Ухвала

від 06.12.2016 по справі 805/4808/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа №805/4808/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегії суддів у складі:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача Борисевича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 805/4808/15-а за позовом Державного підприємства "Східноукраїнський екологічний інститут" до Маріупольської об*єднаної державної податкової інспекції Голвоного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2015 року Державне підприємство "Східноукраїнський екологічний інститут" (надалі - позивач, ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2014 року № 0009071705 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 94931,10 грн. (т.1, а.с. 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 0009071705 від 16 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 94931,10 грн. (т.1, а.с. 238-243).

Відповідач, вважаючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини, що мають значення для справи, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем, в порушення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.09.2013 року № 455 не здійснено остаточні розрахунки, тобто, в даному випадку вбачається несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Крім того, апелянт зазначив, що заява позивача про перекид грошових коштів від 18.11.2013 року № 617, яка міститься в матеріалах справи не має ані штампу вхідної кореспонденції ДПІ, ані копії повідомлення про вручення, ані дати отримання цієї заяви, які б підтверджували, що ДФС дійсно отримано заяву позивача про перекид грошових коштів, що, на думку апелянта вказує, що судом першої інстанції прийнято рішення не на наявних доказах, а лише на підставі пояснень позивача, що протирічить принципам КАС України. До того ж, апелянт зазначає, що твердження позивача про перерахування єдиного внеску на реквізити ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, але внаслідок помилки на сайті, кошти зі сплати єдиного внеску помилково перераховано на інший рахунок, що сталося виключно з вини ДПІ є помилковими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску самостійно здійснює нарахування та сплату податкового зобов'язання (т. 2, а.с. 7-9).

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не прибув.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області на її правонаступника - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Спірним питання даної справи є правомірність винесення контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій та пені до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач, Державне підприємство "Східноукраїнський екологічний інститут" є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 38034481, місцезнаходження юридичної особи: 03035, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок № 35 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців за № 1 266 102 0000 040456, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 10-14).

ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" є платником єдиного внеску та наприкінці 2013 року перебувало на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, що не заперечується сторонами по справі та не є спірним.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми «Ю» №1215-17, у зв'язку з тим, що станом на 30.11.2013 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 249245 грн. 80 коп. Зазначена вимога отримана позивачем 16.12.2013 року, що підтверджується штампом вх. кореспонденції № 468/1 на зазначеній вимозі (т. 1, а.с. 231).

Крім того, 10.01.2014 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми «Ю» №1215-17, у зв'язку з тим, що станом на 31.12.2013 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 218207 грн. 20 коп. (т. 1, а.с. 232).

16 червня 2014 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № 0009071705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2013 року по 05.02.2014 року, а саме, штраф у розмірі 76283,41 грн. (10 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску) та пеню у розмірі 18647,69 грн. (0,1% від суми недоїмки), разом - 94931 грн.10 коп. (т.1, а.с. 38).

До рішення № 0009071705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій (т.1, а.с. 39).

Позивач, вважаючи вищезазначене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску неправомірним, звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № 0009071705 від 16 червня 2016 року, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем в повному обсязі та без порушення законодавчо встановлених термінів виконано обов'язок щодо сплати єдиного внеску, а саме, позивачем сплачено єдиний внесок шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються спеціальним Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (надалі - Інструкція № 455), Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України 09 вересня 2013 року № 450 (Порядок № 450), Податковим кодексом України.

Відповідно абз. 1 пункту 1 статті 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 10 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до Інструкції № 455, єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається днем сплати єдиного внеску - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

За змістом цієї норми вбачається, що належним виконанням обов'язку щодо сплати (перерахування) єдиного внеску є сплата (перерахування) коштів не на будь-який рахунок, призначений для зарахування єдиного внеску, а лише на відповідний рахунок, призначений для зарахування єдиного внеску органу доходів і зборів (фіскального органу), в якому платник перебуває на обліку.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що позивач, в порушення вимог вищезазначених норм не здійснив остаточні розрахунки по сплаті єдиного внеску по наступним періодам:

- до 21 жовтня 2013 року, ЄСВ за вересень 2013 року у розмірі 103,22 грн. сплачено позивачем на рахунок банку № 37198201000562 20 листопада 2013 року (платіжне доручення № 97 від 20 листопадам 2013 року (строк затримки - 30 днів)) (а.с.144);

- до 21 жовтня 2013 року, ЄСВ за жовтень 2013 року у розмірі 3317 грн. сплачено позивачем на рахунок банку № 37198201000562 20 листопада 2013 року (платіжне доручення № 1989 від 20 листопада 2013 року (строк затримки - 30 днів)) (а.с.143);

- до 21 жовтня 2013 року, а сплатило суму 70244,00 грн. лише 22 листопада 2013 року (32 дні затримки). Позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №1992 від 22 листопада 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за листопад 2013 року (а.с.145);

- до 21 жовтня 2013 року, а сплатило суму 53914,80 грн. лише 06 грудня 2013 року (46 днів затримки). Позивачем перераховано суму в розмірі 66650,00 грн. (53914,80 + 12735,20) відповідно до платіжного доручення №2040 від 06 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за листопад 2013 року (а.с.146);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 12735,20 грн. лише 06 грудня 2013 року (16 днів затримки) - платіжне доручення №2040 (а.с.146);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 24940,00 грн. 09 грудня 2013 року (19 днів затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №2048 від 09 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за листопад 2013 року (а.с.147);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 46800,00 грн. лише 09 грудня 2013 року (19 днів затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №2053 від 09 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за листопад 2013 року (а.с.148);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 192,07 грн. лише 12 грудня 2013 року (22 дні затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №101 від 12 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ 2% за жовтень 2013 року (а.с.149);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 3600,00 грн. лише 13 грудня 2013 року (23 дні затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №2067 від 13 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за листопад 2013 року (а.с.150);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 145,50 грн. лише 13 грудня 2013 року (23 дні затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №105 від 13 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ 2% за листопад 2013 року (а.с.151);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 900,00 грн. лише 18 грудня 2013 року (28 днів затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №2088 від 18 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за листопад 2013 року (а.с.152);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 58200,00 грн. лише 20 грудня 2013 року (30 днів затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №2102 від 20 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за грудень 2013 року (а.с.153);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 42925,00 грн. лише 27 грудня 2013 року (37 днів затримки), проте, позивачем перераховано зазначену суму відповідно до платіжного доручення №2123 від 27 грудня 2013 року на рахунок банку 37198201000562 за призначенням платежу з ЄСВ за грудень 2013 року (а.с.154);

- до 20 листопада 2013 року, а сплатило суму 4893,20 грн. лише 08 січня 2014 року (49 днів затримки), проте, позивачем перераховано суму в розмірі 80750,00 грн. (4893,20+76046,50-189,70(платіжне доручення №109 від 05.01.2014р.(а.с.156)) відповідно до платіжного доручення №2141 від 05 січня 2014 року, зараховано на рахунок банку 37198201000562 08 січня 2014 року за призначенням платежу з ЄСВ за грудень 2013 року (а.с.155);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 76046,50 грн. лише 08 січня 2014 року (19 днів затримки) - платіжне доручення №2141 від 05 січня 2014 року (а.с.155);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 1317,80 грн. лише 13 січня 2014 року (24 дні затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 13 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 189);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 2640,01 грн. лише 14 січня 2014 року (25 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 14 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 189);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 3499,21 грн. лише 15 січня 2014 року (26 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 15 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 189);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 56210,89 грн. (42400,00+13810,89) лише 16 січня 2014 року (27 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте в матеріалах справи міститься платіжне доручення №2164 від 16 січня 2014 року про сплату єдиного соціального внеску на поточний рахунок банку №37198201000562 за грудень 2013 року в сумі 42400,00 грн. (а.с.157), а також згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача сума в розмірі 13810,89 грн. зарахована до бюджету 16 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 189);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 11762,55 грн. лише 17 січня 2014 року (28 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 17 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 190);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 9728,76 грн. (2030+123,87+7574,89) лише 20 січня 2014 року (31 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте в матеріалах справи містяться платіжне доручення №2172 від 20 січня 2014 року про сплату єдиного соціального внеску на поточний рахунок банку №37198201000562 за грудень 2013 року в сумі 2030,00 грн. (а.с.158); платіжне доручення №111 від 20 січня 2014 року про сплату єдиного соціального внеску (2%) на поточний рахунок банку №37198201000562 за грудень 2013 року в сумі 123,87 грн. (а.с.159), а також згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, сума в розмірі 7574,89 грн. зарахована до бюджету 20 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 190);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 17934,77 грн. лише 21 січня 2014 року (32 дні затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 21 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача № 617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 190);

- до 20 грудня 2013 року, а сплатило суму 34173,50 грн. лише 22 січня 2014 року (33 дні затримки);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 25344,10 грн. лише 22 січня 2014 року (2 дні затримки); платіжне доручення на зазначені суми відсутнє (34173,50+25344,10-7517,6), проте в матеріалах справи міститься платіжне доручення №2174 від 22 січня 2014 року про сплату єдиного соціального внеску на поточний рахунок банку №37198201000562 за січень 2014 року в сумі 52000,00 грн. (34173,50+25344,10-7517,6) (а.с.160), з яких сума 7517,6 грн. зарахована до бюджету самостійно 22 січня 2014 року, що відображено в зворотному боці облікової картки позивача, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 190);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 8907,40 грн. лише 23 січня 2014 року (3 дні затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 23 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 190);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 4049,88 грн. лише 24 січня 2014 року (4 дні затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 24 січня 2014 року, тобто здійснено перекид грошових коштів відповідно до Заяви позивача №617 від 18 листопада 2013 року, як стверджує представник позивача (а.с. 190);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 1121,80 грн. лише 27 січня 2014 року (7 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 27 січня 2014 року. (а.с. 191);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 125,40 грн. лише 28 січня 2014 року (8 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 28 січня 2014 року (а.с. 191);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 23,80 грн. лише 29 січня 2014 року (9 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 29 січня 2014 року. (а.с. 191);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 2712,10 грн. 30 січня 2014 року (10 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 30 січня 2014 року (а.с. 191);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 207,52 грн. 31 січня 2014 року (11 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 31 січня 2014 року. (а.с. 191);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 935,02 грн. 04 лютого 2014 року (15 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 04 лютого 2014 року. (а.с. 191);

- до 20 січня 2014 року, а сплатило суму 183183,00 грн. 05 лютого 2014 року (16 днів затримки), платіжне доручення на зазначену суму відсутнє, проте згідно відомостей зворотного боку облікової картки позивача, вищевказана сума зарахована до бюджету 05 лютого 2014 року. (а.с. 191).

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області вбачало несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, чим на його думку ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" порушено вимоги п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI та вимоги Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Під недоїмкою, згідно п. 6 статті 1 Закону № 2464 розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. 6.2 Інструкції № 455, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На підставі вищезазначених норм, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення № 0009071705 та нараховано ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" штраф у розмірі 76 283,41 грн. та пеню у розмірі 18 647,69 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 18 листопада 2013 року ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області подано заяву № 617 від 18.11.2013 року, в якій позивач просив перекинути помилково перераховані грошові кошти зі сплати ЄСВ з рахунку № 37190209000562 на рахунок № 37198201000562.(а.с. 78)

До заяви позивачем додано наступні платіжні доручення щодо перерахунку грошових коштів зі сплати ЄСВ на поточний рахунок № 37190209000562: № 1791 від 01 жовтня 2013 року за жовтень 2013 року в сумі 1277,47 грн., № 1808 від 07 жовтня 2013 року за вересень 2013 року в сумі 19527,00 грн., №1820 від 08 жовтня 2013 року за вересень 2013 року в сумі 63443,00 грн., № 1831 від 10 жовтня 2013 року за вересень 2013 року в сумі 15881,00 грн., № 1850 від 15 жовтня 2013 року за вересень 2013 року в сумі 25910,00 грн., № 1865 від 18 жовтня 2013 року за вересень 2013 року в сумі 1591,00 грн., № 1883 від 22 жовтня 2013 року за жовтень 2013 року в сумі 55599,00 грн., № 1905 від 28 жовтня 2013 за вересень (серпень) 2013 року в сумі 676,55 грн., № 88 від 28 жовтня 2013 року за серпень 2013 року в сумі 40,76 грн., № 1913 від 31 жовтня 2013 року за жовтень 2013 року в сумі 4741,00 грн., № 92 від 01 листопада 2013 року за серпень 2013 року в сумі 12,76 грн., № 1920 від 01 листопада 2013 року за серпень 2013 року в сумі 211,88 грн., № 95 від 04 листопада 2013 року за вересень 2013 року в сумі 87,17 грн., № 1945 від 07 листопада 2013 року за жовтень 2013 року в сумі 92713,00 грн., № 1956 від 11 листопада 2013 року за жовтень 2013 року в сумі 38023,00 грн. (а.с. 43-57).

Відповідно до п. 4 Порядку № 450, яким врегульовано повернення платникам податків сум помилково сплаченого єдиного внеску, повернення коштів здійснюється у випадках, зокрема, помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів.

Пунктом 5 Порядку № 450, повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку (окрім випадку надходження до органу доходів і зборів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій), здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - заява), яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів. У заяві обов'язково зазначаються: найменування платника (суб'єкта господарювання); код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті); місцезнаходження та номер контактного телефону; причини повернення коштів; сума коштів, що підлягає поверненню; напрям перерахування коштів із зазначенням реквізитів рахунка одержувача коштів. До заяви платник обов'язково додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів на рахунок відповідного органу доходів і зборів.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, заява ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" про перекид грошових коштів від 18.11.2013 року № 617 не має ані штампу вхідної кореспонденції ДПІ, ані копії повідомлення про вручення, ані дати отримання цієї заяви, тому, на його думку, не можливо встановити дату отримання цієї заяви.

Однак, колегія суддів зазначений довід апелянта до уваги не приймає, оскільки наявна в матеріалах справи заява ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" про перекид грошових коштів від 18.11.2013 року № 617 містить її дату прийняття (18.11.2013 року) та підпис уповноваженої особи контролюючого органу, тобто, складена у відповідності до вимог чинного законодавства. (а.с. 78).

Відповідно до положень пункту 9 Порядку № 450, помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у період з січня 2014 року по 05 лютого 2014 року контролюючий орган частками здійснював повернення позивачу помилково сплачених останнім коштів єдиного внеску. До того ж, слід зазначити, що перекид коштів з одного рахунку на інший відбулось у січні-лютому 2014 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, з якого вбачається, серед іншого, що після 05 лютого 2014 року у позивача відсутня недоїмка зі сплати ЄСВ, а наявна переплата в сумі 52 411, 17 грн. (т.1, а.с. 189-203).

Посилання апелянта на те, що позивачем, порушено п. 8 ст. 9 Закону № 2464 та Інструкції № 455, тобто, не здійснено остаточні розрахунки, у зв'язку з чим вбачається несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання ДП "Східноукраїнський екологічний інститут" обов'язку щодо сплати єдиного внеску, а саме, позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено кошти зі сплати ЄСВ, але з помилковим перерахування цих коштів на невідповідний розрахунковий рахунок контролюючого органу.

Однак, колегія суддів зазначає, що саме з вини відповідача, який належним чином та своєчасно не виконав свої обов'язки щодо перекиду сплачених позивачем на помилковий рахунок коштів відповідно до Заяви №617 від 18 листопада 2013 року, у підприємства за обліковою карткою виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску, за яку застосовані штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Таким чином, враховуючи, що позивачем сплачено єдиний внесок за відповідний базовий звітний період у межах законодавчо встановлених термінів шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки контролюючого органу, але кошти , що призначались на сплату єдиного внеску своєчасно не надійшли з вини контролюючого органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення № 0009071705 від 16 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 94931,10 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Повний текст ухвали складений 07 грудня 2016 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 159, 160, 167, 184, 195, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 805/4808/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: А.А. Блохін

І.Д. Компанієць