Рішення

від 05.12.2016 по справі 910/19757/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016Справа №910/19757/16

За позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИТАЙ МІСТО ГРУП"

Про стягнення 28140,02 грн. Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, довіреність № б/н від 19.10.2016

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) подала на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИТАЙ МІСТО ГРУП" про стягнення 28140,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №33 від 07.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 порушено провадження у справі № 910/19757/16 та призначено розгляд на 18.11.2016.

18.11.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів.

17.11.2016 відділом діловодства суду від представника позивача, отримано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження.

В судове засідання 18.11.2016 представника позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 18.11.2016 відкладено розгляд справи на 05.12.2016.

В судове засідання 05.12.2016 представник позивача в судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.12.2016, повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 02.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/19757/16 та вимоги ухвали суду від 18.11.2016 про відкладення розгляду справи №910/19757/16 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправленнь №0103038816172.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 05.12.2016 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.12.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.12.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.03.2014 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки №33, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, поставляти покупцю (передавати у власність) визначений Договором товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, предметом поставки за цим Договором є наступний товар:друкована продукція, аудіо-, відео продукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари.

Згідно п. 1.5 Договору право власності на товар переходить до покупця з дати передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів.

Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця силами постачальника та за його рахунок. (п. 2.1 Договору)

Відповідно до п. 2.9.6 сторони погодили, що протягом двох місяців з моменту поставки якщо товар не користується значним попитом у споживачів, при цьому покупець має право повернути такий товар як до закінчення зазначеного в даному пункті терміну так і після. Витрати пов'язані з поверненням товару несе постачальник.

Постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) товари за цінами зазначеними у специфікації затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки та доставки. (п. 3.1 Договору)

07.03.2014 між сторонами було підписано Протокол розбіжностей до Договору поставки №33, відповідно до якого зазначили нову редакцію п. 3.3 Договору. Відповідно до якої розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після закінчення календарного місяця в якому було здійснено продаж товару через торгівельну мережу покупця кінцевому споживачу (з правом повернення та обміну) за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається

На виконання умов Договору позивачем надано копію видаткової накладної №267 від 15.04.2014, що підтверджує факт передачі товару.

Позивач також надав копії накладних на повернення від покупця (відповідача) товару №53 від 12.05.2014 на суму 18786,00 грн. та № 128 від 18.08.2014 на суму 4387,97 грн.

Позивач зазначив що в період з липня 2014 по вересень 2014 відповідач сплатив за реалізований товар 19800 грн., що підтверджується банківськими виписками. (копії наявні в матеріалах справи). Проте з жовтня 2014 відповідачем було припинено сплату за реалізований товар, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 28140,02 грн.

За наведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 28140,02 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору поставки № 33 від 07.03.2014 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 28140,02 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ЧИТАЙ МІСТО ГРУП (04053, м. Київ, вул. Кудрявська. Буд. 23, оф. 109, ідентифікаційний код 38870613) на користь фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 28140 (двадцять вісім тисяч сто сорок) грн. 02 коп. заборгованості, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2016

Суддя Мельник В.І.