Рішення

від 05.12.2016 по справі 920/914/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2016 Справа № 920/914/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ,

до відповідача Спільного українсько-російського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Долина", смт. Липова Долина, Сумська область,

про стягнення 276 784 грн. 97 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача в режимі відеоконференції - Гончар В.М. (довіреність 645/03від 03.10.2016);

Від відповідача - Овчаренко С.М. ( наказ № 6 від 31.10.2011);

При секретарі судового засіданні Мудрицькій С.Ю.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 276 784 грн. 97 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 145-ю від 06.08.2008.

Позивач подав уточнену позовну заяву № 8157 від 10.11.2016, в якій просить суд стягнути з відповідача 276 784 грн. 97 коп. заборгованості по процентам відповідно до кредитного договору № 145-ю від 06.08.2008, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вказує на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку ціни позову та на положення ч. 4 ст. 267 ЦК України стосовно позовних вимог щодо покладення на відповідача обов'язку сплатити пеню за прострочення сплати кредиту та процентів, згідно з якою сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У судовому засіданні 05.12.2016 представник відповідача зазначив, що визнає заборгованість по процентам за кредитним договором № 145-ю від 06.08.2008, нарахованих починаючи з 01.11.2011 в розмірі 211 072 грн. 65 коп.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2008 між відповідачем та акціонерним банком Брокбізнесбанк (правонаступником якого є позивач у справі) укладений кредитний договір № 145-ю, за умовами якого позивач надає відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах визначених договором.

Згідно з п. 1.1.1. договору, кредит надається у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в розмірі 850 000 грн. 00 коп.

Термін користування кредитом до 7 червня 2011 року (п. 1.1.2 договору).

За умовами п. 1.1.3 договору, процентна ставка за користування кредитом становить 22 % річних.

З 9 жовтня 2008 року, згідно з п. 1.1.3 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 09.10.2008, процентна ставка за користування кредитом становить 26 % річних.

Відповідно до п. 2.6. договору, проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 1.1.2 договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів у році та календарної кількості днів у місяці.

Згідно з п. 2.7. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку відповідача грошових коштів на його поточний або інший вказаний відповідачем рахунок по останнє число місяця включно місяця в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно за період, який починається з першого числа місяця, а закінчується останнім числом місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

З матеріалів справи вбачаться, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 15.11.2011 у справі № 2-301/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк в особі Сумської філії АТ Брокбізнесбанк до Спільного, Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Долина про стягнення заборгованості за кредитним договором № 145-ю від 6 серпня 2008 року, яке набрало законної сили, позов було задоволено, стягнуто з Спільного, та ОСОБА_1 українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Долина , на користь Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк в особі Сумської філії АТ Брокбізнесбанк , в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 145-ю від 06 серпня 2008 року в сумі: 750 000 грн. неповернутого кредиту, 275 294 грн. 92 коп. несплачених відсотків, всього в сумі 1 025 294 грн. 92 коп., стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Судом встановлено, що станом на 01 листопада 2011 року боржником (СП ТОВ Долина ) було погашено заборгованість по кредиту в сумі 100000 грн., заборгованість по тілу кредиту складає 750000 грн., а по відсотках - 275 294 грн. 92 коп. (станом на 01 листопада 2011 року).

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач станом на 26.08.2016 не виконав зобов'язань щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим відповідно до умов договору останньому донараховано відсотки за користування кредитом.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції по справі вказує на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку ціни позову та на положення ч. 4 ст. 267 ЦК України стосовно позовних вимог щодо покладення на відповідача обов'язку сплатити пеню за прострочення сплати кредиту та процентів.

У судовому засіданні 05.12.2016 представник відповідача зазначив, що визнає заборгованість по процентам за кредитним договором № 145-ю від 06.08.2008, нарахованих починаючи з 01.11.2011 в розмірі 211 072 грн. 65 коп.

Статтями 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом спору у справі № 920/914/16 є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 276 784 грн. 97 коп. заборгованості по процентам відповідно до кредитного договору № 145-ю від 06.08.2008, тому заперечення відповідача щодо обов'язку сплати пені за прострочення сплати кредиту та процентів з урахуванням положень ч. 4 ст. 267 ЦК України суд не приймає до уваги.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056 1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення наданого кредиту в сумі 750 000 грн. 00 коп. за договором № 145-ю від 06 серпня 2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнається сторонами.

Згідно з поданим розрахунком, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в загальній сумі 276 784 грн. 97 коп. за період з 01.07.2011 по 30.11.2012, виходячи з суми неповернутого кредиту в розмірі 750 000 грн. 00 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 15.11.2011 у справі № 2-301/11 з відповідача у солідарному порядку на користь позивача, в тому числі було стягнуто 275 294 грн. 92 коп. несплачених відсотків. Стягнута заборгованість по відсоткам за користування кредитом встановлена судом станом на 01 листопада 2011 року.

У позовній заяві та уточненій позовній заяві в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для донарахування відсотків за користування кредитом після 01.11.2011, хоча фактично згідно з розрахунком нараховує відсотки з 01.07.2011.

З урахуванням викладеного, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, оскільки відповідач не подав доказів погашення отриманого кредиту або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, позовні вимоги в частині нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 211 072 грн. 65 коп. визнав, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 145-ю від 06.08.2008 за період з 01.11.2011 по 30.11.2012 в сумі 211 072 грн. 65 коп.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом за період з 01.07.2011 по 31.10.2011 в сумі 65 712 грн. 32 коп., суд відмовляє за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині та враховуючи, що заборгованість по процентам за користування кредитом станом на 01.11.2011 встановлена та стягнута судом згідно з рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 15.11.2011 у справі № 2-301/11.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3166 грн. 09 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 українсько-російського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Долина" (вул. Роменська, буд. 51, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 32141804) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (проспект Перемоги, 41, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 19357489) 211 072 грн. 65 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3166 грн. 09 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2016

Суддя Є.А. Жерьобкіна