Рішення

від 01.12.2016 по справі 916/2853/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2016 р.Справа № 916/2853/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛАТТЕ";

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства "АСТРО";

про стягнення 7750,00грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 7750,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛАТТЕ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 підприємства "АСТРО" про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 7750,00грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2016р. порушено провадження у справі №916/2853/16.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 26.10.2016р., 15.11.2016р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та Безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.10.2016р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач 11.08.2016р. платіжним дорученням №1392 на розрахунковий рахунок відповідача №26001011533410 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 було помилково перераховано кошти у сумі 7750,00грн. з призначенням платежу: оплата за друк рекламних матеріалів згідно рахунку №846 від 11.08.2016р. 05.09.2016р. за вих.№1 було направлено заяву до Житомирського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" з приводу повернення помилково перерахованих коштів в сумі 7750,00грн. на рахунок ТОВ "АРТ-ЛАТТЕ". 06.09.2016р. за вих.№2 цінним листом з описом вкладення було направлено заяву (вимогу) та платіжне доручення №1392 від 11.08.2016р. до ПП "АСТРО" про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 7750,00грн., однак зазначений лист було повернуто на адресу ТОВ "АРТ-ЛАТТЕ" з відміткою пошти "організація вибула". 09.09.2016р. від ПАТ "Укрсоцбанк" було отримано відповідь про те. що для повернення помилково перерахованих коштів необхідно звернутися до ПП "АСТРО", оскільки банк немає можливості виконати дану операцію.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача помилково перераховані кошти у сумі 7750,00грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення ст. 1212 Цивільного кодексу України (Лист, Верховний Суд, від 01.08.2016р., "Висновки Верховного Суду України викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2016 р.").

Відповідно до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Позивачем 11.08.2016р. платіжним дорученням №1392 на розрахунковий рахунок відповідача №26001011533410 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 було помилково перераховано кошти у сумі 7750,00грн. з призначенням платежу: оплата за друк рекламних матеріалів згідно рахунку №846 від 11.08.2016р. 05.09.2016р. за вих.№1 було направлено заяву до Житомирського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" з приводу повернення помилково перерахованих коштів в сумі 7750,00грн. на рахунок ТОВ "АРТ-ЛАТТЕ".

06.09.2016р. за вих.№2 цінним листом з описом вкладення було направлено заяву (вимогу) та платіжне доручення №1392 від 11.08.2016р. до ПП "АСТРО" про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 7750,00грн., однак зазначений лист було повернуто на адресу ТОВ "АРТ-ЛАТТЕ" з відміткою пошти "організація вибула". 09.09.2016р. від ПАТ "Укрсоцбанк" було отримано відповідь про те. що для повернення помилково перерахованих коштів необхідно звернутися до ПП "АСТРО", оскільки банк немає можливості виконати дану операцію.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами були відсутні договірні відносини, у зв'язку з чим на спірні правовідносини поширюються положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛАТТЕ" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "АСТРО" про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 7750,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛАТТЕ" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "АСТРО" про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 7750,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛАТТЕ" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "АСТРО" про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 7750,00грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "АСТРО" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, код ЄДРПОУ 30479323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛАТТЕ" (юридична адреса: 10029, АДРЕСА_1, поштова адреса: 10029, м. Житомир, вул. Небесної сотні, 44, код ЄДРПОУ 38373730) 7750/сім тисяч сімсот п'ятдесят/грн. суму помилково перерахованих коштів, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 06 грудня 2016 р.

Суддя Л.В. Степанова