Рішення

від 07.12.2016 по справі 915/1210/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 915/1210/16

м. Миколаїв

за позовом: Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22), код 38694489

до відповідача: Миколаївського обласного благодійного фонду В«Здоров'я націїВ» (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24) , код 35835340

про:стягнення заборгованості в сумі 6 115 грн. 01 коп. ,-

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність №1261/25/06 від 05.12.2016

- ОСОБА_2 довіреність №1262/25/06 від 05.12.2016

Від відповідача - представник не з'явився

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з Миколаївського обласного благодійного фонду В«Здоров'я націїВ» (надалі-відповідач) заборгованості з відшкодування податку на землю та за спожиті комунальні послуги в розмірі 6 115 грн. 01 коп. за період з 01.01.2015 по 31.05.2015, з яких: 180 грн. 65 коп. - компенсація податку на землю, 114 грн. 49 коп. - водопостачання та водовідведення, 5 018 грн. 76 коп. - теплопостачання, 753 грн. 14 коп. - електроенергія, 47 грн. 97 коп. - вивіз ТВП, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором оренди № 44 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 07.07.2014 року, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Ухвала суду від 15.11.2016 направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого юридична адреса відповідача: вул. Нікольська, 24, м.Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду

стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного .

07 липня 2014 року між Управлінням з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації (орендодавець) та Миколаївським обласним благодійним фондом В«Здоров'я націїВ» (орендар) було укладено Договір оренди № 44 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (далі - Договір) (а.с.10-15).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: частина приміщення на 2 поверсі двоповерхової будівлі, розташована за адресою: м.Миколаїв, вул. Наваринська, 16, загальною площею 36,5 кв.м., що перебуває на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.03.2014 року і становить за незалежною оцінкою 52 540 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст Миколаївської області, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі розділу 5 Порядку оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженого рішенням Миколаївської обласної ради від 23.09.2011 року № 4 (далі - Методика розрахунку) зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2014 року - 262, 70 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2014 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень- липень 2014 року.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем до обласного бюджету у повному обсязі щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 07.07.14 року по 06.06.2017 року включно.

Даний договір підписано та скріплено печатками сторін.

До Договору сторонами було підписано та скріплено печатками Розрахунок витрат балансоутримувача з податку на землю, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с.16).

На виконання умов договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: частина приміщення на 2 поверсі двоповерхової будівлі, розташована за адресою: 54030, м.Миколаїв, вул. Наваринська, 16,

загальною площею 36,5 кв.м., що перебуває на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.03.2014 року і становить за незалежною оцінкою 52 540 грн. 00 коп. (а.с.17).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором 31 травня 2015 року позивач та відповідач розірвали договір оренди № 44 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі нерухомого майна (а.с.18).

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що відповідач погасив заборгованість з орендної плати, проте за відповідачем наявний борг з відшкодування податку на землю та за спожиті комунальні послуги в розмірі 6 115 грн. 01 коп. за період з 01.01.2015 по 31.05.2015.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія №6 про оплату заборгованості разом з розрахунками та актом звірки взаєморозрахунків (а.с.33-59).

Однак відповідач податок на землю та рахунки за спожиті комунальні послуги не оплачував.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вищевказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобовязань, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.12 договору відповідач зобов'язаний укласти з балансоутримувачем орендованого майна (позивачем) розрахунки та щомісяця до 25 числа компенсувати балансоутримувачу витрати з податку на землю, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно з розрахунками та виставленими рахунками.

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору оренди, відповідачем не погашено заборгованість з відшкодування податку на землю та за спожиті комунальні послуги в розмірі 6 115 грн. 01 коп. за період з 01.01.2015 по 31.05.2015, з яких: 180 грн. 65 коп. - компенсація податку на землю, 114 грн. 49 коп. - водопостачання та водовідведення, 5 018 грн. 76 коп. - теплопостачання, 753 грн. 14 коп. - електроенергія, 47 грн. 97 коп. - вивіз ТВП., які підтверджені розрахунком позивача (а.с. 19-23).

Відповідачем розрахунок заборгованості не заперечений та не спростований.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості з відшкодування податку на землю та за спожиті комунальні послуги в розмірі 6 115 грн. 01 коп., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Миколаївського обласного благодійного фонду В«Здоров'я націїВ» (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24 , код 35835340) на користь Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, код 38694489) заборгованості з відшкодування податку на землю та за спожиті комунальні послуги в розмірі 6 115 (шість тисяч сто п'ятнадцять) грн. 01 коп. за період з 01.01.2015 по 31.05.2015, з яких: 180 (сто вісімдесят) грн. 65 коп. - компенсація податку на землю, 114 (сто чотирнадцять) грн. 49 коп. - водопостачання та водовідведення, 5 018 (п'ять тисяч вісімнадцять) грн. 76 коп. - теплопостачання, 753 (сімсот п'ятдесят три) грн. 14 коп. - електроенергія, 47 (сорок сім) грн. 97 коп. - вивіз ТВП, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов