Рішення

від 06.12.2016 по справі 922/3653/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р.Справа № 922/3653/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альхім" до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" про стягнення коштів в розмірі 3 993 385,94 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.11.2016 р.;

представник відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1214 від 06.07.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альхім", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" про стягнення боргу в розмірі 3 993 385,94 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року в частині повної та своєчасної сплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/3653/16.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17 листопада 2016 року розгляд справи було відкладено на 06 грудня 2016 року в зв'язку з неявкою представника відповідача по справі.

До початку судового засідання 06 грудня 2016 року через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" надійшло клопотання (вх. №41653) про призначення експертизи. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що на підприємстві відсутня Додаткова угода №4 від 30 грудня 2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року. Підписи на додатковій угоді відрізняються від підписів на інших документах, що знаходяться в матеріалах справи. Від вирішення питання про справжність підписів на Додатковій угоді №4 від 30 грудня 2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року залежить вирішення питання про визнання додаткової угоди як правочину недійсної, що вплине на розрахунок позовних вимог.

До початку судового засідання 06 грудня 2016 року через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" надійшло клопотання (вх. №41655) про витребування документів, в якому на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України просить суд:

1. Витребувати у позивача оригінал Додаткової угоди №4 від 30 грудня 2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року.

2. Витребувати у позивача письмові пояснення щодо посади та ПІБ особи, яка склала та підписала:

- Акт приймання-передачі №1/1 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000608 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/2 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000609 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/3 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000610 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/4 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000611 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/5 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000612 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/6 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000613 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/7 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000614 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/8 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000615 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р. А також витребувати у позивача документи, що підтверджують повноваження цієї особи.

3. Витребувати у позивача належним чином завірені:

- Акт приймання-передачі №1/1 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000608 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/2 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000609 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/3 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000610 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/4 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000611 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/5 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000612 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/6 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000613 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/7 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000614 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.;

- Акт приймання-передачі №1/8 від 19.10.11 р. згідно видаткової накладної №РН-0000615 від 18.10.2011 р. та Договору про закупівлю товарів за державні кошти №1 від 30.09.2011 р.

Вирішуючи клопотання Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" в частині надання оригіналів документів, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення цього клопотання в частині надання оригіналів документів, з метою забезпечення повноти та об'єктивності дослідження обставин справи.

В судовому засіданні 06 грудня 2016 року представником позивача були надані для огляду оригінали наступних документів: Додаткової угоди №4 від 30 грудня 2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року, Акти приймання-передачі №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, №1/8 від 19.10.2011 р., видаткові накладні №РН-0000608, №РН-0000609, №РН-0000610, №РН-0000611, №РН-0000612, №РН-0000613, №РН-0000614, №РН-0000615 від 18.10.2011.

Судом встановлена відповідність копій вищевказаних документів, які знаходяться в матеріалах справи, наданим оригіналам цих документів.

Клопотання Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" в частині надання письмових пояснень суд залишає без задоволення, оскільки відповідачем не зазначено обставин, які можуть підтвердити витребувані докази.

Щодо клопотання Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" про призначення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому, згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи»" від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (п. 12 зазначеної постанови).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач частково оплатив товар за спірним Договором. Відповідач зазначає, що на підприємстві відсутня Додаткова угода №4 від 30 грудня 2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року. Підписи на додатковій угоді відрізняються від підписів на інших документах, що знаходяться в матеріалах справи. Від вирішення питання про справжність підписів на Додатковій угоді №4 від 30 грудня 2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти №4-11КК від 30 вересня 2011 року залежить вирішення питання про визнання додаткової угоди як правочину недійсної, що вплине на розрахунок позовних вимог.

Враховуючи фактичні обставини справи, а також беручи до уваги, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві та правовому обґрунтуванні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 06 грудня 2016 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував, проте письмового відзиву з мотивами повного відхилення вимог позивача не надав. Крім того, просив суд відкласти розгляд справи з метою надання додаткових документів по справі.

Суд відмовляє представнику відповідача в усному клопотанні про відкладення розгляду справи, оскільки судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 листопада 2016 року розгляд справи відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заперечень.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції по справі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством з ремонту та будівництва автошляхів міста Харкова "Шляхрембуд" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альхім" було укладено Договір №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого учасник зобов'язався у 2011 році поставити Замовнику товари, зазначені в технічній частині Документації з конкурсних торгів, а Замовник - прийняти та оплатити такі товари. Найменування і кількість товару: Машини спеціального призначення різні (Електричні пилососи для міських відходів (промислові пилососи) - 15 одиниць (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Додатковими угодами №2 від 25 грудня 2012 року, №2 від 25 грудня 2012 року, №3 від 27 травня 2013 року, №4 від 30 грудня 2013 року сторони вносили зміни до пунктів Договору №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року.

Згідно пункту 3.1. Договору, сума цього Договору становить 4 365 000,00 грн., у тому числі ПДВ: 727 500,00 грн.

У відповідності до пункту 4.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30 грудня 2013 року), Замовник зобов'язаний здійснити оплату за поставлений Учасником товар відповідно виставленого рахунку не пізніше 25 вересня 2016 року.

До рахунка додаються Акт приймання-передачі товарів та інші документи згідно чинного законодавства України (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору, строк (термін) поставки (передачі) товарів - 60 календарних днів з моменту отримання замовлення.

ОСОБА_3 вважається поставленим після підписання сторонами Акту приймання-передачі товару. У вартість товару включається всі супутні постачанню товару витрати.

Згідно підпункту 6.1.1. пункту 6.1. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі перерахувати оплату товару.

Пунктом 10.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30 грудня 2013 року) сторони погодило, що цей Договір набирає чинності з 30.09.2011 р. і діє до 31.12.2016 р.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Альхім" було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 4 365 000,00 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0000608, №РН-0000609, №РН-0000610, №РН-0000611, №РН-0000612, №РН-0000613, №РН-0000614, №РН-0000615 від 18 жовтня 2011 року , які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (т. 1, арк. с. 25-32).

ОСОБА_3 було прийнято представником відповідача без зауважень, що підтверджується Актами приймання-передачі №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, №1/8 від 19 жовтня 2011 року (т. 1, арк. с. 17-24).

Як вбачається з матеріалів справи, поставлений ОСОБА_3 був оплачений відповідачем частково на суму 1 164 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача (т. 1, арк. с. 77-78).

Позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_4 від 28.09.2015 №545 з нагадуванням про існуючу заборгованість за спірним Договором. Відповідач відповіді на Лист не надав, заборгованість не сплатив.

Такі дії відповідача, на думку позивача, є порушенням його законних прав та інтересів, що і стало підставою для звернення до Господарського суду Харківської області з відповідною позовною заявою про стягнення боргу за Договором №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу, укладеного між сторонами Договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між сторонами Договору №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В статті 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Як вже було зазначено вище, між сторонами існували правовідносини з поставки (купівлі-продажу).

Отже, обставини щодо поставки товару, можуть підтверджуватися первинними документами в розумінні вищезазначених положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складеними при виконанні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем видаткові накладні, суд констатує, що вони відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. за № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: містять обов'язкові реквізити первинних документів, зокрема назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; посилання на договір; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Дані накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції (поставка товару) та є підставою для оплати за поставлений товар у відповідності з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України.

Таким чином, факт постачання товару відповідачу за Договором №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року є доведеним та підтвердженим належними доказами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів законодавства поставлений від позивача ОСОБА_3 оплатив частково. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач зобов'язання за Договором №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року виконав в узгодженому порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні та, що не спростовується відповідачем. Проте відповідач, в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору не оплатив повністю вартість поставленого товару, доказів на підтвердження виконання взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі суду не надав.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством з ремонту та будівництва автошляхів міста Харкова "Шляхрембуд" в установленому статтями 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростовано, не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у сумі 3 199 000,00 грн. суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альхім" в частині стягнення боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування втрат від інфляції та 3% річних, суд приходить до висновку, що дані розрахунки не суперечать вимогам чинного законодавства.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 284 583,04 грн. та втрат від інфляції в розмірі 509 802,90 грн. підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в даній справі на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альхім" до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" про стягнення боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 03359182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альхім" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, код ЄДРПОУ 32740136) суму основного боргу за Договором №4-11КК про закупівлю товару за державні кошти від 30 вересня 2011 року в розмірі 3 199 000 (три мiльйони сто дев`яносто дев`ять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 284 583 (двiстi вiсiмдесят чотири тисячi п`ятсот вiсiмдесят три) грн. 04 коп., втрати від інфляції в розмірі 509 802 (п`ятсот дев`ять тисяч вiсiмсот двi) грн. 90 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 59 900 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) грн. 79 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_5

справа №922/3653/16