первинному стані. При цьому сторони погоджуються та виходять з того, що документом, що підтверджує первинний стан об'єкта оренди, є відповідний акт прийому-передачі об'єкта оренди. Сторони зобов'язані за місяць до закінчення строку дії цього договору, при відсутності згоди сторін про продовження цього договору або при достроковому його розірванні, створити спільну комісію для огляду об'єкта оренди з метою його подальшого прийняття. За наслідками огляду об'єкта оренди сторони складають та підписують акт огляду, в якому зазначають стан об'єкта оренди, встановлене в ньому обладнання та враховують здійснені орендарем поліпшення об'єкта оренди (якщо такі мали місце), виявлені несправності та недоліки об'єкта оренди. У разі, якщо за результатами огляду та складання акту огляду виявиться, що об'єкт оренди не відповідає стану, зазначеному вище, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов'язується привести за власний рахунок об'єкт оренди до відповідного стану або компенсувати вартість ремонтних робіт (за ринковими цінами, що визначаються угодою сторін або незалежним оцінювачем), необхідних для приведення об'єкту оренди до відповідного стану.
У випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем або відмови орендаря підписати акт прийому-передачі об'єкта оренди факт самовільного звільнення об'єкту оренди підтверджується актом про звільнення об'єкту оренди, складеним комісією у складі представників орендодавця та незалежної особи. У такому випадку, Гарантійний платіж внесений орендарем, згідно умов даного договору, не повертається (п. 7.7 Договору).
Виходячи із вказівок вміщених у постанові Вищого господарського суду України по даній справі, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи в силу положень ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, судом враховується, що відповідачем недоведено факту вчинення ним дій на виконання вимог пункту 7.3. договору щодо створення за місяць до закінчення строку дії цього договору спільної комісії для огляду об'єкта оренди з метою його подальшого прийняття, так і прибуття на об'єкт оренди в день дострокового припинення договору з метою оглянути приміщення та скласти і підписати відповідний акт приймання-передачі майна з оренди.
Отримання відповідачем повідомлення 18.06.2015р. про припинення договору з 01.07.2015р. не унеможливлювало вчинення відповідних дій до вказаної у повідомленні дати припинення, та не перешкоджало прибуттю для огляду та підписання акту приймання-передачі приміщення з оренди в день дострокового припинення договору (як те визначено у п. 7.3 договору).
Акт про звільнення об'єкту оренди складений відповідачем 01.07.2015р. в односторонньому порядку без повідомлення позивача про проведення огляду об'єкту оренди та без запрошення до такого огляду. Залучення до участі у складанні акту незалежною особою ОСОБА_3, який хоч і не перебуває у трудових відносинах з відповідачем, однак є представником згідно довіреності при здійсненні юридичного супроводу даної справи, ставить під сумнів незалежність вказаної особи, оскільки останній навпаки є зацікавленим у оформленні документів на користь товариства, яке він представляє.
За наведених обставин, складення відповідачем акту від 01.07.2015р. не може бути підставою для неповернення гарантійного платежу з підстав визначених у п. 7.7 договору, а вимоги позивача про стягнення суми гарантійного платежу в розмірі 82 353, 95 грн. є такими, що підлягають задоволенню з огляду на обов'язковість договору (ст. 1, п. 4.4 договору) в силу положень ст. 629 ЦК України.
При цьому, судом враховуються посилання відповідача на вирішення іншої справи № 910/1656/16 за позовом до відповідача за аналогічним договором оренди з абсолютно тотожних підстав та предмету позову, в якій судами трьох інстанцій в задоволенні позовних вимог було повністю відмовлено.
Натомість, рішення у вказаній справі (№ 910/1656/16) було прийнято судами за інших встановлених обставин справи, а саме: при непідтвердженні факту надіслання орендарем повідомлення про дострокове припинення договору.
Про це свідчить і ухвала Верховного Суду України від 27.10.2016р. у справі № 910/1656/16, якою відмовлено в допуску справи до провадження за відсутності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки справи № 910/30379/15 та № 910/1656/16 розглянуті за різних встановлених обставин справи.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 49 ГПК України присуджуються до стягнення витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 235, 31 грн., 1359, 60 грн. (за подання апеляційної скарги), 1 482, 37 грн. (за подання касаційної скарги).
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Центр Брест-Литовський (ідент. код 36689613, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська 10, літ. Г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство АІТІ (ідент. код 30019424, 01033, м. Київ, вул. Гайдара 58/10) заборгованості, що виникла у зв'язку з неповерненням суми гарантійного платежу по договору оренди нежитлового офісного приміщення № 218-10/2014 від 01 жовтня 2014 року у розмірі 82 353, 95 грн. (вісімдесят дві тисячі триста п'ятдесят три гривні 95 копійок).
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Центр Брест-Литовський (ідент. код 36689613, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська 10, літ. Г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство АІТІ (ідент. код 30019424, 01033, м. Київ, вул. Гайдара 58/10) 4 077, 28 грн. (чотири тисячі сімдесят сім гривень 28 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.12.2016
Суддя І.В.Усатенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2016 |
Оприлюднено | 09.12.2016 |
Номер документу | 63190675 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Усатенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні