Ухвала

від 07.12.2016 по справі 805/4786/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 грудня 2016 року Справа № 805/4786/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Куденков К.О.

розглянувши позовну заяву Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про стягнення заборгованості у розмірі 28352,80 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Костянтинівське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 28352,80 грн.

Перевіривши відповідність вказаної позовної заяви та доданих до неї документів вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Проте, в порушення вказаного законодавчого припису позивачем до позовної заяви не надано документу про сплату судового збору або доказів, які б підтверджували віднесення позивача до категорії осіб, що звільняються від сплати судового збору.

Частиною другою ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлені у таких розмірах: за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2016р.: 1 378,00 грн.

Позивачем заявлені майнові вимоги про стягнення суми боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 28352,80 грн.

Таким чином, розмір судового збору повинен становити 1378,00 грн.

Судовий збір за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: рахунок №31214206784075, отримувач: Словянське УК/м.Слов`янськ/22030101, МФО: 834016, ЄДРПОУ отримувача: 37803368, призначення платежу за подання адміністративного позову: «Судовий збір за позовом (найменування позивача), Донецький окружний адміністративний суд».

Одночасно з поданням позовної заяви позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач посилається на те, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Частиною першою ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони.

Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність асигнувань для сплати судового збору.

Як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір», яка доведена до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою відшкодування страхувальниками витрат територіальних органів Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій).

До суду не надано жодних належних та допустимих доказів у відповідності до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 5 Закону України «Про судовий збір» на підставі яких позивач має відповідні пільги щодо сплати судового збору або які є підставою для звільнення останнього від сплати судового збору.

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених наведеними приписами законодавства підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що 22 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України крім іншого обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України «Про судовий збір» коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.

Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.

Крім того, у висновку Головного науково-експертного управління від 20.05.2015р. на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Головне управління зазначило, що підтримує пропозиції щодо зменшення кількості платників, які звільняються від сплати судового збору, і, зокрема, відміни пільг стосовно сплати судового збору суб'єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. Адже у всіх свої експертних висновках щодо надання таких пільг головне управління незмінно звертало увагу на те, що будь-яке звільнення органів державної влади від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансування судів. Адже відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору, який сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Крім того, звільнення окремих органів державної влади від сплати судового збору не повною мірою узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якого основними засадами судочинства в Україні є «рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом», що дістало відповідне відтворення у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», а також у Кодексі адміністративного судочинства України (стаття 7), Цивільному процесуальному та Господарському процесуальному кодексах України (стаття 42І). Відповідно, звільнення від сплати судового збору, на думку управління, може розцінюватися як надання окремим державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що на практиці означатиме звуження їх права на звернення до суду. Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських (цивільних) правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників і в яких органи державної влади виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як юридичні особи.

На підставі наведеного, суд вважає клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання до суду: документу про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Костянтинівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Костянтинівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу чотирнадцятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: документу про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                     Куденков К.О.