Рішення

від 06.12.2016 по справі 904/8892/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2016 Справа № 904/8892/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтинг Д", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПОРИ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 210 006,08 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 12 від 04.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтинг Д" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПОРИ" (далі - відповідач) про стягнення 210 006,08 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № Т-15/07 від 15.07.2015р., в частині розрахунків за товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016р. порушено провадження у справі № 904/8892/16, прийнято позовну заяву та призначено судове засідання на 08.11.2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016р. відкладено судове засідання на 06.12.2016р.

05.12.2016р. до суду від позивача надійшли:

- заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 630 051,73 грн.;

- заява про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

06.12.2016р. повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, але 05.12.2016р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач суму основного боргу у розмірі 630 051,73 грн. визнає, але не має змоги її оплатити у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства. Крім того, відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача та розглянути справу за відсутністю повноважного представника відповідача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

У судовому засіданні 06.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015р. між позивачем та відповідачем укладеного договір № Т-15/07 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1 якого, позивач зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) відповідачу товар з відстрочкою платежу відповідно специфікаціям (видатковим накладним), а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Найменування, кількість, ціна та терміни поставки кожної партії товару визначаються Специфікацією, яка оформлюється Додатком № 1 до цього Договору (п. 2.1. Договору).

За приписами п. 2.2. Договору, товар постачається відповідачеві на умовах СРТ (згідно "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010р.) зі складу позивача транспортом відповідача. Розвантаження товару в пункті призначення (склад покупця) здійснюється за рахунок відповідача.

У п. 2.3. Договору вказано про те, що позивач надає відповідачу супровідні документи (накладну на товар, податкову накладну, сертифікат відповідності).

Строк поставки товару за цим договором ставить протягом 3-х робочих днів, якщо інше не передбачено додатковими угодами (п. 2.4. Договору).

Положеннями п. 2.5. Договору передбачено, що сплата за отриманий товар здійснюється не пізніше 30 днів з дати поставки.

Згідно з п. 4.1. Договору, загальна вартість Договору обумовлюється сторонами в специфікації до цього договору.

Ціна кожної окремої партії товару встановлюється у специфікації (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що ціни на товар можуть бути змінені за попередньою письмовою згодою сторін шляхом підписання нової специфікації, яка набуває чинності через 30 календарних діб з моменту її підписання, або раніше за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунок за кожну окрему партію товару здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача на умовах передбачених у розділі 2 пп. 2.5, якщо інші умови та порядок розрахунків не зазначені в специфікації (ях). Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів в повному обсязі на рахунок позивача.

Як зазначено у п. 6.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015р. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії Договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги, дія Договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань.

31.12.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду до вищезазначеного Договору, якою сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2016р.

Так, на виконання умов вищезазначеного Договору та Специфікацій до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 630 051,73 грн., з яких:

- на суму 210 006,08 грн., що підтверджує видаткова накладна № 000001 від 15.07.2015р. та товарно-транспортна накладна № 1 від 15.07.2015р.,

- на суму 420 045,65 грн., що підтверджує видаткова накладна № 000005 від 05.10.2016р., товарно-транспортна накладна № 2 від 05.10.2016р., довіреності на отримання цінностей № 2 від 05.10.2016р.

Позивач звертає увагу суду, що відповідач в передбачені Договором строки оплату за отриманий товар не здійснив, суму боргу визнав в повному обсязі, що підтверджують надані акти звірки між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у розмірі 630 051,73 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач суму основного боргу у розмірі 630 051,73 грн. визнав, але не зміг її оплатити у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи, відповідач з часу отримання товару не скористався правом відмовитися від товару та не надав суду доказів відмови та повернення позивачеві отриманого товару. Факт прийняття товару без будь-яких зауважень та претензій посвідчується підписом довіреної особи відповідача та відтиском печатки підприємства на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актах звірки взаємних розрахунків.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи та відповідачем.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПОРИ" (49051, м.Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 35-А, код ЄДРПОУ 38528393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтинг Д" (49034, м. Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, буд. 37, код ЄДРПОУ 37901336) заборгованість за отриманий товар у розмірі 630 051,73 грн. (шістсот тридцять тисяч п'ятдесят одна грн. 73 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 450, 78 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят грн. 78 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.12.16р.

Суддя ОСОБА_2