Рішення

від 07.12.2016 по справі 683/2620/16-ц

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2620/16-ц

2/683/1291/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.

секретаря Борикіної Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання права власності на будинковолодіння,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і просять визнати за кожною з них право власності відповідно на 5/8 та 3/8 частини будинковолодіння, розташованого по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, з відповідною часткою земельної ділянки площею 0,051 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,419 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за вищевказаною адресою.

В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що вказане будинковолодіння є майном колгоспного двору, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 18 квітня 2005 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла 1/2 частина житлового будинку по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка, а також земельні ділянки: площею 0,051 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,419 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за тією ж адресою. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе своє майно заповів сину ОСОБА_4, який спадщину прийняв, але не встиг оформити та помер 08 січня 2014 року. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2

Зазначають, що втратили правовстановлюючі документи на земельні ділянки, а на будинковолодіння правовстановлюючий документ не видавався, що перешкоджає оформленню спадщини в нотаріуса.

Оскільки частки членів колгоспного двору є рівними, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_3П належить по 1/2 частині спірного будинковолодіння, а враховуючи, що ОСОБА_3 помер, а ОСОБА_1 має обов»язкову частку у спадщині, просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин спірного будинковолодіння, а за ОСОБА_2 - на 3/8 частини з відповідною часткою земельної ділянки.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, просять позов задоволити.

Відповідач - Коржівська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області до суду свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у 1961 році подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було побудовано житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області. Згідно записів у погосподарських книгах Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району за 1991-1995 роки житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в с. Коржівка по вул. Івана Франка,5 відноситься до суспільної групи - колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України «Про власність») членами цього колгоспного двору являлись: ОСОБА_3 - голова двору та його дружина ОСОБА_1

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються: витягами з погосподарських книг Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району щодо належності спірного будинку до колгоспного двору, витягом з погосподарської книги Коржівської сільської ради за 1991-1995 роки про склад сім»ї ОСОБА_3 станом на 15 квітня 1991 року, технічним паспортом на спірний будинок.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз»ясень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок №5 по вул. Івана Франка в с. Коржівка Старокостянтинівського району згідно записів у погосподарських книгах Коржівської сільської ради належить до суспільної групи - колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку (по 1/2).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка).

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що 18 квітня 2005 року помер ОСОБА_3, який є чоловіком ОСОБА_1 10 січня 2005 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №1, яким усе належне йому на день смерті майно заповів сину ОСОБА_4, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину за заповітом після смерті батька, подавши нотаріусу відповідну заяву.

На день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має право на обов»язкову частку у спадщині, прийнявши спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України.

08 січня 2014 року ОСОБА_4 помер. Спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_2, яка на день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала разом із ним за адресою: вул. Ветеранів,10 с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області. У встановленому законом порядку ОСОБА_2 оформила спадщину після смерті чоловіка, отримавши 05 листопада 2014 року у Старокостянтинівській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №692/2010, заведеної 23 вересня 2010 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого 18 квітня 2005 року ОСОБА_3, матеріалами спадкової справи №239/2014, заведеної 07 квітня 2014 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого 08 січня 2014 року ОСОБА_4

Оскільки ОСОБА_3 помер після 01 липня 1990 року, тому до його частки в майні колгоспного двору застосовуються загальні правила спадкування.

Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, увійшла належна йому частка у майні колгоспного двору розмір якої складає 1/2 частину домоволодіння №5 по вул. Івана Франка в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області. Решту 1/2 частина будинковолодіння є власністю ОСОБА_1, як члена колгоспного двору.

Оскільки єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом був його син ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав, тому ці права перейшли до спадкоємиці ОСОБА_4 за законом - його дружини ОСОБА_2 При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1, як непрацездатна вдова ОСОБА_3, має право на обов»язкову частку у спадщині.

Отже, спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 розподіляється наступним чином: ОСОБА_2 має право на 3/4 частини спадкового майна, ОСОБА_1 - на 1/4 частину (1/2 : 2 - обов»язкова частка).

Таким чином, ОСОБА_1 в будинку №5 по вул. Івана Франка в с. Коржівка належить 5/8 його частини (1/2 в майні колгоспного двору + 1/8 (1/2 х 1/4) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3П.); ОСОБА_2 належить 3/8 його частини (1/2 х 3/4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, однак не оформив спадкових прав).

Судом також встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшла земельна ділянка площею 0,051 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824284700:01:005:0017, а також земельна ділянка площею 0,419 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за тією ж адресою, кадастровий номер 6824284700:01:005:0018.

Факт належності померлому вищезазначених земельних ділянок підтверджується архівними копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ХМ №027695 та ХМ №027696 від 23 листопада 2004 року відповідно, а також витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26 вересня 2016 року.

При зверненні позивачів до нотаріуса їм вказали на необхідність надати оригінали правовстановлюючих документів на належні ОСОБА_3 земельні ділянки, однак їх втрачено, в зв»язку із чим позивачами було надано оголошення в місцеву газету «Життя Старокостянтинівщини» №95-96 від 29 листопада 2014 року. Через це нотаріус не може видати їм свідоцтво про право на спадщину на спірні земельні ділянки, що підтверджується постановами державного нотаріуса Старокостянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5

Відповідно положень ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно положень ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Оскільки ОСОБА_1 належить 5/8 частин будинковолодіння, розташованого по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, а ОСОБА_2 - 3/8 його частини, тому земельна ділянка, на якій розташоване це будинковолодіння та яка належала ОСОБА_3, переходить до позивачів пропорційно до їх часток у будинковолодінні.

Отже, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 5/8 частин земельної ділянки площею 0,051 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та на 5/8 частин земельної ділянки площею 0,419 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка, а за ОСОБА_2 - по 3/8 частини зазначених земельних ділянок.

Оскільки відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, тому судові витрати суд вважає за можливе віднести на рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_2»ю Володимирівною право власності на 3/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин земельної ділянки площею 0,051 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824284700:01:005:0017.

Визнати за ОСОБА_2»ю Володимирівною право власності на 3/8 частини земельної ділянки площею 0,051 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824284700:01:005:0017.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин земельної ділянки площею 0,419 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824284700:01:005:0018.

Визнати за ОСОБА_2»ю Володимирівною право власності на 3/8 частини земельної ділянки площею 0,419 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по вул. Івана Франка,5 в с. Коржівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824284700:01:005:0018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя