Постанова

від 06.12.2016 по справі 910/32952/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р. Справа№ 910/32952/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

за участі представників:

ТОВ "Інстар Україна" - Філатов В.А., довір. б/н від 04.11.2016

ліквідатора ТОВ "Інстар Україна" (особисто) - Кукса Н.І., паспорт НОМЕР_1

від 27.06.2000

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою

відповідальністю "Інстар Україна" Кукса Н.І.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2016

у справі №910/32952/15 (суддя: А.В. Яковенко)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 порушено провадження у справі №910/32952/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інстар Україна" в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, постановою від 16.03.2016 ТОВ "Інстар Україна" визнано банкрутом, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника - Куксу Н.І. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 провадження у справі №910/32952/15 про банкрутство ТОВ "Інстар Україна" припинено.

Не погоджуючись, ліквідатор ТОВ "Інстар Україна" Кукса Н.І. звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/32952/15, повернути матеріали справи до суду першої інстанції для затвердження звіту, ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду в засіданні 06.12.2016.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянтом вказано на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, невірне застосування норми ч. 2 ст. 83 Закону про банкрутство тощо. Відзиву на апеляційну скаргу, інших документів, додаткових доказів, клопотань про витребування останніх, клопотань про відкладення розгляду, до суду не надійшло. З урахуванням обмеженості строків розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті.

За змістом ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України в апеляційній інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство).

За змістом положень ст. 32, 33, 43 ГПК України суд оцінює докази у т.ч. пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з наявних матеріалів, у грудні 2015 року голова ліквідаційної комісії ТОВ "Інстар Україна" Кукса Н.І. звернулась до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2016 заяву було прийнято до розгляду, постановою від 16.03.2016 у справі №910/32952/15 товариство визнано банкрутом.

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32952/15 у т.ч. встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що після публікації оголошення про припинення ТОВ "Інстар Україна" як юридичної особи та за наслідками проведення інвентаризації товариства, виявлено наявність кредиторської заборгованості у розмірі 14901529,52 грн, відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до спеціальних фондів. При цьому за даними ліквідаційної комісії у ТОВ "Інстар Україна" були наявні грошові кошти на суму 40521,82 грн.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.03.2016 за №29673. В зазначений у повідомленні термін і станом на 19.09.2016 кредитори не звернулися до Господарського суду міста Києва із заявами з грошовими вимогами до ТОВ "Інстар Україна" у справі №910/32952/15. Як вбачається з мотивувальної частини оскарженої ухвали у зв'язку з тим, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог, провадження у справі і було припинено. З тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції з такими висновками погодитись не може, вважаючи необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;

5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;

6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

12) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених п. 1, 2, 5, 9 і 10 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених п. 3, 4, 7, 8 і 11 ч. 1 ст. 83 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону, - лише після визнання боржника банкрутом.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 зазначалось, що передбачені Законом підстави припинення провадження у справі про банкрутство можуть бути поділені на дві групи. До першої з них належать ті, що зумовлені наявністю обставин, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (п. 1-3, 8 - 11 ч. 1 ст. 83 Закону), а до другої - підстави, пов'язані із застосуванням до боржника процедур банкрутства (п. 7 ч. 1 цієї ж статті). Наведений у ст. 83 Закону перелік підстав припинення провадження у справі не є вичерпним, оскільки відповідно до п. 12 ч. 1 цієї статті провадження у справі може бути припинено і в інших випадках, передбачених Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. Пункт 8 ч. 1 ст. 83 Закону підлягає застосуванню у разі порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника. Разом з тим, провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 83 Закону лише до визнання боржника банкрутом. На відповідних правових висновках у т.ч. наголошено в змісті постанови Вищого господарського суду України від 03.03.2015 у справі №927/611/14, від 25.05.2016 у справі №920/1065/13.

Таким чином, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості, колегія суддів вбачає окремі з доводів, наведених в скарзі спроможними і такими які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою скасування оскарженої ухвали як такої, що вимогам законності та обґрунтованості в цілому не відповідає.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар Україна" Кукса Н.І. задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/32952/15 скасувати.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст складено 07.12.2016

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко