Рішення

від 01.12.2016 по справі 914/4298/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016р. Справа№ 914/4298/15

За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Добробуд» , м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Максрембуд» , м.Київ

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч-Львів» , м. Львів

про: визнання недійсним правочину

Головуючий суддя Ділай У.І.

Судді Кітаєва С.Б., Сухович Ю.О.

Секретар Климишин Ю О.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність б/н від 01.03.2015р.), ОСОБА_2 - голова правління ВАТ «Добробуд»

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено.

Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Добробуд» , до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Максрембуд» , до відповідача-2 Приватного акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч-Львів» , про визнання недійсним договору №11/06-2012 від 11.06.2012р. про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 18.12.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.01.2016р.

14.01.2016р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву про виконання вимог ухвали суду, до якої долучив оригінал довідки №03-58/266 від 24.12.2015р., копію ухвали суду від 26.11.2015р. у справі №914/3310/15. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі-1,2 явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог Ухвали суду від 18.12.2015р. не виконали.

З підстав викладених в ухвалі суду від 14.01.2016р. розгляд справи відкладено на 28.01.2016р.

28.01.2016р. від представника відповідача-2 через канцелярію суду поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.

28.01.2016р. представником позивача подано письмові пояснення (вх.№ 3307/16 від 28.01.2016р.) щодо виконання сторонами спірного договору, в яких зазначено наступне. З виписки по банківському рахунку вбачається, що між ВАТ «Добробуд» та ТОВ «Максрембуд» мали місце фінансово-господарські операції з розрахунків щодо оплати за виконання будівельно-ремонтних робіт, в т.ч. згідно договору №11/06-2012 від 11.06.2012р., призначення платежів, що здійснювались між цими контрагентами, вказано як оплата за виконані роботи, поставку матеріалів, надані послуги. Проте жодних операцій щодо переказу коштів на рахунок ВАТ «Добробуд» із призначенням платежу на виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги між контрагентами не було. Відтак, з зазначених у поясненнях обставин вбачається, що жодна з сторін спірного договору не виконувала визначених цим договором зобов'язань.

Окрім того, 28.01.2016р. представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання 28.01.2016р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 28.01.2016р. розгляд справи відкладено на 11.02.2016р.

11.02.2016р. від представника позивача через канцелярію суду поступили письмові пояснення б/н від 11.02.2016р. в яких позивач зазначає, що про наявність договору №11/06-2012 від 11.06.2012р. як договору про надання поворотної фінансової позики, позивач дізнався лише в ході досудового розслідування кримінальної справи, внаслідок отримання оригіналів цього договору органом слідства 07.03.2014р. на виконання ухвали Личаківського районного суду м.Львова (підтверджується довідкою Личаківського відділу поліції ГУ НП у Л/о №1346 від 05.02.2016р.).

11.02.2016р. від представника відповідача-2 поступив Відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позову ВАТ «Добробуд» з підстав зазначених у відзиві, та окрім того відповідач-2 вказав про сплив строку позовної давності.

11.02.2016р. від представника відповідача-2 поступило Клопотання про витребування доказів, а саме про витребування у позивача договору з додатками, акти виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт на підтвердження виконання будівельних робіт, а також докази відображення таких операцій в податковому обліку. Окрім того, як вбачається з податкової звітності ТОВ «Максрембуд» останнє відкоригувало свою податкову звітність в частині відображення ПДВ по зобов'язаннях із ВАТ «Добробуд» по договорах поворотної фінансової допомоги, оскільки взаємовідносини із договору поворотної допомоги не є об'єктом оподаткування з ПДВ. Як вбачається із наведених коригувань, вказані суми з ПДВ відмінусовані у зв'язку із помилковою видачею податкових накладних. Відтак, враховуючи наведене, відповідач-2 просить витребувати у ДФС Личаківського району Львівської області податкову інформацію у формі довідки.

В судовому засіданні 11.02.2016р. представники позивача та відповідача-2 заявили Клопотання про продовження строку вирішення спору.

Відповідачі-1 явки повноважного представника в судове засідання 11.02.2016р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав. На адресу суду повернулась поштова кореспонденція з ухвалами суду скерована на адресу відповідача-1, з довідками поштового відділення, в яких зазначено що адресат за даною адресою не значиться.

Ухвалою суду від 11.02.2016р. розгляд справи відкладено на 23.02.2016р. Окрім того, ухвалою суду від 11.02.2016р. продовжено строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

23.02.2016р. від представника позивача через канцелярію суду поступило клопотання (вх..№7318/16), про долучення до матеріалів справи письмових документів.

23.02.2016р. від представника позивача через канцелярію суду поступили Письмові пояснення (вх.№7316/16), в яких позивачем зазначено, що безпідставними є покликання відповідача на те, що ТОВ «Максрембуд» помилився при визначенні платежів на користь ВАТ «Добробуд» , оскільки, як вбачається з податкової звітності ВАТ «Добробуд» виписував та надавав ТОВ «Максрембуд» податкові накладні за результатами господарських взаємовідносин. Натомість, як розрахункові операції між контрагентами були по своїй суті позиковими зобов'язаннями, то відповідно ВАТ «Добробуд» не складало податкових накладних, а у ТОВ «Максрембуд» не було б можливості формувати податковий кредит з ПДВ по операціях позики.

23.02.2016р. від представника відповідача-2 поступило клопотання (вх..№7274/16) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій податкової звітності ТОВ «Максрембуд» , копій постанов ВСУ від 23.09.2015р. та від 19.08.2014р.

23.02.2016р. від представника відповідача-2 поступила Заява про призначення колегіального розгляду справи №914/4298/15, у зв'язку із винятковою складністю даної справи, яка полягає у необхідності дослідження податкової звітності ВАТ «Добробуд» , яку слід витребувати у ДФС Личаківського району Львівської області, а також необхідністю дослідження судової практики по даній категорії спорів.

Представники позивача в судовому засіданні 23.02.2016р. позовні вимоги підтримали.

Відповідач-2 в судовому засідання 23.02.2016р. просив суд клопотання про призначення колегіального розгляду справи №914/4298/15 задоволити.

Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання 23.02.2016р. не забезпечив.

Ухвалою суду від 23.02.2016р. (Суддя Ділай У.І.) призначено колегіальний розгляд справи № 914/4298/15 у складі трьох суддів.

24.02.2016р. проведено автоматичне визначення складу колегії суддів, згідно із яким визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Ділай У.І., судді Сухович Ю.О., Кітаєва С.Б.

Ухвалою суду від 24.02.2016р. колегією суддів призначено судове засідання на 17.03.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2016р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідачі-1 явки повноважного представника в судове засідання 17.03.2016р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 17.03.2016р. розгляд справи відкладено на 05.04.2016р.

23.03.2016р. до суду надійшла від представника відповідача-2 заява (вх. №12247/16) про долучення до матеріалів справи завіреної копії відповіді Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області та думку представника відповідача-2 свідчить про схвалення позивачем господарських операцій позики між сторонами спору.

Представник позивача в судовому засіданні 05.04.2016р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 05.04.2016р. проти позову заперечив.

Відповідачі-1 явки повноважного представника в судове засідання 05.04.2016р. не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.04.2016р. розгляд справи відкладено на 12.04.2016р. та суд зобов'язав Личаківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (79005, м. Львів, вул. Ю. Романчука, 18) надати господарському суду Львівської області:

1) два оригінали договорів №11/06-2012 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.06.2012р. Термін виконання - до 12.04.2016р.

2) всі вільні та есперементальні зразки відтиску печатки ВАТ «Добробут» та ТзОВ «Максрембуд» , які надавалися Личаківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області відповідно до постанови винесеної 02.07.2014р. слідчим Дідухом В.І. Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз при призначенні судово-криміналістичної експертизи дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів та відповідно, на підставі яких складений 16.09.2014р. Висновок №2775/2776 по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12013150240001002. Зазначені документи суд зобов'язав надати в термін до 12.04.2016р., оскільки вбачає необхідність призначити судову технічну експертизу документів у даній справі.

12.04.2016р. представник та голова правління ВАТ «Добробуд» в судове засідання з'явилися, підтримали призначення судової технічної експертизи документів за ініціативною суду, та запропонували питання, що мають бути роз'яснені судовим експертом.

Окрім того, представники позивача надали суду для огляду документи, для здійснення порівняльного аналізу відтисків печаток ВАТ «Добробуд» під час експертного дослідження оригінальних примірників договору №11/06-2012 від 11.06.2012р., а саме: Лист ВАТ «Добробуд» №12 від 26.03.2012р.; Лист ВАТ «Добробуд» №17 від 27.08.2012р.; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ВАТ «Добробуд» (баланс) станом на 31.12.2012р.; Наказ ВАТ «Добробуд» №1 від 28.02.2013р. завірений печаткою ВАТ «Добробуд» , лист ВАТ «Добробуд» від 12.09.2013р.; позовна заява від 22.08.2013р. ВАТ «Добробуд» до ПП «Журавель» про стягнення заборгованості. Як стверджує позивач, дані документи досліджувались судом у справі №914/3979/13.

Проте, у зв'язку із технічними причинами, а саме відсутністю електроенергії в Господарському суді Львівської області, що підтверджено Актом про знеструмлення приміщення від 12.04.2016р., подати пакет документів 12.04.2016р. через канцелярію суду для проведення належної реєстрації, позивач не мав змоги.

Представник відповідача-2 проти проведення експертизи заперечив, надав суду письмові Додаткові пояснення, в яких зазначається, що проведення експертизи є безпідставним та призведе до затягування вирішення спору. Окрім того, представник відповідача-2 наголошував, що експертиза щодо дати нанесення відбитків печаток на оскаржуваному договорі вже проводилася в межах досудового розслідування кримінального правопорушення і є висновок експерта. Окрім того, відповідач-2 посилається на пункт 1.5 Інструкції, згідно якого експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Враховуючи наведені відповідачем-2 обставини, останній заперечує проти проведення експертизи в м.Києві, оскільки проведення експертизи можливо доручити Львівській експертній установі.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2016р. зупинено провадження у справі № 914/4298/15 у зв'язку із призначенням судової технічної експертизи документів. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз

19.09.2016р. на адресу суду поступило клопотання експерта №8348/16-34 від 08.09.2016р. щодо надання додаткових матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів №8348/16-34 призначеної у справі №914/4298/15.

Ухвалою суду від 22.09.2016р. поновлено провадження у зв'язку із поступленням клопотання експерта №8348/16-34 від 08.09.2016р. щодо надання додаткових матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів №8348/16-34 призначеної у справі №914/4298/15. Зобов'язано сторін надатисуду письмові пояснення по суті заявленого експертом клопотання.

27.09.2016р. господарським судом Львівської області направлено в Личаківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лист про надання письмового погодження на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх документах, які були витребувані судом ухвалою від 12.04.2016р.

У відповідь листом №11111/39-16 від 28.09.2016р. слідчий відділ Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції повідомив, що не заперечує проти вирізання Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх документах.

30.09.2016р. представником позивача подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що жодних, договірних зобов'язань щодо надання позики між ВАТ "Добробуд" та ТОВ "Максрембуд", в т.ч. у 2012 році, не існувало. Зокрема, вказавши, про відсутність у ВАТ "Добробуд" зобов'язань за договорами фінансової допомоги на зворотній основі, яка відображена у Річному звіті емітента цінних паперів за 2013 рік та Фінансових звітів за 2012-2013 роки, копії яких долучені до пояснень.

Також звернув увагу, що правильність складення Фінансового звіту ВАТ "Добробуд" за 2012-2013 роки та достовірність інформації внесеної до Річного звіту емітента цінних паперів за 2012-2013 роки підтверджується Аудиторськими висновками, складеними ТзОВ Аудиторська фірма "Львів-Аудит-Інспект" від 15.03.2013р. та від 05.03.2014р. В результатів проведення аудиту не виявлено жодних наявних у ВАТ "Добробуд" довгострокових кредиторських зобов'язань з надання поворотної фінансової допомоги. Відтак, вважає доводи відповідача з приводу того, що між позивачем та ТзОВ "Максрембуд" укладався 11.06.2012р. договір про надання поворотної фінансової допомоги не відповідає дійсності та є надуманими. А кошти, які сплачувались від ТОВ "Максрембуд" на користь позивача - не були коштами, які надавались позивачу в якості поворотної фінансової допомоги.

Представники позивача в судовому засіданні 04.10.2016р. підтримали вищевказані письмові пояснення та подали заяву щодо виконання вимог експерта про надання додаткових матеріалів, в якій зазначено наступне.

Позивач не заперечує щодо вирізання штрихів рукописних записів та підписів у наданих для експертизи документах. У товариства відсутні оригінали датованих документів за період червень 2012 року - вересень 2014 року, в яких рукописно виконано записи та підписи. Позивач не володіє кліше печаток ТзОВ "Максрембуд" та ВАТ "Добробуд" (старого зразка), відтак, немає можливості представити дані речі судовим експертам. Порівняльні зразки відтисків печаток позивачем було надано до суду, інших документів за період 2012-2014р.р., на яких були б печатки контрагентів, - у позивача немає та їх представлення експертам є неможливим.

Відповідачі-1,2 в судове засідання 04.10.2016р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2016р. зупинено провадження у справі № 914/4298/15 у зв'язку із вирішенням клопотання експерта для проведення судової технічної експертизи документів.

22.11.2016р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду поступив Лист №8348/16-34 від 11.11.2016р., в якому зазначено, що на даний час оплата за проведення експертизи, згідно виставленого рахунку, до інституту не надходила, в зв'язку з чим судово-технічна експертиза документів №8348/16-34 залишається без виконання і надані для її проведення матеріали справи повертаються до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 22.09.2016р. поновлено провадження. Судове засідання призначено на 01.12.2016р.

У судовому засіданні 01.12.2016р. представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідачі-1,2 в судове засідання 01.12.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

11.06.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір №11/06-2012 про надання поворотної фінансової допомоги відповідно до п. 1.1 якого відповідач надає позивачу поворотну фінансову допомогу, а позивач зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

У п. 2.1 договору зазначено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 350 000 грн. без ПДВ.

Спір виник внаслідок того, що позивач з правомірністю цього договору не погоджується, оскільки, такий договір було укладено з порушенням визначених цивільним законодавством вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину та підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Так, зі змістом спірного договору, такий підписано зі сторони позичальника ВАТ Добробуд головою правління товариства - ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту товариства. Однак, за твердженням представників позивача голова правління ВАТ Добробуд ОСОБА_3 діяв за межами наданих йому повноважень, в порушення вимог Закону України Про акціонерні товариства .

А саме, згідно з п.22 ч.2 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства , до виключної компетенції загальних зборів товариства, зокрема, належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства , значний правочин - це правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до спірного договору, зокрема, положення п.2.1 договору, предметом цього правочину є послуга з надання поворотної фінансової допомоги в сумі 350 000 грн.

Згідно даних Фінансового звіту ВАТ Добробуд станом на 2011 рік, на кінець звітного періоду сумарна вартість необоротних та оборотних активів підприємства становила 230 400 грн. З урахуванням цих даних річної фінансової звітності ВАТ Добробуд , сума коштів у 350 000 грн. (предмет спірного договору) перевищує 10-ти відсоткову вартість активів товариства на кінець 2011 року (тобто на кінець року, що передував року, в якому було укладено спірний договір). А 25% вартості активів становить 57 600 грн.

Отож, вчинюваний у 2011 році правочин, предмет якого перевищує суму 57 600 грн. є значним правочином.

На думку позивача, такий правочин згідно Закону України Про акціонерні товариства є значним правочином, укладення якого повинно здійснюватись з урахуванням додаткових вимог визначених цим законом.

За твердженням позивача загальними зборами товариства та наглядовою радою не приймалось жодних рішень про вчинення такого правочину, а саме договору про надання поворотної фінансової допомоги на суму 350 000 грн. В даному випадку голова правління ВАТ Добробуд діяв з порушенням вимог закону щодо вчинення значного правочину, у нього не було достатнього обсягу повноважень для самостійного укладення спірного договору, без попереднього вирішення цього питання наглядовою радою, загальними зборами товариства, відтак, такі дії не можуть породжувати для юридичної особи достатній обсяг цивільної дієздатності при укладенні цього договору.

Також позивач повідомив, що слідчим відділенням Личаківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться розслідування, внесене до ЄРДР за №12013150240001002 від 11.09.2013р. за ознаками злочину, передбаченого ст. 364-1 КК України ( Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права ), розпочате за фактом зловживання колишнім головою ВАТ Добробуд ОСОБА_3 службовим становищем.

В межах вказаної кримінальної справи проводилась судово-криміналістична експертиза дослідження друкарських форм. У Висновку судово-криміналістичної експертизи дослідження друкарських форм №2775/2776 від 16.09.2014р., зазначено, що на спірному договорі відтиск печатки ВАТ Добробуд нанесений ймовірно не в той час, яким датований даний документ, відтиск печатки ТзОВ Максрембуд нанесений не в той час, яким датований документ.

Крім того, позивач звернув увагу, що ТзОВ Максрембуд на підставі Договору №1 про відступлення права вимоги від 30.07.2015р. передав право вимоги за спірним договором № 11/06-2012 від 11.06.2012р. іншій особі, а саме ТзОВ Сортнасіннєовоч-Львів . За умовами вказаного договору про відступлення права вимоги Новий кредитор (ПАТ Сортнасіннєовоч-Львів ) займає місце первісного кредитора (ТзОВ Максрембуд ) в зобов'язаннях, що виникли з основних договорів (в т.ч. спірного договору №16/б від 14.06.2011р.) в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Відповідач-2: ПАТ Сортнасіннєовоч-Львів заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні, зазначивши наступне.

Долучений до матеріалів справи Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва не є належним доказом, оскільки, не містить підпису керівника та бухгалтера позивача, а також не скріплений печаткою позивача, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (ст.11) та Податкового кодексу України (ст. 48) щодо фінансової звітності. Крім того, такий звіт не містить відміток на підтвердження його подання контролюючим органам.

Звіт складено станом на 31.12.2011р., тоді, як згідно приписів Закону України Про акціонерні товариства , має братися звіт на дату останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, який існував на момент укладення договору, тобто, в даному випадку станом на 31.12.2010р.

Як зазначив відповідач-2, звіт містить інформацію, що вартість активів позивача становить 271300,0 .

У відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №39 від 25.02.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000р. за №161/4382 показники фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-м) наводяться у гривень з одним десятковим знаком.

Згідно звіту позивача, вартість активів позивача станом на початок 2011 року становила 271 300 000,00 грн.

Відтак, на думку відповідача-2 покликання позивача на укладення оспорюваного договору директором позивача із перевищенням наданих повноважень є недоведеними.

За твердженням відповідача-2, в матеріалах справи немає жодного доказу обізнаності відповідача-1: ТзОВ Максрембуд про будь-які обмеження на вчинення керівником ВАТ Добробуд щодо укладення правочинів. При цьому, необґрунтованою є обставина обізнаності відповідача про показники фінансової звітності позивача, оскільки, закон на який покликається позивач відсилає до даних фінансової звітності позивача, покликань на яку в оспорюваному договорі не має.

Також відповідач-2 звернув увагу, що оспорюваний договір є виконаним позивачем повністю, грошові кошти перейшли у його власність, а тому відповідно до правових висновків Верховного Суду України, що викладені в постанові від 19 серпня 2014 року, такий правочин є схваленим особою на користь, якої його було укладено, що виключає можливість визнання його недійсним.

Крім того, відповідач-2 зазначив про покликання позивача, що договір скріплено печаткою не в той час, коли його датовано.

Такі висновки, на думку відповідача-2, не підтверджені належними та допустимими доказами. Долучений до матеріалів справи висновок №2775/2776 містить ймовірну, а не достовірну інформацію, про що вказано в його висновку. Експертом не визначено часу чи послідовності нанесення елементів оскаржуваного договору. Вказаним висновком підтверджено скріплення оспорюваного договору печаткам його сторін.

Відповідач-2 зазначив, що позивачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів, у зв'язку з втратою чи викраденням чи протиправним використанням печатки підприємства, як і не надано доказів порушення кримінальної справи щодо незаконного використання печатки підприємства.

Відтак, відповідач-2 вважає, що доводи про невідповідність форми оспорюваного договору є голослівними.

Також відповідач-2 заявив про пропуск позивачем строку позовної давності. Зокрема, оспорюваний договір укладено 14.06.2011р. До позовних вимог у даній справі про визнання недійсним договору відповідно до статті Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Покликання позивача на те, що строки позовної давності ним не пропущені, оскільки, про наявність оспорюваного правочину йому стало відомо в 2014 році, відповідач-2 заперечив, посилаючись на правові висновки Верховного Суду України, що викладені в постанові від 19 серпня 2014 року, згідно з якими відповідно до ст. 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відтак, за твердженням відповідача-2, строк позовної давності за позовними вимогами про визнання недійсним договору сплив, так як до суду із позовом про визнання такого договору недійсним позивач звернувся після 02.12.2015р. (дата підписання позовної заяви).

Позивач заперечив проти пояснень відповідача-2, вказавши наступне.

Обмеження керівника ВАТ Добробуд на вчинення значного правочину передбачені законом, відтак, безпідставним є покликання відповідача на необізнаність контрагента в таких обмеженнях, що узгоджується із правовою позицією Пленуму ВГС України у п. 3.3 постанови №11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Не погодився позивач також із доводами відповідача-2 щодо схвалення стороною позивача оспорюваного правочину, посилаючись на позицію ВГС України, викладену у постанові від 18.11.2015р. у справі №922/796/15 щодо схвалення значного правочину. Зокрема, для збереження чинності значного правочину, що був укладений з порушенням вимог Закону України Про акціонерні товариства , і, відповідно для поширення на юридичну особу, від імені якої вчинено правочин, усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з моменту його вчинення відповідно до ст. 241 ЦК України, необхідно в подальшому схвалення цього правочину безпосереднього загальними зборами акціонерного товариства, оскільки, прийняття такого рішення є виключною компетенцією цього органу. Отже, акціонерне товариство набуває цивільних прав та обов'язків за такими правочинами тільки у разі їх схвалення загальними зборами акціонерів.

Також позивач звернув увагу, на положення абз.4 п.2.6 Постанови Пленуму ВГС №11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , згідно із яким не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). При вирішенні питання про визнання недійсним правочину підлягають також до з'ясування обставини того, чи було укладено оспорюваний договорів взагалі.

За твердженням позивача, під час вирішення даної справи підлягають з'ясуванню обставини того чи передавались відповідачем-1 позивачу грошові кошти на виконання оспорюваного договору в якості позики. За матеріалами справи ТзОВ Максрембуд отримувало від ВАТ Добробуд кошти в якості оплати за виконані підрядні роботи в межах договору №11/06-2012 від 11.06.2012р., що підтверджується випискою з банківського рахунку ВАТ Добробуд . Оплата за виконані роботи не могла здійснюватись на виконання договору позики, оскільки, зобов'язання за таким договором стосуються лише передання поворотної фінансової допомоги на умовах строковості.

Безпідставними вважає позивач покликання відповідача-2 на те, що ТзОВ Максрембуд помилився при визначенні платежів на користь ВАТ Добробуд , оскільки, відповідно до податкової звітності ВАТ Добробуд виписував та надавав ТзОВ Максрембуд податкові накладні за результатами господарських взаємовідносин. Натомість, якби розрахункові операції між контрагентами були по своїй суті позиковими зобов'язаннями, то відповідно ВАТ Добробуд не складало податкових накладних, а у ТзОВ Максрембуд не було б можливості формувати податковий кредит з ПДВ по операціях позики.

Також позивач зазначив, що жодних договірних зобов'язань щодо надання позики між ТзОВ Максрембуд та ВАТ Добробуд , в т.ч. у 2012 році, не існувало. Зокрема, вказавши, про відсутність у ВАТ Добробуд зобов'язань за договорами фінансової допомоги на зворотній основі, яка відображена у Річному звіті емітента цінних паперів за 2013 рік та Фінансових звітів за 2012-2013 роки, копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивач звернув увагу, що правильність складення Фінансового звіту ВАТ Добробуд за 2012-2013 роки та достовірність інформації внесеної до Річного звіту емітента цінних паперів за 2012-2013 роки підтверджується Аудиторськими висновками, складеними ТзОВ Аудиторська фірма Львів-Аудит-Інспект від 15.03.2013р. та від 05.03.2014р. В результаті проведення аудиту не виявлено жодних наявних у ВАТ Добробуд довгострокових кредиторських зобов'язань з надання поворотної фінансової допомоги. Відтак, вважає доводи відповідача-2 з приводу того, що між позивачем та ТзОВ Максрембуд укладався 11.06.2012р. договір про надання поворотної фінансової допомоги не відповідає дійсності та є надуманими. А кошти, які сплачувались від ТзОВ Максрембуд на користь позивача - не були коштами, які надавались позивачу в якості поворотної фінансової допомоги.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив визнати недійсним договір №11/06-2012 від 11.06.2012р. про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між ВАТ Добробуд та ТзОВ Максрембуд .

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України..

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, як було встановлено судом, виходячи із змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач вважає, що спірний договір було укладено з порушенням визначених цивільним законодавством вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України , підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 7 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1-3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За загальними положеннями ГПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення - вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Позивач зазначає, що звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги №11/06-2012 від 11.06.2012р., покликаючись на порушення вимог дійсності правочину, передбачених ч. 2 ст. 203 ЦК України (особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності). Зокрема, доводи позивача обґрунтовані тим, що керівник ВАТ Добробуд , укладаючи спірний договір, діяв з перевищенням повноважень наданих йому Законом України Про акціонерні товариства .

В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р. визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, оспорюваний договір не є виконаним та не є схваленим особою, на користь якої його було укладено, грошові кошти не перейшли у власність позивача.

Відповідно до ст.ст. 207, 640 ЦК України , договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії (реальний договір).

Договір про надання поворотної фінансової допомоги є реальним договором.

За своєю правовою природою договір про надання поворотної фінансової допомоги є договором позики.

Згідно ст. 1046 ЦК України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, згідно виписки по особовому рахунку ВАТ "Добробуд" у ПАТ "Укрсоцбанк" №26000000005143. за період з 21.12.2010р. по 01.02.2014р. між ВАТ Добробуд та ТзОВ Максрембуд мали місце фінансово-господарські операції з розрахунків щодо оплати за виконання будівельно-ремонтних робіт, в т.ч. згідно договору №11/06-2012 від 11 .0 6.2012р. Однак, письмового договору про підрядні роботи та інших доказів в підтвердження його виконання за цими реквізитами (за цим номером та датою) учасники провадження суду не надали, стверджуючи про відсутність таких. Призначення платежів, що здійснювались між цими контрагентами, вказано як оплата за виконані роботи. У матеріалах справи відсутні також докази отримання ВАТ "Добробуд" від ТзОВ "Максребуд" коштів в якості позики на виконання оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги №11/06-2012 від 11.06.2012р. шляхом переказу коштів на рахунок ВАТ Добробуд із призначенням платежу на виконання зазначеного договору.

Відсутність зобов'язань між сторонами за спірним договором підтверджується Аудиторськими висновками, складеними ТзОВ Аудиторська фірма Львів-Аудит-Інспект від 15.03.2013р. та від 05.03.2014р. В результаті проведення аудиту не виявлено жодних наявних у ВАТ Добробуд довгострокових кредиторських зобов'язань з надання поворотної фінансової допомоги. А також підтверджено аудиторськими висновками правильність складення Фінансового звіту ВАТ Добробуд за 2012-2013 роки та інформацію внесеною до Річного звіту емітента цінних паперів за 2012-2013 роки.

В ході розгляду справи судом призначалась судова технічна експертиза документів про відповідність часу виготовлення документу - Договору № 11/06-2012 про надання поворотної фінансової допомоги від 11 червня 2012р. укладеного між ТзОВ «Максрембуд» та ВАТ «Добробуд» , даті, зазначеній на ньому - 11 червня 2012р. Однак, матеріали справи повернуто експертною установою до господарського суду Львівської області без виконання у зв'язку із неоплатою за проведення експертизи.

Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи те, що господарському суду Львівської області не подано жодних доказів того, що за договором про надання поворотної фінансової допомоги №11/06-2012 від 11.06.2012р. відбулося перерахування коштів, з яким в порядку пунктів 2,3, 3.2 Договору та частини 2 ст. 640 ЦК України пов'язується момент укладення даного договору, суд прийшов до висновку, що спірний договір є неукладеним, а, отже, не породжує для позивача права на отримання фінансової допомоги, а для відповідача-2 права вимагати повернення грошових коштів.

Банківська виписка по особовому рахунку ВАТ Добробуд у ПАТ Укрсоцбанк № 26000000005143 за період з 21.12.2010р. по 01.02.2014р. не може бути належним доказом в підтвердження факту перерахування грошових коштів, оскільки , відповідно до п. 3.8 Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004р. - Реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж: та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу .

Пунктом 1.19 зазначеної інструкції, зокрема, передбачено, що усі спори, які можуть виникнути між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про існування між позивачем та відповідачем - 1 спірних правовідносин щодо призначення грошових коштів, переданих в тому числі за договором про надання поворотної фінансової допомоги №11/06-2012 від 11.06.2012р.

За вказаних обставин, матеріали справи свідчать про неукладенність договору між ВАТ Добробуд та ТзОВ Максрембуд про надання поворотної фінансової допомоги №11/06-2012 від 11.06.2012р.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205-210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину.

З наведеного, суд прийшов до висновку, що спірний правочин щодо надання поворотної фінансової допомоги є таким, що не вчинено (договір, який не укладено), а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним, у зв'язку із чим не можна стверджувати про порушення прав та законних інтересів позивача та розглядати по суті заяву про пропуск позовної давності. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із неукладеністю договору .

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 22, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст складено 06.12.2016р.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Сухович Ю.О.