Рішення

від 07.12.2016 по справі 734/3261/16-ц

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/1228/16 Справа № 734/3261/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 грудня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

за участі секретаря Галюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про визнання за заповітом права власності на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку загальною площею 0,3999 га, у межах згідно з планом, призначену для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 975613, розташовану в с. Гарбузин, Козелецького району Чернігівської області, у суд звернулася ОСОБА_1 до Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

В матеріалах справи міститься:

- заява позивача про розгляд справи за її відсутності;

- заява за підписом сільського голови Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про розгляд справи за відсутності представника ради та визнання позовних вимог;

- заява Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Чернігівській області за відсутності представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України з причин неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, суд дійшов наступних висновків.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що ОСОБА_3 померла 16 січня 2016 року, згідно копії свідоцтва про смерть І-ЕЛ № 105924.

Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа згідно з якою:

- 03.11.2008 року ОСОБА_3 залишила заповіт відповідно якого все своє майно де б воно не було та з чого б не складалося заповіла ОСОБА_1;

- 26.03.2012 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_3;

- 26.03.2009 року ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_3 дійсно померла 16 січня 2009 року і на день смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 та мала слідуючий склад сім'ї: син ОСОБА_4.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прийняли спадщину в установленому законом порядку після смерті ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що ОСОБА_4 помер 29 липня 2012 року, згідно копії свідоцтва про смерть І-ЕЛ № 194094.

Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_5 районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа згідно з якою:

- 03.11.2008 року ОСОБА_4 залишив заповіт відповідно якого все своє майно де б воно не було та з чого б не складалося заповів ОСОБА_1;

- 10.06.2013 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_4.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_4 дійсно помер 29 липня 2012 року і на день смерті проживав та був зареєстрований один в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку після смерті ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 В«Про судову практику у справах про спадкуванняВ» роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

27 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення 11 сесії 5 скликання Олексіївщинської сільської ради від 30 вересня 2008 року виготовлено та видано державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,3999 га, для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 975613.

Згідно зі ст. ст. 81, 126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

У відповідності до ст. 152 ч.3 п. "а" ЗК України -" захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом визнання прав".

При розробленні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки та внесенні до автоматизованої системи відомостей про земельні ділянки, належні ОСОБА_3 на підставі:

- Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 975613, було встановлено, що фактична площа земельної ділянки становить 0,3999 га (7422080202:73:029:0005).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2012 року, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом, тому суд вважає, що саме в витягах з Державного земельного кадастру більш повно та достовірно визначено площі земельних ділянок.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01 вересня 2016 року за земельною ділянкою (кадастровий номер: 7422080202:73:029:0005) відомості про обмеження у використанні не зареєстровані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за позивачем в порядку спадкування підлягає визнанню право власності на згадану вище земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 392, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 60, 174, 197, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,3999 га (кадастровий номер 7422080202:73:029:0005), у межах згідно з планом, призначеної для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 975613, розташованої в с. Гарбузин, Козелецького району Чернігівської області (в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 - ? частки, померлої 16.01.2009 року та після смерті ОСОБА_4 - ? частки, померлого 29.07.2012 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Бузунко