Ухвала

від 08.12.2016 по справі 197/1295/16-ц

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/1295/16-ц

провадження № 2/197/646/16

УХВАЛА

08 грудня 2016 року суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Леонідова О.В., розглянувши в приміщенні суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області заяву представника ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості, просить накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 5,3469 га., кадастровий номер 1225885700:07:003:0229, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, Розилюксембурзька селищна рада, шляхом заборони будь-яким способом укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Зазначає, що вказані заходи гарантуватимуть банку можливість задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна та коштів до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України сторони у судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено в Постанові Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст. 151 ЦПК України).

Станом на 08.12.2016 року провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості не відкрито.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права, яких можуть бути порушені у зв’язку з застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, в матеріалах справи відсутні та представником позивача не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того у заяві не міститься обґрунтування необхідності накладення арешту на майно відповідача

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», 151-153, 208-210, 293 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

У задоволені заяви представника ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Леонідова