Постанова

від 22.11.2016 по справі 826/27335/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 листопада 2016 року 15 год. 40 хв. № 826/27335/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» до управління Укртрансінспекції у місті Києві Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (далі - позивач, ТОВ «Украгроінвест») до управління Укртрансінспекції у місті Києві Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису №002859 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, оформлений начальником Гринюком Олександром Анатолійовичем стосовно позивача за результатами перевірки, проведеної 03 листопада 2015 року (далі - оскаржуваний припис) .

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Украгроінвест» не підлягає державному контролю щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт, оскільки не є автомобільним перевізником. Крім того, позивач вказував на порушення порядку складання акту за результатами перевірки.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним приписом щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, який винесено позивачу за результатами перевірки, проведеної 03 листопада 2015 року, виявлені порушення автотранспортного законодавства, викладені в додатку №1 до акту перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 03 листопада 2015 №008903, запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 25 грудня 2015 року. Припис винесений начальником відповідача Гринюком О.А.

Згідно з актом перевірки №008903 від 03 листопада 2015 року планову перевірку проведено відповідно до завдання на перевірку від 30 жовтня 2015 року №022448 з 30 жовтня по 03 листопада 2015 року за відсутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Відповідно до додатку №1 до акту перевірки під час проведення перевірки виявлені наступні порушення: за юридичною адресою суб'єкта господарювання уповноважена особа суб'єкта господарювання не створив умови для проведення перевірки та не надав необхідні документи, чим порушено вимоги п. 41 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

Також у додатку №1 до акту перевірки вказано про виконання п. 10 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 та ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) щодо повідомлення позивача про проведення перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання ТОВ «Украгроінвест» рекомендованим листом від 01 жовтня 2015 року №1011/7/138.-15 за юридичною адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 2. Також вказано, що державні інспектори 30 жовтня 2015 року прибули за юридичною адресою ТОВ «Украгроінвест» для проведення перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання ТОВ «Украгроінвест» та запросили позивача прийняти участь у розгляді матеріалів перевірки 17 листопада 2015 року в приміщенні відповідача з 10:00 до 13:00.

Підпис керівника або уповноваженого представника суб'єкта господарювання на додатку до акту перевірки відсутній.

Позивач вважає, що дія Закону №2344-ІІІ та постанова Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, до яких товариство позивача не належить. Крім того, позивач вказує, що ним було підготовлено документи на перевірку, проте фактично за адресою позивача державні інспектори не приходили.

Відповідач будь-яких письмових пояснень до суду не надіслав, копію матеріалів перевірки та доказів листування з позивачем не надав.

Відповідно до ст. 3 Закону №2344-ІІІ, цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 грудня 2015 року, ТОВ «Украгроінвест» займається наступними видами діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21 КВЕД); надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (77.31 КВЕД); надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (77.11 КВЕД) тощо.

Отже, посилання позивача щодо неналежності ТОВ «Украгроінвест» до суб'єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону №2344-ІІІ, не може бути прийнято судом, оскільки позивач є власником транспортних засобів, що підтверджується договорами оренди сільськогосподарської техніки та транспортних засобів, які позивач передав в оренду іншим особам. З іншого боку суд наголошує, що відповідно до цілей законодавства про автомобільний транспорт метою державного контролю є використання транспорту у господарській діяльності, а також створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг, що й мав встановити відповідач під час планової перевірки.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок) , визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Планова перевірка суб'єкта господарювання проводиться органом державного контролю згідно з квартальним планом, який затверджується Укртрансінспекцією.

Протягом року, на який заплановано проведення перевірки стану виконання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності в сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, інші планові перевірки суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням не проводяться.

Таким чином, планова перевірка позивача за його місцезнаходженням мала визначати об'єктом перевірки тільки стан виконання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності в сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а такий вид діяльності позивач не здійснює.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для проведення планової перевірки товариства за його місцезнаходженням.

Разом з тим, суду пред'явлено витяг з журналу реєстрації перевірок №1 ТОВ «Украгроінвест» за період з лютого по листопад 2015 року, з якого вбачається відсутність підпису державного інспектора відповідача.

Так, відповідно до Порядку ведення журналу реєстрації перевірок, затвердженого наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва №18 від 10 серпня 1998 року «Про затвердження форми та Порядку ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок)» представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи та проставити свій підпис.

Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Позивачем у позовній заяві наводиться реєстр укладених договорів оренди транспортних засобів з третіми особами, які діяли на період проведення перевірки, а також надано копії деяких договорів оренди та суборенди транспортних засобів тощо на підтвердження використання автомобільного транспорту в господарській діяльності без мети організації пасажирських та вантажних перевезень.

Додатково суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2015 року ТОВ «Украгроінвест» від відповідача отримано повідомлення про перевірку (№1011/7/138-15 від 01 жовтня 2015 року).

В даному повідомленні відповідач просив позивача офіційно призначити відповідальну особу, в присутності якої буде проведено перевірку. Також повідомлено, що перевірка розпочнеться 30 жовтня 2015 року за місцезнаходженням юридичної особи або в іншому місці, про яке відповідач просив повідомити завчасно.

Наказом №25/2 від 30 жовтня 2015 року позивачем призначено відповідальну особу, в присутності якої мало бути проведено перевірку.

12 листопада 2015 року позивачем отримано акт перевірки №008903 від 03 листопада 2015 року з додатком №1.

Отже, як вбачається з доказів, наданих позивачем, фактично відповідачем перевірку проведено не було, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуваний припис не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» до управління Укртрансінспекції у місті Києві Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис №002859 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесений начальником управління Укртрансінспекції у місті Києві Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Гринюком Олександром Анатолійовичем за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» 03 листопада 2015 року.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (код ЄДРПОУ 33558346) здійснений ним судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансінспекції у місті Києві Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (код ЄДРПОУ 38241870).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин