Рішення

від 06.12.2016 по справі 906/1079/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" грудня 2016 р. Справа № 906/1079/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - засновник ФГ "Полісся", Перегон Ю.О. - дов. б/н від

28.10.2016;

від відповідача: Бодрягов В С. - дов. №1/16 від 22.02.2016;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Полісся"

до Приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод"

про стягнення 251150,91грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 251150,91грн, з яких: 242000,00грн - основного боргу, 6485,60грн - пені, 2665,31грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару у встановлений договором купівлі-продажу №17/05-07 від 17.05.2016 строк.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву від 26.10.2016 про забезпечення позову, в якій останній просив: накласти арешт на грошові кошти в розмірі 251150,91грн, що належать ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" та знаходяться на його розрахунковому рахунку р/р 26009195646 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805; накласти арешт на все майно відповідача, та грошові кошти (депозити в банківських та інших фінансових установах) та інші цінності, що належать ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" (11334, Житомирська область, Лугинський район, с.Кремне, вул.Центральна, 90).

Ухвалою суду від 14.11.2016 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку Публічного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" (11334, Житомирська область, Лугинський район, с.Кремне, вул.Центральна, 90, ідентифікаційний код 00383395) №26009195646 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805 на суму 251150,91грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву від 06.12.2016, в якому визнає позов у частині стягнення суми основного боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2016 між Фермерським господарством "Полісся" (продавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Кремнянський крохмальний завод" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №17/05-07 (далі - Договір) (а.с. 11-13).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу українського походження, 2015 року врожаю згідно ДСТУ 4525-2006, іменований у подальшому товар, насипом на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктами 2.1 та 3.1 Договору, кількість товару, ціна на товар вказуються у Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Товар поставляється окремими партіями у відповідності до Специфікацій до договору (п. 4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що покупець здійснює 100% оплату, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку продавця, протягом трьох банківських днів після отримання товару та оформленої належним чином документації.

Продавець зобов'язаний надати: оригінал рахунку-фактури, виставленого на 100% вартості поставленого товару, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; оригінал видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України на 100% вартості поставленого товару; зареєструвати податкову накладну протягом 15 днів згідно п.201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (п.5.1.1 Договору).

При цьому, право власності на товар від постачальника до покупця і всі ризики, пов'язані з ним, переходять після отримання покупцем документів, вказаних у п.5.1.1. даного договору (п.4.5. Договору).

Оплата вважається здійсненою в момент списання коштів з банківського рахунку покупця (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору продавець зобов'язується надати наступні документи, засвідчені печаткою підприємства та підписом керівника, з поміткою "копія вірна": копію Статуту підприємства. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документі, що стосуються даного Договору, надати копію Довіреності, або іншого документу, що дозволяє підписання необхідних документів, у випадку обмежень встановлених установчими документами на підписання керівником Договору та інших документів - протокол загальних зборів або рішення про зняття будь-яких обмежень; копію довідки з ЄДРПОУ з зазначенням видів діяльності; копії виписки та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; копію витягу з реєстру платників ПДВ; копію наказу або протоколу про призначення керівника продавця; копії форми №1 "Баланс" та №2 "Звіт про фінансові результати" за останній звітній період з копією 2-ої квитанції з електронного документообігу або з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми, або лист з обґрунтованим поясненням про відсутність звіту, завірену копію форми 1-ДФ.

За змістом п.9.2. Договору він вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з даного договору.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №17/05-07 від 17.05.2016, який за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої зобов`язання згідно умов договору купівлі-продажу №17/05-07 від 17.05.2016 виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на суму 242000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №13 від 25.05.2016 (а.с. 16), товарно-транспортною накладною №27 від 26.05.2016 (а.с. 17), а також податковою накладною №1/2 від 26.05.2016 і квитанцією №1 про її зарахування (а.с. 18, 19).

Разом з тим, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе договором купівлі-продажу №17/05-07 від 17.05.2016 зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар належним чином не виконав.

Позивач 03.09.2016 на адресу відповідача направляв письмову претензію (а.с. 22-23), в якій просив погасити наявну заборгованість. Проте, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та без задоволення.

Крім того, варто зауважити, що основний борг у сумі 242000,00грн відповідачем визнано, про що, зокрема, свідчать підписаний повноважними представниками і скріплений печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків за період з 26.05.2016-30.06.2016 (а.с. 20), а також відзив на позовну заяву від 06.12.2016 (а.с. 60).

Тому, станом на день звернення з позовною заявою до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу №17/05-07 від 17.05.2016 у сумі 242000,00грн.

Отже, з урахуванням встановлених обставин спору, а також змісту ст.692 ЦК України, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 242000,00грн за вказаним вище договором є доведеною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 6485,60грн і 3% річних у розмірі 2665,31грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п.5.1 Розділу 5 "Порядок розрахунків", покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,02% загальної суми вартості товару, обумовленої п.3.2 даного договору за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивач надіслав документацію, передбачену п.5.1.1 та п. 5.4 договору відповідачу 24.11.2016, отримана останнім 03.12.2016 (а.с. 57-58), тому термін виконання грошового зобов'язання не настав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення пені та 3% річних є безпідставною.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо предмету та підстав не спростував, доказів погашення заборгованості не надав, вимоги щодо основного боргу визнав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 242000,00грн - основного боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У частині стягнення 6485,60грн і 3% річних у розмірі 2665,31грн суд відмовляє в позові.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Окрім того, відповідно до ст.68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати заходи до забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 14.11.2016.

Керуючись ст.ст.49, 68, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" (11334, Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Кремне, вул. Центральна, 90, код 00383395) на користь Фермерського господарства "Полісся" (08503, Київська область, Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1; ідентифікаційний код 24217905):

- 242000,00грн - основного боргу,

- 3630,00грн - судового збору.

3. У решті позову відмовити.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.11.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.12.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - позивачу (рек. з повід.) та на електронну адресу peregon2006@ukr.net

4 - відповідачу на електронну адресу 1994201597@mail.gov.ua