Рішення

від 22.11.2016 по справі 544/1101/16-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1101/16-ц

№ пров. 2/544/518/2016

Номер рядка звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2016 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Костенко Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом ОСОБА_2 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 у вересні 2016 року звернулася до суду з позовом до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом .

До початку розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 надав суду уточнену позовну заяву та просив визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після померлого 07.06.2006 року ОСОБА_3, право власності на: житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що в цілому складається із житлового будинку «А-1» (загальна площа 63,8 кв.м., житловою площею 26.4 кв.м), сарая «Б», сажа «В», убиральні «Г», сарая «Д», погреба «К», огорожі № 1, колонки питної № 2, і який розташований по вул. Урожайна,12 с. Меченки, Пирятинського району, Полтавської області та визнати за позивачем право на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1397 га, що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323884900:00:038:0004.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.06.2006 помер ОСОБА_3, з яким позивачка проживала однією сім'єю з 2001 року. Після його смерті залишилася спадщина, а саме: житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Урожайна, 12 у с. Меченки Пирятинського району Полтавської області та право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1397 г., що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини, що залишилася після померлого ОСОБА_3, ОСОБА_2 постійно проживала разом із ним за адресою вул. Урожайна, 12 у с. Меченки Пирятинського району Полтавської області.

З метою отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно після померлого 07.06.2006 ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області. Проте у оформленні свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинковолодіння та відсутністю державної реєстрації правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача - Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області у судове засідання не з'явився, надіслав листа про слухання справи у його відсутність, в якому також зазначається про визнання відповідачем позову у повному обсязі.

Суд уважає, що справа може бути розглянута у відсутність представника відповідача, оскільки його особисті пояснення у судовому засіданні не обов'язкові.

Судом установлено:

07 червня 2006 року помер ОСОБА_3 (а.с. 7).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України виникає у день відкриття спадщини.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина у виді житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Урожайна, 12 у с. Меченки Пирятинського району Полтавської області та право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1397 га., що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (а.с.9-11).

Як передбачено ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно із заповітом, реєстровий № 30, складеним 18.08.2003 ОСОБА_3 та посвідченим секретарем Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, останній все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому належить і буде належати за законом на день смерті, заповів ОСОБА_4 (а.с. 12,13).

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини, що залишилася після померлого ОСОБА_3, ОСОБА_2 постійно проживала разом із ним за адресою вул. Урожайна, 12 у с. Меченки Пирятинського району Полтавської області, що встановлено рішенням Пирятинського районного суду від 15.07.2016 (а.с.5-6).

З метою нотаріального оформлення свого права на вказане спадкове майно позивач звернулася до приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області (а.с. 15), однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу з проведенням державної реєстрації на спадкове майно.

Відсутність даних документів перешкоджає позивачу у розпорядженні спадковим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Як вказано в технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна, спірне домоволодіння збудовано в 1958 році (а.с. 10).

Цивільним кодексом УРСР 1922 року питання набуття у власність громадянами житлових будинків у сільській місцевості не було врегульованим.

У 1958 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Отже, за вказаними Указом і Постановою підставою виникнення права власності на житловий будинок був сам факт збудування цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Такого висновку дійшов ВСУ, виклавши правову позицію у постанові від 18.12.2013 у справі № 6-137цс13, яка згідно зі статтею 360 7 ЦПК є обов'язковою для судів.

Згідно ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Відповідно до довідки Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області спірне домоволодіння згідно даних погосподарської книги №10 за 2010-2015 роки рахувалося за ОСОБА_3 (а.с.8).

За наявності у матеріалах справи виписки із погосподарської книги доцільно говорити, що спадкодавець набув право власності на житловий будинок правомірно, оскільки діюче на той час законодавство не пов'язувало момент виникнення права власності з обов'язковою державною реєстрацією об'єкту нерухомості.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлого ОСОБА_3, який за життя не зареєструвавав в установленому чинним законодавством порядку правовстановлюючий документ на належне йому нерухоме майно, проте інакше як у судовому порядку визнати право власності позивача у порядку спадкування на зазначений житловий будинок та господарські споруди неможливо, визнання права власності на спірне майно в порядку спадкування відповідає положенням чинного законодавства України, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов в частині визнання за ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування на будинковолодіння по вул. Урожайна, 12 у с. Меченки Пирятинського району Полтавської області підлягає задоволенню.

Позивачу також було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1397 га., що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, оскільки спадкодавець не зареєстрував своє право власності у органах земельних ресурсів і право власності на вищезазначену земельну ділянку у померлого не виникло.

ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 164144 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1397 га, що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323884900:00:038:0004, проте за життя не зареєстрував своє право власності на неї відповідно до законодавства. Після смерті ОСОБА_3 спадщину після нього прийняла ОСОБА_2 Вищевказані обставини унеможливлюють оформлення позивачем спадщини у вигляді права на земельну ділянку у нотаріуса в позасудовому порядку.

Відповідно до листа Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а орга нами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлого ОСОБА_3, який за життя не зареєструвавав в установленому чинним законодавством порядку правовстановлюючий документ на належне йому нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, суд вважає за можливе визнати за ним право на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1397 га, що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323884900:00:038:0004, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 07.06.2010 року.

Керуючись ст.10, ст.ст. 174,212,215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1218,1268 ЦК України,ст. 125 ЗК України, статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року за № 1952-IV, Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» , постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, народження 07 грудня 1949 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у порядку спадкування за заповітом після померлого 07.06.2006 року ОСОБА_3:

- право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що в цілому складається із житлового будинку «А-1» (загальна площа 63,8 кв м, житловою площею 26.4 кв м), сараю «Б», сажа «В», убиральні «Г», сараю «Д», погреба «К», огорожі № 1, колонки питної № 2, який розташований за адресою: будинок № 12, вул. Урожайна, с. Меченки, Пирятинського району, Полтавської області;

- право на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1397 га, що розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323884900:00:038:0004.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий