Рішення

від 02.12.2016 по справі 916/2730/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2016 р.Справа № 916/2730/16

за позовом: Державного підприємства „Дослідне господарство „Жеребківське» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України

до відповідача: Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу „Мрія»

про стягнення 164915,58 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.05.2016, б/н);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 124880,00 грн. основного боргу, 9198,77 грн. інфляційних втрат, 3438,48 грн. 3% річних та 27398,33 грн. пені.

Підставою даного позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару за договором від 25.09.2015 № 07/09, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 10.10.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 24.10.2016 о 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.10.2016 розгляд справи був відкладений на 14.11.2016 о 16 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 14.11.2016 розгляд справи був відкладений на 02.12.2016 о 11 год 45 хв. у зв'язку з необхідністю подання позивачем до суду додаткових доказів.

Відповідач в судове засідання 02.12.2016 знову не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позов не подав, у зв'язку з чим справа згідно з ст. 75 ГПК України розглядається по наявним в ній матеріалам.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2015 між сторонами був укладений договір № 07/09 (далі - договір-1), за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а останній, в свою чергу, прийняти цей товар та оплатити його вартість у строк до 30.10.2015.

На виконання умов договору-1 позивач передав відповідачу товар вартістю 336000,00 грн., за який відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 34000,00 грн., що підтверджується накладною від 25.09.2015 № 53, довіреністю від 25.09.2015 № 40, прибутковим касовим ордером від 13.11.2015 № 235, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

27.05.2015 між сторонами був укладений договір № 01/2015 (далі - договір-2), за яким відповідач зобов'язався виконати збирання зернових культур, а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити ці послуги за ціною 700,00 грн./га з ПДВ.

На виконання умов договору-2 відповідач надав позивачу послуги зі збирання врожаю вартістю 232400,00 грн., які позивач оплатив частково в сумі 200000,00 грн., що підтверджується актом від 31.07.2015 № ОУ-0000009, платіжним дорученням від 27.05.2015 № 207, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

17.06.2015 між сторонами був укладений договір № 02/2015 (далі - договір-3), за яким відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар (мікродобрива), а останній, в свою чергу, прийняти цей товар та оплатити його вартість у строк не пізніше 30.06.2015.

На виконання умов договору-3 відповідач передав позивачу товар вартістю 144720,00 грн., за який позивач з відповідачем не розрахувався, що підтверджується накладною від 22.06.2015 № РН-0000003, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Заявою від 16.11.2016 № 120 позивач повідомив відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами 1-3, що підтверджується вказаною заявою, повідомленням про вручення поштового відправлення, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором-1 становить 124880,00 грн. ((336000-34000) - (232400-200000)-144720)), а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У п. 8.2. договору-1 сторони передбачили, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За цих підстав, господарський суд, перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, встановив, що вірний розмір пені, нарахованої за період 01.11.2015 по 30.04.2016, складає 27164,31 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у вказаній сумі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, господарський суд, перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що інфляційні нарахування за період листопад 2015-вересень 2016 розраховані позивачем вірно в сумі 9198,77 грн., а 3% річних, нараховані за період з 01.11.2015 по 30.09.2016, розраховані не вірно, належний розмір 3% річних за вказаний період становить 3430,79 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягає задоволенню в сумі 9198,77 грн., в частині 3% річних - підлягає частковому задоволенню в сумі 3430,79 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу „Мрія» (с. Пасат, Балтський район, Одеська обл., 66132, код 30818844) на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Жеребківське» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (вул. Шевченко, 12, с. Жеребкові, Ананьївський р-н, Одеська обл., 66410, код 00494605) 124880 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 27164 (двадцять сім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 31 коп. пені, 3430 (три тисячі чотириста тридцять) грн. 79 коп. 3% річних, 9198 (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 77 коп. інфляційних нарахувань та 2470 (дві тисячі чотириста сімдесят) грн. 10 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 07 грудня 2016 р.

Суддя Д.О. Бездоля