Постанова

від 07.12.2016 по справі 916/1956/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р.Справа № 916/1956/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 29.10.2014 року №168/04-01-14;

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 24.05.2016 року;

розглянувши апеляційну скаргу Южненської міської ради, м. Южне Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року

по справі № 916/1956/16

за позовом Южненської міської ради, м. Южне Одеської області

до Публічного акціонерного товариства В«Автотранспорне підприємство -15142В» , м.Южне Одеської області

про стягнення 453 946 грн. 09 коп. збитків

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Южненська міська рада, м. Южне Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства В«Автотранспорне підприємство -15142В» , м. Южне Одеської області, в якій просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Автотранспорне підприємство - 15142В» , м. Южне Одеської області на користь Южненської міської ради збитки у розмірі 453 946 грн. 09 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року у справі № 916/1956/16 (суддя Волков Р.В.) у задоволенні позовної заяви Южненської міської ради, м. Южне Одеської області до Публічного акціонерного товариства В«Автотранспорне підприємство -15142В» , м. Южне Одеської області про стягнення 453 946 грн. 09 коп. збитків відмовлено повністю.

Южненська міська рада, м. Южне Одеської області з рішенням суду не погодилась, тому звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року по справі №916/1956/16 за позовом Южненської міської ради, м. Южне Одеської області до Публічного акціонерного товариства В«Автотранспорне підприємство -15142В» , м. Южне Одеської області про стягнення 453 946 грн. 09 коп. збитків і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Южненської міської ради, м. Южне Одеської області задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2016 року у справі № 916/1956/16 прийнято апеляційну скаргу до провадження та відстрочено Южненській міській раді сплату судового збору за апеляційний перегляд рішення до 07.12.2016 року.

До Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення від 27.10.2016 року №312 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Судовою колегією клопотання позивача задоволено та долучено платіжне доручення до матеріалів справи.

06.12.2016 року через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства В«Автотранспорне підприємство -15142В» , м. Южне Одеської області надійшли заперечення на апеляційну скаргу, які судовою колегією долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, викладених письмово.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/1956/16 та наданих представниками сторін пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Южненської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року у справі №916/1956/16 є обґрунтованим та правомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2002 року між Южненською міською радою Одеської області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство - 15142" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Южненському міському відділі земельних ресурсів за №78, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, яка розташована в місті Южне Одеської області, по вулиці Комунальній, 3. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,2930 га.

За умовами пунктів 2.1. - 2.2. договору земельна ділянка передана в оренду під розміщення існуючого Автотранспортного підприємства - 15142. Договір укладений терміном на 5 (п'ять) років, починаючи з дати його реєстрації.

Відповідно до умов пункту 2.3 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірах 1750 грн. 38 коп. на рік, згідно довідки від 10.12.2002 року №104, виданої Южненською міською філією Державного підприємства „Одеський регіональний центр державного земельного кадастру". Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі, №33215810900021. Отримувач - ВДК у м. Южному Одеської області, код ЄДРПОУ 23214761, МФО 828011.

У пункті 7 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації в Южненському міському відділі земельних ресурсів.

В подальшому сторони договору від 10.12.2002 року №78, на підставі рішення Южненської міської ради від 13.08.2009 року №1182-V „Про внесення змін до договору оренди між Южненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство - 15142" №78 від 11.12.2002 року", визначили розмір орендованої земельної ділянки - 0,279га., яка складається із двох земельних ділянок №1- площею 0,226га, №2 - площею 0,053га.

Сторонами було укладено доповнення від 28.03.2011 року №1/1 до договору оренди земельної ділянки, згідно якого сторони домовилися абзаци 1, 2 пункту 2.3 „Орендна плата" розділу 2 „Умови договору" викласти у такій редакції: „Орендна плата з 01.01.2011 року вноситься орендарем за земельну ділянку №1 площею 0,2260 га у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 25 055 грн. 81 коп. на рік".

Згідно з доповненнями від 28.03.2011 року №1/2 до договору оренди земельної ділянки сторони домовилися, пункт 2.3 „Орендна плата" розділу 2 „Умови договору" доповнити абзацом 10: „Орендна плата з 01.01.2011 року вноситься орендарем за земельну ділянку №2 площею 0,053 га у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5875 грн. 92 коп. на рік".

Рішенням Южненської міської ради №757-V від 10.04.2008 року „Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 11.12.2002 року №78 Відкритому акціонерному товариству „Автотранспортне підприємство - 15142" надано дозвіл на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2002 року та продовження терміну його дії строком на 5 років.

30.05.2013 року Южненською міською радою прийнято рішення№847-VI „Про розірвання договору оренди на земельну ділянку за №78 від 11.12.2002 року, укладеного між Южненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством „АТП-15142", згідно якого міськрада вирішила розірвати зазначений договір.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2014 року у справі № 916/1902/13 було розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.12.2002 року №78, укладений між Южненською міською радою Одеської області та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство - 15142", зобов'язано Відкрите акціонерне товариство „Автотранспортне підприємство - 15142" повернути Южненській міській раді Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,279 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 3. Рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014 року у справі №916/1902/13 в апеляційному порядку не переглядалось та набрало законної сили.

Також між Южненською міською радою Одеської області та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство-15142" був укладений договір оренди земельної ділянки від 10.12.2002 року, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, яка знаходиться в м. Южному Одеської області по вулиці Комунальній, 3, площею 3,485 гектарів. Даний договір зареєстрований у Южненському міському відділі земельних ресурсів за № 79.

Договір укладався терміном на 50 (п'ятдесят) років, як визначено пунктом 2.2. Договору.

Відповідно до умов пункту 2.3 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірах: 20919 грн. 39 коп. на рік згідно довідки від 10.12.2002 року №3-14-1818, виданої Виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області. Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі №33215810900021 в УДК Одеської області, МФО №828011, отримувач - ВДК, м. Южний, код ЄДРПОУ - 23214761, код бюджетної класифікації - 13050200. Згідно довідки від 10.12.2002 року №104, виданої Южненською міською філією державного підприємства «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру» експертна грошова оцінка земельної ділянки складає 1040321 грн. 47 коп.

У пункті 7 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації в Южненському міському відділі земельних ресурсів.

Рішенням Южненської міської ради від 13.08.2009 року № 1181-У до даного договору були внесені зміни, які полягали у зміні розміру земельної ділянки з 3,485 га до 3,438 га ( в тому числі: ділянка № 1 - 2,9160 га, ділянка №2 - 0,412 га, ділянка № 3 - 0,110 га), та були укладені відповідні доповнення до договору (Доповнення № 1/1, № 1/2, № 1/3, якими встановлювалися розмірі орендної плати по кожній земельній ділянці окремо.).

03.09.2012 року Южненська міська рада надіслала листа Голові правління Відкритого акціонерного товариства „АТП-15142" щодо усунення порушень вимог земельного законодавства щодо виникнення заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться оренді Відкритого акціонерного товариства „АТП-15142" та ін.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2014 року у справі № 916/1893/13 розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.12.2002 року, укладений між Южненською міською радою Одеської області та Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 15142", зареєстрований в Южненському міському відділі земельних ресурсів за № 79, зобов'язано Відкрите акціонерне товариство „Автотранспортне підприємство 15142" повернути Южненській міській раді Одеської області земельну ділянку загальною площею 3,438 га (в тому числі: ділянка № 1 - 2,9160 га, ділянка № 2 - 0,412 га, ділянка №3 - 0,110 га), яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 3. Рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2014 року у справі №916/1893/13 в апеляційному порядку не переглядалось та набрало законної сили.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.11.2008 року №1286 Відкритому акціонерному товариству «Автотранспорне підприємство 15142» належить комплекс, розташований у м. Южне Одеської області, вул. Комунальна, 3А/1, який складається з виробничих приміщень, складів, замощення, огорожі та ін. Згідно зі Свідоцтвом про право власності від 16.08.2007 року № 938 Відкритому акціонерному товариству «Автотранспорне підприємство 15142» належить комплекс, розташований у м. Южне Одеської області, вул. Комунальна, 3А/1, який складається з виробничого корпусу підприємства на 115 автобусів, боксів, складів, блоків АЗС та огорожі.

У зв'язку з несплатою орендної плати за вищевказаними договорами Южненська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Автотранспорне підприємство - 15142» (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Автотранспорне підприємство - 15142»).

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2016 року у справі № 916/903/16, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року, у задоволенні позову Южненської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Автотранспорне підприємство - 15142» про стягнення 165437 грн. 48 коп. відмовлено у повному обсязі.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 14.03.2016 року № 57 було створено комісію з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання Публічним акціонерним товариством «Автотранспорне підприємство - 15142» земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Протоколом № 01 засідання вказаної комісії від 31.03.2016 року встановлені наступні розміри збитків:

- збитки Южненської міської ради за використання Публічним акціонерним товариством "Автотранспорне підприємство - 15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0106, площею 2,9160 га за період з 02.04.2015р. - 21.12.2015 року (включно) складають 331880 грн. 62 коп.;

- збитки Южненської міської ради за використання Публічним акціонерним товариством "Автотранспорне підприємство - 15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0107 площею 0,4120га за період з 26.03.2015 року - 31.03.2016 року включно складають 62 654 грн. 24 коп.;

- збитки Южненської міської ради за використання Публічним акціонерним товариством "Автотранспорне підприємство - 15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0108, площею 0,1100 га, за період з 26.03.2015 року - 31.03.2016 року (включно) складають 16728 грн. 07 коп.;

- збитки Южненської міської ради за використання Публічним акціонерним товариством "Автотранспорне підприємство - 15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0109, площею 0,2260 га, за період з 26.03.2015 року - 31.03.2016 року (включно) складають 34368 грн. 59 коп.;

- збитки Южненської міської ради за використання Публічним акціонерним товариством "Автотранспорне підприємство - 15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0110, площею 0,0530 га, за період з 13.03.2015 року - 31.03.2016 року (включно) складають 8314 грн. 57 коп.

Предметом спору у даній справі є вимога Южненської міської ради про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство - 15142» збитків внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів у розмірі 453 946 грн. 09 коп.

Судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року за № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги також загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, відповідальність за завдані збитки може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями господарського суду у справах №916/1902/13 та № 916/1893/13 було розірвано договори оренди земельних ділянок та зобов'язано Публічне акціонерне товариство В«Автотранспорне підприємство -15142В» повернути Южненській міській раді спірні земельні ділянки. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання або невиконання вказаних рішень суду і звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця (у випадку її наявності), що спричинило збитки у вигляді неотриманого доходу.

Крім того, в межах зведеного виконавчого провадження ВП №40043489 за актами опису й арешту майна все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачу, було передано на відповідальне зберігання третій особі.

Позивачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції факту користування позивачем спірними земельними ділянками, або об'єктами нерухомості, які розташовані на цих ділянках.

Водночас, відповідачем доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у спричиненні збитків Южненській міській раді у вигляді неотримання доходів.

Відповідно, для прийняття рішення про повне відшкодування збитків протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Звертаючись із заявою про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір, однак цього позивачем зроблено не було, виходячи з наступного.

Розмір збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання Публічним акціонерним товариством "Автотранспорне підприємство - 15142" земельних ділянок без правовстановлюючих документів розрахований уповноваженою комісією та затверджений у розмірі 456946 грн. 09 коп. рішенням Виконавчого комітету Южненської міської ради від 18.04.2016 року №87.

Позивачем в даному розрахунку, здійсненому комісією, не враховано те, що відповідач не користувався всією площею спірних земельних ділянок (а не земельних ділянок під будівлями відповідача), а також не враховано суми, сплачені відповідачем за податковими накладними за 2015 та 2016 роки.

При цьому, позивачем не було надано суду першої інстанції до моменту винесення рішення по справі обґрунтованого розрахунку неодержаного доходу, підкріпленого належними та допустимими доказами по справі.

Посилання позивача на те, що суд повинен самостійно визначити розмір збитків, які підлягають до стягнення, судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки доведення позовних вимог є обов'язком позивача, а не суду, розрахунок позовних вимог є складовою ціни позову і відповідно до норм статей 22, 54 Господарського процесуального кодексу України повинен бути обґрунтованим та підтвердженим належними та допустимими доказами по справі. Крім того, позивачем не надано документів на підтвердження того, земельну ділянку якою саме площею займає кожен з об'єктів нерухомості, який належить відповідачу, а загальна площа об'єктів нерухомості не є тотожною з площею земельної ділянки під такими об'єктами.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини. на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В даному випадку саме позивачем не виконано обов'язку довести суду належними доказами по справі обґрунтованість наданого ним розрахунку суми неодержаного доходу. Посилання позивача на можливість простим арифметичним способом розрахувати таку суму судовою колегією відхилені, оскільки розрахунок збитків не є розрахунком штрафних санкцій, який самостійно перевіряється судом на його правильність. Будь-яких клопотань щодо призначення економічної експертизи для здійснення обґрунтованого розрахунку суми неодержаного доходу (упущеної вигоди) позивач суду не заявляв.

Судова колегія звертає увагу позивача на наступне.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 453 946 грн. 09 коп., оскільки розрахунок суми збитків в цій частині, не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, який підтверджує неотриманий позивачем прибуток (упущену вигоду), у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на припущеннях, що він міг би отримати прибуток в означеному розмірі, але це не дає підстав вважати обґрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди. Тобто, позивач не довів суду належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розміру збитків у вигляді неотриманого прибутку, тому немає складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків на підставі статті 22 Цивільного кодексу України, тоді як відповідач довів відсутність його вини.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України висновок господарського суду Одеської області, викладений у рішенні від 05.10.2016 року у справі № 916/1956/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Южненської міської ради, м. Южне Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року у справі №916/1956/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року у справі №916/1956/16- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

ОСОБА_3