Постанова

від 28.11.2016 по справі 910/28746/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 910/28746/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Андрієнка В.В.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Кохненко Г.І. (довіреність №432-3085 від 432-3085 від 12.07.2016р.)

від відповідача - Линник Л.С. (довіреність б/н від 05.04.2016 р.)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації Спілка підтримки національної культури та творчості

на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 р.

у справі №910/28746/15 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва

до Громадської організації Спілка підтримки національної культури та творчості

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Печерська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення коштів та виселення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації Спілка підтримки національної культури та творчості про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням в розмірі 103431,52 грн.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, у якій він просив стягнути з відповідача заборгованість за користування нежитловим приміщенням в розмірі 117098,87 грн. та виселити відповідача та будь-яких інших залежних від відповідача осіб з приміщення загальною площею 347,8 кв.м. за адресою: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19А.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2016 р. позовні вимоги задоволено частково. Виселено відповідача з приміщення загальною площею 347,8 кв.м. за адресою: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19А. Стягнуто з відповідача на користь позивача 95572,74 грн. боргу та 2811,60 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 р. скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Печерську районну в місті Києві адміністрацію.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте через відділ інформаційного забезпечення суду останнім було подано заяву, в якій представник третьої особи просив розглянути справу без його участі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 30.05.2016 р., 23.06.2016 р., 08.08.2016 р., 12.09.2016 р., 10.10.2016 р., 07.11.2016 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

31.05.2013 р. Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець) та Громадська організація Спілка підтримки національної культури та творчості (орендар), комунальне підприємство Печерського району м. Києва Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва (правонаступником якого є Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва ) (отримувач коштів/підприємство) уклали договір оренди № 13/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Печерський узвіз, 19 А, для розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності - 4%.

Згідно п. 3.1 вказаного договору, відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно орендну плату, розмір якої за перший місяць оренди становив 5752,98 грн. (без ПДВ), а також компенсувати позивачу витрати за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, у розмірі 3910,11 грн. за місяць.

Сторони визначили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місять, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору).

Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, орендні платежі сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Строк дії договору визначено з 31.05.2013 р. до 29.05.2016 р.

За актом прийому-передачі від 31.05.2013 р. орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

У період з 01.09.2014 р. по 26.11.2015 р., виходячи з визначеного договором порядку індексації розміру орендної плати за кожний місяць, вартість послуг за користування орендованим майном склала 128776,77 грн. (без урахування ПДВ) грн.

При визначенні розміру компенсації витрат за користування земельною ділянкою позивачем у лютому-листопаді 2015 року застосований інший розмір (більший), ніж передбачено договором (3910,11 грн.), а саме: 5857,33 грн. за лютий 2015 року; по 4883,72 грн. за лютий-серпень 2015 року; 7962,35 грн. за вересень 2015 року; по 5909,93 грн. за жовтень, листопад 2015 року.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається якщо інше не передбачено законом або договором, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У матеріалах справи відсутні докази зміни в добровільному чи судовому порядку розміру компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди. Таким чином, позивачем неправомірно у лютому-листопаді 2015 року застосований інший розмір компенсації витрат за користування земельною ділянкою, ніж передбачено договором, який підлягає обчисленню виходячи з 3910,11 грн. (без ПДВ).

За арифметично вірним розрахунком, за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року відповідач повинен сплатити 222396,97 грн. (з урахуванням ПДВ) вартості індексованої орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою (12517,77 (вересень 2014 року) + 12744,71 (жовтень 2014 року) + 12937,98 (листопад 2014 року) + 13094,64 (грудень 2014 року) +13346,72 (січень 2015 року) + 13615,01 (лютий 2015 року) + 14087,92 (березень 2015 року) + 12585,55 (квітень 2015 року) + 16560,14 (травень 2015 року) + 16821,24 (червень 2015 року) + 16869,78 (липень 2015 року) + 16869,78 (серпень 2015 року) + 16651,55 (вересень 2015 року) + 16926,61 (жовтень 2015 року) + 16767,57 (листопад 2015 року). Враховуючи, що відповідач сплатив 126824,13 грн., правомірними є вимоги про стягнення 95572,74 грн. боргу.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем 95572,74 грн. боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 95572,74 грн., в іншій частині основного боргу в сумі 21526,03 грн. необхідно відмовити.

Згідно п. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5.2 договору, при несплаті орендарем орендних платежів протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

Згідно п. 6.7 договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією-повідомленням № 105/01-3626/В-07 від 09.12.2015 р. про розірвання договору з моменту отримання пропозиції-повідомлення та про повернення об'єкту оренди.

Відповідач отримав вимогу 13.12.2015 р. У звязку з чим, позивач вважає, що договір є достроково розірваним в односторонньому порядку з 13.12.2015 р.

Вказана пропозицією-повідомленням № 105/01-3626/В-07 від 09.12.2015 р. про розірвання договору містить посилання на ст. 782 ЦК України, відповідно до якої наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Також у вказаній пропозиції-повідомленні позивач зазначає, що орендар має заборгованість з орендних платежів за період з 01.09.2014 р. по 26.11.2015 р.

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач не приймав участі у розгляді даної справи в суді першої інстанції. Тому, колегія суддів, у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, приймає в якості належного доказу у даній справі, документи долучені відповідчаем до апеляційної скарги.

Посилання представника позивача на те, що наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, спростовуються копіями квитанцій про внесення орендних платежів за період з 01.09.2014 р. по 26.11.2015 р., а саме: від 14.10.2014 р. №0061219471 на суму 6517,77 грн., 28.11.2014 р. №QS23376995 на суму 6500,00 грн., 26.12.2014 р. на суму 8800,00 грн., 20.02.2015 р. на суму 11900,00 грн., 23.02.2015 р. на суму 12000,00 грн., 23.02.2015 р. на суму 28000,00 грн., 21.04.2015 р. на суму 22286,14 грн., 24.06.2015 р. на суму 14974,38 грн., 27.08.2015 р. №137 на суму 3000,00 грн., 25.09.2015 р. №9511542/15 на суму 7500,00 грн., 23.10.2015 р. №46 на суму 5500,00 грн. Вказані квитанції доводять те, що не було такого періоду щоб орендар не вносив плату за користування об'єктом оренди протягом трьох місяців підряд.

За таких обставин, підстави, передбачені п. 5.2 договору та ст. 782 ЦК України, для розірвання договору відсутні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про виселення відповідача з приміщення загальною площею 347,8 кв.м. за адресою: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19А є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 р. в частині позовних вимог про виселення відповідача з приміщення загальною площею 347,8 кв.м. за адресою: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19А.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації Спілка підтримки національної культури та творчості задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 р. у справі №910/28746/15 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації Спілка підтримки національної культури та творчості (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 59 літ. Б , офіс 3, код 38497989) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва (01021, м. Київ, провулок Івана Мар'яненка, 7, код 35692211) 95572 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 74 коп. боргу, 1433 (одну тисячу чотириста тридцять три) грн. 60 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва (01021, м. Київ, провулок Івана Мар'яненка, 7, код 35692211) на користь Громадської організації Спілка підтримки національної культури та творчості (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 59 літ. Б , офіс 3, код 38497989) 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/28746/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Андрієнко

А.І. Мартюк