Рішення

від 29.11.2016 по справі 910/17776/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016Справа №910/17776/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Товариства з обмеженою від повільністю Спайдер груп

про стягнення 50242,19 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Телегін Д.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою від повільністю Спайдер груп про стягнення заборгованості за договором на постачання електричної енергії в розмірі 50242,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 19.04.2007 між сторонами укладено Договір №50724 на постачання електричної енергії, згідно у умовами якого позивач здійснював постачання відповідачеві електричної енергії.

Відповідач, в порушення умов договору, обов'язки щодо сплати вартості поставленої електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2014 по 01.11.2014 виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 28581,18 грн.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію.

Крім того на вказану заборгованість позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України нараховано також 3% річних у розмірі 1573,92 грн., інфляційні втрати в сумі 13747,55 грн. та пеню в розмірі 6339,54 грн. за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію та нараховані фінансові санкції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.04.2007 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спайдер груп (далі - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №50724 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2 договору, постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін ;

Відповідно до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів .

Згідно з п. 2.3.4 договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів та Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії .

Відповідно до п. 7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів .

Відповідно до п. 7.5 договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів оформлюються такі документи: акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт про результати вимірів активної потужності.

Відповідно до п. 9.5 договору, він набирає чинності з дня його підписання та укладається строком до 31.12.2007. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір може бути розірваний і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до положень п.п.1-3 Додатка №2.1 до договору Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів , розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 21 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Періоди між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії.

Згідно з п.п.13, 18 вищевказаного додатка до договору, споживач до 3 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної енергії на поточний розрахунковий період. Постачальник надає споживачу рахунок на повний обсяг активної електричної енергії, який підлягає оплаті.

Споживач самостійно здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п.13 цього додатка, оплату за перетікання реактивної енергії, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань згідно з умовами цього договору до останнього дня включно поточного розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за договором протягом спірного періоду виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком №50724010/10/1 від 30.10.2014 на загальну суму 28581,18 грн.

Зазначене також підтверджується копіями звітів про використану активну електроенергію за спірний період, рахунком-розшифровкою за спірний період, актом приймання-передачі товарної продукції.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань за договором в частині оплати спожитої електричної енергії не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за активну електричну енергію в сумі 28581,18 грн. за період з 01.10.2014 по 01.11.2014, що підтверджується довідкою про надходження коштів від ТОВ Спайдер груп за спожиту електроенергію за період з жовтня 2008 по липень 2016.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч.ч.6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Крім того,позивач звертався до відповідача з претензією №35/4-4449 від 01.08.2016 з вимогами в семиденний термін сплатити існуючу заборгованість, проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 28581,18 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені, на підставі до п. 4.2.2 договору, за кожен день прострочення платежу, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ;

- інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України за весь час прострочення заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, відповідно до якого розмір 3% річних за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року - 1573,92 грн., інфляційних втрат за вказаний період - 13747,55 грн., суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну вірність та відповідність положенням закону і договору.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 6339,54 грн. за період з березня 2016 по серпень 2016, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 4.2.2 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів , споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Крім того, відповідно до ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, відповідач мав оплатити вартість спожитої електроенергії в розмірі 28581,18 грн. на підставі рахунку №50724010/10/1 від 30.10.2014 у строк до 06.11.2014, відповідно прострочення виконання зобов'язання розпочалося з 07.11.2014.

За таких обставин, здійснивши власний перерахунок пені за період з 07.11.2014 по 07.05.2015 суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 5201,77 грн.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю Спайдер груп (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 10; ідентифікаційний код 33942337) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість в розмірі 28581 (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 18 коп., інфляційні втрати в сумі 13747 (тринадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 55 коп., 3% річних в розмірі 1573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 92 коп., пеню в сумі 5201 (п'ять тисяч двісті одна) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 79 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 05.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко