Рішення

від 17.11.2016 по справі 914/2040/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016р. Справа№ 914/2040/15

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Кітаєвої С.Б., судді Петрашко М.М. та судді Сухович Ю.О., при секретарі судового засідання Марінченко Р.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом : Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка м. Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м.Львів

про стягнення заборгованості за договором №12/396-БО-21від 03.09.2012р. та інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобовязання.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1- представник ( довіреність№14-90 від 18.04.2014р.);

від відповідача:не з явився;

від третьої особи:ОСОБА_2 - представник (довіреність від 04.04.2016р. №Лв 07/4-2427-16).

Права та обов язки, згідно ст.ст.20,22 ГПК судом роз яснено. В порядку ст.20 ГПК України заяви від сторін до суду не надходили. За клопотанням представника позивача, яке поступило до суду 17.11.2016 р. (вх.№46220/16) здійснюється фіксація судового засідання 17.10.2016 року за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Приватного підприємства «Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла «Лапаївка» , за участю третьої особи на стороні відповідача , Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про стягнення 79 048,88 грн. заборгованості, з якої :44 106,36 грн. основний борг, 3 918,85 грн. пеня, 5 270,23 грн. - 7% штрафу, 22 628,24 грн. інфляційнівтрати, 3 % річних у сумі 3125,20 грн., у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати вартості природного газу поставленого за договором купівлі-продажу від 03.09.2012 року № 12/396-БО-21.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2015р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, значених у відповідних ухвалах суду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.09.2015р.(із врахуванням ухвали від 15.10.15р. про виправлення описки) позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна 34,35 грн. основного боргу, 422,65 грн. пені, 676,16 грн. -7% штрафу, 86,35 грн. 3% річних, 64,46 грн. інфляційних втрат та 29,68 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016 року рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2015 року у справі №914/2040/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ НАК Нафтогаз України - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 березня 2016 року касаційну скаргу ПАТ НАК Нафтогаз України задоволено частково : постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2015 року скасовано, справу №914/2040/15 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 18.04.2016 року прийнято справу №914/2045/15 до розгляду в новому складі суду ( згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Львівської області , для розгляду справи №914/2040/15 суддю Кітаєву С.Б.), судове засідання призначено на 25.05.2016 року. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 14.06.2016 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів, що підтверджується відповідним Протоколом, до складу колегії увійшли судді: головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Петрашко М.М. та Ділай У.І.

У зв язку із перебуванням судді Ділай У.І. у відпустці, проведено автоматичну зміну складу колегії та замість судді Ділай У.І. до складу колегії суддів включено суддю Сухович Ю.О., що підтверджується Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2016 року.

Ухвалою від 21.09.2016 року справу №914/2040/15 прийнято до розгляду у новому складі суду, судове засідання призначено на 06.10.2016 року. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Документи, які поступили від сторін та третьої особи до справи, пройшли реєстрацію в день їх поступлення в системі документообігу господарського суду Львівської області. Зокрема, до справи поступили наступні документи.

Пояснення по справі від відповідача зареєстровано в документообігу господарського суду 24.05.2016 року за вх.№22142/16. У відповідь на зауваження касаційної інстанції про те, що суди обох інстанцій не дослідили умов п.п.3.3,3.4,4.1 договору та положень Методики щодо визначення ними порядку встановлення та підтвердження обсягів поставленого газу, а також доводів позивача про те, що відповідач всупереч умовам договору та Методики не оформив акти приймання-передачі природного газу, фактично прийнятого ним у жовтні-грудні 2012 року, у зв язку з чим продавець самостійно визначив такий обсяг, та не навели в прийнятих рішеннях жодних обґрунтувань їх прийняття чи відхилення відповідач пояснює, що положення Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 15 липня 2010 року №288 ( надалі -Методика) застосовуються лише у випадку визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії саме для населення, про що вказано у назві та у тексті Методики.

Оскільки предметом спору, який розглядається судом у даній справі, є стягнення заборгованості за договором №12/396-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 03 вересня 2012 року (надалі - договір), а природний газ, який постачався за цим договором, було отримано та використано відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (за винятком населення), то застосування положень Методики для обрахунку обсягів природного газу, отриманого згідно вказаного договору, є неправомірним. Відповідач посилається на наявні у справі копії актів приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року та 31 грудня 2012 року, складені за формою Додатка №1 до Методики, а також копії актів приймання-передачі природного газу, складені відповідно до п.3.4 Договору. Стверджує, що вказані акти приймання-передачі , які підписані та скріплені печатками як відповідача так і газотранспортного підприємства - ПАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз , надавалися позивачу, а востаннє надсилалися поштою 05 квітня 2013 року разом із іншими документами. Відповідач звертає увагу, що саме позивачем було додано до позовної заяви копії актів приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року та 31 грудня 2012 року, які підписані відповідачем і газотранспортним підприємством, що свідчить про їх отримання позивачем та наявність цих актів у нього. У вказаних актах зазначено обсяги отриманого відповідачем природного газу у жовтні, листопаді та грудні 2012 року за двома договорами: за договором №12/395-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу від 03 вересня 2012 року (отриманий за цим договором природний газ використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається населенням) та за договором №12/396-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 03 вересня 2012 року (отриманий за цим договором природний газ використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами).У даних актах приймання-передачі помісячно зазначено загальний обсяг природного газу, отриманого відповідачем за двома договорами (у жовтні 2012 року - 13278тис. куб.м., у листопаді 2012 року - 31299тис. куб.м., у грудні 2012 року - 36870тис. куб.м.) та обсяг газу, використаний відповідачем для виробництва теплової енергії населенню - у жовтні 2012 року - 11856 тис.куб.м., у листопаді 2012 року -27947тис. куб.м., у грудні 2012 року - 32921 тис.куб.м. (тобто, за договором №12/395-ТЕ-21 від 03.09.2012 року). Пояснює, що фактично розділити природний газ, отриманий за двома договорами, які зазначені вище неможливо, оскільки існуючі прилади обліку фіксують лише загальний обсяг природного газу, отриманого відповідачем. Цей обсяг вказано у реєстрах обсягів реалізації природного газу з ресурсів НАК Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Львівгаз за жовтень, листопад та грудень 2012 року як фактично протранспортований обсяг газу (реєстри підписані ПАТ НАК Нафтогаз України , ПАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз (газотранспортне підприємство) та не оспорюються позивачем).

На підставі та за формою, встановленою Методикою, відповідачем було обраховано обсяги природного газу, який використовувався для виробництва теплової енергії для населення у жовтні, листопаді та грудні 2012 року і зазначено їх у відповідних актах приймання-передачі природного газу. Такі розрахунки долучені до матеріалів справи (Додаток 2 до Методики. Таблиця №1. Перерахування обсягів теплової енергії, отриманої населенням, в обсяг газу, використаного на її вироблення за жовтень 2012р. ПП ПФ по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка ; Додаток 2 до Методики. Таблиця №1 . Перерахування обсягів теплової енергії , отриманої населенням, в обсяг газу, використаного на її вироблення за листопад 2012р. ПП ПФ по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка ; Додаток 2 до Методики. Таблиця №1. Перерахування обсягів теплової енергії, отриманої населенням, в обсяг газу, використаного на її вироблення за грудень 2012 р. ПП ПФ по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка .

Відповідач пояснює, що обсяг природного газу, використаного відповідачем для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами ним було визначено як різницю між загальним обсягом отриманого відповідачем природного газу за договорами №12/395-ТЕ-21 та за договором №12/396-БО-21 від 03.09.2012р. та обсягом природного газу, використаного відповідачем для виробництва теплової енергії для населення (договір №12/395-ТЕ-21 від 03.09.2012р.), розрахованим відповідно до Методики.

Враховуючи обсяги природного газу, розраховані відповідачем, часткові оплати які були проведені відповідачем, заявлені позивачем позовні вимоги відповідач визнає частково , а саме : 34,35 грн. основного боргу, 422,65 грн. пені, 86,35 грн. - три відсотки річних, 64,46 грн. інфляційних втрат, 676,16 грн. штрафу.

Позивач у наданих поясненнях стверджує, що в період вересня-грудня 2012 року Компанія реалізовувала природний газ теплопостачальним підприємствам з урахуванням Методики, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 15.07.10 №288 , яка була чинною у період вересня-грудня 2012 року. Методика містить відповідні формули та роз яснення щодо перерахунку втрат теплової енергії (при її виробництві) в обсяг природного газу.

Відповідач надавав до Компанії акти приймання-передачі природного газу, які були складені без дотримання вимог Методики (розрахунок втрат теплової енергії, яка виробляється для потреб населення не відповідає дійсності), а тому Компанією та адресу Контрагента (тобто, відповідача) неодноразово, в період листопада 2012 - січня 2013 року надсилались акти приймання-передачі природного газу за відповідні періоди 2012 року, які були складені із застосуванням норм КТМ (керівний технічний матеріал/ норми та вказівки/) №204 від 14.12.93, що затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України, а саме п.3.1.8 ст.41 КТМ, у якому зазначено, шо При неможливості визначення трат тепла в теплових мережах на підставі випробувань, тимчасово, до їх проведення, допускається приймати величину згаданих втрат в частках від відпущеної теплоти, а саме:при протяжності теплотраси до 300 м. - 1% на кожні 100 м. теплотраси;при протяжності теплотраси до 500 м. - 2,9% на всю протяжність теплотраси; при протяжності теплотраси до 1000 м. - 4,8% на всю протяжність теплотраси;при протяжності теплотраси понад 1000 м. - 0,6% на кожні 100 м.теплотраси,а після 1000 м.,- не більше 13% на всю довжину теплотраси .

За результатами застосування КТМ №204 позивачем (продавцем)виведено обсяги газу за його розрахунками і для порівняння наведено обсяги газу за даними відповідача (покупця).

Так , за жовтень 2012 р .: по договору 12/396-БО-21 (ТКЕ бюджет) за даними позивача обсяг газу - 2,963 тис.куб.м., за даними покупця - 1,422 тис.куб.м.. По договору 12/395-ТЕ-21 (ТКЕ населення): за даними позивача - 10,315 тис.куб.м., за даними відповідача - 11,856 тис.куб.м.

За листопад 2012 року : по договору 12/396-БО-21 (ТКЕ бюджет) за даними позивача обсяг газу - 6,985 тис.куб.м., за даними покупця - 3,352 тис.куб.м.

По договору 12/395-ТЕ-21 (ТКЕ населення): за даними позивача - 24,314 тис.куб.м., за даними відповідача - 27,947 тис.куб.м.

За грудень 2012 року :по договору 12/396-БО-21 (ТКЕ бюджет) за даними позивача обсяг газу - 8,229 тис.куб.м., за даними покупця - 3,949 тис.куб.м.

По договору 12/395-ТЕ-21 (ТКЕ населення): за даними позивача - 28,641 тис.куб.м., за даними відповідача - 32,921 тис.куб.м.

Відповідно, за розрахунками позивача вартість поставленого по Договору №12/396-БО-21 та про прийняття відповідачем природного газу становить : у жовтні 2012 р. - 2,963 тис.куб.м. на загальну суму 13 812,10 грн.; у листопаді 2012р. - в обсязі 6,985 тис.куб.м. на загальну суму 32 562,22 грн.; у грудні 2012 р. - в обсязі 8,229 тис. куб. м. на загальну суму 38 361,42 грн.

Позивач акцентує увагу на тому, що, обов язок складання актів приймання-передачі газу за умовами д договору№12/396-БО-21 покладено на покупця (відповідача), оскільки обсяг фактично спожитого покупцем газу визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу покупця. Стверджує, що ним виконано взяті на себе зобов язання за договором у повному обсязі та передано відповідачу у власність природний газ узгодженої сторонами кількості, якості та у визначені строки, не порушивши жодної з умов договору. Вважає, що саме відповідачем порушено умови пунктів 3.3, 3.4 та 4.1 договору та не оформлено в порядку, передбаченому у цих пунктах договору, акти приймання-передачі природного газу, який був поставлений у жовтні-грудні 2012 року. Позивач підкреслює, що відповідач зобов язаний був складати акти приймання -передачі фактично спожитого ним природного газу із відображенням обсягів спожитого ним газу, визначених у відповідності до Методики, затвердженої чинним на той час наказом Мінпаливенерго від 15.07.10 №288., оскільки інших умов (порядку) обліку обсягу спожитого відповідачем газу Договір не передбачає.

У письмових поясненнях від 26.07.2016 р. №ЛВ-4431-16 (вх.№31379/16 від 26.07.16 р.) третя особа, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Львівгаз , зазначила, зокрема, що реєстр обсягів реалізації природного газу з ресурсу Національної акціонерної компанії Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Львівгаз за жовтень- грудень 2012 року є доказом передачі газу в кількісному вираженні і не є допустимим доказом того, що переданий газ належить на праві власності ПАТ НАК Нафтогаз України та не є допустимим доказом поставки позивачем відповідачу газу на виконання умов договору №12/396-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 03.09.2012 року.

У Додаткових від 29.07.16 №14/2-1462в поясненнях (вх.№32270/16 від 03.08.2016р.) позивач зазначив, що відповідно до вимог Методики, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.07.10р. №288 теплогенеруючим підприємствам для складання актів приймання-передачі природного газу, необхідно виконати розрахунок пропорційного перерахування обсягу теплової енергії, отриманої окремим споживачем, в обсяг газу, використаного на їх вироблення, згідно з додатком 2 до цієї Методики, та надати такий розрахунок разом із актами позивачу.За період жовтня-грудня 2012 року відповідач надавав позивачу акти приймання-передачі природного газу не підтверджені відповідними розрахунками згідно з додатком 2 до Методики, а тому враховуючи зазначене та виходячи з відсутності вихідних даних для їх здійснення, позивачем на адресу відповідача надсилались акти приймання-передачі природного газу за жовтень -грудень 2012 року, оформлені з боку Компанії із застосуванням КТМ №204 від 14.12.1993р. (керівний технічний матеріал (норми та вказівки) від 14.12.1993р. №204), що затверджений наказом Держжитлокомунгосп України.

Позивач пояснив, що розрахунок обсягів природного газу, спожитого відповідачем у жовтні-грудні 2012 року був здійснений шляхом перерозподілу обсягів, зазначених в актах приймання-передачі в редакції ПП Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка між договорами, виходячи з 13 відсотків від обсягу, використаного для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання. Відповідно : 2012 рік:

Жовтень : ТКЕ бюджет , договір №12/396-БО-21, обсяг газу тис. м.куб (дані відповідача) - 1,422; перерахований позивачем обсяг газу, в тис.м.куб (дані - Компанії) 2,963 тис.м.куб.

ТКЕ населення , договір №12/395-ТЕ-21, дані відповідача - 11,856тис.м.куб., перерахований позивачем обсяг газу, в тис.м.куб. - 10 , 315тис.м.куб.

Жовтень : обсяг газу за даними відповідача 13,278 тис.м.куб., за перерахованими даними позивача - 13,278 тис.м.куб.

Листопад : ТКЕ бюджет , договір №12/396-БО-21, обсяг газу тис.м.куб (дані відповідача) - 3,352 тис.м.куб.; перерахований обсяг газу в тис.м.куб (дані - Компанії) - 6,985 тис.м.куб;

ТКЕ населення , договір №12/395-ТЕ-21, дані відповідача - 27,947 тис.м.куб., дані позивача - 24, 314 тис.м.куб.

Листопад : обсяг газу за даними відповідача 31,299 тис.м.куб., за даними позивача 31,299 тис.м.куб.

Грудень :ТКЕ бюджет , договір №12/396-БО-21, обсяг газу тис.м.куб (дані відповідача) - 3,949 тис.м.куб.; перерахований обсяг газу в тис.м.куб (дані - Компанії) 8,229 тис.м.куб.

ТКЕ населення , договір №12/395-ТЕ-21, дані відповідача - 32,921 тис.м.куб., дані позивача - 28,641 тис.м.куб.

Грудень: обсяг газу за даними відповідача 36,870 тис.м.куб., за даними позивача 36,870 тис.м.куб.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив проведення позивачем розрахунків обсягів газу, які фігурують по договору №12/396-БО-21 від 03.09.2012 року в акта приймання-передачі, які складені позивачем, із застосуванням КТМ №204 від 14.12.1993 року.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Між сторонами у справі укладено договір №12/396 БО 21 купівлі продажу природного газу від 03.09.2012 року .

Відповідно до п.1.1. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем (відповідачем у справі) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до п.2.1. Договору продавець (позивач у справі) передає покупцю (відповідачу у справі) з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 10 тис.куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.), зокрема: жовтень 2 тис. куб. м.; листопад 4 тис.куб. м.; грудень 4 тис.куб.м.

Відповідно до п.3.1 договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність , пов язану з правом власності на газ.

Приймання -передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 , не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.1 договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 №288 Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів , зареєстрованого в Мін юсті 11.08.2010 за №671/17966.

Відповідно до п.5.2. Договору ціна за 1 000 куб.м. газу становить 4 661, 74 грн.( з ПДВ, транспортуванням, розподіл і постачанням, відповідними зборами).

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п.7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять ) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до п.7.3, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір.

Відповідно до п.10.3 усі зміни та доповнення до цього договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у п.10.4 цього договору (п.10.4: сторони зобов язуються повідомляти одна одну про зміни своїх платіжних реквізитів, адрес, номерів телефонів, факсів у 5-денний термін з дня виникнення відповідних змін рекомендованим листом з повідомленням).

Відповідно до п.11.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 вересня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Доказів розірвання договору, чи визнання його недійсним ( повністю чи в частині) сторони суду не надали і на такі обставини не посилаються.

Предметом стягнення є несвоєчасний розрахунок за отриманий газ за договором №12/396 БО 21 купівлі продажу природного газу від 03.09.2012 року, тобто газ, що споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами за період жовтень-грудень 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами, окрім договору який є підставою заявлених вимог, укладено також договір від 3 вересня 2012 року №12/395 ТЕ 21 купівлі продажу природного газу, відповідно до якого газ, що продається за цим договором, використовується покупцем (відповідачем) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (надалі Договір для населення).

Наявними у справі Реєстрами обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Львівгаз за жовтень 2012 року підтверджується фактично протранспортований обсяг газу: за жовтень - 13,278 тис.м.куб.; за листопад 2012р. - 31,299 тис.м.куб.; за грудень 2012р. - 36,870 тис.м.куб. Реєстри підписані та завірені печатками ПАТ НАК Нафтогаз України та ПАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз .

З ОСОБА_1 приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2012 року, від 30 листопада 2012 року, від 31 грудня 2012 року, які підписані та скріплені печатками відповідача і третьої особи, вбачається, що в них зазначені загальні обсяги поставки природного газу за двома договорами: Договором для населення №12/395-ТЕ-21 та Договором для бюджетних установ та організацій та інших споживачів №12/396-БО-21, які укладені сторонами 03 вересня 2012 року.

Так, у ОСОБА_1 приймання -передачі природного газу за жовтень 2012 року загальний обсяг отриманого газу складає 13 278 тис. куб м., з них 11 856 тис. куб.м. для вироблення теплової енергії населенню. (різниця складає 1 422 тис.куб.м. (13 278 тис. куб.м.- 11 856 тис.куб.м.). Саме цей обсяг газу визначений відповідачем як такий, що поставлений у жовтні місяці 2012 року по договору №12/396-БО-21, тобто, для юридичних осіб. Загальна вартість цієї поставки за підрахунком відповідача складає 6 628, 99 грн. (1 422 куб.м. х 4 661, 74 грн.).

У ОСОБА_1 приймання передачі природного газу за листопад 2012 року загальний обсяг отриманого газу складає 31 299тис. куб. м., з них 27 947тис. куб.м. для вироблення теплової енергії населенню, тобто за Договором для населення. Для юросіб обсяг газу відповідно до Договору , що є предметом спору за даними відповідача складає 3 352 тис.куб.м. (31 299тис. куб.м.- 27 947 тис.куб.м. = 3 352 тис. куб.м.).Загальна вартість поставки газу за листопад за договором №12/396-БО-21 складає 15 626,15 грн. (3 352тис. куб.м. х 4 661, 74 грн. ( вартість газу за Договором №12/396-БО-21).

У ОСОБА_1 приймання- передачі природного газу за грудень 2012 року загальний обсяг отриманого газу складає 36870 тис. куб м., з них 32921 куб.м. для вироблення теплової енергії населенню. Обсяг газу за договором №12/396-БО-21, визначений відповідачем, - 3 949 тис. куб.м. (36 870 тис.куб.м.- 32 921 тис. куб.м. = 3 949 тис. куб.м.), а загальна вартість поставки природного газу за договором у грудні - 18 409,21 грн. (3 949тис. куб.м. х 4 661, 74 грн .).

Таким чином, за жовтень, листопад, грудень 2012 року за договором №12/396-БО-21, що є підставою заявлених позивачем вимог, продаж природного газу відповідачу ,за розрахунками останнього, склав в об ємі 8 723 тис. куб.м., вартістю 40 664, 35грн.

Матеріалами справи підтверджується, не заперечується і позивачем, що в період з 07.12.2012 року по 14.02.2013 року Відповідачем отриманий природний газ оплачено частково, в сумі 40 630,00 грн. Факт оплати підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень, виписок з банківського рахунку позивача, довідками позивача про операції та про сальдо.

Доказів проведення відповідачем додаткових ( окрім на суму 40 630,00 грн.) оплат, станом на час прийняття рішення суду не надано. Надходження коштів на рахунок позивача поза межами суми 40 630,00 грн. не підтверджує і позивач.

Таким чином, заборгованість за спожитий газ за договором Договором №12/396-БО-21, за даними відповідача, складає 34,35 грн. Зазначена сума основного боргу визнається відповідачем. Крім того, відповідачем визнаються частково вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та 7% річних, однак, виходячи із тих обсягів газу та його вартості , поставленого за Договором №12/396-БО-21 від 03 вересня 2012 року, які наведено вище в рішенні, та, відповідно, до наданих контррозрахунків відповідача. Згідно контр розрахунків відповідача: основний борг - 34,35 грн., пеня - в розмірі 422,65 грн., 3% річних в сумі 86,35 грн., штраф в сумі 676,16 грн., інфляційні втрати в сумі 64,46 грн., загальна сума - 1283,97 грн.

Судом встановлено, що сторонами не були погоджені обсяги поставленого відповідачу природного газу за договором №12/396-БО-21 та не підписано актів приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року (включно).

Позивач стверджує, що за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року ним поставлено природного газу в обсязі 18,177тис.куб.м на загальну суму 84 736,36 грн., що підтверджується Витягами з Реєстрів реалізації природного газу, Реєстрами обсягів реалізації природного газу з ресурсів НАК Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Львівгаз за жовтень, листопад та грудень 2012 року, актами приймання-передачі природного газу, в редакції позивача щодо обсягів природного газу , податковими накладними за відповідними поставками у спірному періоді. За актами приймання-передачі позивача ним поставлено відповідачу природний газ: у жовтні 2012 року - в обсязі 2,963 тис.куб.м на суму 13 812,10 грн.; у листопаді 2012 року - в обсязі 6,985 тис.куб.м на суму 32562,22 грн; у грудні 2012 року - в обсязі 8,229 тис.куб.м на суму 38 361,42 грн.

Проте, відповідач не згідний із зазначеними обсягами та вартістю природного газу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року. За його підрахунками у період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року позивачем було поставлено природного газу за договором №12/396-БО-21 від 03.09.2012 року в обсязі 8723 тис.куб.м на загальну суму 40664,35 грн., що підтверджує актами приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року та 31 грудня 2012 року , які були підписані відповідачем, ПАТ Львівгаз та які надавались позивачу для підписання.

Відповідачем долучені до матеріалів справи Таблиці 1. Перерахування обсягів теплової енергії , отриманої населенням , в обсяг газу, використаного на її вироблення за жовтень, листопад та грудень 2012 року . ПП ПФ по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка ( розрахунки проведені відповідно до додатку 2 до Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів).

В судових засіданнях відповідач пояснював, що підписані ним акти надавались початково для підписання газорозподільній організації ( ПАТ Львівгаз ) , яка після підписання та завірення печаткою скеровувала акти для підписання позивачу. Дану обставину ні позивач, ні третя особа не заперечили і не спростували належним чином.

З матеріалів справи (опису вкладення у цінний лист та фіскального чека з датою на відбитку поштового штемпеля - 05.04.2013 року) вбачається, що відповідач (відправник - ПП Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка ) скеровував НАК Нафтогаз України (01001, м.Київ, вул.Хмельницького, 6), в додаток до супровідного листа оригінали актів приймання-передачі природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням і яка споживається бюджетними установами та іншими споживачами за жовтень 2012 року разом із оригіналом акту приймання-передачі природного газу згідно Додатку №1 до Методики за жовтень 2012 року і, такі ж акти приймання-передачі, разом з актами приймання-передачі природного газу згідно Додатку №1 до Методики відсилались позивачу в цьому цінному листі за листопад та за грудень 2012 року. (згідно переліку документів у Описі вкладення у цінний лист , відсилались позивачу акти приймання-передачі природного газу, у тому числі і згідно Додатку №1 до Методики, за січень-березень 2013 року, однак, ці акти не входять в предмет дослідження у даній справі.).

Матеріалами справи підтверджується отримання позивачем цінного листа від відповідача ( штрих кодовий ідентифікатор:8111300031078) з переліченими вище актами 11.04.2013 року.

Слід зазначити, що позовна заява ПАТ Нафтогаз України від 12.06.2015 року №14/2-630 подана до суду 18.06.2015 року, що підтверджується датою у відбитку поштового штемпеля на конверті, у якому позовна заява з документами поступила до господарського суду Львівської області.

Доказів того, що у період квітень 2013 року - червень 2015 року позивач надсилав відповідачу мотивовану відмову від підписання отриманих від відповідача актів приймання-передачі природного газу, чи витребовував будь-які інші документи, матеріали справи не містять і такі обставини, позивач не посилається.

Відповідно до п. 2 Наказу № 288 застосування Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів (далі Методика) є обов'язковим для суб'єктів господарювання різних форм власності, які використовують природний газ для виробництва теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з п. 3 Методики обсяги газу (Qг), тис. м3 (приведені до стандартних умов), які газотранспортне підприємство поставило теплогенеруючому підприємству за звітний період (місяць), оформлюють двостороннім актом приймання-передачі природного газу (додаток 1), який складають протягом п'яти днів місяця, наступного за звітним. Для складання зазначеного акта необхідно виконати розрахунок пропорційного перераховування обсягу теплової енергії, отриманої окремим споживачем, в обсяг газу, використаного на її вироблення,згідно з формулами (1 - 5) розділу IV цієї Методики за зразком розрахунку за звітний період (додаток 2).

Природний газ, який постачався позивачем відповідачу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 12/396-БО-21 від 03.09.2012р., та для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 12/395-ТЕ-21 від 03.09.2012р., який не є предметом спору у даній справі, транспортувався одним магістральним трубопроводом та обліковувся одним комерційним вузлом обліку газу, що унеможливлює розділити отриманий за двома договорами природний газ, оскільки існуючі прилади обліку фіксують загальний обсяг природного газу, отриманого відповідачем. Зазначене не заперечується сторонами та третьою особою.

Тобто, для визначення обсягів газу, поставленого позивачем відповідачу для потреб бюджетних установ та організацій та інших споживачів, необхідно із загального обсягу природного газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці, відняти обсяг природного газу, використаний останнім для виробництва теплової енергії для населення, який розраховується у відповідності до Методики.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. у справі №904/6722/15.

Саме в такий спосіб діяв відповідач, визначаючи обсяги газу, поставленого позивачем відповідачу для потреб бюджетних установ та організацій, що підтверджується наявними у справі документами. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Суд також прийшов до висновку, що має місце застосування сторонами різних методик розрахунку обсягів природного газу (відповідач - Методика №288 для визначення обсягів газу для населення та визначення як різниці між загальним обсягом поставленого газу у певний місяць та обсягами газу, поставленого для населення, обсягів газу для юридичних осіб), позивачем -КТМ №204 від 14.12.1993р. (керівний технічний матеріал (норми та вказівки) від 14.12.1993р. №204), що затверджений наказом Держжитлокомунгосп України (ст.41 п.3.1.8), що й послугувало причиною розбіжностей між сторонами у даних про обсяги газу, поставленого у спірному періоді відповідачу за Договором №12/396-БО-21 та нарахуванню позивачем відповідачу за поставлений у жовтні-грудні 2012 року за природний газ 84 736,36грн.

Окрім того, виходячи з умов п.4.1, на позивача (продавця) не покладено обов язку самостійно проводити розрахунки за Методикою для визначення обсягів газу для населення, та визначати кількість газу, яка подається покупцеві для юр. осіб за договором №12/396-БО-21. Вихідними даними, які необхідні для проведення розрахунків первинно по обсягах газу для населення за Методикою (додаток 2 до Методики) володіє покупець. Доказів зворотнього, позивач суду не надав.

Визначивши обсяги газу для населення у відповідному періоді ( місяці) за розрахунками, згідно Методики, володіючи даними про загальний обсяг поставленого газу у відповідному місяці (періоді) згідно Реєстру , відповідач визначає обсяги газу поставленого у відповідному періоді (місяці) для юридичних осіб . Виходячи із процедури (порядку) визначення обсягів газу для юридичних осіб, враховуючи таку складову як проведення розрахунків за Методикою для визначення обсягів газу для населення, що , відповідно, проводить покупець, пояснюється і покладення на останнього, в силу умов договору№12/396-БО-21, визначення кількості газу, яка подається покупцеві (п.4.1), та складання актів (п.п.3.3,3.4).

Як підтверджує сам позивач у наданих до справи поясненнях, інших умов (порядку) обсягу спожитого відповідачем природного газу п.4.1 Договору не передбачає.

Беззаперечним є факт отримання позивачем від відповідача актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року ( вт.ч. і складених відповідно до Методики) 11.04.2013 року , про що зазначено вище в рішенні та підтверджується матеріалами справи. Наявність цих актів у позивача, не заперечує і сам позивач, що вбачається з його пояснень.

Як встановлено господарським судом, позивачем не повернуто відповідачу оформлених належним чином примірників актів приймання-передачі природного газу в редакції відповідача, відповідачем не отримано і мотивованої відмови позивача від підписання актів, із посиланням на порушення відповідачем певних вимог законодавчих актів чи порядку розрахунку обсягів поставленого газу чи виробленої теплової енергії, із зазначенням , які конкретно недоліки було допущено відповідачем під час визначення обсягів природного газу із застосуванням Методики, через які надіслані відповідачем акти приймання-передачі не погоджені позивачем. (п.3.4 договору). Доказів зворотнього матеріали суду не містять.

Однак, як стверджує позивач він направив відповідачу акти приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2012 року, складені у власній редакції. Проте, суд оглянувши матеріали у справі не знаходить підтвердження доводам позивача, адже останнім долучено до матеріалів справи лише опис вкладення у цінний лист на адресу відповідача, у якому зазначені оригінал акту приймання-передачі природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням за жовтень 2012 р., оригінал акту приймання-передачі природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами за жовтень 2012 року з датою на поштовому штемпелі 10.12.2012 р. Однак, квитанції , як розрахункового документа, до зазначеного опису вкладення у цінний лист не долучено. Відсутні у справі й докази надіслання відповідачу актів приймання-передачі природного газу , складені в редакції позивача , за листопад, грудень 2012 року.

Відповідно до ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються заявлені нею вимоги, або заперечення на позов.

Як вбачається з актів приймання-передачі природного газу ( в редакції позивача), за жовтень, листопад та грудень 2012 року, які долучені до матеріалів справи, ці акти містять змінені (збільшені) обсяги природного газу ніж ті, що були визначені відповідачем.

