Рішення

від 29.11.2016 по справі 914/2579/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016р. Справа№ 914/2579/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Цент забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Сервіс ,

м. Дрогобич

про: стягнення 1 295 301, 57 грн.

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Цент забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Сервіс про стягнення 1 295 301, 57 грн. Ухвалою від 06.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.10.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 41323/16 від 18.10.2016 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме:довідку про відсутність аналогічних справ, витяг ЄДР ЮО та ФОП щодо КМК-Сервіс , копію акту звірки поставок та розрахунків станом на 31.07.2016 р. за Договором поставки № ЦЗВ - 03-01716-01 від 03.06.2016 р., що підписаний зі сторони Філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця та докази його направлення на адресу ТзОВ КМК-Сервіс , копію акту звірки поставок та розрахунків станом на 11.10.2016 р. за Договором поставки № ЦЗВ - 03-01716-01 від 03.06.2016 р., що підписаний зі сторони Філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця та докази його направлення на адресу ТзОВ КМК-Сервіс , копія акту № ЗЧВ 16-134 від 14.06.2016 р. підтвердження прийому товару по кількості, копія листа від 08.07.2016 р. ЦЗВ-20/3315 направленого на адресу ТзОВ КМК-Сервіс , який підтверджує часткове отримання продукції.

В судове засідання 18.10.2016 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 06.10.2016 р. виконав частково. Просить долучити дані документи до справи.

В судове засідання 18.10.2016 р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду від 06.1.02016 р. не виконав. Заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати документи, які вимагав суд та надати докази власної позиції та заперечення на позовні вимоги (вх. № 41318/16 від 18.10.2016 р.)

Представник позивача не заперечує проти відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, в зв'язку з необхідністю дослідити усі докази з метою прийняття законного рішення у справі, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду в повному обсязі, беручи до уваги заявлене клопотання представником відповідача про відкладення розгляду справи, проти задоволення якого не заперечив представник позивача, суд порадившись на місці протокольною ухвалою ухвалив: в судовому засіданні оголосити перерву до 07.11.2016 р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 44127/16 від 07.11.2016 р. представник позивача подав додаткові пояснення по справі та просить долучити до матеріалів справи документи, а саме: детальний розрахунок штрафних санкцій; платіжне доручення № 16-5218 від 18.07.2016 р. про оплату продукції; копію видаткової накладної № 1306-01 від 14.06.2016 р. та копію довіреності № Ф-186 від 14.06.2016 р.; копію товарно-транспортної накладної № 1306-01 від 13.06.2016 р.

В судове засідання 07.11.2016 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково. Просить долучити дані документи до справи. Позов підтримав і просить його задоволити.

В судове засідання 07.11.2016 р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Позовні вимоги не визнає. Заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості подати контррозрахунок щодо заявлених вимог та надати докази щодо власної позиції (вх. № 44132/16 від 07.11.2016 р.), так як позивачем надано додаткові пояснення у справі із розрахунками.

Представник позивача не заперечив проти відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, в зв'язку з необхідністю дослідити усі докази, з метою прийняття законного рішення у справі, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду в повному обсязі, беручи до уваги заявлене клопотання представником відповідача про відкладення розгляду справи, проти задоволення якого не заперечив представник позивача, суд порадившись на місці протокольною ухвалою ухвалив: в судовому засіданні оголосити перерву до 22.11.2016 р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 46901/16 від 22.11.2016 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву із долученими документами до матеріалів справи, а саме: копію листа від ТзОВ КМК-Сервіс від 01.07.2016 р. № 01/07/16, копію акцепту тендерної пропозиції, копію страхової гарантії.

В судове засідання 22.11.2016 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково. Позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві і просить позов задоволити.

В судове засідання 22.11.2016 р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково. Позовні вимоги не визнає із підстав, викладених у відзиві. Просить долучити дані документи до справи.

Враховуючи вищенаведене, в зв'язку з необхідністю дослідити усі докази, з метою прийняття законного рішення у справі, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду в повному обсязі, суд порадившись на місці ухвалив: в судовому засіданні оголосити перерву до 29.11.2016 р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №47990/16 від 29.11.2016 р. представник позивача подав клопотання, в якому просить розглянути справу №914/2579/16 без участі Позивача на підставі документів, які містяться в матеріалах справи, так як представник Філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця ОСОБА_1 через зайнятість в іншому судовому засіданні, не має можливості забезпечити явку та взяти участь у судовому засіданні 29.11.2016 року.

В судове засідання 29.11.2016 р. представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 29.11.2016 р. представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), вимоги ухвали суду виконав частково.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В судовому засіданні 29.11.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, в їх совокупності, взявши до уваги надані пояснення суду представниками сторін в попередніх судових засіданнях, суд встановив:

03.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Цент забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Філія ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця , замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КМК-Сервіс (далі - ТзОВ КМК-Сервіс , постачальник, відповідач) укладено договір поставки №ЦЗВ-03-01716-01 (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно п. 1.2 договору найменування продукції: частини залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу; кріплення та арматура і їхні частини; механічне устаткування для керування рухом (запасні частини до вантажних вагонів).

Виробник продукції: ТзОВ КМК-Сервіс , Україна, Львівська обл., м. Дрогобич (поз. 1 Специфікації №1), (пункт п.1.3, п. 1.3.1 Договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до…) пункт призначення - склад матеріальних ресурсів філії ЦЗА ПАТ Укрзалізниця , Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 48. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікаціях до договорів. Ціна продукції, узгоджена у специфікаціях до договорам, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно п. 5.1.

Загальна сума даного договору на момент його підписання складає 13 298 380,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2 659 676,00 грн., що разом становить 15 958 056,00 грн. (п. 4.3 договору).

За умовами п. 5.2 договорів сторони погодили, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договорів, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.

Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.

Згідно п. 5.3 договору, датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником на складі матеріальних ресурсів філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця , Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому-передачі.

Згідно з п. п. 6.1, 6.3 договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30-ти календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2. та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується уповноваженими сторонами.

Крім того, відповідно до п. 9.1 договору, постачальник зобов'язаний надати забезпечення виконання даного договору у вигляді оригіналу банківської гарантії або страхова гарантія у вигляді оригіналу договору страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання Постачальником договірних зобов'язань, у розмірі, що становить 5% від вартості договору, яке надається до укладання договору.

За порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2 договорів, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань до поставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник (п.10.1 договорів).

Пунктом 13.7 договору, передбачено, що термін дії даного договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2016, а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання.

Специфікацією №1 до договору поставки №ЦЗВ-03-01716-01 від 03.06.2016 сторони визначили найменування продукції, кількість та ціну продукції. Вартість продукції - 13 298 380,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2 659 676,00 грн., всього - 15 958 056,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №ЦЗВ-03-01716-01 від 03.06.16 року філією ЦЗА ПАТ Укрзалізниця було направлено на адресу ТзОВ КМК-Сервіс рознарядка (дозвіл) на відвантаження продукції :

1) №ЦЗВ-20/2633 від 07.06.2016 року на відвантаження партії запасних частин до вантажних вагонів (а саме листа кришки люка (полотно) протягом червня 2016 року в кількості 106 штук на суму 226 416,00 грн. з ПДВ. Вказана рознарядка була отримана відповідачем 17.06.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень на сайті УДППЗ Укрпошта .

На підтвердження отримання вказаної рознарядки відповідачем, позивач подав роздруківку з веб-сайту УДППЗ Укрпошта про рух поштових відправлень №0304906520477.

Проте, станом на дату подання даного позову, зазначена рознарядка Постачальником не виконана в повному обсязі, запасні частини до вантажних вагонів не відвантажено;

2) №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року на відвантаження партії запасних частин до вантажних вагонів (а саме листа кришки люка (полотно) протягом червня-липня поточного року в кількості 4 000 штук на суму 8 544 000,00 грн. з ПДВ.

Вказана рознарядка була отримана відповідачем 30.06.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень на сайті УДППЗ Укрпошта .

На підтвердження отримання вказаної рознарядки відповідачем, позивач подав роздруківку з веб-сайту УДППЗ Укрпошта про рух поштових відправлень №0304906520949.

Проте, станом на дату подання даного позову, зазначена рознарядка Постачальником не виконана в повному обсязі, запасні частини до вантажних вагонів не відвантажено;

3) №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року відкоригована рознарядка на відвантаження партії запасних частин до вантажних вагонів (а саме листа кришки люка (полотно) протягом червня-липня 2016 року в кількості 90 штук на суму 192 240,00 грн. з ПДВ, в кількості 16 штук на суму 34 176,00 грн. з ПДВ - на загальну суму 226 416,00 грн. з ПДВ.

Вказана рознарядка була отримана відповідачем 07.07.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень на сайті УДППЗ Укрпошта .

На підтвердження отримання вказаної рознарядки відповідачем, позивач подав роздруківку з веб-сайту УДППЗ Укрпошта про рух поштових відправлень №0304906523794.

Таким чином, позивач рознарядкою №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року відкорегував рознарядку №ЦЗВ-20/2633 від 07.06.2016 року.

Проте, станом на дату подання позову, рознарядка №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року Постачальником виконана не в повному обсязі, запасні частини до вантажних вагонів (а саме листи кришки люка (полотно) відвантажено в кількості 90 штук на суму 192 240,00 грн. з ПДВ. Сума недопоставленої продукції складає суму 34 176,00 грн.

Таким чином, протягом терміну дії рознарядок: №ЦЗВ-20/2633 від 07.06.2016 року, №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року та №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року, Постачальником відвантажено продукцію на суму 192 240,00 грн. Не відвантаженою залишились продукція на суму 8 578 176,00 грн. (копії рознарядок, докази її направлення та отримання Відповідачем додаються до матеріалів справи)

Виходячи із умов укладеного Договору поставки, поставка Продукції за направленими Постачальнику рознарядками мала бути здійснена в повному обсязі у строк до:

- 08.07.2016 року за рознарядкою №ЦЗВ-20/2633 від 07.06.2016 року;

- 25.07.2016 року за рознарядкою №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року;

- 25.07.2016 року за рознарядкою №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року;

Таким чином на думку позивача, відповідачем порушено умови п. 1.1. та п. 5.2 Договору поставки, а саме: безпідставно не виконано свої зобов'язання щодо поставки продукції в обсязі та в терміни, визначені умовами Договору.

Пунктом 10.1 договору поставки передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню в розмірі 0, 1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п.5.2 даного договору, а за прострочення понад 30 днів календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

У зв'язку із порушенням відповідачем термінів поставки за Договором згідно рознарядки №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року на суму 8 544 000,00 грн. з ПДВ та відкорегованої рознарядки №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року на суму 226 416,00 грн. з ПДВ, позивачем нараховано пеню у розмірі 8 578,17 грн., тобто 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах п. 5.2 даного Договору та штраф 15% у розмірі 1 286 726,40 грн., згідно приведених позивачем розрахунків.

З метою мирного врегулювання спору, відповідно до розділу 11 Договору поставки, позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.08.2016 року №ЦЗВ-20/3806 з вимогою сплатити штрафні санкції на рахунок філії ЦЗА ПАТ Укрзалізниця , направлення яких підтверджується описами вкладення у цінний лист та копіями квитанцій (докази містяться в матеріалах справи), проте відповідей на вказані претензії не надходило.

Доказів сплати штрафних санкцій станом на час розгляду справи матеріали справи не містять.

З огляду на вказане позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути штрафні санкції на загальну суму 1 295 301,57 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи це поданим відзивом (вх. №46901/16 від 22.11.2016 року), в якому вказує наступне.

Обрахунок штрафних санкцій та вимоги по їх сплаті не можуть бути задоволені, оскільки проведені позивачем з порушенням умов укладеного Договору.

Зокрема: згідно умов договору, а саме п.5.2. абзацу третього визначено, що термін поставки визначено у тридцять днів, якщо інше не зазначається у самій рознарядці. Обік всіх термінів щодо права для позивача проводити нарахування пень і штрафів прив'язане до моменту акцептування наданої позивачем рознарядки.

Як видно зі змісту позовної заяви та самих рознарядок, поданих позивачем, в них міститься означення термінів поставки - червень-липень. Оскільки вони не містять податовий розпис окремих поставок, а визначають тільки загальний термін до всього об'єму поставки, то термін поставки повинен визначатись як останній день липня - 31.07. 2016р. Тобто на думку відповідача розрахунок для порушення термінів поставки повинен в будь-якому раз проводитись саме з часу 01.08.2016 року.

Відповідач зазначає, що розрахунок пені в будь-якому разі повинен виходити з визначеного законодавством обмеження щодо не перевищення розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Позивач, попри наголошення суду на цій обставині на попередньому судовому засіданні, власні позовні вимоги в даному аспекті не відкоригував. Що на думку відповідача визначає намір позивача не встановити об'єктивні обставини справи.

Як вважає відповідач, не може братись до уваги заперечення позивача про те, що вказана відкоригована заявка №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року стосується заявки №ЦЗВ-20/2633 07.06.2016 року, оскільки зміст самої відкоригованої заявки як вважає представник відповідача свідчить про зворотнє, а саме.

Вказана рознарядка подана під тим самим номером, що і від 22.06.2016 року. Тобто це є зміна документу - рознарядки, поданої від 22.06.2016 року. Містить ті ж терміни поставки, що і від 22.06.2016 року. Відповідач зазначає, що вона жодним чином не пов'язана з першою рознарядкою від 07.06.2016 року по тій причині, що в іншому випадку мала містити опис про те, що вказана продукція є додатковою для поставки попередньо обумовлених 4000 штук (коли б вимога на їх поставку залишалась чинною). Вона б містила вказівку на той факт, що 90 штук вже поставлено і мала б зазначати вимогу допоставки залишку - 16 штук. Попри те, вона має детальний розпис, а саме на 106 штук протягом червня-липня 2016 року.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не вказав у своїх вимогах той факт, що на виконання умов договору діє страхова гарантія на суму 367500 гривень і відповідно до умов договору позивач мав право на звернення до стягнення вказаної суми, відповідна частина боргу могла б бути погашена. І відповідно відкоригованою має бути сума позовних вимог на думку відповідача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України . Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу , інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №ЦЗВ-03-01716-01 від 03.06.16 року термін дії якого з моменту його підписання до 31.12.2016 року на загальну суму 15 958 056,00 грн. в тому числі ПДВ позивачем було направлено на адресу відповідача рознарядки (дозвіл) на відвантаження продукції, а саме:

- №ЦЗВ-20/2633 від 07.06.2016 року на відвантаження партії запасних частин до вантажних вагонів (а саме листа кришки люка (полотно) протягом червня 2016 року в кількості 106 штук на суму 226 416,00 грн. з ПДВ. Вказана рознарядка була отримана відповідачем 17.06.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень на сайті УДППЗ Укрпошта .

- №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року на відвантаження партії запасних частин до вантажних вагонів (а саме листа кришки люка (полотно) протягом червня-липня поточного року в кількості 4 000 штук на суму 8 544 000,00 грн. з ПДВ. Вказана рознарядка була отримана відповідачем 30.06.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень на сайті УДППЗ Укрпошта .

- №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року відкоригована рознарядка на відвантаження партії запасних частин до вантажних вагонів (а саме листа кришки люка (полотно) протягом червня-липня 2016 року в кількості 90 штук на суму 192 240,00 грн. з ПДВ, в кількості 16 штук на суму 34 176,00 грн. з ПДВ - на загальну суму 226 416,00 грн. з ПДВ. Вказана рознарядка була отримана відповідачем 07.07.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень на сайті УДППЗ Укрпошта .

Проте станом на дату подання позову, рознарядка №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року на суму 8 544 000,00 грн. з ПДВ залишилась відповідачем не виконаною.

Також, станом на дату подання позову, рознарядка №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року, яка корегувала рознарядку №ЦЗВ -20/2633 від 07.06.2016 року. Постачальником виконана не в повному обсязі, запасні частини до вантажних вагонів (а саме листи кришки люка (полотно) відвантажено в кількості 90 штук на суму 192 240,00 грн. з ПДВ. Сума недопоставленої продукції складає суму 34 176,00 грн.

Таким чином, протягом терміну дії рознарядок Постачальником відвантажено продукцію на суму 192 240,00 грн. Не поставленою залишається продукція на суму 8 578 176,00 грн. (копії рознарядок, докази її направлення та отримання Відповідачем додаються до матеріалів справи)

Виходячи із умов укладеного Договору поставки, поставка Продукції за направленими Постачальнику рознарядками мала бути здійснена в повному обсязі у строк до:

- 08.07.2016 року за рознарядкою №ЦЗВ-20/2633 від 07.06.2016 року;

-25.07.2016 року за рознарядкою №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року;

- 25.07.2016 року за (відкорегованою) рознарядкою №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року;

Відповідачем порушено умови п. 1.1. та п. 5.2 Договору поставки, а саме: безпідставно не виконано свої зобов'язання щодо поставки продукції в обсязі та в терміни, визначені умовами Договору.

Станом на момент вирішення спору відповідачем недопоставлено продукцію на загальну суму 8 578 176,00 грн. з ПДВ в тому числі: за рознарядкою №ЦЗВ-20/3016 від 22.06.2016 року на суму 8 544 000,00 грн. в тому числі ПДВ та за рознарядкою №ЦЗВ-20/3090 від 30.06.2016 року на суму 34 176,00 грн. в тому числі ПДВ.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до пункту 2.1. Постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пунктом 10.1 договору поставки №ЦЗВ-03-0,1716-01 від 03.06.2016 року укладеного між сторонами передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню в розмірі 0, 1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п.5.2 даного договору, а за прострочення понад 30 днів календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та умов укладеного Договору поставки, суд прийшов до висновку, що визначення сторонами у Договорі пені у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції передбачених п. 5.2.9 даного Договору за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею, так як пеня розраховується у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що прострочення термінів постачання мало місце понад 30 календарних днів, то згідно п. 10.1. Договору підлягає до стягнення з відповідача на корись позивача штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої продукції, що складає 1 286 726,40 грн.

В частині стягнення з відповідача 8 578,17 грн. пені суд відмовляє, як у безпідставно нарахованій.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 216 ГК України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч.3 ст.549 ЦК України . Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України , оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також суд зазначає, що згідно розділу 9 Договору Забезпечення виконання договору (договірне забезпечення), забезпечення, що становить 5% від вартості Договору, яка надається до укладеного Договору Постачальником, діє до повного виконання Договору в частині поставок продукції на умовах, визначених в Договорі .

Згідно п. 9.4 Договору, Замовник відслідковує виконання умов Договору Постачальником та у разі виникнення обставин, коли необхідно стягнути забезпечення виконання Договору з Постачальника, Замовник самостійно приймає всі необхідні рішення.

На час прийняття рішення у даній справі, Договір поставки діючий, невизнаний судом недійсним і не розірваний та не виконаний повністю на погоджену сторонами суму Договору, а тому виходячи з умов розділу 9 Договору, позивач самостійно приймає всі необхідні рішення в разі виникнення обставин коли необхідно стягнути забезпечення виконання Договору з Постачальника.

Сторонами, в тому числі відповідачем не подано суду доказів стягнення забезпечення виконання Договору з Постачальника згідно страхової гарантії №85/Г-211 від 21.04.2016 року.

Таким чином доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково і стягує з відповідача на користь позивача 15% штрафу в сумі 1 286 726,40 грн.

В задоволені решта позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю нарахування.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 33, 34, 36, 43, 44 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Сервіс (82100, АДРЕСА_1, код 39884323) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Цент забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, код 40081347) штраф у сумі 1 286 726,40 грн. та понесених витрат по сплаті судового збору в сумі 19 300,90 грн.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. В задоволені решта позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.12.2016 р.

Суддя Долінська О.З.