Рішення

від 06.12.2016 по справі 903/777/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2016 р. Справа № 903/777/16

за позовом: Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі:

- 1) Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» , м.Львів

- 2) Костопільського лісгоспу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» , м.Костопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСІ» , Луцький р-н, с.Піддубці

про стягнення 30289,62грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від Міністерства оборони України: не прибув

від позивача - 1: не прибув

від позивача - 2: ОСОБА_1 - довіреність від 14.11.2016р.

від відповідача: не прибув

взяв участь прокурор військової прокурори Рівненського гарнізону: ОСОБА_2 - службове посвідчення №044150 від 19.06.2016р.

Суть спору: Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» , Костопільського лісгоспу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСІ» про стягнення 30289,62грн.

В обґрунтування заступник військового прокурора Рівненського гарнізону посилається на невиконання відповідачем оплати за отриману лісопродукцію, щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог прокурор подав лист за вих. №304 від 17.10.2016р., лист №4153 вих. 16 від 17.10.2016р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» №206148 серія А01, довіреність від 14.01.2016р., довідку АА №862489 з ЄДРПОУ Костопільського лісгоспу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» , положення про Костопільський лісгосп Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» , витяг з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСІ» , товарно-транспортну накладну №000143 від 07.07.2016р., №000142 від 08.04.2016р., рахунок на оплату №27 від 31.03.2016р., №48 від 31.03.2016р., платіжне доручення №38 від 01.04.2016р., претензію №36 від 17.10.2016р., розрахунок заборгованості за вих. №305 від 17.10.2016р.

Представник Костопільського лісгоспу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» подав пояснення за вх. №01-54/11162/16 від 06.12.2016р., в яких вказав наступне:

- Костопільський лісгосп Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат та ТОВ РОСІ в усній формі домовилися про відпуск останньому готової продукції, а саме пиломатеріал. Як наслідок виписано рахунки від 31.03.2016 №№ 27 та 48 на загальну суму: 54599,76 грн. для попередньої оплати ;

- ТОВ РОСІ здійснило часткову оплату. Що підтверджується платіжним дорученням від 01.04.2016 № 38, згідно рахунку від 31.03.2016 № 27 на суму 27 000,00 гривень;

- Костопільський лісгосп Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат відпустило ТОВ РОСІ згідно ТТН від 07.04.2016 № 000143 готової продукції 26,94 м3 на загальну суму 54853,86 грн. та згідно ТТН від 08.04.2016 № 000142 відпущено 1,34 м3 на загальну суму 2435,76 гривень ;

- однак, ТОВ РОСІ остаточну оплату не здійснено. Як наслідок, станом на 01.12.2016 заборгованість за ТОВ РОСІ складає 30289,62 гривень.

Додатково в підтвердження долучив рахунок на оплату №48 від 31.03.016р., №27 від 31.03.2016р., платіжне доручення №38 від 01.04.2016р., товарно-транспортну накладну №000142 від 08.04.2016р., №000143 від 07.04.2016р., розрахунок заборгованості за вих. №305 від 17.10.2016р.

Представник Костопільського лісгоспу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» та прокурор військової прокурори Рівненського гарнізону в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити в повному об'ємі.

Представник Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» вимог ухвали суду не виконав, в судове засідання не прибув, письмових пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №7903405141499.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 15.11.2016р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (45635, Волинська обл., Луцький р-н, с.Піддубці, вул. Перемоги,1) повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку за зазначеною адресою не проживає .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ Росі : 45635, Волинська обл., Луцький р-н, с.Піддубці, вул. Перемоги,1, отже суд направив ухвалу від 15.11.2016р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника позивача-1) та відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача-2) та прокурора, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Згідно ст.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міністерство борони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.4 Положення на Міністерство оборони України, зокрема, покладено забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння і військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснення контролю за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил; утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи і організації, які належать до сфери управління Міноборони, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони, реєструє військові частини як суб'єкти господарської діяльності; веде облік об'єктів державної власності, які належать сфери управління Міноборони, створює, реорганізовує, та ліквідує у встановленому порядку підприємства, установи та організації і контролює їх діяльність.

Одним з таких підприємств є Державне підприємство Львівський військовий лісокомбінат яке створене у відповідності до законодавства України та засноване на 100% державній власності.

Підприємство є самостійним господарським суб'єктом з правом юридичної особи. Діяльність підприємства регулюється Законодавством України, Наказами Міністра оборони України та Статутом підприємства.

Основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб Міністерства оборони України - столярними виробами, лісопродукцією та паливними дровами. До складу підприємства входять лісгоспи, одним з яких є Костопільський лісгосп Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат .

У своїй діяльності Костопільський лісгосп Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат керується Положенням Про Костопільський лісгосп Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат затвердженого наказом директором ДП Львівський військовий лісокомбінат 04.08.2014р., і для забезпечення своєї діяльності має окремий баланс, поточні рахунки в установах банків, круглу печатку з власним найменуванням, штампи, фірмові бланки та інші реквізити.

У відповідності до п. 6.3. Положення керівник лісгоспу діє від імені ДП Львівський військовий лісокомбінат на підставі довіреності. Окрім того, у відповідності з довіреністю від 14.01.2016 директору Костопільського лісгоспу надано право окрім іншого представляти інтереси ДП Львівський військовий лісокомбінат в усіх державних, громадських та комерційних органах та організаціях, перед громадянами та юридичними особами, виконувати всі необхідні дії в інтересах ДП Львівський військовий лісокомбінат , укладати від імені ДП Львівський військовий лісокомбінат договори, угоди, проводити розрахунки по укладеним угодам, одержувати майно гроші, а також документи від усіх осіб, підприємств, установ та організацій, відкривати рахунки в банках та розпоряджатися ними, вести справи від імені, ДП Львівський військовий лісокомбінат у всіх державних установах та організаціях, представляти інтереси ДП Львівський військовий лісокомбінат з питань які мають відношення до діяльності підприємства у всіх правоохоронних органах, органах судового виконання та судах, з усіма правами, представленими Законодавством України позивачу, відповідачу і третій особі, в тому числі одержувати присуджене майно та кошти.

У відповідності з п.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28 липня 1994 року № 02-5/492 ( зі змінами, внесеними згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду № 02-5/15 від 17 січня 1996 року, № 02-5/445 від 18 листопада 1997 року), у випадках коли відособленим підрозділам, створеними юридичними особами, статутом, положенням або дорученням надане право здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі, такі відособлені підрозділи мають право від імені юридичної особи вживати заходи до господарського врегулювання спору, подавати в господарський суд позови, надсилати відзиви на позовні заяви, звертатися із заявою про перевірку рішення, ухвали, станови суду у порядку нагляду, здійснювати інші процесуальні дії. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється з юридичної особи на її користь.

Костопільський лісгосп ДП Львівський військовий лісокомбінат виписав рахунки від 31.03.2016р. № 27 на оплату лісопродукції на загальну суму з урахуванням ПДВ 20% - 54853,86 грн. та від 31.03.2016р. № 48 на загальну суму з урахуванням ПДВ 20% - 2435,76 грн., всього на загальну суму 57289,62 грн., які відповідачем були отримані та частково оплачені, що підтверджується платіжним дорученням № 38 від 01.04.2016р. на загальну суму 27000,00 грн. (а.с.41-43).

Покупець отримав лісопродукцію на загальну суму - 57289,62 грн. на підставі товаротранспортних накладних № 000143 від 07.04.2016р. та № 000142 від 08.04.2016р. (а.с.37-40).

17.10.2016р. директор Костопільського лісгоспу ДП Львівський військовий лісокомбінат на адресу відповідача надіслав претензію за вих. № 306 та повторно направив рахунки від 31.03.2016 № 27 та № 48 рекомендованим листом, про що свідчить опис поштового вкладення від 18.10.2016, однак станом на 18.10.2016 грошові кошти за отриману лісопродукцію на рахунки позивача не надходили (а.с.44-45).

Таким чином, на час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує основна заборгованість за поставлену лісопродукцію в сумі 30289,62 грн.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 30289,62грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСІ» (45635, Волинська обл., Луцький р-н, с.Піддубці, вул. Перемоги,1, код ЄДРПОУ 39435902) на користь Костопільського лісгоспу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» (35000, Рівненська обл., м.Костопіль, вул. Рівненська,70, код ЄДРПОУ 38957772) 30289,62грн. заборгованості та 1378,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

07.12.2016р.

Суддя В. М. Дем`як