На переконання суду, порушення відповідачем , встановлених у п.3.4 договору надання позивачу актів приймання-передачі природного газу природного газу, не дає право позивачу в односторонньому порядку змінювати порядок обчислення обсягів природного газу, встановлений договором

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про те, що такий факт свідчить про односторонню зміну обсягів поставленого газу без будь-якого правового і математичного обґрунтування.

Хоч акти приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року не підписані позивачем, відповідач в свою чергу, виконуючи умови договору перерахував відповідачу 40630,00 грн. за поставлений по договору природний газ за обсягами, розрахованими ним відповідно до умов договору (у т.ч. із застосуванням Методики для визначення обсягів газу для населення) .Копії платіжних доручень, банківські виписки свідчать про поступлення на рахунок позивача перерахованих відповідачем коштів в сумі 40630,00 грн. Доказів зворотнього станом на момент прийняття рішення суду не надано.

Таким чином, твердження позивача щодо складання ним актів приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2012 року у відповідності до Договору № №12/396-БО-21 та Методики, а також твердження про те, що відповідач відмовився від оформлення та підписання актів, складених позивачем у відповідності до Договору № 12/396-БО-21 та вимог Методики, с необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Крім того, сам позивач підтверджує, що при проведенні розрахунків обсягів природного газу за договором він керувався п. 3.1.8 ст.41 КТМ (Керівного технічного матеріалу ( норми та вказівки) від 14.12.93 р. №204,затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України та стверджує, що розрахунок обсягів природного газу, спожитого відповідачем у жовтні-грудні 2012 року здійснений ним шляхом перерозподілу обсягів, зазначених в актах приймання-передачі в редакції ПП Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка між договорами, виходячи із 13 відсотків від обсягу, використаного для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання.

Однак, як вбачається з п.3.1.8 ст.41 КТМ №204 втрати теплоти в теплових мережах у розмірі 13 % застосовуються лише при протяжності теплотраси понад 1000 м.

В той же час, позивачем не доведено, що відповідач є теплопостачальною організацією, яка має власні теплотраси протяжністю понад 1000 м., за допомогою яких транспортувалася теплова енергія, яка вироблялася для відповідних споживачів.

Отже, позивачем не наведено правового обґрунтування застосування КТМ 204 у визначенні обсягів спожитого Відповідачем газу за жовтень-грудень 2012 року , у звязку з чим не доказано, що у визначенні обсягу спожитого газу за жовтень-грудень 2012 року у взаємовідносинах із Відповідачем має застосовуватися втрата теплоти в теплових мережах Відповідача у розмірі 13 %.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що об єми природного газу, поставлені Позивачем протягом жовтня-грудня 2012 року, підтверджуються витягом з реєстрів реалізації обсягів природного газу, фактично спожитого теплопостачальними підприємствами у жовтні-грудні 2012 року, з огляду на наступне.

Реєстри реалізації природного газу з ресурсів НАК Нафтогаз України газорозподільними мережами ПАТ Львівгаз за жовтень, листопад та грудень 2012 року, які були додані позивачем до позовної заяви та на які посилається позивач, як на підтвердження обсягів природного газу поставленого протягом жовтня-грудня 2012 року по Договору,фіксують лише загальний обсяг газу, поставленого позивачем відповідачу протягом зазначеного місяця постачання, у т.ч. по договору на купівлю-продаж природного газу № 12/396-БО-21 від 03.09.2012 р. для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами .

При цьому, позивачем до позовної заяви були додані копії актів від 31.10.2012 р., 30.11.2012 р., 31.12.2012 р., підписаних відповідачем та ПАТ Львівгаз , в яких зазначалися обсяги переданого на користь ПП Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка природного газу за жовтень-грудень 2012 р. для виробництва теплової енергії населенню саме в обсягах, зазначених відповідачем в актах приймання-передачі природного газу, що також є доказами для спростування доводів позивача та його розрахунків обсягів газу за спірний період .

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідачем правомірно, обґрунтовано, відповідно до вимог Договору та Методики були відображені обсяги природного газу в актах приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року, а наведені твердження позивача є безпідставними та неправомірними.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що за договором, який є підставою заявлених позовних вимог, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 8723 тис. куб. м. на загальну суму 40664,35 грн., а не в обсязі 18,177 тис. куб. м. на загальну суму 84 736,36 грн., як зазначено позивачем у позовній заяві.

Не береться до уваги посилання позивача на те, що в порушення умов договору відповідач не оформив в порядку передбаченому п.3.3, 3.4, 4.1 договору купівлі продажу природного газу №12/396 БО 21 від 03.09.2012 року акти приймання-передачі природного газу, який був поставлений у жовтні-грудні 2012 року відповідно до Методики, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.07.2010р. №288 з огляду на наступне.

Обсяг отриманого газу відповідно до Договору для юросіб, що є предметом спору у даній справі, відповідачем правомірно визначено шляхом віднімання від загального обсягу отриманого газу зазначеного у вищезазначених актах приймання передачі природного газу обсягу отриманого газу для вироблення теплової енергії населенню і який за жовтень, листопад, грудень 2012 року за договором №12/396 БО 21 від 03 вересня 2012р. склав 8 723 куб. м. на загальну суму 40 664, 35грн. (оплачений частково в період з 07.12.2012 року по 14.02.2013 року відповідачем на суму 40 630,00 грн.).

В той же час, суд погоджується з доводами позивача про відсутність прострочення кредитора, з огляду на наступне.

Частина 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Договір є двостороннім правочином, за змістом якого ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України взяла на себе обов язок поставити природний газ відповідачу, а останній в свою чергу взяв на себе обовязок прийняти та оплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені договором купівлі-продажу природного газу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань відповідно до статті 175 ГК України.

Обсяги запланованого постачання природного газу щодо кожного місяця за період постачання встановлено у п.2.1 Договору.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі (п.3.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору кількість газу, яка подається покупцеві визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10- №288 Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів.

Договором, зокрема п.6.1 передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, пункт 6.1. Договору не повязує обов язок відповідача сплачувати помісячно за отриманий газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, з датою оформлення відповідного акту приймання-передачі природного газу.

Тобто, прострочка грошового зобов язання відповідача за Договором не пов язана з часом підписання відповідного акту.

Таким чином, умовами Договору встановлено як заплановані обсяги постачання природного газу у щомісячні періоди, його ціну, так і обов язок саме Покупця розраховувати кількість отриманого газу виходячи з показників лічильників.

Відтак, відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для проведення відповідних розрахунків.

Акти приймання-передачі газу лише фіксують остаточний обсяг переданого газу та відповідно до п. 3.4. Договору є підставою саме для остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, умовами Договору жодним чином не пов язуються дата підписання акту приймання-передачі природного газу з датою розрахунку по кожному з періодів постачання. В свою чергу позивачем були своєчасно та у повному обсязі виконані взяті на себе зобовязання з поставки газу.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленні договором або законом.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що Позивачем були своєчасно та у повному обсязі виконані взяті на себе зобовязання з поставки газу, суд прийшов до висновку, що відсутність підписаних актів прийому-передачі не є підтвердженням прострочення кредитора, оскільки умовами договору жодним чином не пов язуються дата підписання акту приймання-передачі природного газу з датою розрахунку по кожному з періодів постачання.

Аналогічна правова позиція щодо несвоєчасності підписання актів приймання-передачі природного газу викладена у постанові ВГСУ від 13.11.2014 року по справі №924/943/14, у якій зазначено, що у судів не було підстав для висновку про те, що час підписання сторонами у справі відповідного акту впливає на момент виникнення прострочки за грошовими зобов язаннями.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу втрати від інфляції за жовтень, листопад та грудень 2012 року в сумі 22628,24 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу за квітень, жовтень, листопад та грудень 2012 року в сумі 3125,20 грн.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі закону та договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Між тим, господарський суд не погоджується із правомірністю нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних в заявленому розмірі з огляду на те, що позивачем до обрахунку заборгованості включено відомості про обсяг газу, яка не відповідає дійсності.

Суд , здійснив перерахунок 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, з врахуванням розрахунку поданого відповідачем.

При перевірці правильності нарахування позивачем 3 % річних, пені судом враховано положення ст.ст.251,252 ЦК України; положення ст.253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов язано його початок; положення ч.5 ст.254 ЦК України, де зазначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Судом взято до уваги роз яснення у п.1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань про те, що день фактичної сплати заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних та 3 % річних, пені. Судом враховано умови в п.6.1 договору №12/396-БО-21 купівлі-продажу природного газу, у якому сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки товару; припис ст. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; часткові оплати , які мали місце з боку відповідача за отриманий природний газ.

На підставі вищенаведеного та матеріалів справи, суд виявив допущені відповідачем порушення при проведенні розрахунків. Так, день фактичної сплати заборгованості відповідачем включено в період часу, за який здійснюється нарахування 3 % річних, пені.

Відповідно до статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов язання.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі порушення покупцем умов 4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суму простроченого платежу .

Суд, здійснивши перерахунок, з врахуванням розрахунку поданого відповідачем, дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня : в розмірі 62,49 грн. за зобов язаннями жовтня 2012 р., у розмірі 118,87 грн. -за зобов язаннями листопада 2012р., у розмірі 153,91 грн. - за зобов язаннями грудня 2012 року. Відтак, вимога про стягнення пені підлягає до задоволення частково, в сумі 335,27 грн. Вимога про стягнення штрафу підлягає до задоволення в сумі 676,16 грн.

Вимога про стягнення 3% річних підлягає до задоволення частково , в сумі 67,14 грн., з якої : 12,53 грн. за порушення грошових зобов язань жовтня 2012 р., в сумі 23,83 грн. за порушення грошових зобов язань у листопаді 2012 року, в сумі 30,78 грн. за порушення грошових зобов язань у грудні 2012 року.

У п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз яснено, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р.

У вказаному листі роз яснено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то нарахування починається з наступного місяця.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат суд приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає до задоволення в сумі 85,71 грн. ( інфляційні за жовтень 2012р. :-6,63 грн.; за листопад - 32,50 грн.; за грудень 2012 р. - 59,84 грн.

Основний борг підлягає до стягнення в сумі 34,35 грн. (40664,35 грн. загальна сума за договором, згідно актів відповідача - 40630,00 грн. ( фактично сплачено, в грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу Українипокладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,2,4-3,12, 32,33,34,35,36,43,44,49, 82,84,85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла Лапаївка (79066, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 30388472) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) 1 198,63 грн. заборгованості, з якої :34,35 грн. основного боргу, 335,27 пені, 676,16грн. 7% штрафу, 67,14 грн. 3% річних, 85,71 грн. - інфляційних втрат та 27,70 грн. судового збору.

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне текст рішення складено та підписано 25.11.2016р.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Сухович Ю.О.