Постанова

від 01.12.2016 по справі 823/1667/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року справа № 823/1667/16

м. Черкаси

16 год. 08 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представників позивача - Коваля І.І., Діденка О.В. (за довіреностями),

представника відповідача - Шмиголь Н.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби до Правобережного міжрайонного управління водного господарства про стягнення коштів,

встановив:

09 листопада 2016 року до суду з позовною заявою звернувся Північний офіс Держаудитслужби, в якій (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.12.2016) просить стягнути з Правобережного міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код 033666879) до Державного бюджету України (р/р №311112090700002, код ЄДРПОУ 38031150, МФО 854018, одержувач: УК у м. Черкасах, код 21080500) через Північний офіс Держаудитслужби кошти в сумі 5588 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області проведено ревізію Правобережного міжрайонного управління водного господарства за період з 01.05.2013 по 31.12.2015, про що складено акт ревізії від 01.04.2016 № 07-17/004. За результатами ревізії зафіксовано порушення щодо дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці, зокрема встановлено, що працівникам Управління нараховувались доплати в інших розмірах, ніж передбачено відповідними наказами. Таким чином, встановлено нарахування доплати за сумісництвом працівникам, що призвело до незаконного нарахування та використання бюджетних коштів на загальну суму 5588,22 грн. На підставі вказаних порушень, позивачем винесено вимогу щодо усунення порушень від 04.05.2016 № 23-07/30-2569. Відповідач у встановлений строк вимогу не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Представники позивача в судове засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов визнала повністю.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем проведено ревізію Правобережного міжрайонного управління водного господарства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Так, ревізією дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці встановлено, що відповідно до наказу колишнього начальника Управління ОСОБА_4 Про доплати та надбавки за січень 2013 року від 17.01.2013 №18-вир передбачено виплату доплати за суміщення професій трактористу-машиністу сільськогосподарського виробництва ОСОБА_5 в розмірі 40% за 104 години за складність і напруженість у роботі, 25% за т/о ЗАЗ Славута за 112 годин, згідно даних дорожніх листів та 20 % за 8 годин, згідно нормованого робочого дня.

Згідно наряду №6 за січень 2013 року ОСОБА_5 працював на автомобілі ЗАЗ Славута 96 годин (розцінка за 1 годину 6,965 грн.), на тракторі Т-40 8 годин (розцінка за 1 годину 7,025 грн.) та проводив технічне обслуговування автомобіля ЗАЗ Славута 8 годин (розцінка за 1 годину 6,9 грн.). Проте, за січень 2013 року ОСОБА_5 виплачено доплату в сумі 195,02 грн. (112 годин*6,965 грн. *25%) за технічне обслуговування ЗАЗ Славута 112 годин, при необхідності виплати доплати за 8 годин.

Аналогічно здійснювалися доплати за суміщення професій працівником Управління ОСОБА_6 (квітень 2013, липень 2013, листопад 2013), ОСОБА_7 (січень-вересень 2013, листопад-грудень 2013), ОСОБА_8 (квітень-травень 2013, серпень 2013 жовтень 2013, листопад 2013); внаслідок чого зайво нараховано та виплачено доплат за суміщення професій загальну суму 3774,81 грн., та, як наслідок, зайво перераховано до державні цільових фондів коштів на суму 1370,26 гривень.

Внаслідок зайво виплачених доплат працівникам Управління, зайво виплачено відпускних на загальну суму 325,13 грн. та, як наслідок, зайво перераховано до державних цільових фондів коштів на суму 118,02 грн.

Внаслідок вищезазначених порушень Управлінню завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5588,22 грн.

Оскільки під час ревізії вищевказані порушення не були усунуті, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939 та абзацу першого п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, об'єкту контролю направлено вимогу від 04.05.2016 № 23-07/30-2569 щодо усунення порушення, виявленого ревізією, з встановленим терміном його виконання до 20.05.2016.

Станом на час розгляду справи, відповідачем вказану вимогу не виконано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ) головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

Частиною 2 ст. 15 Закону № 2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави.

Отже, органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Відповідно до висновків Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року №21-40а14, 21-63а14, від 28 жовтня 2014 року №21-462а14 що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Висновки Верховного Суду України згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України в аналогічних спорах в рішеннях від 08.04.2015 у справі К/800/63416/13, від 02.04.2015 у справі К/800/31620/13, від 09.04.2015 у справі К/800/49620/13, від 14.04.2015 у справі К/9991/80908/12, від 08.04.2015 у справі К/800/63416/13 відшкодування збитків, завданих державі, тобто фактично захист права держави, порушеного діями об'єкта контролю, може відбуватись лише в порядку позовного провадження шляхом подання ним позову до винних осіб про стягнення, під час якого суд перевіряє і оцінює всі обставини, необхідні для встановлення наявності підстав для стягнення збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки Правобережне міжрайонне управління водного господарства є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів бюджету, суд вважає за необхідне стягнути суму збитків в розмірі 5588 грн. 22 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Судом враховано, що відповідачем визнано позов та що ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Правобережного міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код 033666879) до Державного бюджету України (р/р №311112090700002, код ЄДРПОУ 38031150, МФО 854018, одержувач: УК у м. Черкасах, код 21080500) через Північний офіс Держаудитслужби кошти в сумі 5588 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 05 грудня 2016 року