Справа № 212/7101/16-ц
2/212/3366/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2016 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Колочко О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Деменко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг, в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
25 листопада 2016 року, ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет (надалі коледж) та зобов'язання виплачувати ОСОБА_1 стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб з 01 грудня 2016 року до закінчення навчання, за наявності передбачених законодавством підстав для нарахування такої стипендії.
В обґрунтування позову зазначила, що у серпні 2015 року її син ОСОБА_1 (далі - Позивач) був зарахований на 1 курс вищого навчального закладу 1 рівня акредитації Гірничо - електромеханічний технікум Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, гірнича спеціальність Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв , поза конкурсом, на підставі статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , як особа, батько якого має стаж роботи в підземних умовах більше 15 років.
З вересня 2015 року по листопад 2016 року навчальний заклад, у супереч вимогам законодавства, виплачував позивачу лише академічну стипендію, значно меншу за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Сума соціальної стипендії, яку відповідач повинен був виплатити за цей період - 21174,00 гривень. За вказаний період Позивачу була нарахована та виплачена академічна стипендія за успішне навчання на загальну суму 11010,00грн.
Загальна сума заборгованості по виплаті соціальної стипендії за період з 01.09.2015 по 30.11.2016 складає 10164,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача.
Крім того, відповідач не визнає право ОСОБА_1 на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму,встановленого для працездатних осі, чим продовжує порушувати норми статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці . Тому просить суд зобов'язати відповідача виплачувати ОСОБА_1 стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з 01 грудня 2016 року до закінчення ним навчання, за наявності передбачених законодавством підстав для нарахування такої стипендії.
Представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про розгляд справи у відсутності представника коледжу, проти позовних вимог заперечувала. У наданих письмових запереченнях просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки Коледж є бюджетною неприбутковою установою, фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, при цьому фінансування витрат соціальної стипендії дітям шахтарів, студентам коледжу, які не навчаються гірничих спеціальностях, не забезпечувалось коштами державного бюджету.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у серпні 2015 року був зарахований на 1 курс вищого навчального закладу 1 рівня акредитації Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, гірнича спеціальність Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв , поза конкурсом, на підставі статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , як особа, батько якого має стаж роботи в підземних умовах більше 15 років.
Відповідно до довідки ПАТ Криворізький залізорудний комбінат №553 від 08.06.2015, батько позивача, ОСОБА_5, працює на шахті Гвардійська з 16.12.1996 року, стаж роботи на підземних роботах повний робочий день на видобуванні залізної руди становить 18 років 5 місяців 22 дні (а.с.10). У зв'язку з чим, позивачу ОСОБА_1 надано право на отримання з вересня 2015 року соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, відповідно до статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці .
Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Стаття 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів I та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
У відповідності до пункту 8 частини 3 статті 3 Закону України Про вищу освіту формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечується шляхом надання особам, які навчаються у вищому навчальному закладі, пільг і соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 62 Закону України Про вищу освіту особи, які навчаються у вищому навчальному закладі за денною формою навчання, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 7 Закону України Про державний бюджет України за 2015 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі: з 1 січня по 31 серпня 2015 року - 1218 гривень.
Згідно зі ст. 7 Закону України Про державний бюджет України за 2016 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі: з 1 січня - 1378,00 гривень, з 1 травня - 1450 гривень.
Вказаними вище Законами дія статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці не призупинялась.
Всупереч статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , Коледж не здійснював ОСОБА_1 виплати соціальної стипендії, посилаючись на відсутність коштів та норми Порядку призначення та виплати стипендії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 №882, яким виплата стипендії особам, батьки яких шахтарі та мають стаж роботи у підземних умовах більше 15 років, не передбачена.
Крім того, положення, визначені в Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 №882, щодо розміру стипендій не можуть бути застосовані до розглядуваного випадку, в частині визначення ним переліку осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії, оскільки пізніше прийнятим Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці , який має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови, встановлено інший більш високий рівень стипендії для категорії студентів з числа дітей шахтарів, які мають стаж підземної роботи більше 15 років.
У відповідності до частини 3 статті 10 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать цьому закону. Не внесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав Позивача на отримання стипендії в розмірі, встановленому Законом
Згідно вимог ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Тому вказаний вище Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 №882 Про порядок призначення і виплати стипендії , а не внесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом. Положеннями цієї статті гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму.
Судом встановлено, що позивачу, за період з вересня 2015 року по листопад 2016 року включно, навчальним закладом Коледжем соціальна стипендія не виплачувалась.
За вказаний період навчальним закладом Позивачу була нарахована та виплачена лише академічна стипендія за успішне навчання на загальну суму 11010,00 грн..
Посилання відповідача на відсутність фінансування на виплати соціальної стипендії не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача з 01.12.2016 виплачувати соціальну стипендію до закінчення навчання позивача суд приходить до висновку про задоволенні цих вимог з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
За статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.
Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі його носію.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 1, 3, 15 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, зокрема й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України в постановах по цивільним справам №6-2981цс15 від 13.04.2016, №6-929цс16 від 01.06.2016, №6-1044цс16 від 01.06.2016, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 197, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці , Законом України Про вищу освіту , суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Стягнути з Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет (ЄДРПОУ 37861959) на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, суму не нарахованої і не виплаченої соціальної стипендії за період з 01 вересня 2015 року по 30 листопада 2016 року в розмірі 10164 ( десять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 00 копійок
Зобов'язати Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет (ЄДРПОУ 37861959) виплачувати ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб, з 01 грудня 2016 року до закінчення навчання, за наявності передбачених законодавством підстав для нарахування такої стипендії.
Стягнути з Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Гірничо - електромеханічний коледж Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет (ЄДРПОУ 37861959) на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1102,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. В. Колочко
Суд | Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2016 |
Оприлюднено | 09.12.2016 |
Номер документу | 63214545 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
Колочко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні