Рішення

від 22.11.2016 по справі 910/18998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016Справа №910/18998/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас-Флайт"

про стягнення 118 087,77 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Шурда О.В. - за довіреністю №269 від 18.05.2016 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас-Флайт" про стягнення 118 087,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов Договору поставки №ОДН 0246-С від 18.03.2016 року в частині реєстрації податкової накладної на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1. Податкового кодексу України.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 118 088,08 грн. - штрафу, 1 771,32 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.11.2016 року.

В судове засідання 25.11.2016 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 22.10.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.11.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі по тексту - покупець, позивач, ПАТ «ДПЗКУ») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас-Флайт" (далі по тексту - продавець, відповідач, ТОВ "Атлас-Флайт") укладено Договір поставки №ОДН 0246-С (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження вражаю 2015 року (надалі іменується «Товар»). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до цього Договору, які є невід'ємними частинами.

Згідно п. 6.4. Договору Продавець, який є платником ПДВ, зобов'язується зареєструвати податкову накладну на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно п. 6.5 Договору сторони погодили, що у випадку невиконання Продавцем вимог п. 6.4 цього Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості Товару.

Згідно з п.7.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність, визначену даним Договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання.

На виконання умов Договору позивач, як покупець, прийняв і оплатив зерно українського походження вражаю 2015 року згідно видаткових накладних від 23.03.2016р. №154 та №155 на суму 526 617,47 грн. (у т.ч ПДВ 87 769,58 грн.) та 181 909, 16 грн. (у т.ч. ПДВ 30 318.19 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями: №5372 від 01.04.2016 року на суму 526 617,47 грн. та №5391 від 01.04.2016 року на суму 181 909,16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення п. 6.4. Договору не зареєстровано податкову накладну на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 118 088,08 грн. - штрафу.

Позивачем надіслано на адресу Відповідача лист-вимогу від 09.09.2016р. №130-2-12/4715 (докази направлення містяться в матеріалах справи) з проханням зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості Товару, що становить 118 087,77 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279) № 26003020053310 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313. Однак вищевказаний лист залишено без відповіді, а податкові накладні не зареєстровано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки товару на суми 526 617,47 грн. (у т.ч ПДВ 87 769,58 грн.) та 181 909,16 грн. (у т.ч. ПДВ 30 318,19 грн.) підтверджується видатковими накладними від 23.03.2016р. №154 та №155 відповідно.

Позивач оплатив зазначений вище товар, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Підпунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки, датою відвантаження товару є 23.03.2016р., то відповідач повинен був скласти податкові накладні у день виникнення податкових зобов'язань за першою подією, а саме 23.03.2016р.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Граничний термін реєстрації податкової накладної становить 90 календарних днів.

Однак, станом на момент звернення до суду та під час розгляду справи Відповідачем не складені та не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу, свідчить про неналежне виконання з боку Відповідача обов'язку передбаченого п.6.4 договору.

Згідно пп. 14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу, Єдиний реєстр податкових накладних і реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу України делеговано Кабінету Міністрів України, що затверджений постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246.

Вищезазначений Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, що містяться у Реєстрі.

Таким чином, Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків . Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, прийняв від відповідача і оплатив товар в повному обсязі згідно умов Договору, а відповідач в порушення пункту 6.4. Договору не зареєстрував податкову накладну на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що відповідач порушив п. 6.4. Договору та не зареєстрував податкову накладну на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України.

Відповідач припустився порушення зобов'язання, а тому позивач, керуючись п. 6.5. Договору просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 118 087,77 грн.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що у випадку невиконання Продавцем вимог п. 6.4 цього Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості Товару.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня , за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 118 087,77 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Документ, на підставі якого виникла заборгованістьВартість товару, грн.Розмір штрафу (20%) Видаткова накладна №154 від 23.03.2016р. 438 847,89 87 769,89 Видаткова накладна №155 від 23.03.2016р. 151 590,97 30 318,19 Всього 118 088,08 Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас-Флайт" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЯКІРА, будинок 10А, офіс 12; код ЄДРПОУ 39915691) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 1; код ЄДРПОУ 37243279) 118 088 (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 08 коп. - штрафу, 1 771 (одну тисячу сімсот сімдесят одну) грн. 32 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 05.12.2016 року.